Вирок від 15 січня 2026 р. у справі №537/7965/25 — Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 1-кп/537/78/2026

Справа № 537/7965/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.01.2026 року м. Кременчук

Крюківський районний суд м.Кременчука в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду в м.Кременчук кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.12.2025 року за №12025175530000268, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Орджонікідзе (Покров) Дніпропетровської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, який не одружений, не працює, на утримані не має малолітніх, неповнолітніх дітей, непрацездатних осіб, не є інвалідом чи депутатом, є учасником бойових дій – посвідчення серії НОМЕР_1 , видане 27.11.2025 року ПОТЦК та СП, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,

у с т а н о в и в :

У невстановлений в ході проведення досудового розслідування час ОСОБА_4 за місцем свого проживання, а саме у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , виявив на своєму городі кущ рослини роду коноплі. Після чого у нього виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, у невстановлений час за місцем свого проживання відокремив з виявлених конопель листя від стовбуру, чим незаконно придбав наркотичний засіб. Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на незаконне зберігання наркотичного засобу, ОСОБА_4 переніс придбаний ним наркотичний засіб до сараю за місцем свого проживання, де висушив та помістив у рюкзак камуфльованого кольору, який став носити при собі для подальшого вживання наркотичного засобу, без мети збуту.

Так, 02 грудня 2025 року, в період часу з 13 год. 17 хв. до 13 год. 35 хв. поруч із будинком АДРЕСА_1 ОСОБА_4 добровільно видав працівникам поліції наркотичний засіб канабіс, обіг якого обмежено, масою канабісу в перерахунку на суху речовину 106,0 г., що він незаконно придбав та зберігав для особистого вживання, без мети збуту.

Таким чином ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.309 КК України, а саме незаконно придбав та зберігав без мети збуту наркотичний засіб.

Відповідно до ст.337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, наведених в обвинувальному акті. Просив його суворо не карати, оскільки він щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, є учасником бойових дій, звільнений у запас за станом здоров`я, має постійне місце проживання, де мешкає з жінкою однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, суд при встановлені фактичних обставин справи за клопотанням прокурора, з яким погодився обвинувачений, обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_4 та дослідженням доказів, які характеризують його особу.

Вина обвинуваченого підтверджується його особистими поясненнями в істинності та добровільності яких сумнівів у суду не виникає. А тому суд вважає вину обвинуваченого доведеною.

Таким чином, з дотриманням положень ст.337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, суд приходить до висновку про те, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.309 КК України, а саме незаконно придбав та зберігав без мети збуту наркотичний засіб.

В ст. 50 КК України встановлено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

В ст.17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права». Так, у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Відповідно до ст.65 КК України, реалізуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд при призначенні покарання враховує ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, яке є кримінальним проступком, відсутність тяжких наслідків від кримінального правопорушення.

Разом з тим суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який в силу ст.89 КК України раніше не судимий.

ОСОБА_4 є учасником бойових дій. Повідомив, що не одружений, але проживає з жінкою однією сім`єю без реєстрації шлюбу, має постійне місце проживання. Не перебуває під диспансерним або консультативним наглядом у лікаря психіатра чи нарколога. Суду не подані негативні характеристики ОСОБА_4 з місця його проживання чи служби.

Обставиною, яка в силу ст.66 КК України пом`якшує покарання, – є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, які в силу ст.67 КК України обтяжують покарання, – відсутні.

З огляду на наведене, враховуючи положення ст.69-1 КК України, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції закону за вчинене ним кримінальне правопорушення у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Долю речових доказів вирішити з дотриманням положень ст.100, 174 КПК України.

На підставі ст.124 КПК України, стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта Полтавського Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру для проведення експертизи №СЕ-19/117-25/26525-НЗПРАП в розмірі 2674,20 грн.

Під час досудового розслідування щодо підозрюваного ОСОБА_4 не застосовувалися запобіжні заходи. Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 виконував свої процесуальні обов`язки, не ухилявся від суду. А тому враховуючи процесуальну поведінку обвинуваченого, який не чинив перешкод у встановленні істини у справі, не ухилявся від органів досудового розслідування та суду, а також призначення йому покарання не пов`язаного з ізоляцією від суспільства, суд не вбачає ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування щодо нього запобіжних заходів до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, та призначити покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік.

Покласти на ОСОБА_4 обов`язки, визначені ч.2, п.4 ч.3 ст.59-1 КК України, а саме: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; 4) виконувати заходи, передбачені пробаційною программою.

На підставі ст.124 КПК України стягнути з ОСОБА_4 на користь Держави витрати на залучення експерта Полтавського Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру для проведення експертизи №СЕ-19/117-25/26525-НЗПРАП в розмірі 2674,20 грн.

Речові докази: пакет експертної служби МВС України №1615051 з речовиною рослинного походження загальною масою 122,7 г, з якої наркотичний засіб канабіс у перерахунку на суху речовину масою 106,00 г, що зберігається у кімнаті речових доказів ВП №1 Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області, – знищити.

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до Полтавського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії судового рішення.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Роз`яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя ОСОБА_1