Рішення від 14 січня 2026 р. у справі №544/2300/25 — Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/2300/25

пров. № 2/544/146/2026

Номер рядка звіту 38

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 січня 2026 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Ощинської Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання Пірогова В.Г.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у м. Пирятин у приміщенні суду по вул. Ярмарковій, 17 цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовна заява обґрунтована тим, що 29.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №2613556, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 15000 грн. на умовах визначених кредитним договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначений Договором. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Отже, термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, у зв`язку з чим ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» вимушене звернутись із даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів, відсотків та комісії у зв`язку із неналежним виконанням позичальником зобов`язання за кредитним договором. Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 38 385,25 грн. 23.04.2021 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали Договір відступлення прав вимоги №67-МЛ. Згідно вищевказаного Договору, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №2613556 від 29.11.2020. До теперішнього часу боржник свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, порушила свої зобов`язання, встановлені договором, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 38 385,25 грн., яку позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 23 вересня 2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» у судове засідання не з`явився, до суду подав заяву про розгляд справи у його відсутність, у заяві також зазначено, що позивач підтримує позовні вимогу у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, на адресу суду подала заяву про розгляд справи у її відсутність. Додатково вказала, що брала кошти у позику у ТОВ «Мілоан». Договору позик з ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» не укладала. Протягом наданого строку на оплату кредиту відповідач належним чином виконувала свої зобов`язання сплативши ТОВ «Мілоан», у погашення боргу, кошти в сумі 17000 грн. Кредит надавався 29.11.2020 строком на 30 днів з можливим строком продовження до 15 днів за відповідними у таблиці ставками розміром відсотків від поточного залишку кредиту. З процентами нарахованими ТОВ «Мілоан» поза межами строку, відповідач не погоджується, так як вони були нараховані з порушенням умов Договору. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» в частині стягнення відсотків за користування кредитом поза межами строку передбаченого Договором.

За неявкою сторін, судом розглянуто справу по суті на підставі наявних в ній доказів.

Враховуючи подану відповідачкою заяви про часткове визнання позову із вказівкою невизнання вимоги в іншій частині, суд розглядав справу у загальному порядку, оскільки відповідачка свою позицію по справі повідомила.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Статтями 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Вирішуючи справу по суті, суд первинно зазначає, що відповідачка визнала позовні вимоги частково у розмірі 24900 за мінусом сплачених нею сум, чим підтвердила факт отримання кредиту на вказану у позовній заяві суму та вказане визнання саме в частині отримання кредиту не протирічить вимогам діючого законодавства.

Судом встановлено, що 29.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №2613556 (відповідно до умов якого Відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 15000 грн. на умовах визначених кредитним договором, а Позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначений Договором (а.с. 12-23).

Згідно п. 7.1. кредитного договору цей Договір, що складається з Правил та індивідуальної частини (з додатками №1 та №2), набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно Правил та відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п. 2.1 цього Договору. Строк дії цього Договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов`язань. Сторони домовились, що повне виконання зобов`язань повинно відбутись не пізніше дати встановленої п.1.4 Договору, тобто до 29.12.2020 року.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору, що підтверджується платіжним дорученням № 34263937 від 29.11.2020 (а.с. 24).

Відповідно до пункту 6.1, 6.2 кредитного договору - цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та\або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Розміщені в Особистому кабінеті Позичальника проект цього Кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією Товариства про укладення Кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього Кредитного договору (акцепт) надається Позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який генерується та надсилається Товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер Позичальника, а Позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність - комбінацію цифр і літер або тільки літер) для підписання цього Кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Після укладення цей Кредитний договір надається Позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті Позичальника (а.с. 24).

Встановлено, що відповідачем в порушення умов укладеного договору кредитні кошти не повернуті.

Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 38385,25 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 13500 грн.; заборгованість за процентами - 22635,25 грн.; заборгованість за комісією - 2250 грн.

23.04.2021 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір відступлення прав вимоги №67-МЛ (а.с. 27-32).

Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №2613556 від 29.11.2020.

06.08.2025 позивачем на адресу відповідача було направлено досудову вимогу негайно погасити заборгованість у сумі 38385,25 грн., проте вона залишилася без реагування (а.с. 33).

Встановлено, що відповідачем в порушення умов укладеного договору кредитні кошти не повернуті.

Відповідно п.1 договору сума кредиту становить 15000,00 грн. кредит надавався строком на 30 днів з 29.11.2020, термін повернення кредиту і сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 29.12.2020.

За наявності між сторонами відповідної домовленості може бути здійснено пролонгацію договору, проте умови пролонгації повинні бути чітко зазначені у договорі.

Загальна сума заборгованості за період на який надавався кредит з 29.11.2020 до 29.12.2020 складає 24900,00 грн. (проценти 7650,00 + тіло кредиту 15000,00+комісія за надання кредиту 2250,00).

В частині кредитного договору суд встановлює нікчемність вимог по стягненні комісії за оформлення кредиту/пролонгації (у розмірі 2350 грн.), виходячи з наступного.

Частиною четвертою статті 42 Конституції України передбачено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Згідно зі статтею 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Відповідно до частин першої, другої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

За змістом частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати у договорів про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

За змістом статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договору матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Згідно частини третьої статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Виходячи зі змісту вказаних норм, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як обслуговування кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником. Оскільки обслуговування кредиту відповідає економічним потребам лише самого банку, то такі дії не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику. Позичальник сплачує відсотки за користування кредитними коштами.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі №524/5152/15-ц (провадження № 61-8862сво18) сформовано правовий висновок такого змісту: «Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Оскільки надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при реалізації прав та обов`язків за кредитним договором, тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику».

Отже, виходячи із принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.

З огляду на зазначене, положення спірного кредитного договору про сплату позичальником на користь як первинного кредитора, так і позивача комісії за оформлення кредиту у розмірі 2250,00 грн. та пролонгацію у розмірі 100 грн. є нікчемними, оскільки суперечать положенням частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відносно нарахованих процентів у розмірі 22635,25 грн. суд також вважає за необхідне частково відмовити позивачу у їх стягненні. Суду наданий розрахунок заборгованості з боку позивача з моменту отримання ним вимог від первинного кредитора. Усі документи по кредитному договору позивачем було отримано, що вбачається з п.п.1.2 вищевказаного договору відступлення права вимоги №67-МЛ від 23.04.2021 (а.с. 27) та враховуючи той факт, що відповідачою здійснювалися платежі на користь первинного кредитора, які той зарахував за власним бажанням у погашення процентів, що вбачається з того факту, що розмір кредиту на момент передачі права вимоги склав не 14565 грн., а 35135,25 грн. (а.с. 25), що потрібно перевіряти відповідно до умов укладеного між первинним кредитором та відповідачем договору та розрахунку заборгованості. Через відсутність вказаних документів перевірити такі нарахування не можливо, обов`язок подання таких доказів процесуальний закон прямо покладає на позивача, що ним зроблено не було, а відповідно відсутні підстави для задоволення позову в повному обсязі в цій частині.

Відповідно до п. 1.5.2 з 29.11.2020 до 29.12.2020 відповідач повинна була сплатити проценти у розмірі 7650,00 грн. (30 х 255 = 7650,00), відповідно розрахунку останньою сплачено відсотків у сумі 6585,00 грн. (7650,00 – 6585,00 = 1065,00), відомості про що містяться у наданому розрахунку (а.с. 25-26). Тобто, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за процентами у розмірі 1065,00 грн.

Відповідачем на користь позивача було сплачено тіло кредиту у сумі 1500,00 грн. (15000,00-1500,00=13500,00), відомості про що містяться у наданому розрахунку (а.с. 25-26). Отже з відповідача на користь позивача необхідно стягнути тіло кредиту у розмірі 13500 грн.

Таким чином, в цій частині суд заявлені позовні вимоги задовільняє у розмірі 13500 грн., оскільки саме такий розмір основного боргу заявив до стягнення позивач, а відповідачка визнала вказані позовні вимоги в цій частині щодо самого факту отримання кредитних коштів від первинного позивача.

На підставі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частина 2 та 3 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору; фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

На виконання умов договору ОСОБА_1 здійснила часткову оплату за Договором №2613556 на загальну суму 8085,00 грн.: тіло кредиту 1500 грн., проценти 6585,00 грн.

Таким чином, станом на день розгляду справи заборгованість за договором кредиту відповідачем не погашена, тому сума загальної заборгованості за кредитом становить 14465,00 грн., що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як встановлено судом, при зверненні до суду позивачем було сплачено 2422,40 грн. судового збору (а.с. 11), яку слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Проте, оскільки позов задоволено частково (на 37,7%), зазначені судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до заявлених позовних вимог, а саме у сумі 913,25 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача суми витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

01 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» та Адвокацьким об`єднанням «Апологет» укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 (а.с. 35).

З акту № 366 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 05.08.2025 сума наданих послуг відповідно до договору складає 8000,00 грн. (а.с. 36).

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Враховуючи, що позов задоволено частково, стягненню з відповідача підлягають витрати понесені на правничу допомогу на користь позивача у розмірі 3016 грн.

Підстави для негайного виконання рішення відсутні.

Заходи забезпечення позову по даній цивільній справі не застосовувалися.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 133,137, 141, 263-265, 268, 273, 280, 352, 354 ЦПК України, статями 526, 1050, 1054 Цивільного Кодексу України, суд,

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит № 2613556 від 29.11.2020 у розмірі 14465 (чотирнадцять тисяч чотириста шістдесят п`ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 913 (дев`ятсот тринадцять) гривень 25 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3016 (три тисячі шістнадцять) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду безпосередньо подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», адреса місця знаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх, ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Суддя Ю.О.Ощинська