Суд: Рівненський міський суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди
Дата: 15 січня 2026 р.
Справа: №569/27604/25
Суддя: Гордійчук Н. О.
Справа № 569/27604/25
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2026 року м. Рівне
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Гордійчук Н.О., розглянувши матеріали, що надійшли від УПП в Рівненській області ДПП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючої, РНОКПП НОМЕР_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.122-4 КУпАП, -
В С Т А Н О В И Л А :
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 12.12.2025 року серії ЕПР1 № 538614, 12.12.2025 року о 09 год 15 хв в м. Рівне по вул. В.Чорновола, 37, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Renault Megan, НОМЕР_2 , здійснила зіткнення з транспортним засобом Tesla Model 3, під керуванням водія ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та залишила на порушення встановлених правил місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої причетна, чим порушила вимоги п. 2.10а ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що в день події вона поспішала, була у пригніченому стані, оскільки оформлювала документи у зв`язку із загибеллю батька. Проїхавши повз транспортний засіб Tesla Model 3 ніякого зіткнення не відчула. Після зупинки, виявила, що її бокове дзеркало склалося. Жодних пошкоджень на своєму авто не виявила. На першу вимогу з`явилася в поліцію. Умислу на залишення місця ДТП не мала.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя приходить до такого висновку.
Єдиний порядок дорожнього руху на території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.
Вимогами п. 2.10.а ПДР передбачено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Диспозиція ст. 122-4 КУпАП передбачає відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Вимогами п. 2.10.а ПДР передбачено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Диспозиція ст. 122-4 КУпАП передбачає відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Стаття 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за такої обставини: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на це випливає, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП характеризується наявністю вини у формі умислу.
Склад правопорушення - наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
В судовому засіданні з пояснень ОСОБА_1 судом встановлено, що остання не мала умислу залишати місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої вона була причетна, оскільки вона не помітила зіткнення з автомобілем, була у пригніченому стані у зв`язку із загибеллю батька. Після виклику невідкладно з`явилася у поліцію де й дізналася про ДТП. Пояснення написала вже зважаючи на пояснення потерпілої, однак в сам момент події жодного зіткнення не відчула.
Будь-яких належних доказів на підтвердження вини у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 122-4 КУпАП ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Враховуючи викладене, оцінивши наведені особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, доводи на підтвердження відсутності в її діях складу правопорушення, дослідивши усі наявні у справі докази, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 538614 від 12.12.2025 року, письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , суд, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності останньої за ст. 122-4 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 122-4, 247, 251, 283, 284 КУпАП,
П О С Т А Н О В И Л А :
Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області.
Суддя Наталія ГОРДІЙЧУК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua