Рішення від 18 січня 2026 р. у справі №550/1386/25 — Чутівський районний суд Полтавської області

Суд: Чутівський районний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 18 січня 2026 р.

Справа: №550/1386/25

Суддя: Литвин В. В.

Справа № 550/1386/25

Провадження № 2/550/42/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2026 року селище Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Литвин В.В.,

розглянувши в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал спліт»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

30.10.2025 до суду надійшла позовна заява ТОВ «Глобал спліт» (далі також - позивач) до ОСОБА_1 (далі також –відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 19.03.2021 між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 5/3188597. Відповідно до умов кредитного договору банк надаввідповідачу кредит у сумі 42 000,00 грн строком на 42 місяці - з 19.03.2021 до 18.09.2024 включно. Кредит надано на споживчі потреби шляхом перерахування коштів на рахунок позичальника. Також кредитним договором визначено процентну винагороду щомісячно у розмірі 15,00% річних, починаючи з дня надання кредиту до моменту повного погашення заборгованості за договором та щомісячну комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,85 % від суми кредиту.

29.08.2023 між АТ «КредіАгріколь Банк» і ТОВ «Глобалспліт» укладено договір про відступлення прав вимоги № 4-2023, відповідно до якого позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 5/3188597 від 19.03.2021.

Позивач стверджує, що у зв`язку з невиконанням взятих на себе зобов`язань станом на 14.10.2025 у позичальника утворилась заборгованість за договором № 5/3188597 від 19.03.2021 у розмірі 66 241,01 грн, що складається з 33 859,75 грн простроченої заборгованості, 8 441,26 грнпрострочених відсотків та 23 940,00 грн простроченої комісії.

Станом на день подачі позовної заяви відповідачем належним чином не виконані зобов`язання за кредитним договором щодо сплати щомісячних внесків за кредитом, процентів за користування кредитом та комісії, тому позивач просить стягнути з відповідача на його користь 66 241,01 грн заборгованості за кредитним договором та 2422,04 грн судових витрат.

Ухвалою судді від 20.11.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено сторонам строки для подання заяв по суті справи, зокрема, відповідачу – 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, позивачу – 5-денний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив.

Відповідач 09.01.2026 через свого представника засобами електронного суду подав відзив на позовну заяву, згідно з яким проти позову заперечив частково та просив відмовити в позові в частині стягнення комісії, посилаючись на нікчемність умови кредитного договору про встановлення комісії, а також врахувати суми, сплачені ним, та зараховані позивачем як комісійні платежі, в рахунок погашення заборгованості з кредиту та процентів за користування ним (а.с.121-124).

Позивач відповідь на відзив у визначений ухвалою про відкриття провадження у справі строк не подав, правом подати свої заперечення проти аргументів відповідача, викладених у відзиві, не скористався.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні за участю сторін сторони суду не заявляли.

З огляду на викладене, розгляд справи по суті здійснюється судом за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 19.03.2021 між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 5/3188597, згідно зумовами якого банк надає позичальнику кредит в сумі 42 000,00 грн строком на 42 місяці - з 19.03.2021 до 18.09.2024 включно. Підпунктами 1.3.1 та 1.3.2 пункту 1.3 Договору визначено процентну винагороду щомісячно у розмірі 15,0% річних, починаючи з дня надання кредиту до моменту повного погашення заборгованості за договором, та щомісячну комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,85 % від суми кредиту.

Згідно з п. 3.3 Договору у разі невиконання або неналежного виконання умов Договору та правил, сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Додатком 1 до Договору є таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (в т.ч. Графік платежів по кредиту, ануїтет), відповідно до якої розраховано графік виплат за кредитом рівними платежами строком з 19.03.2021 до 18.09.2024 (а.с.32).

Факт надання первісним кредитором відповідачу кредиту в сумі 42 000,00 грн. підтверджується платіжним дорученням № 35815088-1 від 19.03.2021, випискою з рахунку боржника від 19.03.2021, та не заперечується відповідачем, про що зазначено його представником у відзиві на позовну заяву (а.с. 17, 40, 121-зворот).

Згідно з договором про відступлення права вимоги № 4-2023 від 29 серпня 2023 року, укладеним між АТ «Креді Агріколь Банк» і ТОВ «Глобал спліт», та реєстром прав вимог № 1 від 15.09.2023 позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 5/3188597 від 19.03.2021 (а.с.8-15, 33, 52-86).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсягах і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Факт укладення договору про надання кредиту, а також досягнення згоди щодо його істотних умов та отримання суми кредиту відповідачем не заперечується.

Положеннями ст. 526 ЦК України зазначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання, а в ч.1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно з умовами Кредитного договору позичальник зобов`язався повернути отримані грошові кошти, сплатити проценти за їх користування та комісії за обслуговування кредитої заборгованості.

Відповідачусунувся відвиконання передбаченихдоговором обов`язківта отриманікредитні коштиу повніймірі не повернув,внаслідок чогоутворилась заборгованістьза кредитнимдоговором № 5/3188597 від 19.03.2021.

Згідно з розрахунком позивача загальна заборгованість відповідача за кредитним договором становить 66 241,01 грн та складається з 33 859,75 грн простроченої заборгованості за кредитом,8441,26 грн прострочених відсотків та 23 940,00 грн простроченої комісії (а.с.16).

Оцінюючи правомірність та обґрунтованість позовних вимог, у тому числі вимоги позивача про стягнення комісій за обслуговування кредитної заборгованості, суд зазначає про таке.

Умовами кредитного договору № 5/3188597 від 19.03.2021 (пп. 1.3.2. п. 1.3.) передбачено, що за користування кредитом позичальник сплачує комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості (комісію) щомісячно в розмірі 2,85% у місяць від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1. Договору (42 000,00 грн.). Обслуговування кредитної заборгованості включає моніторинг заборгованості, під яким розуміється електронне інформування (нагадування) про здійснення щомісячних платежів по кредиту та процентах, надання інформації щодо стану заборгованості через дистанційні системи обслуговування, інформування позичальника про виникнення простроченої заборгованості, консультування позичальника (як усно, так і письмово) щодо погашення заборгованості, своєчасності сплати платежів тощо.

Разом з тим, суд зауважує, що згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» до таких послуг (платних послуг з обслуговування кредитної заборгованості) не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, оскількитаку послугу споживач має право отримувати безоплатно.

Позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг та погодження їх з відповідачем при укладанні кредитного договору. Також не надав доказів надання таких додаткових та супутніх послуг відповідачу.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22), якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

За таких обставин положення підпункту 1.3.2. пункту 1.3. кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи наведене, позовна вимога про стягнення з відповідача комісії за обслуговування кредиту в сумі 23 940,00 грн. не підлягає задоволенню.

Крім того, суд погоджується з твердженням відповідача, викладеним у відзиві на позовну заяву, про те, що сплачені ним суми, які зараховано первісним кредитором в рахунок виконання договірного зобов`язання в частині сплати комісії за обслуговування кредитної заборгованостів загальному розмірі 11 970,00 грн., підлягають зарахуванню в рахунок погашення суми основного боргу за кредитом.

Відповідачем не заперечено та не спростовано порядку та розміру нарахування позивачем процентів за користування кредитом, не надано власного контррозрахунку вказаних сум.

Отже, з урахування наведеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 30 331,01 грн. (33 859,75 + 8 441,26 – 11 970,00 грн.)заборгованості за кредитним договором № 5/3188597 від 19.03.2021.

В іншій частині позову належить відмовити у зв`язку з безпідставністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачапідлягає стягненнюсудовий збір в сумі 1 109,22 грн.– пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 11, 16, 526, 530, 611, 1048, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал спліт» заборгованість за кредитним договором № 5/3188597 від 19.03.2021 в сумі 30 331 (тридцять тисяч триста тридцять одна) грн 01 коп. та судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 109 (одна тисяча сто дев`ять) грн. 22 коп.

В решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал спліт», адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Жилянська, буд. 5Б, оф. 5, код ЄДРПОУ 41904846.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя В.В. Литвин

Оригінал: reyestr.court.gov.ua