Рішення від 18 січня 2026 р. у справі №613/2276/25 — Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/2276/25 Провадження № 2/613/279/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2026 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Харченка С.М., за участю секретаря Мізяк М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Богодухові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи тим, що 02 червня 2018 року Богодухівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області зареєстровано шлюб, актовий запис №49. Від шлюбу мають спільну дитину – доньку, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб просить розірвати.

Позивач свої вимоги мотивує тим, що відсутні спільні інтереси з чоловіком, наявні різні погляди на сімейне життя, відсутнє взаєморозуміння, що в результаті призвело до постійних сімейних сварок. Спільне життя з відповідачем не склалося, з причини байдужості до життя та проблем кожного, непорозуміння на ґрунті побутових та життєвих стосунків, як наслідок до фактичного припинення шлюбних відносин. Втрачені почуття любові і поваги один до одного та остаточно припинено подружні відносини, всі фізичні та духовні зв`язки між ними втрачені. Позивач не відчуває почуття любові та поваги до відповідача.

Позивач в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена, надала заяву, відповідно до змісту якої просила справу слухати за її відсутності, на позовних вимогах та їх задоволенні наполягає. Уточнила, що термін для примирення просить не надавати, оскільки більше ніж півроку разом з відповідачем не проживають, спільного господарства не мають.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений, згідно змісту наданої ним заяви просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги визнає та не заперечує проти розірвання шлюбу з позивачем. Уточнив, що з його сторони, погоджуючись з позивачкою, будь-які спроби в свій час примиритися не дали бажаних результатів і збереження шлюбу неможливе, оскільки шлюб фактично припинив своє існування.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, за відсутності учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 02 червня 2018 року Богодухівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис №49, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 02.06.2018 року. Від шлюбу мають малолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 25 жовтня 2018 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до вимог ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Відповідно до ст. 24 СК України шлюб - ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя відповідно до ст. 110 СК України. Оскільки, позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Враховуючи, що сторони мають різні погляди на сімейне життя, відсутнє взаєморозуміння, позивач наполягає на розірванні шлюбу та просить термін на примирення не надавати, відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу, будь-які спроби примиритись не надали бажаних результатів, суд вважає, що сім`я розпалась остаточно і збереження сім`ї неможливе, оскільки це суперечитиме інтересам сторін.

Рішення виноситься у межах заявлених вимог на підставі наданих доказів.

На підставі приведеного вище, керуючись ст. ст. 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 141,247, 258-259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 – задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованою за адресою як ВПО: АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований 02 червня 2018 року Богодухівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис №49.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя