Рішення від 18 січня 2026 р. у справі №711/10080/25 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/10080/25

Номер провадження2/711/282/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Петренка О.В.,

за участю секретаря судових засідань Дмитренка О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

27 жовтня 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернулося до Придніпровського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 61400,80 грн, витрати на правничу допомогу та на сплату судового збору (вхідний №43143, а.с.1-10).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 23 серпня 2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна», було укладено електронний договір № 6991792 про надання споживчого кредиту. Крім того 25 серпня 2023 року між тим ж сторонами було укладено додаткову угоду до означеного кредитного договору. Як кредитний договір, так і додаткова до нього угода були укладені відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна», затверджених наказом №205-ОД від 10.02.2022, що розміщені на сайті https://creditplus.ua/ru/documents.

Згідно умов кредитного договору з урахуванням додаткової угоди до нього: сума кредиту (загальний розмір), з урахуванням додаткової угоди, складає 13800 грн (п. 1.3. кредитного договору); строк кредиту: 360 днів; періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів; детальні терміни та дата останнього платежу по кредиту вказується в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до кредитного договору з урахуванням додаткової угоди до нього.

ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором, з урахуванням додаткової угоди, виконало та надало йому кредит в сумі 13800 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .

Щодо нарахування відсотків за користування кредитним коштами, згідно умов кредитного договору, то позивач зазначає про таке.

Згідно умов кредитного договору, з урахуванням додаткової угоди, стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 кредитного договору. 22.09.2023 відповідач не здійснив оплату процентів згідно графіку платежу та не повернув тіло кредиту.

Позивачем здійснено нарахування процентів за 82 календарні дні (з 28.05.2024 до 17.08.2024) в межах строку договору, що становить 22 518,84 грн (13800 грн х 0,0199 = 274,62 грн; 274,62 грн х 82 календарні дні = 22 518,84 грн).

Щодо відступлення права вимоги, то позивач у позові зазначає про таке.

Підпунктом 3 п. 4.1 кредитного договору передбачено, що ТОВ «Авентус Україна» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди відповідача.

27 травня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» як клієнтом та позивачем як фактором було укладено договір факторингу № 27.05/24-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором, позичальником за яким є відповідач.

Підсумовуючи викладене, позивач зазначає, що до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», відповідно до укладеного договору факторингу № 27.05/24-Ф від 27.05.2024, перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі 38881,86 грн, з яких: 13800 грн - сума кредиту (тіло кредиту), та 25081,96 грн – сума процентів за користування кредитом.

Щодо зміни найменування з ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», то позивач зазначає, що рішенням №251124/1 єдиного учасника товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 змінено найменування з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».

З огляду на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 61 400,80 грн, з яких: сума кредиту - 13800 грн, 25 081,96 – сума процентів за користування кредитом, та 22 518,84 грн - сума процентів за користування кредитом, що нараховані позивачем за 82 календарні дні, а також судові витрати: судовий збір (2422,40 грн) та витрати на правничу допомогу адвоката (10000 грн).

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 листопада 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором; визнано справу малозначною, а її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено розгляд справи по суті о 15 год 20 хв 16 грудня 2025 року в приміщенні Придніпровського районного суду м.Черкаси (а.с.112-114).

Судове засідання, що було призначене о 15 год 20 хв 16.12.2025, не відбулося з підстав зайнятості складу суду під час розгляду цивільної справи №711/6880/25 про що секретарем судового засідання складена відповідна довідка (а.с.129). Розгляд справи відкладений до 10 год 00 хв 19 січня 2026 року.

Представник позивача адвокат Столітній М.М. у судове засідання, що призначено о 10 год 00 хв 19 січня 2026 року, не з`явився, причин не прибуття у судове засідання суду не повідомив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, зокрема, шляхом направлення судової повістки про виклик до суду до електронних кабінетів як позивача, так і його представника адвоката Столітнього М.М., що були отримані цими учасниками справи 17.12.2025. Водночас представник позивача адвокат Столітній М.М., у п.4 прохальної частини позовної заяви від 26.10.2025, виявив волю на розгляд справи у відсутність представника позивача у випадку відсутності відзиву.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання 19 січня 2026 року о 10 год 00 хв повторно не з`явився, про причини неявки не повідомив, хоча про місце, день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв чи клопотань про проведення судового засідання без його участі до суду не подав, відзиву до суду не направив (відповідно до вимог ч.8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи).

У зв`язку з цим, 19 січня 2026 року суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. У цьому судовому рішенні суд детально виклав підстави для проведення заочного розгляду справи, а тому повторно їх зазначати у судовому рішенні по суті спору суд не вбачає підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки справа слухалась у відсутність всіх учасників справи, тому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши процесуальну позицію представника позивача, висловлену письмово, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 23 серпня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №6991792 (далі – Кредитний договір), який підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором C2660 (а.с.23-27).

Згідно п.1.1 Кредитного договору, укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток «CreditPlus». Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до Особистого кабінету. При цьому, споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до веб-сайту/ІТС Товариства.

Пунктами 1.2 - 1.7.2 Кредитного договору передбачено, що на умовах, встановлених договором, Товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Сума кредиту(загальний розмір) складає: 9200,00 гривень. Тип кредиту – кредит.

Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується – Графік платежів) , що є Додатком №1 до цього договору.

У споживача відсутнє право продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту, встановлених договором, на підставі звернення до Товариства у паперовій, формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора.

Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору.

Знижена процентна ставка 0,896 % в день та застосовується відповідно до наступних умов: якщо споживач до 22.09.2023 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки.

Протягом строку дії договору розмір процентів за користування кредитними коштами може бути змінений у бік зменшення для споживача у випадку та на умовах визначених в п.п. 1.5.2 договору, зокрема у випадку отримання споживачем знижки на стандартну процентну ставку.

Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом – 29653,85% річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки – 12524,84%.

Пунктом 2.1 Кредитного договору передбачено, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Як вбачається з Додатку №1 до Кредитного договору, яким є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що підписана відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором С2660, останній мав повертати кредитні кошти та сплачувати проценти за користування ними кожні 30 днів, починаючи з 22.09.2023 до 17.08.2024, щоразу по 5492,40 грн, крім першого платежу (22.09.2023) в сумі 2471,58 грн та останнього платежу (17.08.2024) в сумі 14 692,40 грн. Усього: чиста сума кредиту 72087 гривень 98 копійок; сума кредиту за договором 9200 гривень 00 копійок; проценти за користування кредитом 62 887 гривень 98 копійок; реальна річна процентна ставка 12 524,84%; загальна вартість кредиту 72 087 гривень 98 копійок (а.с.28).

Крім того 23 серпня 2023 року відповідачем ОСОБА_1 підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором С2660 Паспорт споживчого кредиту, в якому викладені умови кредитування ТОВ «Авентус Україна» з урахуванням побажань споживача, яким є відповідач ОСОБА_1 (а.с.32-33).

Також судом встановлено, що 25.08.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода до Кредитного договору, яка підписана ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором А3253 (далі – Додаткова угода, а.с.13).

Відповідно до умов Додаткової угоди суд встановив, що сторони цього правочину домовилися про збільшення суми кредиту на 4600,00 гривень, в зв`язку з чим погодили внести наступні зміни до Кредитного договору: 1) сума кредиту (загальний розмір) складає: 13 800,00 гривень. Тип кредиту – кредит (п.1.3); 2) викласти Додаток №1 до Договору в новій редакції, що додається; 3) ураховуючи збільшення загальної суми кредиту, сторони також визначають, що: орієнтовна реальна річна процентна ставка зазначена в Кредитному договорі на дату його укладання складе: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 29 921,24% річних, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки – 12 738,56%; 4) орієнтовна загальна вартість кредиту зазначена в Кредитному договорі на дату його укладення збільшиться та складе: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 112 480,12 грн, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки – 108 049,58 грн; 5) відносини сторін, що виникають на підставі цієї Додаткової угоди та не врегульовані нею, регулюються відповідно до умов Кредитного договору.

Як вбачається з Додатку №1 до Кредитного договору (з урахуванням умов Додаткової угоди), яким є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що підписана відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором А3253, останній мав повертати кредитні кошти та сплачувати проценти за користування ними кожні 30 днів, починаючи з 22.09.2023 до 17.08.2024, щоразу по 8238,60 грн, крім першого платежу (22.09.2023) в сумі 3624,98 грн та останнього платежу (17.08.2024) в сумі 22 038,60 грн. Усього: чиста сума кредиту 108 049 гривень 58 копійок; сума кредиту за договором 13 800 гривень 00 копійок; проценти за користування кредитом 94 249 гривень 58 копійок; реальна річна процентна ставка 12 738,56%; загальна вартість кредиту 108 049 гривень 58 копійок (а.с.14).

У зв`язку з укладенням Додаткової угоди, 25 серпня 2023 року відповідачем ОСОБА_1 підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором А3253 Паспорт споживчого кредиту, в якому викладені умови кредитування ТОВ «Авентус Україна» з урахуванням побажань споживача, яким є відповідач ОСОБА_1 (а.с.30-31).

Із листів ТОВ «Пейтек Україна» №20240612-13а від 12.06.2024 та №2024-07-24-2_4 від 24.07.2024 судом встановлено, що:

1)23.08.2023 о 10:54:10 год ТОВ «Авентус Україна» через ТОВ «Пейтек Україна» здійснило перерахування грошових коштів в сумі 9200 грн (відповідає сумі кредиту, що зазначена в п.1.3 Кредитного договору), номер транзакції в системі ТОВ «Пейтек Україна»: 2aef77a7-9ce4-4363-89e9-0cf6db2f0710, номер транзакції в системі ТОВ «Авентус Україна»: 38401931, Session ID – 021036547271, сайт торгівця - https://creditplus.ua, код авторизації - 337747, банкеквайр - АТ «ПУМБ», призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 , що відповідає масці картки, що зазначена у п.2.1 Кредитного договору (а.с.81-83);

2)25.08.2023 о 11:42:40 год ТОВ «Авентус Україна» через ТОВ «Пейтек Україна» здійснило перерахування грошових коштів в сумі 4600 грн (відповідає сумі кредиту, що зазначена в п.1 Додаткової угоди до Кредитного договору), номер транзакції в системі ТОВ «Пейтек Україна»: 78450885-0621-40e0-aee7-b953bfc34cbf, номер транзакції в системі ТОВ «Авентус Україна»: 38434716, Session ID – 021060750545, сайт торгівця - https://creditplus.ua, код авторизації - 836783, банкеквайр - АТ «ПУМБ», призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 , що відповідає масці картки, що зазначена у п.2.1 Кредитного договору (а.с.86-88).

Крім того в судовому засіданні був досліджений розрахунок заборгованості за Кредитним договором, зі змісту якого суд встановив, що, починаючи з 23.08.2023 до 23.11.2023, первинним кредитодавцем ТОВ «Авентус Україна» здійснювалось нарахування відповідачу як позичальнику відсотків за користування кредитом щодня в сумі 183,08 грн (у період з 23.08.2023 до 24.08.2023 включно) та в сумі 274,62 грн (у період з 25.08.2023 до 23.11.2023), крім 22.09.2023, коли ТОВ «Авентус Україна» не здійснило нарахування позичальнику жодного розміру відсотків. Також з означеного засобу доказування суд встановив, що відповідач не здійснював погашення ані основної суми боргу (тіла кредиту), ані відсотків за користування сумою кредиту (а.с.36-43). Згідно означеного засобу доказування суд також встановив, що, станом на 26.05.2024, заборгованість відповідача перед позивачем згідно умов як Кредитного договору, так і Додаткової угоди, складала 38 881,96 грн, з яких 13 800 грн – заборгованість за тілом кредиту, та 25 081,96 грн – заборгованість за відсотками.

У судовому засіданні також був досліджений договір факторингу №27.05/24-Ф від 27.05.2024, що укладений між ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» як фактором та ТОВ «Авентус Україна» як клієнтом (далі – Договір факторингу, а.с.89-93).

Відповідно до п.1.1 Договору факторингу, за цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною Кредитного договору.

Згідно п.1.2 Договору факторингу, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання Сторонами акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі Реєстру боржників – підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

27 травня 2024 року між ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» як фактором та ТОВ «Авентус Україна» як клієнтом підписано та скріплено печатками сторін акт прийому-передачі Реєстру Боржників за договором факторингу №27.05/24-Ф від 27 травня 2024 року (а.с.98 зворот).

Факт оплати ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» (змінило назву на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал») ТОВ «Авентус Україна» грошових коштів за відступлення прав вимоги згідно договору факторингу №27.05/24-Ф від 27.05.2024 судом встановлено із досліджених в судовому засіданні платіжних інструкцій №421 від 31.05.2021, №424 від 04.06.2024 та №420 від 31.05.2024, відповідно до яких ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» (змінило назву на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал») перерахувало ТОВ «Авентус Україна» сукупно 4 067 724,99 грн плати за укладення договору факторингу №27.05/24-Ф від 27.05.2024 (а.с.53, 53 зворот, 54).

Із витягу з Реєстру боржників від 27 травня 2024 року до Договору факторингу суд встановив, що ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №6991792 у загальній сумі 38 881 гривня 96 копійок, з яких: 13800 гривень 00 копійок - сума заборгованості за основною сумою боргу, та 25 081 гривня 98 копійок - сума заборгованості за відсотками (а.с.11-12).

Як встановлено судом з рішення єдиного учасника товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» №251124/1 від 25.11.2024, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» змінило найменування на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» (а.с.78).

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором №6991792 від 23.08.2023, складеного в.о. генерального директора ТОВ «Фінтраст Капітал» Сівек С.С., суд встановив, що за період з 28.05.2024 до 17.08.2024 позивачем здійснено нарахування відповідачу відсотків за користування сумою кредиту в розмірі 22 518,84 грн, тобто щодня по 274,62 грн (а.с.44-45).

Суд, безпосередньо дослідивши усі засоби доказування, що подані сторонами, дійшов таких висновків.

Відповідно до положень ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1,2 ст. 207 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно диспозиції ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015 (далі – Закон №675), пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст. 11 Закону №675).

Статтею 12 Закону №675 визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону №675 передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону №675).

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст.1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно з ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Таким чином, суд встановив, що позивач як новий кредитор набув право вимоги до відповідача за Кредитним договором з урахуванням Додаткової угоди на підставі Договору факторингу, що був укладений між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», що змінило найменування на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».

Частинами 1,2 ст.1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частинами 1,2 ст.1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статті 527, 530 ЦК України визначають, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, із досліджених безпосередньо в судовому засіданні як Кредитного договору, так і Додаткової угоди, суд встановив, що їх сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано такий кредит, строк та умови його надання, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення таких правочинів на відповідних умовах шляхом підписання означеного договору та додаткової угоди до нього за допомогою електронного підпису одноразовими ідентифікаторами, а саме: С2660 та А3253.

Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Проте всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, відповідачем не надано суду жодних доказів як неотримання ним у кредит від ТОВ «Авентус Україна» грошових коштів у сумі 13800 грн, так і доказів своєчасного та у повному обсязі виконання умов Кредитного договору та Додаткової угоди в строки, передбачені цими правочинами.

Водночас матеріалами справи підтверджується той факт, що сума кредиту, яка була обумовлена між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 і відображена у п.1.3 Кредитного договору та п.1 Додаткової угоди, була отримана відповідачем шляхом перерахування на його картковий рахунок № НОМЕР_2 (а.с.81-83, 86-88, 127).

Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконав грошове зобов`язання щодо повернення суми кредиту, що обумовлена у п.1.3 Кредитного договору та у п.1 Додаткової угоди, і сукупно становить 13800 грн як позикодавцю ТОВ «Авентус Україна», так і його правонаступнику в спірних правовідносинах ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», що змінило найменування на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», тому суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 13800 грн в рахунок погашення за основним боргом (тілом кредиту) підлягає задоволенню.

Щодо розміру заборгованості за відсотками в сумі 25 081,96 грн, що нараховані первісним кредитодавцем ТОВ «Авентус Україна», та 22 518,84 грн, що нараховані ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», за період з 28.05.2024 до 17.08.2024, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1.3, 1.4, 1.5.1 Кредитного договору, сума кредиту(загальний розмір) складає: 9200,00 гривень; строк кредиту 360 днів; стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.

Пунктом 1 Додаткової угоди передбачено, що сторони домовились збільшити суму кредиту на 4600,00 гривень, в зв`язку з чим погодили внести наступні зміни до Кредитного договору: викласти п.1.3 Кредитного договору в новій редакції: «1.3. Сума кредиту(загальний розмір) складає: 13800,00 гривень. Тип кредиту – кредит. Водночас умови Додаткової угоди не містять погоджених сторонами положень щодо зміни відсоткової ставки за користування кредитним коштами, а п.4 Додаткової угоди перебачено, що відносини сторін, що виникають на підставі цієї Додаткової угоди та не врегульовані нею, регулюються відповідно до Кредитного договору.

З аналізу означених умов Кредитного договору у взаємозв`язку з умовами Додаткової угоди суд встановив, що протягом усього строку кредиту (з 23.08.2023 до 17.08.2024) розмір відсотків за користування кредитом є незмінним і становить 1,99%/день.

Отже за період користування кредитним коштами відповідачем з 23.08.2023 до 23.11.2023, оскільки саме за означений період первісним кредитодавцем ТОВ «Авентус України» було здійснено нарахування відповідачу відсотків, що узгоджується із даними розрахунку заборгованості, що підготовлений означеною фінансовою установою, розмір відсотків, що підлягали сплаті відповідачем на користь ТОВ «Авентус Україна» складає 25 081,96 грн (9200 грн х 0,0199 = 183,08 грн (розмір відсотків за один день користування сумою кредиту); 183,08 грн х 2 дні (23 та 24.08.2023) = 366,16 грн; 13800 грн х 0,0199 = 274,62 грн; 274,62 грн х 90 днів (період нарахування ТОВ «Авентус України» відсотків відповідачу за користування сумою кредиту, оскільки 22.09.2023 розмір відсотків не нараховувався (а.с.36 зворот) = 24 715,80 грн); 24 718,80 грн + 366,16 грн = 25081,96 грн)).

Крім того, згідно п.1.1 Договору факторингу, за цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відсутпити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб – боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

З аналізу змісту Договору факторингу, зокрема п.1.1, суд встановив, що ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», що змінило найменування на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», має право на нарахування та сплату зі сторони боржника ( ОСОБА_1 ) плати за кредитом (відсотків за користування кредитом), яка обумовлена між первинним кредитодавцем та позичальником і узгоджена у п.1.5.1 Кредитного договору.

Отже суд дійшов висновку, що нарахування ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» відповідачу ОСОБА_1 відсотків згідно умов Кредитного договору за період з дня укладення Договору факторингу і до спливу строку кредиту є правомірним і узгоджується як зі змістом Кредитного договору і Додаткової угоди, так і зі змістом Договору факторингу.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Суд, перевіривши нарахування позивачем розміру відсотків за користування відповідачем сумою кредиту, керуючись ст.627 ЦПК України, а також умовами Кредитного договору, зокрема, п.1.5.1, встановив, що їх розмір визначений неправильно.

Так, за період строку кредиту, що лишився після укладення між первинним кредитором (ТОВ «Авентус Україна») та позивачем Договору факторингу, тобто з 28.05.2024 до 17.08.2024, розмір відсотків, які мав сплатити позивачу відповідач згідно умов Кредитного договору та Додаткової угоди, становить 22 518,84 грн (13800 грн х 0,0199 = 274,62 грн; 274,62 грн х 82 дні = 22 518,84 грн).

Проте ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22.11.2013, що набрав чинності 24.12.2023, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Відповідно до пункту 17 розділу 4 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 % (тобто, з 24.12.2023 до 21.04.2024 включно); протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 22.04.2024 до 19.08.2024 включно); починаючи з 20.08.2024 та надалі - 1%.

Проте відповідно до п. 1.5.1 Кредитного договору у взаємозв`язку з п.1.1 Договору факторингу розмір процентної ставки протягом всього строку кредиту становить 1,99%/день (стандартна процентна ставка).

Частиною 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Суд, проаналізувавши умови Кредитного договору та Додаткової угоди, в контексті щоденної відсоткової ставки за користування кредитом протягом строку кредиту, що лишився після укладення між первинним кредитором (ТОВ «Авентус Україна») та позивачем Договору факторингу, тобто з 28.05.2024 до 17.08.2024 (п. 1.4, 1.5.1 Кредитного договору та п.1.1 Договору факторингу), у взаємозв`язку із положеннями ч.5 ст.8, ч.5 ст.12 та п.17 розділу 4 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», встановив, що умова п. 1.5.1 Кредитного договору щодо сплати щоденних відсотків за користування сумою кредиту протягом означеного строку (28.05.2024 до 17.08.2024, тобто протягом 82 днів) в розмірі 1,99%/день є нікчемною, оскільки порушує права відповідача як споживача кредитних послуг щодо відповідності умов Кредитного договору та Додаткової угоди положенням Закону України «Про споживче кредитування» в контексті максимальної щоденної відсоткової ставки, що визначена цим нормативно-правовим актом, починаючи із 24.12.2023.

У зв`язку з викладеним суд дійшов висновку, що за період часу з 28.05.2024 до 17.08.2024 включно, відсотки за користування відповідачем як споживачем сумою кредиту підлягають перерахунку з призми щоденної відсоткової ставки в розмірі 1,5% замість 1,99%.

Таким чином, розмір відсотків, які підлягали сплаті відповідачем на користь правонаступника первісного кредитодавця ТОВ «Авентус Україна» - ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», що змінило найменування на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», згідно умов Кредитного договору та Додаткової угоди, право на нарахування яких має позивач на підставі Договору факторингу, є наступним: за період з 28.05.2024 до 17.08.2024 (за 82 календарні дні), тобто протягом строку кредиту, що лишився після укладення між первісним кредитором (ТОВ «Авентус Україна») та позивачем Договору факторингу, становить 16 974 грн (13800 грн х 0,015 = 207 грн (розмір відсотків за 1 день користування сумою кредиту); 207 грн х 82 дні (кількість днів між 28.05.2024 та 17.08.2024 включно) = 16 974 грн)).

Отже, сукупний розмір відсотків, що підлягали сплаті правонаступнику первісного кредитодавця ТОВ «Авентус Україна» - ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», що змінило найменування на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», у період строку кредиту (з 28.05.2024 до 17.08.2024) з урахуванням положень ч.5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», складає 16 974 грн.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що розмір відсотків, що заявлені позивачем до стягнення з відповідача сукупно в розмірі 47 600,80 грн (25081,96 грн + 22518,84 грн), підлягає задоволенню частково, а саме в розмірі 42 055,96 грн (25081,96 грн + 16974 грн).

Водночас відповідач, всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надав суду жодних належних і допустимих доказів щодо неправильності розрахунку заборгованості за Кредитним договором, зокрема, з призми розміру сплачених ним коштів у рахунок як погашення суми кредиту, так і відсотків, що вплинуло б на розмір заборгованості, зокрема, за відсотками.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за відсотками є частково обгрунтованою, а тому такою, що підлягає задоволенню частково в сумі 42 055,96 грн.

Вирішуючи позовну вимогу про застосування положень ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України та зобов`язання орган, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 10 ст. 265 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. В свою чергу, згідно ч. 11 ст. 265 ЦПК України остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу. Тобто, при ухваленні рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, суд може вирішити питання нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення. Однак, це є правом суду, а не обов`язком, та має вирішуватись з урахуванням обставин конкретної справи.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Тлумачення пункту 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем);

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто, в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки – звільнення від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і не скасований на час розгляду судом цієї справи.

Отже, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про здійснення нараховування органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення в порядку ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України інфляційних втрат та 3% річних, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили та стягнення отриманих сум інфляційних втрат і 3% річних, а також роз`яснення даному органу чи особі, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування, є такими, що не підлягають задоволенню.

Що стосується прохання позивача, що викладене у п.3 прохальної частини позовної заяви, про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 10000 грн, то суд зазначає про таке.

Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Вирішуючи питання про відшкодування позивачеві судових витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду цієї справи, суд враховує вимоги ч.1,2,3 ст. 137 ЦПК України, якими передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З аналізу означених положень процесуального права суд робить висновок, що на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу необхідно суду надати такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зробила правовий висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Наведена правова позиція є чинною і станом на день ухвалення судом рішення у справі №711/10080/25, доказом чому є постанова Верховного Суду від 15.01.2025 у справі №386/136/21 (провадження № 61-10886св24).

Із досліджених судом матеріалів справи встановлено, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано копії таких документів: 1) заявки на виконання доручення №10952 від 22.09.2025 до договору №10/12-2024 від 10.12.2024 (а.с.17-18); 2) ордера серії АІ №2028313 (а.с.29); 3) акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №10952 від 20.10.2025 згідно договору №10/12-2024 від 10.12.2024 (а.с.46); 4) свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №9422/10, яким документований адвокат Столітній М.М. (а.с.66); 5) договору про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024, що укладений між ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» та адвокатом Столітнім М.М. (а.с.50-51).

У зв`язку з дослідженими письмовими доказами на підтвердження надання позивачу правничої допомоги адвокатом Столітнім М.М. у справі щодо стягнення боргу за Кредитним договором з відповідача ОСОБА_1 , суд констатує, що позивачем надано належні та допустимі докази щодо наданої правничої допомоги та її вартості.

Суд також погоджується з позивачем, що вартість правничої допомоги в розмірі 10000 грн є співмірною зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою (підготовкою позовної заяви, клопотання про витребування доказів, а також підготовкою та направленням адвокатського запиту до АТ КБ «Приватбанк»), часом, витраченим адвокатом на виконання такої роботи, обсягом виконаної роботи та ціною позову.

З аналізу статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 137 ЦПК України.

Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладені в постановах від 13.03.2025 у справі №275/150/22 (провадження № 61-13766св24) та від 22.10.2025 у справі № 761/415/24 (провадження № 61-6667св25), що застосовуються судом з метою виконання положень ч.4 ст.263 ЦПК України.

За приписами статті 13 ЦПК України суд як арбітр, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, не може діяти на користь будь-якої із сторін, оскільки це не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

З огляду на викладене, суд робить висновок, що зменшення розміру витрат на правову допомогу, отриману позивачем у заявленому та доведеному обсязі, без відповідної заяви іншої сторони у спорі - відповідача, є порушення вимог статті 13, частин п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування положень ст.13, 137 ЦПК України викладений в постанові Верховного Суду від 12.03.2025 у справі №361/10208/23 (провадження № 61-12269св24), що судом застосовується з метою виконання положень ч.4 ст.263 ЦПК України.

Як встановлено судом з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 заперечень щодо витрат на правничу допомогу до суду не подав, а також не подав і клопотання про їх зменшення.

Водночас, положеннями п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 61 400,80 грн, проте судом позовні вимоги ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» задоволено частково, в розмірі 55 855,96 грн, що складає 90,97% від ціни позову (55 855,96 грн / 61 400 грн), тому з відповідача на користь позивача, керуючись п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 9097 грн (10000 х 0,9097).

Що стосується прохання позивача, що викладене в п.3 прохальної частини позовної заяви від 26.10.2025, про стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на сплату судового збору, то суд зазначає про таке.

Із досліджених судом матеріалів позовної заяви вбачається, що витрати позивача по сплаті судового збору складають 2422,40 грн (з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8), що підтверджується платіжною інструкцією №6217 від 17.10.2025 (а.с.101).

Частиною 1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд визнав позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором частково обгрунтованими і задовольнив їх на суму 55 855,96 грн, що складає 90,97% від ціни позову (55 855,96 грн / 61 400 грн), тому з відповідача на користь позивача, керуючись ч.1 ст.141 ЦПК України, підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 203,66 грн, тобто 90,97% від розміру сплаченого позивачем судового збору (2422,40 х 0,9097).

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором з урахуванням Додаткової угоди підлягають задоволенню частково в розмірі 55 855,96 грн, з яких: 13 800 грн – заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту), та 42 055,96 грн - заборгованість за процентами. Крім того, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2203,66 грн - судового збору, та 9097 грн – витрат на професійну правничу допомогу адвоката, що визначений пропорційно розміру задоволеним позовним вимогам. У іншій частині позовні вимоги слід залишити без задоволення.

Водночас суд, ухвалюючи рішення про стягнення із відповідача на користь позивача суми судового збору, також зважає на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази тому юридичному факту, що відповідач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору згідно положень ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. 516, 527, 530, 610, 628, 634, 638, 1046, 1049, 1050, 1077, 1082, п.18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.8, 12, п.17 розділу 4 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», ст. 4, 12, 13, 76, 77, 79, 80, 81, 89, 133, 141, 247, 258, 264, 265, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №6991792 від 23 серпня 2023 року в розмірі 55 855 (п`ятдесят п`ять тисяч вісімсот п`ятдесят п`ять) гривень 96 (дев`яносто шість) копійок, з яких: 13 800 (тринадцять тисяч вісімсот) гривень – заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту), та 42 055 (сорок дві тисячі п`ятдесят п`ять) гривень 96 (дев`яносто шість) копійок – заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» 2203 (дві тисячі двісті три) гривні 66 (шістдесят шість) копійок судового збору та 9097 (дев`ять тисяч дев`яносто сім) гривень витрат на професійну правничу допомогу, а всього 11 300 (одинадцять тисяч триста) гривень 66 (шістдесят шість) копійок.

У іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне заочне рішення складене 19 січня 2026 року.

Сторони у справі:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», ЄДРПОУ: 44559822, місцезнаходження: м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації перебування як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 .

Головуючий: О. В. Петренко