Суд: Слобідський районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 13 січня 2026 р.
Справа: №641/6927/25
Суддя: Маньковська О. О.
Провадження № 3/641/79/2026 Справа № 641/6927/25
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 січня 2026 року м. Харків
Суддя Слобідського районного суду м. Харкова Маньковська О.О., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, адреса: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 , 06 вересня 2025 року о 23 годині 36 хвилин, біля будинку 45 по пр. Байрона в м. Харкові, керував електросамокатом XIAOMI PRO 2 (не зареєстрований), з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме – запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на предмет алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер Алкотест 6820 та в закладі охорони здоров`я у встановленому законом порядку в КНП ХОР «ОКНЛ» - водій відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про місце, дату і час слухання справи повідомлений своєчасно і належним чином, надав суду заяву 13.01.2026 року з проханням відкласти розгляд справи, призначеної на 14.01.2026 року, у зв`язку з зайнятістю на роботі.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
При вирішенні питання щодо можливості розглянути справу за відсутності особи, стосовно якої складений протокол про адміністративне правоопрушненя, суд виходить з наступного.
Так, ОСОБА_1 повідомлений своєчасно і належним чином про місце, дату і час слухання справи, неодноразово подавав заяви з проханням відкласти розгляд на іншу дату, зокрема: - 20.10.2025 року, посилаючись на необхідність отримання правової допомоги, проте, договір із адвокатом до суду не наданий; - 09.12.2025 року та 14.01.2026 року, посилався на зайнятість на роботі, проте доказів поважності причин неявки до суду не надав.
Крім того, в заяві від 09.12.2025 року ОСОБА_1 просив видати йому файли фото-відеофіксації з місця події, при цьому, суд враховує, що ОСОБА_1 отримав вказані файли 26.09.2025 року під час ознайомлення із матеріалами справи та підтвердив у відповідній заяві їх отримання особистим підписом. Проте, до суду з моменту подання клопотання, тобто з 09.12.2025 року, за отриманням файлів фото-відеофіксації з місця події не з`явився.
Таким чином, суд приходить до висновку про недоведеність ОСОБА_1 поважності причин неявки в судові засідання, зловживання останнім своїми процесуальними правами та, враховуючи, що ОСОБА_1 надано клопотання про закриття провадження у справі, в якому викладені пояснення щодо обставин події, тому приходить до висновку про можливість розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
04.12.2025 року ОСОБА_1 надано клопотання про закриття провадження у справі, посилаючись на відсутність складу та події адміністративного правопорушення, в якому посилався на неправомірність складання адміністративного матеріалу, а саме, що направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння не містить відомостей щодо ознайомлення ОСОБА_1 із ним та вручення його копії. Крім того, на відеозаписі відсутні обставини ознайомлення водія з таким направленням. Вказав, що файли відеозапису, що міститься в матеріалах справи, не є одним безперервним відеозаписом події, у зв`язку з чим не може являтися належним та допустимим доказом по справі. Крім того, вказав, що матеріали справи не містять підтвердження обгрунтованих підстав його зупинки, а лише містить пояснення співробітника поліції, що ОСОБА_1 «виляв на самокаті на дорозі», при цьому, ОСОБА_1 надав пояснення, що самокат є двоколісним транспортним засобом, який сам по собі є нестійким. Вказав, що таким чином, з матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що він допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, у зв`язку з чим, всі наступні вимоги працівників поліції він не був зобов`язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього, не можуть бути належними та допустимими доказами його вини. Крім того, посилаючись на вимоги законодавства та правову позицію, вказав, що працівники поліції свою вимогу до нього пройти огляд з метою встановлення стану сп`яніння не обгрунтували жодним чином, не навели конкретних ознак, на підставі яких вони вважали, що він перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Більше того, вказав ОСОБА_1 , що на відеозаписі зафіксовано, як під час спілкування він поводився адекватно, чітко відповідав на запитання, поведінка цілком відповідала обстановці. Крім того, ОСОБА_1 , вказав що протокол про адміністративне правопорушення не містить його підпису. Посилаючись на практику Європейського суду та на вимоги чинного законодавства, просив закрити провадження по справі, через відсутність доказів, які узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», які б свідчили про наявність в його діях ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.
Так, з направлення на огляд водія ТЗ, вбачається, що ОСОБА_1 мав ознаки сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду на предмет сп`яніння відмовився.
З акту огляду на стан алкогольного сп`яніння вбачається, що ОСОБА_1 мав ознаки сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду на предмет сп`яніння відмовився.
Згідно рапорту співробітників поліції та відеозапису з обставинами подій, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення, вбачається, що ОСОБА_1 зупинений співробітниками поліції, у зв`язку з тим, що його транспортний засіб мав порушення траєкторії руху на проїзній частині. При спілкуванні із співробітниками поліції, ОСОБА_1 на пропозицію пройти огляд на місці зупинки у зв`язку із ознаками алкогольного сп`яніння, останній зазначив, що не керував автомобілем, після чого, співробітники поліції роз`яснили про зміни в законодавстві та пояснили, про заборону керувати електросамокатами в стані алкогольного сп`яніння. Надалі, ОСОБА_1 надав свою згоду. Проте, потім, відмовився пройти огляд на предмет алкогольного сп`яніння. Намагався залишити місце події, але його дії зупинені співробітниками поліції, вказував, що не його самокат, він не керував ним. ОСОБА_1 співробітниками поліції роз`яснено його процесуальні права та обов`язки та роз`яснено про складання матеріалу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Співробітниками поліції запропоновано отримати копію протоколу про адміністративне правопорушення, проте останній відмовився.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 ставиться в провину порушення положень п. 2.5 ПДР України, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.
Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, суд враховує, що вказаною нормою права передбачено адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. У ході здійснення судом провадження за ст.130 КУпАП, щодо відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак такого сп`яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп`яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду. Під відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне небажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі.
Відповідно до п.2.5 постанови Кабінету Міністрів України «Про правила дорожнього руху» №1306 від 10.10.2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Таким чином, норми ПДР встановлюють обов`язок водія, а не право, пройти огляд на визначення стану сп`яніння і жодних винятків для цього (втома, брак часу, не бажання водія) ПДР не містять.
Згідно зі ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан сп`яніння. Огляд водія на стан сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Наданий до суду протокол про адміністративне правопорушення, на думку суду, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки в ньому зазначено наявні у ОСОБА_1 ознаки стану алкогольного сп`яніння, а також зазначено, що огляд останній пройти відмовився. Зазначена у протоколі інформація співпадає з обставинами, зафіксованими на долучених до протоколу відеофайлах, зокрема пропозицію поліцейського пройти огляд та відмову від такого огляду з боку ОСОБА_1 .
Фіксація правопорушення була здійснена працівниками поліції технічними засобами відповідно до вимог ч.2 ст.266 КУпАП.
Як на відео, так і в протоколі, наведено ознаки сп`яніння, а саме – запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, що було підставою для пропозиції з боку поліцейських пройти водієві відповідний огляд.
Так, згідно із «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року за №1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 11.11.2015 року за №1413/27858 визначено таке. Згідно із п. 4 Розділу І вказаної Інструкції: «Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці».
В наданому суду протоколі про адміністративне правопорушення поліцейським, який склав цей протокол, зазначено ознаки алкогольного сп`яніння, які мав водій та які є підставою для огляду водія на визначення стану сп`яніння, які визначено в ст.266 КУпАП п.3 Розділу І та п.1 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року за №1452/735.
Співробітником поліції ОСОБА_1 була надана можливість довести відсутність стану алкогольного сп`яніння шляхом проходження відповідного огляду, проте, останній відмовився.
З огляду на досліджені докази, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 є всі ознаки складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, а саме – Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.
Твердження ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу та події адміністративного правопорушення, судом оцінюються критично з підстав, викладених вище.
Крім того, суд критично оцінює твердження ОСОБА_1 , що співробітниками поліції не було роз`яснено причин його зупинки, оскільки як вбачається з відеозапису, доданому до адміністративного матеріалу, останньому було роз`яснено про порушення траєкторії руху на проїзній частині, тому, суд враховує положення ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» та приходить до висновку, що співробітники поліції діяли згідно вимог чинного законодавства.
Щодо тверджень ОСОБА_1 з приводу безперервності запису з місця події, суд зазначає, що на відеозаписі події з фактичними обставинами справи, передбаченими положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП, які ставляться в провину ОСОБА_1 , зафіксовані безперервно та узгоджуються з доказами доданими до адміністративного матеріалу.
Письмове клопотання ОСОБА_1 щодо виклику в судове засідання в якості свідка його дружини ОСОБА_2 – судом залишено без задоволення, оскільки остання не була свідком подій, які ОСОБА_1 ставляться в провину, що підтверджується відеозаписом, доданим до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2010 року )» (Постанови КЦС ВС від 07.10.2020 року у справі № 465/3586/17, від 08.10.2020 у справі № 712/22134/12, від 05.10.2020 у справі № 347/637/18, від 27.10.2020 у справі №243/11349/18).
А також: «Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення…Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року)» (Постанова КЦС ВС від 20.10.2020 у справі №756/536/19, від 15.10.2020 у справі № 759/14004/15-ц, від 15.10.2020 у справі №157/398/15-ц, від 13.10.2020 № 161/4641/17, 20.10.2020 у справі № 213/112/19, від 12.10.2020 у справі № 585/2958/17, від 12.101.2020 у справі №521/7401/15, від 09.10.2020 у справі №161/7515/15-ц).
Накладаючи адміністративне стягнення, суд бере до уваги характер скоєного правопорушення, дані про особу, що притягається до адміністративної відповідальності та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Призначаючи судовий збір, суд застосовує редакцію ЗУ «Про судовий збір», яка діяла на час скоєння правопорушення.
Керуючись ст. 130, ст. 283 КУпАП, суд –
П О С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду в десятиденний строк з дня її оголошення.
Суддя- О. О. Маньковська
Оригінал: reyestr.court.gov.ua