Рішення від 18 січня 2026 р. у справі №646/10711/25 — Основ’янський районний суд міста Харкова

Справа № 646/10711/25

№ провадження 2/646/553/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.01.26 м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого – судді Благої І.С.,

з участю секретаря судового засідання Левченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Харків цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина, ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менш 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитини повноліття.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачка та відповідач перебували у шлюбі з 29 березня 2016 року, який був зареєстрований у відділі Комінтернівському відділі реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 117. Від шлюбу вони мають сина, ОСОБА_3 , який проживає разом з позивачкою. Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23 січня 2024 року шлюб було розірвано. Дитина знаходиться на повному утриманні позивачки. Оскільки позивачці складно одній утримувати сина, то вона звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів..

Рух справи

Ухвалою суду від 20.10.2025 року провадження у вищевказаній цивільній справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Участь у справі сторін та інших учасників справи

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Відповідач своїми правами на подання до суду клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін та поданням відзиву на позовну заяву не скористався.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

29.03.2016 року у Комінтернівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції зареєстрували шлюб, про що зроблено актовий запис № 117.

Від шлюбу сторони мають спільну дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Комінтернівським районним у місті Харкові відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області 06 вересня 2016 року.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23 січня 2024 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 29.03.2016 року у Комінтернівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис №117 – розірвано.

Дитина перебуває на утриманні позивачки. Доказів протилежного суду не надано.

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 51 Конституції України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного Кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно зі ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Так, згідно з ч. 5 ст. 183 СК України, п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Таким чином, виходячи з положень чинного законодавства України, розмір аліментів, визначений в ч. 5 ст. 183 СК України, п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, в тому числі 1/4 частина заробітку (доходу) відповідача на одну дитину, вважається безспірним і таким, що презюмується як необхідний та достатній для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Враховуючи наведене, аліменти на одну дитину відповідача в розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу) є такими, що відповідають засадам справедливості, розумності та є необхідними для забезпечення умов та рівня життя дитини, достатнього для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виходячи із загальних засад справедливості цивільного судочинства та необхідності захисту інтересів дитини, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання дитини у розмірі частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17.10.2025 року й до досягнення дитиною повноліття.

Згідно з ч. 1 ст.191 Сімейного Кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу на один місяць..

Розподіл судових витрат

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі звільняються від сплати судового збору у справах про стягнення аліментів.

Ураховуючи наведене, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір за розгляд позовних вимог про стягнення аліментів, керуючись при цьому таким.

Виходячи з положень п. 3 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.

Оскільки розмір аліментів залежить від майбутніх доходів відповідача, які на даний час суду невідомі, то суд виходить з того, що мінімальний розмір аліментів складає 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Таким чином, ціна позову на дату звернення до суду складає 9588 грн. 00 коп.

Мінімальний розмір судового збору за пред`явлення позовних вимог майнового характеру складає 1211,20 грн.

Враховуючи наведене, суд у відповідності до ст. 141 ЦПК України стягує з відповідача на користь держави судовий збір в мінімальному розмірі (на день звернення до суду), передбаченому для позовних вимог майнового характеру, а саме в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13,76, 81, 82, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 аліменти на утримання сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуми для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 17.10.2025 і до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повноліття.

Допустити негайне виконання рішення щодо стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .

Суддя І.С. Блага