Суд: Миколаївський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 14 січня 2026 р.
Справа: №469/329/25
Суддя: Тищук Н. О.
15.01.26
33/812/11/26
Справа № 469/329/25
Провадження № 33/812/11/26
ПОСТАНОВА
Іменем України
15 січня 2026 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого – судді Тищук Н.О.,
із секретарем – Богуславською О.М.,
без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Шоломона Олександра Васильовича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Шоломона Олександра Васильовича, на постанову судді Березанського районного суду Миколаївської області від 25 листопада 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за мобілізацією,
визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 130 та статтею 124 КУпАП з застосуванням адміністративного стягнення у вигляді 34 000 грн штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на три роки,
У С Т А Н О В И В:
Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №274917 від 18 березня 2025 року складений про те, що о 14 год 18 березня 2025 року, рухаючись в районі будинку № 1 по вул. Одеській в с. Коблеве Миколаївського району Миколаївської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «TOYOTA CARINA E» державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: тремтіння пальців рук, млява мова, зіниці ока мляво реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі ОСОБА_1 у встановленому законом порядку відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.
Постановою судді Березанського районного суду Миколаївської області від 25 листопада 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП з застосуванням адміністративного стягнення у вигляді 34 000 грн штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.
01 грудня 2025 року захисник ОСОБА_1 – адвокат Шоломон О.В. подав апеляційну скаргу на постанову суду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що з доданого до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапису не вбачається хто саме з посадових осіб патрульної поліції зупинив автомобіль під керуванням ОСОБА_1 та виявив порушення правил дорожнього руху. На запитання працівника поліції про те, чи він вживав наркотичні засоби ОСОБА_1 взагалі не відповів. Працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння, не вказавши ознак такого сп`яніння. Від проходження огляду ОСОБА_1 не відмовлявся, проте зазначив що буде проходити його в медичному закладі, який знаходиться на шляху до м. Одеси, куди він, будучи військовослужбовцем, їхав у справах служби. Крім того ОСОБА_1 є військовослужбовцем, тобто має особливий правовий статус, тому працівники поліції не мали повноважень складати відносно нього протокол про адміністративне правопорушення.
Переглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги з дотриманням вимог частини 7 статті 294 КУпАП, апеляційний суд виходить з наступного.
За змістом статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Згідно положень статті 245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За правилами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (частини 1, 2 статті 251 КУпАП).
Окремим видом адміністративних правопорушень (проступків) є правопорушення на транспорті, в тому числі порушення, вчиненні під час дорожнього руху.
Пунктом 2.9.а Правил дорожнього руху (далі – Правила) водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог 2.5. Правил водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Невиконання вказаних правил утворюють склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке визначена частиною першою статті 130 КУпАП та тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів, в тому числі наркотичного сп`яніння, передбачені статтею 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі – Інструкція №1452).
Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого сп`яніння (частина 1 статті 266 КУпАП, пункт 2 Інструкції №1452).
Вимоги до протоколу про адміністративне порушення, порядок його складання викладені у статтях 254, 256 КУпАП, Інструкції № 1376 та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ від 07 листопада 2015 № 1395 (далі – Інструкція № 1395).
Відповідно до п. 12 розділу ІІ Інструкції №1452/735 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп`яніння згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.
Для визначення факту перебування особи в стані наркотичного сп`яніння обов`язковим є проведення лабораторних досліджень в медичному закладі (пункт 7 розділу ІІІ Інструкції №1452). Згідно п. 8 розділу ІІІ Інструкції №1452/735 метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.
Отже, згідно з пунктами 7 та 8 розділу ІІІ цієї Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.
За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акту медичного огляду, на підставі якого видається висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог Інструкції, вважаються недійсними (пункт 22 розділу ІІІ Інструкції №1452).
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №274917 від 18 березня 2025 року вбачається, що о 14 год 18 березня 2025 року, рухаючись в районі будинку № 1 по вул. Одеській в с. Коблеве Миколаївського району Миколаївської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «TOYOTA CARINA E» державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: тремтіння пальців рук, млява мова, зіниці ока мляво реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі ОСОБА_1 у встановленому законом порядку відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, з урахуванням попереднього притягнення до адміністративної відповідальності, передбачене частиною 2 статті 130 КУпАП.
З доданого до протоколу відеозапису з бодікамери поліцейського вбачається, що працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я в м. Миколаєві. Від проходження огляду водій відмовився, пояснивши, що не має на це часу. Працівник поліції повідомив ОСОБА_1 що відносно нього буде складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки від вдруге протягом року притягується до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП.
З постанови Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 червня 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП.
Частиною 1 статті 130 КУпАП визначено відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 2 цієї статті передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною 1 цієї статті, яке тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
З огляду на досліджені докази та наведені норми права, апеляційний суд приходить до висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 ознак вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що з відеозапису, доданого до протоколу про адміністративне правопорушення, не вбачається хто саме з посадових осіб патрульної поліції зупинив автомобіль під керуванням ОСОБА_1 та виявив порушення правил дорожнього руху, та про те, що працівник поліції не повідомив ОСОБА_1 які саме ознаки наркотичного сп`яніння у нього вбачає, не заслуговують на увагу оскільки не спростовують вину ОСОБА_1 у відмові від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.
Довід апелянта про те, що ОСОБА_1 взагалі не відповів на запитання працівника поліції про те, чи він вживав наркотичні засоби, на висновки суду не впливає, оскільки ОСОБА_1 притягується до відповідальності за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Факт відмови від проходження огляду підтверджується доданим до протоколу відеозаписом, з якого вбачається, що водій чітко відповів, що від проходження огляду відмовляється, пояснивши це тим, що їде у справах служби та не має на це часу.
Також факт відмови від проходження огляду підтверджується доводом апеляційної скарги, в якій апелянт зазначає, що ОСОБА_1 погоджувався проти огляд, однак виключно у медичному закладі, який знаходиться на шляху до м. Одеси, куди він їхав у справа. Працівники поліції обґрунтовано оцінили таку відповідь як відмову від проходження огляду, оскільки виключно їм належать повноваження щодо визначення медичного закладу, у якому водій повинен пройти огляд на стан сп`яніння.
Твердження апелянта про те, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем та з огляду на цей його особливий статус працівники поліції не мали повноважень складати відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, є безпідставним з огляду на наступне.
Так, відповідно до частин 1-3 статті 266-1 КУпАП військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
У разі незгоди військовозобов`язаного та резервіста під час проходження зборів, а також військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.
Тобто проведення огляду військовослужбовців на стан алкогольного сп`яніння у порядку статті 266-1 КУпАП (посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України) передбачений лише у випадку якщо є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення), а також виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин.
Оскільки з наявних матеріалів справи вбачається, що під час зупинки транспортного засобу та складання протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 керував не військовим автомобілем та не доведено виконання у цей час службового завдання, його огляд на стан сп`яніння правомірно проведений поліцейським за правилами ст. 266 КУпАП.
З огляду на викладене вище апеляційний суд вважає, що обставини справи, встановлені на підставі наявних доказів, забезпечують такий рівень доказування, який не залишає розумних сумнівів у доведеності факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння, тобто - порушення вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху, та як наслідок - наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, враховуючи попереднє притягнення до адміністративної відповідальності за цією статтею протягом року, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника, так і для інших учасників дорожнього руху.
На підставі викладеного вище, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції.
Керуючись статтями 283, 294 КУпАП, апеляційний суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу адвоката Шоломона Олександра Васильовича залишити без задоволення.
Постанову судді Березанського районного суду Миколаївської області від 25 листопада 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду Н.О.Тищук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua