Вирок від 13 січня 2026 р. у справі №650/2618/24 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 650/2618/24

н/п 1-кп/766/2888/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2026 року колегія Херсонського міського суду Херсонської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі - ОСОБА_4 ,

за участю прокурора ОСОБА_5 ,

захисника: ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за процедурою спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР 03.08.2022 року за № 12022100000000578 , за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лазурне Скадовського району Херсонської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , остання відома адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , працюючим Лазурненським селищним головою, раніше не судимим,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 5 ст. 111-1 КК України

в с т а н о в и в:

З кінця лютого 2022 року територію Херсонської області, у тому числі Скадовського району, було тимчасово окуповано збройними формуваннями Російської Федерації внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України.

Перебуваючи на тимчасово окупованій території - у селищі міського типу Лазурне, у період часу з березня 2022 року, більш точний час не встановлено, у громадянина України у ОСОБА_7 , який з жовтня 2020 року був законно обраним Лазурненським селищним головою Скадовського району Херсонської області, виник злочинний умисел, направлений на добровільне зайняття посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.

У вказаний період часу ОСОБА_7 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи всупереч національній безпеці України, на шкоду державному суверенітету та територіальної цілісності України, перебуваючи у смт. Лазурне Скадовського району, погодився на пропозицію невстановлених у ході досудового розслідування представників окупаційної адміністрації, та з особистих мотивів, у період з березня 2022 року до 18.05.2022 добровільно зайняв посаду керівника так званої військово-цивільної адміністрації селища Лазурне Скадовського району, у незаконному органі влади, створеному Російською Федерацією на тимчасово окупованій території Херсонської області, тобто посаду, яка пов`язана із виконанням організаційно-розпорядчих функцій та яка відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» належить до посад окупаційної адміністрації Російської Федерації.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 111-1 КК України, як добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.

Крім того, громадянин України ОСОБА_7 , з ідеологічних та корисливих мотивів, переслідуючи мету заподіяння шкоди суверенітету, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, умисно вирішив сприяти підривній діяльності РФ проти України у період воєнного стану, тобто передбачав, усвідомлював характер своїх суспільно небезпечних дій і бажав настання суспільно небезпечних наслідків.

Так, ОСОБА_7 , будучи громадянином України та законно обраним Лазурненським селищним головою Херсонської області (за результатами голосування під час місцевих виборів у 2020 році 25.10.2022), з метою сприяння представникам РФ у підривній діяльності проти України шляхом легітимізації незаконних дій і рішень представників країни-агресора - РФ, 18.05.2022 у м. Херсоні, у денний час, перебуваючи в адміністративному приміщенні Херсонського апеляційного суду за адресою: м. Херсон, вул. 295-ї Херсонської Стрілецької Дивізії, 1А, прийняв участь у нараді в якості так званого «голови військово-цивільної адміністрації Лазурненської територіальної громади» від окупаційних сил Російської Федерації під головуванням так званого «голови військово-цивільної адміністрації Херсонської області» від окупаційних сил Російської Федерації ОСОБА_8 , на якій обговорювались, у тому числі питання економічної співпраці цих незаконних формувань з РФ та подальшого входження території Херсонської області до складу держави-агресора, тобто РФ.

Крім того, ОСОБА_7 , у період з 15.04.2022 до теперішнього часу, перебуваючи на території Лазурненської селищної ради, яка тимчасово окупована РФ, під час дії на всій території України воєнного стану під час збройного конфлікту між Україною та РФ, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, під керівництвом та за вказівками представників РФ, використовуючи довіру виборців до нього, як до законно обраного Лазурненського селищного голови Херсонської області, надавав допомогу в проведенні підривної діяльності проти України шляхом впливу та агітацію місцевого населення Лазурненської територіальної громади до співпраці і надання допомоги представникам РФ; передачі інформації щодо закладів освіти Лазурненської об`єднаної територіальної громади представнику окупаційної влади; організації допомоги представникам РФ у проведенні пропагандистських заходів, присвячених «дев`ятому травня»; організації виконання будівельно-монтажних робіт на блокпостах збройних сил РФ, розташованих на території Лазурненської селищної ради; організації демонтажу пам`ятників «Небесній сотні», розташованих на вищевказаній території, а також організації забезпечення так званого управління незаконними органами режиму РФ на тимчасово окупованій території Херсонської області, зокрема з метою інтеграції економіки держави-агресора на зазначених територіях.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 111 КК України як державна зрада, тобто у умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України: наданні іноземній державі допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненого в умовах воєнного стану.

Вказане кримінальне провадження здійснювалось за відсутності ОСОБА_7 у зв`язку з його ухиленням від органу досудового розслідування та суду.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 28.08.2024 року надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у кримінальному провадженні № 12022100000000578 від 03.08.2022 року.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 16.05.2024 року надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні № 12022100000000578 від 03.08.2022 року.

Під час досудового розслідування повістки про виклик ОСОБА_7 та повідомлення про підозру публікувалися в засобах масової інформації у газеті «Урядовий кур`єр», на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 29.10.2024 року кримінальне провадження № 1202210000000578 відносно ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.2 ст. 111 КК та ч. 5 ст. 111-1 КК України, надано дозвіл на здійснення провадження відповідно до ч.3 ст.323 КПК України, в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia).

Повідомлення, виклики та процесуальні документи відносно ОСОБА_7 здійснювались усіма можливими способами, зокрема шляхом оприлюднення їх у газеті "Урядовий кур`єр", офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та Херсонського міського суду Херсонської області, направленням за останнім відомим місцем проживання обвинуваченого, врученням захиснику, що відповідає встановленим вимогам кримінального процесуального законодавства.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 вважає недоведеною винуватість ОСОБА_7 в інкримінованих йому злочинах, оскільки на його думку, стороною обвинувачення не було доведено, без розумного сумніву, вину ОСОБА_7 у пред 'явленому йому обвинуваченню, за основу доказів були взяті відео, зроблені з мережі інтернет, що є неналежними та недопустими доказами, а тому просив суд ухвалити виправдувальний вирок.

Суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 повністю доведена сукупністю наступних досліджених у судовому засіданні доказів, які ретельно перевірені та оцінені з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку для ухвалення даного процесуального рішення, а саме:

- показаннями свідка ОСОБА_9 , наданими під час судового засідання, в ході яких свідок повідомив, що на початку повномасштабного вторгнення він перебував за місцем свого проживання в с. Лазурне, Херсонської області. Особисто знайомий з ОСОБА_7 , який працював головою Лазурненської селищної ради Херсонської області на той час. Під час окупації мав особисту розмову з ОСОБА_7 , який повідомив йому, що російські військові попрохали його показати одну адресу: по АДРЕСА_3 , номер будинку не пам`ятає, де проживав ОСОБА_10 . ОСОБА_7 зазначив, що він погодився показати це місце, після чого російські військові зробили там обшук, виявили та вилучили зброю та документи. Свідок також зазнавчив, що йому відомо зі слів власної матері та інших мешканців села, що ОСОБА_7 погодився співпрацювати з російською владою, працював головою Лазурненської адміністрації окупаційної влади, а потім пішов на підвищення, до м. Скадовська на посаду, запропоновану російською владою;

- показаннями свідка ОСОБА_10 , наданими під час судового засідання, з яких вбачається, що на початку повномасштабного вторгнення він перебував в рідному селі Лазурне Херсонської області. Одного разу його знайомий повідомив, що зараз до нього додому приїдуть росіяни. Він швидко зібрав рідних та особисті речі та виїхав з будинку. Приблизно через 10 хвилин як він з родиною виїхав, до нього зателефонував ОСОБА_7 та став питати де він перебуває, казав, що з ним бажають поспілкуватись певні люди. З розмови з ОСОБА_7 він зрозумів, що вони вже приїхали до нього додому. Потім сусіди розповідали, як бачили, що ОСОБА_7 приїхав до його будинку на машині разом з російськими військовими, яких було приблизно 50 осіб, після цього відчинив хвіртку його домоволодіння, впустив російських військових, а потім військові зайшли до його домоволодіння, оточили будинок, розбили вікна, двері та зайшли до його будинку, там проводили обшук, знайшли та вилучили його особисті речі, зброю та бойові припаси, а також певні документи. В подальшому його будинок в с. Лазурне та будинок, що належав ОСОБА_11 (його родичу) ОСОБА_7 демонстративно подарував іншим якимось поважним людям, зазначивши, що колишні володільці будинків - є зрадниками нашої батьківщини. Також свідок зазначив, що його мати, яка залишилась проживати в селі, розповідала йому, що ходила до ОСОБА_7 та питала навіщо він віддав їх будинок, на що той відповів, що це все із-за його сина ОСОБА_12 , який працював в СБУ, а росія тут назавжди. Зі слів мешканців села знає, що під час окупації ОСОБА_7 зайняв посаду голови військової окупаційної влади в Лазурненському районі, та активно допомагав російській владі. Так, ОСОБА_7 сприяв у розселенні російських військових, особисто дав розпорядження про поселення російських військових до пансіонату "Чайка", де їх годували та забезпечували всім необхідним. В цьому пансіонаті росіяни також влаштували катівню, куди звозили незадовільних новою владою місцевих мешканців. Зі слів мешканців села знає, що ОСОБА_7 дав росіянам список всіх військових, які служили в зоні АТО, та особисто показував їх місця проживання. Після цього російські військові розшукували цих людей, витягували з будинку та катували. Також зі слів місцевих мешканців знає, що ОСОБА_7 дав вказівку скосити його зерно, та вивезти для продажу;

- показаннями свідка ОСОБА_11 , наданими під час судового засідання, в ході якого він повідомив, що на початку повномасштабного вторгнення він перебував в рідному селі Лазурному Херсонської області. 09.03.2022 року він дізнався з інтернет-каналів про те, що до с. Лазурне їде колона з російськими військовими. Він зрозумів, що ці військові можуть їхати до його родича ОСОБА_10 , який проживав неподалік від нього, тому він повідомив останнього про це. ОСОБА_10 разом з родиною швидко зібрався та виїхав з будинку, після цього, за хвилини 10 - 15, приїхала колона російських військових в супроводі машини, з якої вийшов ОСОБА_7 , який підійшовши до хвіртки будинку ОСОБА_10 , відчинив хвіртку та впустив російських військових до домоволдіння, після цього військові оточили будинок. Свідок зазначив, що далі він не став спостерігати та також вирішив поїхати, оскільки хвилювався за власну безпеку. Потім зі слів мешканців, знає, що російські військові в супроводі ОСОБА_7 зайшли до будинку та провели там обшук, вилучили зброю та інші цінності. Через деякий час за розпорядженням ОСОБА_7 його власний будинок в с. Лазурне та будинок ОСОБА_13 було віддано якімось невідомим людям, при цьому з його будинку вигнали його матір, яка на той час там проживала. Його мати потім ходила до ОСОБА_7 питала навіщо він забрав їх будинок, на що той відповів що це через її онука, який працює в органах. Також зі слів місцевих мешканців знає, що ОСОБА_7 дав розпорядження розмістити російських військових в місцевому пансіонаті "Чайка". З різних інтернет ресурсів бачив, як ОСОБА_7 разом з російськими військовими марширував на параді на честь 9 травня, виступав на сцені з агітаційною проросійською промовою. Крім того, зі слів місцевих мешканців йому відомо, що за командою ОСОБА_7 був скошений урожай з його полів. Йому відомо, що на час повномасштабного вторгнення ОСОБА_7 був діючим головою Лазурненської селищної ради, а під час окупації продовжив перебувати на цій посаді, але вже окупаційного новоствореного органу, потім зі слів знайомих знає, що ОСОБА_7 перейшов працювати до Скадовського району окупаційної влади, назву посади не знає;

- протоколом тимчасового доступу до документів від 11.05.2023 року, в ході якого були вилучені заява - анкета від 05.09.2016 року для внесення інформації до ЄДДР на імя ОСОБА_7 , заява про видачу паспорта, заява - про видачу паспорту ОСОБА_7 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, проведеними із свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , у ході якого останні впізнали ОСОБА_7 , як особу, який зайняв у незаконному органі окупаційної влади - посаду керівника так званої військово-цивільної адміністрації селища Лазурне Скадовського району в окупаційній адміністрації держави - агресора ;

- протоколом огляду інтернет-ресурсу «Телеграм» від 01.06.2022 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », в якому виявлено публікацію та відеозапис з текстом "Мы смотрим на Россию, как на нашу страну. В дальнейшем это бюдет область в Российской Федерации», на відеозапису на 00 хв. 05 сек. зображено особу, зовні схожу на ОСОБА_7 ;

- протоколом огляду інтернет-ресурсу «Телеграм» від 11.05.2023 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », в кому виявлено публікації з відеозаписом та текстом "Сегодня Лазурное посетил агитационный поезд. Каждый желающий мог получить медицинскую консультацию. После приветственной речи главы ВГА Лазурненской поселковой территориальной громады ОСОБА_15 .. утроили настоящий концерт» в якому виявлено записи про публічні агітаційні виступи та діяльність ОСОБА_7 на відеозапису на 00 хв. 00 сек. зображено особу, зовні схожу на ОСОБА_7 , який зазначає: "Мы все должны это понять и радоваться каждому новому дню. ... у нас все будет хорошо...россия с нами навсегда...»;

- протоколом огляду інтернет-ресурсу «Телеграм» від 11.05.2023 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », в якому виявлено записи про діяльність ОСОБА_7 у співпраці з окупаційною адміністрацією. На відео зображено особу, яку представляють як ОСОБА_7 , та який на 00.45 хв. зазначає: " ..Хочу сказать, что поднятие флага - это не просто жест, это возвращение к совместной многовековой, многонациональной истории. Это уже присоединение к 85 субъектам российской федерации....» ведь с нами россия, и россия здесь навсегда»;

- протоколом огляду інтернет-ресурсу «Телеграм» від 11.05.2023 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3», в якому виявлено записи зустрічі ОСОБА_7 та керівників навчальних закладів селища Лазурне. На видео зображено особу, яку представляють як ОСОБА_7 , та який на 01.20 хв. зазначає: "...Россия здесь, все вы видете.. то есть финансирование, все назначения, это все уже происходит в составе, грубо говоря, российской Федерации»;

- протоколом огляду від 08.05.2023 року, в ході якого було оглянуто приміщення кабінету № 38 Служби автомобільний доріг у Херсонській області за адресою: м.Херсон, вул. Поповича, 23, виявлено та вилучено наступні документи: документ із назвою "Военно-гражданская администрация Лазурненкой поселковой громаді Скадовского района Херсонской области», за підписом "Главы ВГА Лазурненской поселковой территориальной громады ОСОБА_15 »; документ під назвою «Ведомость № 1 Изменений потребности безналичных денежных средств от __ сентрябрая 2022 г.», з підписом "Главы ВГА Лазурненской поселковой территориальной громады ОСОБА_15 »;

- протоколом огляду інтернет-ресурсу «Телеграм» від 26.04.2022 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_6», в якому виявлено записи про зустріч із головою ВЦА ОСОБА_16 ;

- протоколом огляду від 20.05.2022 року інтернет-ресурсу «Телеграм» від 26.04.2022 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_6», в якому виявлено записи про зустріч ОСОБА_7 із головою ВЦА ОСОБА_16 , та відео з телеграм каналу "ІНФОРМАЦІЯ_10", на якому відображено зібрання преставників окупаційної влади - районних голів Херсонської області на чолі з головою ВДА ОСОБА_16 , які обговорюють створення місцевих виконавчих органів влади в складі РФ. На вказанному відео зібранні присутній керівник окупаційної адміністрації смт. Лазурне СКадовського району Херсонської області ОСОБА_7 ;

- протоколом про проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних інформаційних систем від 14.06.2024, яким зафіксовано розмови з номером телефону НОМЕР_1 , що користується ОСОБА_7 , та задокументовано його розмови щодо організації розміщення воєнних, здійснення гуманітаної допомоги, відеоспостереження регіону, проведення інтернету, забезпечення запровок;

- протоколом про проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних інформаційних систем від 27.05.2024, яким зафіксовано розмови з номером телефону НОМЕР_1 , що користується ОСОБА_17 , та задокументовано його розмови щодо організації свят до дня Перемоги, з приводу організацій зустріч з Херсонською військовою адміністрацією, організації громадського порядку та затримання осіб, організації демонтажу пам`ятників «Небесній сотні»;

- протоколом про проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних інформаційних систем від 14.06.2024 яким зафіксовано розмови з номером телефону НОМЕР_1 , що користується ОСОБА_17 , та задокументовано його розмови з "гражданско-военно администрацией управления культуры» з приводу структурно-організаційних питань в районі, з приводу призначення на посади осіб до поліції, передачі інформації щодо закладів освіти Лазурненської об`єднаної територіальної громади представнику окупаційної влади;

- протоколом про проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних інформаційних систем від 06.06.2024, у яких зафіксовано розмови ОСОБА_7 , що свідчать про його протиправну діяльність на шкоду національні безпеці України, зокрема передача інформації щодо закладів освіти Лазурненської територіальної громад представнику управління культури окупаційної адміністрації; організація пропагандистських відеосюжетів держави-агресора, участь у проведені «урочистих» заходів присвячених «дев`ятому травня» на тимчасово окупованій території Генічеського району Херсонської області; пошук та організація виконання будівельно-монтажних робіт на блокпостах збройних формувань держави-агресора; організація демонтажу пам`ятників «Небесній сотні» на тимчасово окупованій території місцевої громади Генічеського району Херсонської області; проведення зустрічей та нарад з представниками окупаційної адміністрації, іншими представниками держави-агресора, надіслання інформації з приводу списку по референдуму, з приводу списку учасників "совещания по вопросам формирования органов полиции в Херсонской области;

- висновками судових експертиз відео,- звукозапису № СЕ-19/115-24/4673-ВЗ від 01.05.2024, № СЕ-19/115-24/4674-ВЗ від 01.05.2024, № СЕ-19/115-24/4675-ВЗ від 02.05.2024, відповідно до яких встановлено належність голосу, зафіксованих у вказаних матеріалах негласних слідчих (розшукових) дій, ОСОБА_7 ;

- протоколом огляду інтернет ресурсу - відеохостінгу «Таврія» від 08.03.2024, а саме інтерв`ю з «ІНФОРМАЦІЯ_9 » ;

- протоколом огляду інтернет ресурсу - відеохостінгу «YouTube» від 08.03.2024, а саме каналу « ІНФОРМАЦІЯ_4 » розміщено відео публікацію - « ІНФОРМАЦІЯ_7 », у яких зафіксовано обставини співпраці ОСОБА_7 з представниками держави-агресора;

- протоколом огляду інтернет ресурсу - відеохостінгу «YouTube» від 08.03.2024, а саме каналу « ІНФОРМАЦІЯ_5 » розміщено відео публікацію - « ІНФОРМАЦІЯ_8", у яких зафіксовано обставини співпраці ОСОБА_7 з представниками держави-агресора;

- висновком судової портретної експертизи від 10.05.2024 №187/24, яким підтверджено, що у відео-файлі під назвою «Відео 1» (відеозапис інтерв`ю з «ІНФОРМАЦІЯ_9 »), наданого в якості порівняльного матеріалу файлі під назвою «ОСОБА_7», із зображенням особової картки з Державної міграційної служби про особу на ім`я ОСОБА_7 зображена одна й та сама особа.

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Окрім цього, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011 року) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірланд проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, а також в сукупності з показаннями свідків, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані стороною захисту.

Таким чином, всі зазначені докази у своїй сукупності та взаємозв`язку не містять суперечностей, доповнюють один одного і дають можливість суду дійти однозначного висновку про те, що вина ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень передбаченого ч.5 ст. 111-1, ч.2 ст. 111 КК України доведена в повному обсязі.

Посилання сторони захисту про те, що протоколи огляду телеграм-каналів та інтернет-ресурсів є недопустимими й неналежними доказами, суд вважає неспроможними з таких міркувань.

В Постанові від 21.07.2025 року за № 201/11849/23 Верховний Суд прийшов до висновку, що доказами є, зокрема електронні (цифрові) докази, як-от: матеріали фотозйомки, звуко-, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі комп`ютерні дані), що містяться у відкритих мережах (інтернет; різноманітні засоби масової інформації; соціальні мережі) чи закритих (приватні месенджери та телеграм-канали, особисте листування з використанням комп`ютерної техніки і мобільних телефонів, флешносії, карти пам`яті тощо). За змістом ст. 99 КПК матеріали, у яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп осіб, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог процесуального законодавства, є документами і можутьвикористовуватися в кримінальному провадженні як докази.

Таким чином, огляди зазначених інтернет-сайтів та телеграм-каналів проведено із дотриманням вимог ст. 237 КПК, зафіксовано (за допомогою функцій скриншоту, друку та запису на технічні носії інформації) зміст відображеної на інтернет-сайтах і в телеграм-каналах як електронних документах інформації, що підтверджує існування обставин, які підлягають доказуванню в цьому кримінальному провадженні.

Підстав для визнання вказаних вище протоколів, у яких зафіксовано хід і результати оглядів інтернет-сайтів та телеграм-каналів, недопустимими і неналежними суд не вбачає, оскільки ці фактичні дані отримано в порядку, передбаченому КПК.

Крім того, сторона захисту не дала жодних відомостей щодо спростування цієї інформації і не аргументувала, що інформація, надана органом досудового розслідування, не відповідає дійсності, зокрема, містить ознаки фальсифікації та/або навмисного спотворення даних.

Згідно із приписами ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами відповідно до вимог ст.50 КК України.

Покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо призначення покарання, завданням якого є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч.1 ст.1 КК України завдань закону про кримінальну відповідальність - правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам.

Призначене покарання має відповідати характеру протиправного діяння, його небезпечності, даним, що всебічно характеризують особу винного, адже така співмірність є критерієм справедливості кримінальної відповідальності.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, суд враховує, що вчинені обвинуваченим злочини відповідно до ст.12 КК України є:

- за ч.2 ст.111 України є особливо тяжким злочином;

- за ч.5 ст.111-1КК України є тяжким злочином.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого відповідно до ст.66 КК України, судом не встановлені.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому за ч.5 ст. 111-1 КК України відповідно до ст.67 КК України, є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_7 , встановлено, що він є громадянином України, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Відповідно до абз.5 ч.1 ст.55 КК України позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як основне або додаткове покарання за вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України, передбачених статтями 111-1,111-2 цього Кодексу, призначається на строк від десяти до п`ятнадцяти років.

Суд під час ухвалення рішення враховує правові висновки, викладені у постанові колегії Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №753/18479/16-к (провадження №51-520км18) та постанові колегії Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21.06.2022 у справі №171/869/21 (провадження №51-838км22) в частині можливості призначення покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, з огляду на положення, передбачені ст.55 КК України.

При цьому, з огляду на вчинення ОСОБА_7 суспільно-небезпечного кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ національної безпеки України, а також відсутність обставин, передбачених ст.66 КК України, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, наявність обставини, що обтяжує покарання, суд, при призначенні покарання останнім не вбачає підстав для застосування положень ст.69 чи ст.75 КК України.

При призначенні покарання, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_7 , будучи Лазурненським селищим головою, мав діяти в інтересах всієї територіальної громади Лазурненської сільської ради, був зобов`язаний виражати і захищати інтереси територіальної громади. Натомість, обвинувачений ОСОБА_7 вчинив злочини проти основ національної безпеки України в умовах воєнного стану, які посягають на захист життєво важливих інтересів громадян, суспільства та держави, на її суверенітет, територіальну цілісність, недоторканість та обороноздатність, а також на суспільні відносини, які забезпечують саме існування України як суверенної, незалежної, демократичної і правової держави.

Зазначені вище обставини вчинених злочинів та дані про особу обвинуваченого ОСОБА_7 свідчать про те, що останній становить постійну і серйозну загрозу для суспільства.

Отже, враховуючи підвищену суспільну небезпеку вчиненого ОСОБА_7 злочинів проти основ національної безпеки України в умовах воєнного стану, яка посягає на захист життєво важливих інтересів громадян, суспільства та держави, на її суверенітет, територіальну цілісність, недоторканість та обороноздатність, а також на суспільні відносини, які забезпечують саме існування України як суверенної, незалежної, демократичної і правової держави, дані про його особу, відсутність обставин, що пом`якшують та наявність обставин, що обтяжують покарання: вчинення злочину за ст. 111-1 ч.5 КК України з використання умов воєнного стану, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_7 покарання:

-за ч. 5 ст. 1111 КК України - у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та органах, що надають публічні послуги, на строк 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією всього належного йому майна;

-за ч. 2 ст. 111 КК України - у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді довічного позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та органах, що надають публічні послуги, строком на 15 років з конфіскацією всього належного майна.

На переконання суду, призначене покарання, є виваженим, справедливим, співрозмірним, необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання. Так, у розумінні ЄСПЛ, покарання повинне встановити новий додатковий обов`язок для особи, який випливає з факту вчинення кримінального правопорушення. Автономна концепція поняття «покарання» у практиці ЄСПЛ передбачає, що покарання переслідує подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів, а застосування принципу пропорційності дає можливість встановити орієнтири для держави у виборі адекватних засобів реагування на конкретні кримінально-карані діяння.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави у повному обсязі.

Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд, одночасно із ухваленням рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації.

Як встановлено під час судового розгляду, ухвалою слідчого судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.07.2024 року накладено арешт на майно, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_7 , з метою забезпечення конфіскації майна.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_7 призначається додаткове покарання у виді конфіскації всього майна, яке є його особистою власністю, з метою забезпечення виконання вироку, арешт, накладений на зазначене вище майно, слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.5 ст. 111-1, ч.2 ст. 111 КК України і призначити йому покарання:

-за ч. 5 ст. 1111 КК України - у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та органах, що надають публічні послуги, на строк 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією всього належного йому майна;

-за ч. 2 ст. 111 КК України - у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді довічного позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та органах, що надають публічні послуги, строком на 15 років з конфіскацією всього належного майна.

Початок строку відбування покарання у вигляді позбавлення волі ОСОБА_7 рахувати з дня його затримання та приведення вироку до виконання.

Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади рахувати з моменту відбуття основного покарання.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 16.05.2024 року - залишити без змін до затримання обвинуваченого та приведення вироку до виконання.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.07.2024 року на майно, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: - житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 ;

- земельну ділянку з кадастровим номером: 6524780500:04:001:0142, площею 1.0001 Га, розташованої за адресою: Херсонська область, Скадовський район, сільська рада Володимирівська;

- земельну ділянку з кадастровим номером: 6524755500:02:001:0457, площею 0.12 Га;

- земельну ділянку з кадастровим номером: 6524755500:01:001:1101, площею 0.15 Га, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 ;

- земельну ділянку з кадастровим номером: 6524710100:01:001:1013, площею 0.0782 Га, розташованої за адресою: Херсонська область, Скадовський район, м. Скадовськ

- залишити без змін до виконання в частині конфіскації майна.

Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати на проведення експертизи у сумі 21582гривень 48 коп.

Речові докази:

-Документ із шапкою «Военно-гражданская администрация Лазурненской поселковой громады Скадовского района Херсонской области, пгт. Лазурное, Скадовский район, Херсонская область, ул. Октябрьская, 57, Е-mail: vga@lazurnoe-gov.ru, тел. НОМЕР_2, НЗУ «1022102542», № 23/01-09 от 19.09.22, адресований т.зв. «Министру финансов Херсонской области ОСОБА_21 », підписаний т.зв. «Главой ВГА Лазурненской поселковой территориальной громады ОСОБА_15 » на 1 арк;

-Документ під назвою «Ведомость №1 Изменений потребности безналичных денежных средств от «___» Сентября 2022г.», нижче зазначено «Наименование получателя ВГА Лазурненской поселковой территориальной громады», нижче вказана інформація щодо НЗУ та банківських реквізитів, знизу сторінки міститься підпис т.зв. «Главы ВГА Лазурненской территориальной громады ОСОБА_7 » та відтиск печатки «Военно-гражданская администрация Лазерненской поселковой территориальной громады Скадовского района Херсонской области 1022102542, на 1 арк.

- зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржений до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення копії судового рішення.

Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених ст.138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції, з дотриманням правил, передбачених ст.399 КПК України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити/надіслати учасникам судового провадження.

Обвинувачений та захисник мають право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.

Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити захиснику обвинувачених та прокурору, а інформацію про вирок опублікувати в газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті суду відповідно до вимог ст. 323 КПК України.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3