Рішення від 18 січня 2026 р. у справі №638/24511/25 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/24511/25

Провадження № 2/638/356/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Семіряд І.В.,

за участю секретаря Дудка Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Шевченківського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутих коштів,-

ВСТАНОВИВ:

08.12.2025 позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в обгрунтування якого зазначає, що заочним рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 27.06.2023 з нього на користь ОСОБА_2 , стягнуто кошти. На виконання рішення суду видано виконавчий лист, за яким відкрито виконавче провадження. У подальшому, у результаті перегляду заочного рішення, у задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 було відмовлено. Однак, за час існування виконавчого провадження із банківських рахунків позивача було стягнуто грошові кошти у загальному розмірі 20708,60 грн, з яких 400 грн – витрати виконавчого проваджепння, 69 грн – витрати виконавчого провадження за користування АСВП, 18399,64 грн – кошти, стягнуті на користь ОСОБА_2 та 1839,96 грн – основна винагорода приватного виконавця. Оскільки заочне рішення було скасовано, стягнуті з позивача кошти є такими, що стягнуті безпідставно та підлягають поверненню. У зв`язку з чим позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 20708,60 грн, сплачений судовий збір та витрати на правову допомогу.

08.12.2025 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2025 вказану справу передано в провадження суддя Семіряд І.В.

10.12.2025 ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.

14.01.2026 ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині повернення безпідставно набутих коштів, а саме витрат виконавчого провадження у розмірі 400 грн, витрат виконавчого провадження за користування АСВП у розмірі 69 грн та основної винагороди приватного виконавця у розмірі 1839,96 грн закрито.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, уповноважив ОСОБА_3 представляти його інтереси у суді.

Від представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та представника позивача, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не прибув, про день та час розгляду справи повідомлений своєчасно, про що свідчить довідка про отримання ухвали про відкриття провадження, судової повістки в електронному кабінеті, про причини неявки суд не сповістив.

Суд вважає, що підстав для відкладення розгляду справи немає, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення рішення, адже основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі письмових доказів, та за згодою позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що не суперечить положенням ст.280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що заочним рішенням Ленінського (нині- Холодногірського) районного суду м. Харкова від 27.06.2023 №953/1786/23 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 59270 грн та судові витрати 18854,60 грн.

На підставі вказаного заочного рішення приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Кудряшовим Д.В. здійснювалося виконавче провадження №75505641.

У подальшому ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 11.09.2024 №953/1786/23 заочне рішення Ленінського (нині- Холодногірського) районного суду м. Харкова від 27.06.2023 №953/1786/23 було скасоване, призначено справу до розгляду. Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 19.11.2024 позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Д.В. від 18.09.2024 №75505641 виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №953/1786/23 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 59270 грн та судових витрат у розмірі 18854,60 грн закінчено. Виконавче провадження закінчено на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження», якою передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Листом приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Д.В. від 26.09.2025 №75505641/66190 повідомлено адвокату Вишковському Є.Л. (представник ОСОБА_2 ), що повернути ОСОБА_1 кошти, стягнуті у рамках виконавчого провадження №75505641 немає можливості у зв`язку з тим, що стягнуті кошти були перераховані на користь стягувача. У рамках виконавчого провадження з ОСОБА_1 було стягнуто грошові кошти у загальному розмірі 20708,60 грн, які розподілені наступним чином: витрат ВП у розмірі 400 грн, витрат ВП за користування АСВП – 69,00 грн, кошти за ВД, стягнуті на користь ОСОБА_2 у розмірі 18399,64 грн, основна винагорода ПВ у розмірі 1839,96 грн.

Позивач ОСОБА_1 вважає, що зазначені кошти є безпідставно набутими ОСОБА_2 та, на підставі ст. ст. 1212, 1214 ЦК України, просить стягнути їх з ОСОБА_2 .

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Під відсутністю правової підстави розуміють такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 910/3395/19, від 23 квітня 2019 року у справі № 918/47/18, від 01 квітня 2019 року у справі № 904/2444/18.

Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22 березня 2016 року у справі № 6-2978цс15 та від 03 червня 2016 року у справі № 6-100цс15.

Як встановлено в судовому засіданні, сума у розмірі 18399,64 грн була стягнута на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_1 на підставі судового рішення, яке було скасоване.

Кондикційний позов (позов про повернення безпідставно набутого майна) урегульовано нормами матеріального права, а поворот виконання рішення - процесуального права. За змістом кондикційний позов та поворот виконання рішення схожі, проте не є тотожними та регулюються різними нормами права.

Поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника. Він можливий лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть - у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням.

У Рішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року № 13-рп/2011 у справі за конституційним зверненням військової частини НОМЕР_1 щодо офіційного тлумачення положення пункту 28 частини першої статті 293 ЦПК України у взаємозв`язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 року Конституції України вказано, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Відповідно до частин першої, другої статті 444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Згідно з частиною дев`ятою статті 444 ЦПК України, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом (частина перша статті 446 ЦПК України).

Отже, поворот виконання рішення, якщо цього вимагає відповідач, можливий у будь-якому випадку, незалежно від того, в якому порядку скасовано судове рішення.

У зазначеній справі відповідач ОСОБА_2 тримав грошові кошти, які були стягнуті на його користь рішенням суду.

Поворот виконання рішення полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 336/9595/14 (провадження № 61-14640сво18), у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 569/15646/16-ц (провадження № 14-375цс19) та постанові Верховного Суду у складі Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 травня 2022 року у справі № 405/3788/19 (провадження № 61-826св22), зроблено висновок, що суди на забезпечення такої гарантії відновлення прав учасників процесу, як поворот виконання рішення мають задовольняти відповідні заяви та повертати відповідачеві стягнені кошти за скасованим судовим рішенням у разі відсутності обмежень, установлених законом.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20).

Так, в судовому засіданні було встановлено, що грошові кошти у розмірі 18399,64 грн були набуті ОСОБА_2 на підставі заочного рішення, яке було скасовано ухвалою суду.

Отже, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав ОСОБА_1 є звернення до суду із заявою про поворот виконання рішення у порядку, передбаченому статтею 444 ЦПК України, у зв`язку з чим у задоволенні позову про стягнення безпідставно набутих коштів у порядку статті 1212 ЦК України необхідно відмовити.

За правилами ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258, 259, 264-265, 279, 280-283 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутих коштів у розмірі 18399 (вісімнадцять тисяч триста дев`яносто дев`ять) грн 64 коп. - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до або через Харківський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 19.01.2026.

Сторони:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований АДРЕСА_2 .

Суддя: І.В. Семіряд