Постанова від 11 січня 2026 р. у справі №947/33613/24 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/3826/26

Справа № 947/33613/24

Головуючий у першій інстанції Скриль Ю. А.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2026 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Таварткіладзе О.М., Вадовської Л.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Філатова 13Б» у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Філатова 13Б» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком, на ухвалу Київського районного суду м. Одеси, постановлену під головуванням судді Скриль Ю.А. 27 червня 2025 року у м. Одеса, -

встановила:

У жовтні 2024 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Філатова 13Б» звернулося до Київського районного суду м. Одеси із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та послуги з утримання багатоквартирного будинку внесків на вивезення ТПВ (твердих побутових відходів), платежів за водопостачання до водовідведення, інфляційні витрати, 3% річних, у загальному розмірі 9116,61 грн, з яких: заборгованість зі сплати внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком, вивезення ТПВ та водопостачання та водовідведення - 9055,03 грн., інфляційні збитки - 40,28 грн., 3% річних - 21,30 грн. та судовий збір у сумі 3028,00 грн.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2024 року позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Філатова 13Б» було задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Філатова 13Б» 9116,61 грн., з яких: заборгованість зі сплати внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком, вивезення ТПВ та водопостачання та водовідведення – 9 055,03 грн., інфляційні збитки – 40,28 грн., 3% річних – 21,30 грн., за період з березня 2024 по вересень 2024 року.

Рішення суду набрало законної сили та звернуто до примусового виконання.

У червні 2025 року представник Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Філатова 13Б» звернулась до суду із заявою про виправлення описки у заочному рішенні суду від 23 грудня 2024 року та у виконавчих листах, в якій просила вказати вірний ідентифікаційний код відповідачки ОСОБА_1 - « НОМЕР_1 », замість неправильного « НОМЕР_2 ». Заява обґрунтована тим, що суд допустив помилку як у резолютивній частині заочного рішення так, і у виконавчих листах, виданих Київським районним судом м. Одеси 17 лютого 2025 року, що унеможливлює виконання судового рішення.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 27 червня 2025 року у задоволенні заяви представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Філатова 13Б» про виправлення описки у заочному рішенні суду від 23 грудня 2024 року та у виконавчих листах було відмовлено.

В апеляційній скарзі представник Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Філатова 13Б», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким задовольнити заяву апелянта про виправлення описки у судовому рішенні та виконавчих документах.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не здійснював запит до ДПС України щодо надання інформації про РНОКПП ОСОБА_1 перед внесенням відповідних даних до виконавчого документа, та не перевіряв правильність їх зазначення у процесуальних документах.

Враховуючи викладене, невірно зазначений реєстраційний код ОСОБА_1 у резолютивній частині судового рішення та у виконавчих листах, що за своїм змістом є опискою, потребує обов`язкового виправлення, оскільки, без внесення відповідних виправлень, виконання судового рішення є неможливим.

Заслухавши суддю-доповідача, здійснивши розгляд апеляційної скарги в письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній доводи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Філатова 13Б» підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в п. 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи.

З матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2024 року позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Філатова 13Б» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком було задоволено.

Рішення суду набрало законної сили та 17 лютого 2025 року Київським районним судом м. Одеси було видано виконавчі листи у справі.

З позовної заяви та доданих представником позивача додатків до позовної заяви вбачається, що реєстраційний номер облікової картки платника податків відповідача ОСОБА_1 вказано як « НОМЕР_2 ».

Аналогічний реєстраційний номер облікової картки платника податків відповідача вказаний судом першої інстанції у резолютивній частині заочного рішення від 23 грудня 2024 року та виданих на його виконання виконавчих листах.

У заяві про виправлення описки у заочному рішенні суду від 23 грудня 2024 року та у виконавчих листах представник Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Філатова 13Б» просила вказати вірний ідентифікаційний код відповідачки ОСОБА_1 - «2551400146», замість неправильного «2551410527», обґрунтовуючи вимоги заяви тим, що про неправильне зазначення судом РНОКПП боржника стягувачу стало відомо у процесі виконання судового рішення від приватного виконавця, що унеможливлює виконання судового рішення.

Відмовляючи у задоволенні заяви про виправлення описки у судовому рішенні, суд першої інстанції виходив з того, що у рішенні суду та виконавчих листах дані боржниці зазначені ідентично, згідно даних, які містяться у матеріалах справи, наданих представником позивача при зверненні до суду.

Однак, колегія суддів вважає такий висновок суду передчасним, виходячи з наступного.

За змістом ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Згідно ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконання судового рішення здійснює суд.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Із змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013 вбачається, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Стаття 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили.

У розумінні практики Європейського суду, частина 1 статті 6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.

Частиною 1 ст. 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно ч. 1 ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Описка - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка, помилки у написанні складних чисел тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер, наприклад: написання прізвищ та імен, адреси, найменувань спірного майна, зазначення дат і строків. Суд може виправити лише ті описки в судовому рішенні, які сам допустив. За змістом вказаної статті під опискою слід розуміти випадкову граматичну помилку, що тягне за собою неточний виклад змісту судового рішення чи перекручування його суті (наприклад, пропуск літери, цифри, їх перестановка, описки у написанні складних прізвищ або складних чисел тощо); арифметична помилка - це помилка у підрахунках (арифметичних діях). При цьому, диспозиція наведеної статті не дозволяє під виглядом виправлення недоліків судового рішення вносити будь-які зміни до його змісту, зокрема змінювати висновки та мотиви судового рішення.

Для того, щоб були наявні підстави для виправлення описки, помилка має відповідати таким критеріям: вона повинна бути механічною, тобто спричиненою випадковими огріхами під час друкування тексту судового рішення (неуважністю суду, автоматичним виправленням текстовим редактором тощо); таку технічну помилку має бути допущено під час складання тексту судового рішення самим судом; помилка повинна бути мимовільною та випадковою, а не обумовленою цитуванням документів, у яких було допущено помилки іншими учасниками судового процесу (позивачем, відповідачем, експертом тощо).

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо) або мають технічний характер (тобто виникли в процесі виготовлення тексту рішення).

Виправлення допущених у рішенні, постанові, ухвалі описок, арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть судового рішення.

У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 300/765/15-ц (провадження № 61-7654св20) вказано, що судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред`явлення рішення до виконання.

Частиною 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

Згідно ч. 3 ст. 431 ЦПК України виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відсутність у виконавчому документі відомостей, передбачених ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», позбавляють стягувача гарантованого ст. 129-1 Конституції України права на виконання судового рішення.

Також колегія суддів зазначає, що на підставі спільного наказу № 304/262 від 24 червня 2024 року Міністерства фінансів України та Державної судової адміністрації України «Про затвердження Порядку електронної інформаційної взаємодії між інформаційно-комунікаційними системами Державної податкової служби України та Державної судової адміністрації України» суд має можливість, через ЄСІТС, створювати електронні запити та отримувати офіційні відповіді із Державного реєстру фізичних осіб, зокрема і щодо ідентифікації особи.

Однак, у даному випадку, судом першої інстанції не здійснено жодних дій для ідентифікації особи, яка зазначена Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Філатова 13Б» у якості відповідачка - ОСОБА_1 , зокрема, не здійснено запит до Державної податкової служби України для з`ясування РНОКПП боржника, у зв`язку із чим необґрунтованими є доводи суду першої інстанції про те, що судом не було допущено помилку у судовому рішенні та виконавчому документі.

Враховуючи викладене, колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції, що допущена судом помилка у зазначенні реєстраційного номеру облікової картки платника податків ОСОБА_1 являється суттєвою, перешкоджає захисту прав та інтересів заявника, а також виконанню судових рішень, що є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відмову у задоволенні заяви представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Філатова 13Б» про виправлення описки у заочному рішенні суду від 23 грудня 2024 року та у виконавчих листах.

При здійсненні правосуддя у цивільних справах суд першої інстанції, неухильно дотримуючись норм матеріального та процесуального права, повинен забезпечити їх справедливий, неупереджений та упродовж розумного, але не більш встановленого законом строку розгляд і вирішення з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Одночасно, колегія суддів зазначає про безпідставність вимог апеляційної скарги представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Філатова 13Б» про ухвалення судом апеляційної інстанції нового судового рішення про задоволення заяви позивача про виправлення описки у судовому рішенні та виконавчих документах, оскільки питання про внесення виправлень може бути вирішено виключно судом, що ухвалив рішення, тобто, у даному випадку — судом першої інстанції.

При вказаних обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не визначився із нормами процесуального права, які підлягають застосуванню, у зв`язку із чим ухвала Київського районного суду м. Одеси від 27 червня 2025 року підлягає скасуванню, а цивільна справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду .

Керуючись ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 376, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Філатова 13Б» – задовольнити частково.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 27 червня 2025 року — скасувати.

Цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Філатова 13Б» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком – направити до Київського районного суду м. Одеси для продовження розгляду питання про виправлення описки.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає за винятками, передбаченими п. 2 «а» - 2 «г» ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 12 січня 2026 року.

Судді Одеського

апеляційного суду С.О. Погорєлова

Л.М. Вадовська

О.М. Таварткіладзе