Постанова від 15 січня 2026 р. у справі №523/11015/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/146/26

Номер справи місцевого суду: 523/11015/25

Головуючий у першій інстанції Шурупов В. В.

Доповідач Кострицький В. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2026 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду Кострицький В.В., за участю: секретарів судового засідання Булацевської Я.В., Соболєвої Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Корой Анастасії Вікторівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Пересипського районного суду м. Одеси від 31.10.2025 по адміністративному правопорушенню передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 ,-

У С Т А Н О В И В:

Короткий виклад обставин справи

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №339907 від 23.05.2025 року встановлено, що 23.05.2025 року о 23:05 годині, ОСОБА_1 керував електричним колісним транспортним засобом марки «Jet» біля будинку №149 по вул.Семена Палія в м.Одесі, будучи у стані алкогольного сп`яніння, що зафіксовано за результатами огляду на стан сп`яніння, із застосуванням приладу «Драгер» (результат – 0,67% проміле) та зі згоди зазначеної особи у встановленому законом порядку, чим порушив п.2.9.а «Правил дорожнього руху».

Оскаржуваною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., стягнуто судовий збір у розмірі 605,60 грн..

Короткий виклад вимог та доводів апеляційної скарги

Не погоджуючись із вказаною постановою адвокат Корой А.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Пересипського районного суду м. Одеси від 31.10.2025 року та провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Разом з апеляційною скаргою заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого зазначали, що копію повного тексту оскаржуваної постанови адвокат отримала лише 11.11.2025 року, про що свідчить розписка в матеріалах справи.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що відеозапис з відеореєстратора встановленого в автомобілі поліцейських, не можливо встановити точну дату та час коли ОСОБА_1 виконував функції водія під час руху, а тому вважали, що факт керування не підтверджено належними доками.

Зазначали, що алкотест Драгер проходив градуювання в останне 19.06.2024 року, майже рік тому, що підтверджує невідповідність вказаної температури на корінці, так як згідно відповіді на адвокатський запит температура повітря на момент обставин правопорушень становила 15,3-16,5 С.

Явка в судове засідання

Сторона захисту була належним чином повідомлена про дату та час судового засідання, в судове засідання відкладене на 16.01.2026 року не з`явились.

Позиція апеляційного суду

Заслухавши пояснення адвоката Корой А.В., перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Щодо строку на апеляційне оскарження постанови суду

Частиною 2 ст. 294 КУпАП встановлено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна особа має право на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Право на судовий захист є конституційним правом людини (ст. 55 Конституції України), яке не може бути обмежене, крім випадків, передбачених Конституцією України (ст. 64). Однією з гарантій реалізації цього права є апеляційне та касаційне оскарження судових рішень як одна з основних засад судочинства в Україні, що може бути обмежене лише законом (п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України).

Згідно зі ст. 289 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в разі наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з боку особи, яка оскаржує постанову суду першої інстанції.

Повний текст оскаржуваної постанови представник скаржника отримав лише 11.11.2025 року про, що свідчить копія заяви долучена до апеляційної скарги (а.с.46).

Отже, враховуючи те, що матеріали справи не містять даних, які б спростовували викладенні у клопотанні доводи, а також для забезпечення права особи на доступ до правосуддя, вважаю за можливе визнати причини пропущеного строку поважними та поновити апелянту строк на апеляційне оскарження постанови Пересипського районного суду м. Одеси від 31.10.2025 року.

Щодо суті апеляційної скарги

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Пункт 2.9 а Правил дорожнього руху України забороняє водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Невиконання пункту 2.9 а Правил дорожнього руху України має наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З огляду на визначену ст. 266 КУпАП процедуру особи, які керують транспортними засобами, тощо і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Такий огляд, за змістом частини другої вказаної норми, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засобі відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Частиною третьої статті 266 КУпАП визначено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, тощо на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разу незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я (ч. 4 ст. 266 КУпАП).

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП зазначено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, -тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно результату газоаналізатору «Alcotest Drager 7510 ARLM-0437» вбачається, що при перевірці водія ОСОБА_1 на вміст алкоголю в видихуваному повітрі на час зупинки за управлінням транспортного засобу, у останнього було виявлено 0,67 проміле алкоголю в видихуваному повітрі.

У матеріалах справи міститься роздруківка результату газоаналізатора приладу ««Alcotest Drager 7510 ARLM-0437», з якої вбачається, що останнє калібрування було 19.06.2024 року.

Таким чином, враховуючи те, що газоаналізатор «Alcotest Drager 7510 ARLM-0437», своєчасно пройшов калібрування та повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, підстав не довіряти його показанням немає, як і немає підстав для визнання недійсним чи неправдивим результату проведеного за його допомогою тесту на стан сп`яніння ОСОБА_1 .

Чеком на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного приладу «Alcotest Drager 7510 ARLM-0437» вбачається, що результат огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння позитивний, що також зафіксовано в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, крім того зазначено, що підставами для такого огляду були наявні ознаки алкогольного сп`яніння у вигляді різкого запаху з порожнини рота, тремтіння кінцівок пальців рук, порушення координації рухів, з яким ОСОБА_1 погодився і підписав такий акт без жодних заперечень (а.с.6).

Як слідує з матеріалів справи, зокрема відеозапису з відеокамери поліцейського, ОСОБА_1 не заявляв незгоди з проходженням тесту драгер на місці.

Згідно пункту 1.10 ПДР України, транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

У постанові Верховного Суду у справі № 127/5920/22 від 15.03.2023 вказано, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні ст. 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Окрім того, відповідно до Закону України № 2956-IX «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.

Отже, у відповідності до діючого законодавства електросамокат, яким керував ОСОБА_1 , є таким, який потрібно відносить до транспортних засобів.

Визнаючи винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважав доведеною його вину зібраними в справі доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №339907 від 23.05.2025 року, в якому наведені обставини порушення ОСОБА_1 приписів п.2.9.а «Правил дорожнього руху», за що він притягається до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, підписаним останнім без зауважень чи заперечень (а.с.1);

- роздруківкою тестування з використанням алкотесту «Драгер», за яким у ОСОБА_1 виявлено стан алкогольного сп`яніння – результат 0,67 % проміле (а.с.5);

- актом огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, за яким у вказаної особи виявлені ознаки: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння кінцівок пальців рук, порушення координації рухів (а.с.6);

- результатами відтворення під час вивчення матеріалів справи відеозаписів з портативного відеореєстратора працівників поліції, у яких зафіксовано безперервний перебіг подій вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та обставини складення працівником поліції протоколу про адміністративне правопорушення за участю цієї особи (а.с.8).

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а вищезазначені вимоги закону судом першої інстанції виконані в повному обсязі.

Апеляційним судом перевіряючи мотиви з яких виходив суд першої інстанції встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, на підставі яких суд зробив вірний висновок про доведеність вчинення останнім інкримінованого йому адміністративного правопорушення, з яким погоджується апеляційний суд, оскільки такий висновок суду об`єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 №339907 від 23.05.2025 року встановлено, що 23.05.2025 року о 23:05 годині, ОСОБА_1 керував електричним колісним транспортним засобом марки «Jet» біля будинку №149 по вул.Семена Палія в м.Одесі, будучи у стані алкогольного сп`яніння, що зафіксовано за результатами огляду на стан сп`яніння, із застосуванням приладу «Драгер» (результат – 0,67% проміле) та зі згоди зазначеної особи у встановленому законом порядку, чим порушив п.2.9.а «Правил дорожнього руху».

Чеком «Alcotest Drager 7510 ARLM-0437» відповідно якого результат видухємого повітря ОСОБА_3 має вміст алкоголю, який дорівнює 0,67 проміле (а.с.5).

Актом огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, за яким у вказаної особи виявлені ознаки: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння кінцівок пальців рук, порушення координації рухів (а.с.6).

Відеозаписом, що міститься в матеріалах справи, зафіксовано, що ОСОБА_1 було зупинено співробітниками поліції та в ході спілкування, у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння через, що поліцейські запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що ОСОБА_1 погодився, пройшов тест за допомогою газоаналізатору Драгер на місці, за результатами якого виявлено стан алкогольного сп`яніння та 0,67 проміле алкоголю у видихуваному ОСОБА_1 повітрі. Також ОСОБА_1 роз`яснено його права та обов`язки , про що проставив власноручний підпис у протоколі про адміністративне правопорушення , та в графі пояснення зазначив «:- Надасть в суді».

Сукупність вищевказаних доказів підтверджують те, що висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а вищезазначені вимоги закону судом першої інстанції виконані в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги, що що факт керування не підтверджено належними доказами, так як відеозапис з відеореєстратора встановленого в автомобілі поліцейських, не можливо встановити точну дату та час коли ОСОБА_1 виконував функції водія під час руху, що не апеляційний суд дослідивши матеріали справи, а саме протокол про адміністративне правопорушення серії, в фабулі якого зазначено, що ОСОБА_1 зупинено під час керування електросамокатом JET, при цьому останній підписав такий протокол без жодних заперечень та спростування такого факту, що узгоджується з дослідженим відеозаписом, що ОСОБА_1 визнанв свою провину в частині того, що він керував вищевказаним транспортним засобом.

Стосовно доводів апеляційної скарги, що алкотест Драгер проходив градуювання в останне 19.06.2024 року, майже рік тому, що підтверджує невідповідність вказаної температури на корінці яка дорівнювала 23 С, так як згідно відповіді на адвокатський запит температура повітря на момент обставин правопорушень становила 15,3-16,5 С, апеляційний суд вважає не слушними, так як у вказаній графі зазначається температура самого приладу у робочому стані, а не температуру повітря, крім того події адміністративного правопорушення відбувались 23.05.2025 року, що у відповідності до меж національного законодавства, яким передбачено , що градуювання «Alcotest Drager 7510 ARLM-0437» повинно відбуватись один раз на рік.

Апеляційний суд також зауважує, що доводи апеляційної скарги у своїй сукупності зводяться до незгоди з законністю діями поліцейських, але ж при цьому жодних доказів оскарження дій, бездіяльності поліцейських стороною захисту не оскаржувалось у встановленому законом порядку.

Досліджені та перевірені судом обставини, поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме - керування транспортним засобом в стані алкогольного, що охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. theUnitedKingdom), п. 161, SeriesA заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).

Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими (п. 1.3 ПДР).

Будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі (рішення по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати).

Отже, суд першої інстанції в цій частині прийняв законне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке підтверджується доказами дослідженими в їх сукупності та з точки зору їх достатності під час розгляду матеріалів адміністративної справи.

Доводи ж апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди ОСОБА_1 зі складенням щодо нього протоколу та ухваленням постанови судом.

Таким чином, порушень норм матеріального та процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду при її перегляді, апеляційним судом не встановлено.

З огляду на вищенаведене, підстав для скасування постанови суду і закриття провадження по справі з наведених в апеляції мотивів апеляційний суд не вбачає, а тому вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання адвоката Корой Анастасії Вікторівни про поновлення строку на апеляційне оскарження – задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження Пересипського районного суду м. Одеси від 31.10.2025року.

Апеляційну скаргу адвоката Корой Анастасії Вікторівни – залишити без задоволення.

Постанову Пересипського районного суду м. Одеси від 31.10.2025 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя

Одеського апеляційного суду В.В. Кострицький