Вирок від 18 січня 2026 р. у справі №552/6626/25 — Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/6626/25

Провадження № 1-кп/552/383/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.01.2026 м. Полтава

Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурора – ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката – ОСОБА_5 ,

обвинуваченого – ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025175430000187 від 17.07.2025, щодо:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Бабенівка Перша, Каланчацького району, Херсонської області, маючого середню освіту, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

- вироком Подільського (Ленінського) районного суду м. Полтави від 25.11.2024 за ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді громадських робіт у розмірі 150 годин;

- вироком Шевченківського районного суду м. Полтави від 07.05.2025 за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,

за обвинуваченняму вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України,

встановив:

До Київського районного суду м. Полтави 07.08.2025 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025175430000187 від 17.07.2025, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, та внаслідок автоматизованого розподілу судової справи між суддями надійшов до провадження судді ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 12.12.2025 призначений відкритий судовий розгляд обвинувального акта у цьому кримінальному провадженні.

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, обставини, встановлені судом.

Судом визнано доведеним обвинувачення про те, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше судимим, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив кримінальний проступок.

Так, вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 25.11.2024 року ОСОБА_6 засуджений за ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді громадських робіт у розмірі 150 годин.

25.12.2024 вищевказаний вирок набрав законної сили, після чого його направлено на виконання до Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області.

12.05.2025 працівниками Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області ОСОБА_6 ознайомлено з порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт і попереджено про кримінальну відповідальність, передбачену ч. 2 ст. 389 КК України, за ухилення від відбування вказаного виду покарання.

Того ж дня, працівниками Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області ОСОБА_6 , вручено направлення на відбування громадських робіт до ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№23)», що за адресою: м. Полтава, вул. Юліана Матвійчука, буд. 91. Згідно направлення, ОСОБА_6 зобов`язаний приступити до роботи на визначеному об`єкті з 19.05.2025.

Однак, ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою ухилення від відбування покарання у вигляді громадських робіт, маючи реальну можливість виконувати визначені йому судом години громадських робіт, не виконав їх.

Так, 03.06.2025 з ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)» надійшло повідомлення, що ОСОБА_6 у травні місяці 2025 року відбув лише 16 годин із 36 запланованих, а саме, не з`явився без поважних причин на виконання покарання у вигляді громадських робіт 23.05.2025, 27.05.2025, 28.05.2025 та 29.05.2025.

У подальшому, ОСОБА_6 , продовжуючи свої протиправні дії, будучи обізнаним про необхідність відбуття покарання у виді громадських робіт за вироком суду та виконання покладних на нього обов`язків, будучи попередженим про можливе притягнення до кримінальної відповідальність за ч. 2 ст. 389 КК України, у червні місяці 2025 року у період з 02.06.2025 по 30.06.2025 без поважної причини не з`явився до ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)», для подальшого відбуття призначеного судом покарання.

Кваліфікація дій обвинуваченого.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_6 за частиною 2 статті 389 КК України, як ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

Прокурор та обвинувачений, його захисник, просили проводити розгляд справи відповідно до частини 3 статті 349 КПК України.

Обставини справи ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, ОСОБА_7 визнав себе винним. Суд переконався, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позиції немає та йому роз`яснено про позбавлення права оспорювати такі фактичні обставини справи у апеляційному порядку, а тому суд, відповідно до частини 3 статті 349 КПК України, визнав за недоцільне дослідження доказів стосовно обставин справи, які не оспорюються стороною обвинувачення, обвинуваченим та його захисником.

Допитаний під час судового розгляду справи обвинувачений ОСОБА_8 повідомив суду обставини вчинення ним інкримінованого злочину. Вказав, що йому було добре відомо про вирок Подільського (Ленінського) районного суду м. Полтави від 25.11.2024 за ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 125 КК України, яким його засуджено до покарання у виді громадських робіт у розмірі 150 годин. Представником органу пробації обвинуваченого було попереджено про наявність такого вироку та про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, роз`яснено місце відбування покарання, встановлено його щоденну тривалість у 4 години. Про відповідне роз`яснення ОСОБА_6 поставив власноручний підпис. Громадські роботи ОСОБА_6 відбував у приміщенні ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23», де був декілька разів. Точно кількість відбутих годин обвинувачений не пам`ятає. Невідома особа в установі проводила відповідний облік відпрацьованих годин. Однак, через нетривалий проміжок часу ОСОБА_6 перестав відвідувати ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23», займався власними справами, гуляв, відпочивав, їздив до м. Києва. Поважних причин неявки для відбування покарання не було. Точної дати ухилення від відбування покарання не пам`ятає. Висловив жаль щодо вчиненого кримінального правопорушення.

У зв`язку із неповідомленням обвинуваченим точної дати ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, а також точного часу, який ОСОБА_6 відпрацював у ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23», необхідності таких відомостей для ухвалення вироку і призначення покарання, суд у судовому засіданні 19.01.2026 змінив обсяг доказів, що підлягають дослідженню та ухвалив дослідити документи, щодо цих обставин.

Відповідно до попередження про притягнення до кримінальної відповідальності від 13.05.2025 засуджений ОСОБА_6 попереджений, що у разі порушення порядку та умов відбування покарання він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 389 КК України.

Згідно з табелем виходу на роботу за червень 2025 року та довідки про загальну кількість відпрацьованих годин, обвинувачений ОСОБА_6 станом на 30.06.2025 відпрацював всього 16 годин (20.05.25, 21.05.25, 22.05.25, 30.05.25). В інші дні згідно графіку у червні 2025 року на роботу не виходив, про поважні причини невиходів не повідомляв.

Отже, суд встановив, що у червні 2025 року ОСОБА_6 ухилився від відбування призначеного покарання у виді громадських робіт.

Таким чином, суд, обмеживши дослідження фактичних обставин, допитом обвинуваченого, дослідженням документів щодо порядку відбування покарання ОСОБА_6 , інших документів, які характеризують особу обвинуваченого, дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Позиції учасників судового розгляду.

Прокурор, вважаючи доведеною вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, просив суд, з урахуванням попередніх вироків та на підставі ст. 71, 72 КК України, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання за частиною 2 статті 389 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, 6 (шість) місяців, 15 (п`ятнадцять) днів.

Обвинувачений, визнаючи вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, просив його суворо не карати, розкаявся, просив призначити мінімальне покарання передбачене санкцією статті.

Адвокат ОСОБА_5 просила врахувати обставини, які пом`якшують покарання, особу винного, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, вважала за доцільне призначити мінімальне покарання, передбачене санкцією статті. Підстав для приєднання покарання за попередніми вироками Подільського (Ленінського) районного суду м. Полтави від 25.11.2024 та Шевченківського районного суду м. Полтави від 07.05.2025 не вбачала.

Мотиви призначення покарання та відомості про особу обвинуваченого, що мають значення для справи.

При призначенні покарання обвинуваченому суд, згідно з вимогами статей 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після цього, наявність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, а також вимоги частини 2 статті 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до частини 2 статті 12 КК України, вчинене ОСОБА_6 кримінальне правопорушення за частиною 2 статті 389 КК України є кримінальним проступком.

Відповідно до даних КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей ПОР» обвинувачений під наглядом не перебуває та у закладі не лікувався.

За інформацією КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» ОСОБА_6 на стаціонарному лікуванні не перебував.

Згідно з інформацією Відокремленого підрозділу «Обласна психоневрологічна поліклініка зі стаціонаром №1» обвинувачений на амбулаторному лікуванні не перебував, за медичною допомогою не звертався.

За висновком судово-психіатричної експертизи № 436 від 23.06.2025 ОСОБА_6 на даний час, або в період часу, що відноситься до інкримінованого протиправного діяння, будь-яким хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом психічної діяльності, недоумством не страждає, а виявляє ознаки іншого хворобливого стану психіки у вигляді емоційно-нестійкого розладу особистості, імпульсивний тип, стан субкомпенсації і за своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії так керувати ними. На даний час застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Відповідно до інформації Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_6 раніше притягувався до кримінальної відповідальності:

- вироком Подільського (Ленінського) районного суду м. Полтави від 25.11.2024 за ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді громадських робіт у розмірі 150 годин;

- вироком Шевченківського районного суду Полтавської області від 07.05.2025 за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.

За висновком органу пробації та даними досудової доповіді ОСОБА_6 має дуже високий рівень ризику вчинення повторних кримінальних правопорушень та дуже високий рівень ризику небезпеки для суспільства, його виправлення неможливе без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк, а подальше перебування його в суспільстві без належної ізоляції становить підвищену суспільну небезпеку та не відповідає завданням кримінального покарання, визначених законодавством України.

Призначаючи покарання ОСОБА_6 , суд пом`якшуючими покарання обставинами вважає щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання, відсутні.

Факт щирого каяття ОСОБА_6 у вчиненому злочині знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, про що об`єктивно засвідчила його поведінка, щирий жаль, визнання вини за інкримінованим кримінальним правопорушенням.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що обставини, які характеризують особу обвинуваченого, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, його молодий вік, однак повну не залученість до суспільно-корисної праці, вчинення злочину у період звільнення від покарання з випробуванням за вироком Шевченківського районного суду Полтавської області від 07.05.2025, наявності підстав, які пом`якшують покарання обвинуваченого, відсутність обставин, які обтяжують покарання, свідчать про можливість призначення покарання у межах санкції статті інкримінованого діяння та із застосуванням положень ст. 71, 72, 78 КК України.

Суд враховує позицію прокурора, який вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства.

Отже, ОСОБА_6 необхідно призначити покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 389 Кримінального кодексу України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

За вироком Подільського (Ленінського) районного суду м. Полтави від 25.11.2024 невідбутий ОСОБА_6 строк покарання у виді громадських робіт становить 134 години. Окрім того, інкриміноване кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим у період іспитового строку за вироком Шевченківського районного суду Полтавської області від 07.05.2025.

Згідно зі ст. 78 КК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 КК України.

На підставі ст. 71, 72 КК України, суд до покарання призначеного за цим вироком у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік, що відповідно до співвідношення покарань становить 6 (шість) місяців позбавлення волі, повністю приєднує невідбуте покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Полтави від 07.05.2025 у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років та частково приєднує невідбуте покарання за вироком Подільського (Ленінського) районного суду м. Полтави від 25.11.2024 у виді 120 годин громадських робіт, що становить 15 (п`ятнадцять) днів позбавлення волі та остаточно визначає покарання ОСОБА_6 виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців 15 (п`ятнадцять) днів.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим, відповідає положенням статей 65-68 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, відповідатиме принципу індивідуалізації покарання, запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення визначеної ст. 50 КК України мети покарання. Інші види покарань не забезпечать належної поведінки обвинуваченого.

Мотиви ухвалення інших рішень, що вирішуються судом при ухваленні вироку.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений, у зв`язку із чим підстави для його вирішення судом відсутні.

Процесуальні витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.

Речовими доказами суд вважає за необхідне розпорядитися відповідно до статті 100 КПК України.

Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався, підстав для його обрання до набрання вироком законної сили суд не вбачає. Відповідних клопотань стороною обвинувачення не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 349, 368-371, 373-374, 376, 615 КПК України,

ухвалив:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 389 Кримінального кодексу України, та призначити покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 71, 72 КК України, до покарання призначеного за цим вироком, що відповідно до співвідношення покарань становить 6 (шість) місяців позбавлення волі, повністю приєднати покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Полтави від 07.05.2025 у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років та частково приєднати невідбуте покарання за вироком Подільського (Ленінського) районного суду м. Полтави від 25.11.2024 у виді позбавлення волі на строк 15 (п`ятнадцять) днів та остаточно визначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців 15 (п`ятнадцять) днів.

До набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_6 запобіжний захід не обирати.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 обчислювати з дати набрання вироком законної сили та направлення обвинуваченого для відбування покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до статті 532 КПК України, вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, визначеному статтею 376 КПК України.

Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Обвинувачений, захисник, потерпілий, мають право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. Обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, має право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.

Резолютивна частина вироку проголошена судом на підставі частини 15 статті 615 КПК України.

Головуючий суддя ОСОБА_1