Постанова від 15 січня 2026 р. у справі №646/12922/25 — Основ’янський районний суд міста Харкова

Справа № 646/12922/25

Провадження № 3/646/156/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2026 року м. Харків

Суддя Основ`янського районного суду міста Харкова Чорна Б.М.,

за участю секретаря судового засідання : Машко П.М,

представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності: Варламова Д.В.,

представника потерпілого: Москаленко І.Б.,

розглянувши матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності, який надійшов з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 124 КУпАП,

встановив:

12.12.2025 року в провадження Основ`янського районного суду міста Харкова з УПП в Харківській області ДПП надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

05 грудня 2025 року о 12 годині 00 хвилин за адресою: м. Харків, майдан Героїв Небесної Сотні, буд.21/7, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Subaru Forester, д.н.з. НОМЕР_1 по вул.Шота Руставелі, при виїзді на перехрестя з майдану Героїв Небесної Сотні, не надав переваги у русі автомобілю Skoda Octaviya, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався з правого боку в зустрічному напрямку по вулиці Шота Руставелі та скоїв з ним зіткнення. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Таким чином, водій ОСОБА_1 допустив порушення вимог пунктів 16.12 Правил дорожнього руху України (далі – ПДР України), за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Під час судового розгляду ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, від його представника надійшли до суду заперечення, в яких зазначив, зокрема те, що ДТП відбулося за участю двох водіїв, а тому працівники поліції повинні були скласти 2 адміністративних протоколи. Крім того, зазначив, що перетинаючи перехрестя вулиць Шота Руставелі та майдан Героїв Небесної Сотні у місті Харкові на зелене світло світлофору та здійснюючи поворот ліворуч ОСОБА_1 зупинив транспортний засіб, яким він керував в зв?язку із необхідністю надання переваги у русі пішоходам, які переходили дорогу на перехресті. Під час коли ОСОБА_1 чекав поки пішоходи закінчать перетинання майдану Героїв Небесної Сотні по вул. Шота Руставелі у зустрічному напрямку рухався гр. ОСОБА_2 на транспортному засобі SKODA OCTAVIA д.н. НОМЕР_3 після чого гр. ОСОБА_2 допустив зіткнення з транспортним засобом, яким керував ОСОБА_1 та який на момент зіткнення не рухався, а стояв. Таким чином, якщо припустити, що ОСОБА_1 порушив п. 16.12. Правил дорожнього руху він повинен був не надати перевагу транспортному засобу, який рухався по майдану Героїв Небесної Сотні у напрямку проспекту Героїв Праці. Проте враховуючи те, що під час керування транспортним засобом гр. ОСОБА_2 рухався по вул. Шота Руставелі у зустрічному напрямку руху транспортного засобу, яким керував гр. ОСОБА_1 , останній жодним чином не порушував п. 16.12. Правил дорожнього руху, що також підтверджується долученими фотознімками, схемою місця ДТП, у зв`язку з чим просив закрити провадження за відсутністю події і складу злочину.

Представник потерпілого Москаленко І.Б. в судовому засіданні вказала, що зазначені заперечення адвоката суперечать схемі місця ДТП, фотознімкам, зробленим ОСОБА_2 , з яких вбачається, що саме ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Subaru Forester, д.н.з. НОМЕР_1 , допустив зіткнення з транспортним засобом Skoda Octaviya, д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував потерпілий та вдарив його у ліву передню частину.

Вислухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суддя приходить до таких висновків.

Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 251 КУпАП встановлює, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За змістом статті 124 КУпАП, порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад).

Як роз`яснено у пункті 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.

Відповідно до Протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №532407 05.12.2025 року о 12 годині 00 хвилин за адресою: м. Харків, майдан Героїв Небесної Сотні, буд.21/7, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Subaru Forester, д.н.з. НОМЕР_1 по вул.Шота Руставелі, при виїзді на перехрестя з майдану Героїв Небесної Сотні, не надав переваги у русі автомобілю Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався з правого боку в зустрічному напрямку по вулиці Шота Руставелі та скоїв з ним зіткнення. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Відповідно до п. 16.12 ПДР України на перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч, крім перехресть, де організовано круговий рух.

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 інкримінується порушення пункту 16.12 ПДР України, яким передбачений обов`язок водія дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч, крім перехресть, де організовано круговий рух.

Протокол про адміністративне правопорушення не є самостійним доказом, а тому має оцінюватись у сукупності з усіма наявними матеріалами справи.

Незважаючи на невизнання своєї вини водієм ОСОБА_1 , його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, підтверджується також дослідженими під час судового розгляду доказами в їх сукупності, а саме:

- схемою місця ДТП, яке мало місце 05.12.2025 року, в якій наявні необхідні та достатні відомості для з`ясування дійсних обставин ДТП, у тому числі відображено: напрямок руху транспортних засобів, місце зіткнення, прив`язку транспортних засобів учасників ДТП до сталих об`єктів, місце розташування автомобілів, отримані автомобілями-учасниками ДТП механічні пошкодження, інформацію про власників автомобілів. Схема ДТП була підписана ОСОБА_1 без зауважень, жодних заперечень щодо порушень законодавства при складанні схеми ДТП він не заявляв. Даний документ повністю спростовує доводи представника особи, яка притягається до адміністартивної відповідальності – адвоката Варламова Д.В. щодо обставин ДТП;

- поясненнями водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом Subaru Forester, д.н.з. НОМЕР_1 ;

- поясненнями водія ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_2 ;

- фотографіями пошкодження автомобілів Subaru Forester, д.н.з. НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 ;

- долученим потерпілим відеозаписом, на якому відображено момент зіткнення о 12:54. Учасники ДТП підтвердили в судовому засіданні, що на вказаному відео дійсно відображено момент руху транспортних засобів до настання ДТП та безпосередньо сам момент ДТП, та вказали, що дані обставини вірно відображені на відеозаписі.

Наведене вказує саме на недотримання ОСОБА_1 вимог ПДР України, яким передбачений обов`язок водія дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч, тобто порушення ним вимог п. 16.12 ПДР України. У зв`язку із тим, що дане порушення вимог ПДР України призвело до зіткнення та наступного пошкодження транспортних засобів, суд вважає, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані органом, що склав протокол, за ст.124 КУпАП.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Суд зазначає, що, аналіз схеми ДТП та письмових пояснень учасників ДТП, наданих ними під час складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо події ДТП, пояснення представників учасників у ході судового розгляду, фото та відеозаписи, свідчать про те, що саме ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, порушив вимоги ПДР України та допустив зіткнення з автомобілем.

Більш того, будь-які спеціальні знання для встановлення вини особи у вказаній дорожньо-транспортній пригоді не потрібні, оскільки причинами ДТП стало невиконання вимог ПДР водієм ОСОБА_1 , а не будь-які інші факти, що пов`язані з технічними особливостями автотранспортних засобів і встановлення яких потребує спеціальних знань.

Хоча ОСОБА_1 та його захисник і вважають, що дорожньо-транспортна пригода сталася не з його вини, однак протокол про адміністративне правопорушення складений працівником поліції відносно ОСОБА_1 , таким чином, посилання особи яка притягається до адміністративної відповідальності про відсутність в його діях складу правопорушення є необґрунтованими, а доводи про його невинуватість та виникнення ДТП через дії іншого водія пояснюються його особистим та суб`єктивним сприйняттям обставин події, усуваються шляхом дослідження інших доказів по справі та розцінюються судом критично, як позиція захисту, направлена на уникнення відповідальності.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.

Відповідно до ст.23 КупАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Обставин, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, судом не виявлено.

Враховуючи характер та обставини вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , з метою виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень, вважаю за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, передбаченого санкцією ст. 124 КУпАП.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 665 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 283, 284 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя

постановив:

У задоволенні клопотання про закриття провадження – відмовити.

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Реквізити для сплати штрафу на користь держави: рахунок отримувача UA168999980313020149000020001, код отримувача: 37874947, отримувач: ГУК у Харківській області, Банк отримувач: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, Код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в дохід держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) коп.

Реквізити для сплати судового збору на користь держави: рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ 37993783, МФО 899998, отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 22030106, пункт з таблиці ставок судового збору 5.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Суддя Б.М.Чорна