Постанова від 12 січня 2026 р. у справі №392/2432/25 — Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 392/2432/25

Провадження № 3/392/34/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2026 року м. Мала Виска

Суддя Маловисківського районного суду Кіровоградської області Кратко Д.М., розглянувши адміністративний матеріал, направлений відділенням поліції № 1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , українця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 та статтею 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, із участю адвоката Багрія В.А., –

в с т а н о в и в:

24 листопада 2025 року близько 00:13 годині за адресою Кіровоградська область, Новоукраїнський район, м. Мала Виска, вул. Київська, 9а, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Dacia Logan, реєстраційний номер НОМЕР_2 із явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження освідування на визначення рівня алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі водій відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив пункт п. 2.5 Правил дорожнього руху (водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції), а, відтак, скоїв правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП. Від керування транспортним засобом водія було відсторонено.

24 листопада 2025 року близько 00:30 годині ОСОБА_1 , перебуваючи в нетверезому стані, за адресою м. Мала Виска, вул. Київська, 9а, здійснив злісну непокору вимозі поліцейського при виконання ним службових обов`язків, що полягало у відмові водія, на законну вимогу працівника поліції, пред`являти документи, які посвідчуючи його особу, при цьому хапав працівників поліції за руки та формений одяг. На законну вимогу працівників поліції припинити вчиняти правопорушення, не відреагував, при цьому висловлювався в грубій форми в адресу поліцейських, погрожував фізичною розправою, чим вчинив злісну непокору законній вимозі поліцейського, а відтак вчинив адміністративне порушення, за яке передбачена відповідальність за статтею 185 КУпАП, у зв`язку із чим відносно нього був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 486267 від 24 листопада 2025 року.

В судовому засіданні громадянин ОСОБА_1 заперечував свою вину в скоєнні правопорушень передбачених частиною 1 статті 130 та статтею 185 КУпАП та пояснив наступне. Він приїхав на автомобілі грати в більярд, вживав алкогольні напої близько 100-150 грам, потім йому стало погано та він ліг відпочивати в автомобілі. Прокинувся від того, що підійшли працівники поліції і запропонували пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння. Зазначив, що він не їхав за кермом транспортного засобу.

08 грудня 2025 року представником ОСОБА_1 – адвокатом Багрієм В.А. було подано клопотання про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 130 та статті 185 КУпАП.

В обґрунтування клопотання представник зазначає, що 23 листопада 2025 року в період часу з 22:30 години до 00:10 години ОСОБА_1 спав на водійському сидінні у своєму власному автомобілі Dacia Lodgy, реєстраційний номер НОМЕР_2 по вул. Київська в м. Мала Виска. Вже 24 листопада 2025 року близько 00:10 годині він прокинувся, так як замерз, і в той час завів двигун автомобіля, щоб зігрітися і сидячи на водійському сидінні почав знімати штани, які облив водою, щоб передягнути їх. Саме в той час у вікно водійської дверці постукав працівник поліції та ОСОБА_1 відчинив дверці і вийшов з автомобіля перебуваючи в трусах, не встигши переодягнутися. ОСОБА_1 був здивований присутністю працівників поліції, так як він ніяких неправомірних дій та правопорушень не вчиняв. Потім працівники поліції безпричинно та незаконно застосували до ОСОБА_1 фізичну силу та спецзасоби кайданки і затримали його доставивши до приміщення поліції м. Мала Виска та в подальшому склали на нього адміністративні матеріали. Працівники поліції безпідставно, безпричинно та незаконно затримали ОСОБА_1 , хоча він ніякого опору або злісної непокори на законну вимогу працівників поліції не вчиняв, він назвав своє прізвище, ім`я та по батькові працівникам поліції, що видно з відео файлів долучених працівниками поліції до адміністративної справи. ОСОБА_1 пояснював працівникам поліції, що він ніякого адміністративного правопорушення не скоїв, так як транспортним засобом не керував, а лише перебував в салоні свого автомобіля на водійському місці, що видно з відео файлів в матеріалах адміністративної справи.

Протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 521898 від 24 листопада 2025 року оформлений лейтенантом поліції Панфіловим А.В. не на стандартному бланку, який затверджений інструкцією, а на аркуші паперу шириною 5 см, який не містить всіх необхідних реквізитів та місця для його нормального заповнення. Крім того, спрощений підхід до оформлення адміністративних матеріалів по даній категорії справ не допустимий, оскільки адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП за своїми санкціями прирівнюються до кримінальних проступків, які підпадають під «критерій національного права» та гарантій статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Не є належним доказом вчинення правопорушення передбаченого статтею 185 КУпАП Протокол про адміністративне правопорушення ВАД № 486267 від 24 листопада 2025 року оформлений лейтенантом поліції Панфіловим А.В., де зазначено, що ОСОБА_1 на законну вимогу працівників поліції відмовлявся пред`являти документи, які посвідчують його особу та хапав працівників поліції за руки і формений одяг. На законну вимогу працівників поліції припинити вчиняти правопорушення ніяк не відреагував, при цьому висловлювався в грубій формі на адресу поліцейських.

Відеозаписи долучені працівниками поліції до матеріалів адміністративної справи не можна в даній справі вважати доказами, так як відеозапис не повний, тобто незрозуміло куди їхали працівники поліції і як вони під час патрулювання виявили ймовірне правопорушення в діях ОСОБА_1 . Відеозапис починається з відео файлу № 0030- 0:21 година і закінчується відео файлом № 0046 1:40 година, а відео файл № 0031 взагалі відсутній. Відео зйомка закінчується раптово без оголошення завершення відео зйомки та складання протоколу про адміністративне правопорушення і ознайомлення з даними протоколом та складання інших письмових матеріалів, які маються в адміністративній справі (цього на відео зйомці не має). Протоколи про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 521898 від 24 листопада 2025 року та серії ВАД № 486267 від 24 листопада 2025 року було складено 01:50 годині після припинення відео фіксації на нагрудну бодікамеру поліцейського, а ОСОБА_1 було звільнено в 03:15 годині. Зазначив, що якщо із відеозапису з нагрудної боді камери (відеореєстратора) працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, вбачається, що він є не безперервним та переривається, то його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі (ВС справа № 216/5226/16-а).

Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, тому вважає, що провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 та статтею 185 КУпАП слід закрити згідно пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

Судом було оглянуто відеозаписи з нагрудної бодікамери під час оформлення протоколів про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 521898 від 24 листопада 2025 року та серії ВАД № 486267 від 24 листопада 2025 року, на яких зафіксовано : 1) файл «VID251124 …..-0030» 00:00:59 – 00:01:53 хв. водій показує напрямок із якого він рухався; 00:02:01 - 00:02:39 хв. водій ОСОБА_1 повідомив, що їде додому, це його гараж; 00:02:30 хв. – водій повідомив що вживав горілку; 00:03:45 - 00:03:50 хв. ОСОБА_1 повідомив, що від`їхав 20 метрів; 00:04:35 хв. водій повідомив, що він дійсно п`яний; 2) файл «VID251124 _0032» 00:00:00 – 00:01:00 хв. зафіксовано затримання ОСОБА_1 та роз`яснення йому працівником поліції прав; 3) файл «VID251124 _0033» 00:04:23 -00:04:56 хв. працівник поліції пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці, 00:04:57 хв. ОСОБА_1 погодився пройти на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці; 4) файл «VID251124 _ 0034» 00:02:12 - 00:02:17 хв. поліцейський повторно запропонував ОСОБА_1 пройти освідування на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці – водій погодився; 00:03:00 хв. водій відмовився пройти огляд; 00:03:43 хв. ОСОБА_1 повідомив, що він вживав горілку; 5) файл «VID251124 _0041» 00:00:29 – 00:01:45 хв. ОСОБА_1 пояснює, що він вийшов заганяти автомобіль в двір та його забрали працівників поліції.

Окрему увагу суд звертає, що на відео файлі «VID251124 _0030» 00:03:46 хв., безпосередньо сам громадянин ОСОБА_1 визнає в розмові з працівником поліції, що він керував автомобілем і рухався на ньому.

При цьому суд констатує, що безпосередньо з відеозаписів оглянутих судом, вбачається, що громадянин ОСОБА_1 сидить за кермом автомобіля на водійському сидінні, жодної іншої особи в автомобілі чи поряд з ним окрім працівників поліції не видно і в подальшому сам ОСОБА_1 виходить з автомобіля, та перед зупинкою автомобіля було видно як загорівся ззаду автомобіля знак «стоп-сигнал» при натисненні на гальма.

Таким чином, сукупність дій у їх логічному взаємозв`язку та поведінка водія ОСОБА_1 , зафіксована на зазначених відеозаписах, свідчить про керування автомобілем перед безпосередньою зупинкою на вимогу працівників поліції та його фактичну відмову від проходження огляду на визначення стан алкогольного сп`яніння, що проявлялася в періодичній зміні позиції водія: чергуванні згоди та відмови від проходження такого огляду, з метою уникнення відповідальності за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`ягніння.

В судовому засіданні 13 січня 2026 року, з метою перевірки правомірності дій під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та підстав для його складання було допитано працівника поліції – інспектора ВП № 1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_2 в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його представника.

В судовому засіданні допитаний, в якості свідка, та попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та за відмову від дачі показань, працівник поліції ОСОБА_2 показав, що під час чергування поліцейські помітили на вул. Київській у м. Мала Виска автомобіль, який рухався на невеликій швидкості. Зазначений транспортний засіб було зупинено. Водій вийшов із автомобіля босоніж і повідомив, що хоче заїхати додому. Він відмовився надати документи, при цьому в нього були наявні явні ознаки алкогольного сп`яніння. ОСОБА_2 зазначив, що водію було запропоновано на місці зупинки транспортного пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер», однак водій від цього відмовився. Водночас він намагався залишити місце зупинки. Поліцейські повідомили водія, що в разі ненадання документів його буде затримано та доставлено до відділення поліції для встановлення особи. Після цього водій спробував сісти в автомобіль, проте працівники поліції не надали йому такої можливості — ні сісти й поїхати, ні замкнутися всередині транспортного засобу.

ОСОБА_1 , на неодноразові уточнюючі запитання, в судовому засіданні 13 січня 2026 року, додатково пояснив, що він сидів в автомобілі та не їхав, вжив 100-150 грам горілки, однак потім повідом, що поїхав. В подальшому звону повідомив, що він не керував і сів погрітися в автомобілі, сидів спав в автомобілі та до нього підійшли працівники поліції. ОСОБА_1 невідомо чому його затримали.

Разом із цим, водій ОСОБА_1 зазначив, що йому пропонували пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. Він повідомив, що відмовився від підписання вищезазначених протоколів про вчинення адміністративного правопорушення, оскілки він не вчиняв вказані правопорушення. Документи не пред`явив працівникам поліції, оскільки спав та не розумів, що відбувається.

Відповідно частини 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 185 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку – та тягне за собою накладення штрафу від восьми до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до положень статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.

Згідно пункту 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за статтею 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за статтею 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

За змістом зазначених положень особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, а так само за відмову саме особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Порядок огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння визначений статтею 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», а також Наказом МВС України та МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

На переконання суду, невизнання громадянином ОСОБА_1 своєї вини у інкримінованому йому у провину адміністративного правопорушення – спосіб захисту, з метою уникнення адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Суд констатує, що під час судового розгляду громадянин ОСОБА_1 надавав суперечливі пояснення, які суд оцінює як спосіб захисту, з метою уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Суд звертає увагу, що факт того, що на відеозаписі чітко зафіксовано, що на місці зупинки, та в подальшому у відділені поліції громадянин ОСОБА_1 повідомив, про те, що автомобіль рухався, та відсутність інших осіб в транспортному засобі, безумовно свідчить, що він дійсно здійснював керування транспортним засобом до моменту його зупинки працівниками поліції і такими своїми поясненнями намагається ввести суд в оману, щодо дійсних обставин справи та ніби то факту не керування автомобілем.

Щодо посилання представника на порушення працівником поліції Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року, про складення протоколу не на стандартному бланку, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Згідно із пунктами 1 та 2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року протокол про адміністративне правопорушення (додаток 1) складається в письмовій формі відповідно до статті 254 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: 1) письмові пояснення свідків правопорушення в разі їх наявності; 2) акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу в разі здійснення його затримання; 3) акт огляду на стан сп`яніння в разі проведення огляду на стан сп`яніння; 4) інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення. За наявності технічної можливості протокол про адміністративне правопорушення складається в електронній формі з автоматичним присвоєнням йому відповідної серії та номера, який роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення підписується також цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу про адміністративне правопорушення в ньому робиться відповідний запис.

Відповідно до пункту 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що посилання представника ОСОБА_1 – адвоката Багрія В.І. на порушення інспектором поліції Панфілова А.В. щодо складання протоколу серії ЕПР1 № 521898 від 24 листопада 2025 року є помилковими та не ґрунтуються на нормах права, оскільки вказаний протокол складено з дотримання вимог передбачених статтею 256 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року.

Доводи сторони захисту про те, що долучений до матеріалів справи відеозапис не є безперервним не може бути підставою для визнання відеозапису недопустимим, оскільки на ньому зафіксовано в повному обсязі обставини, що підлягають з`ясуванню та дають можливість встановити в діях особи наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та статтею 185 КУпАП.

Досліджений судом відеозапис інформативний, позбавлений упередженості та суб`єктивного ставлення, є послідовним, містить у хронологічній послідовності необхідні відомості про обставини, які мають значення для розгляду справи про притягнення громадянина ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень передбачених частиною 1 статті 130 КУпАП та статтею 185 КУпАП.

З переглянутих судом відеозаписів прослідковується чітка послідовність подій, які відбувались 24 листопада 2025 року, які стали підставою для подальшого складення відносно ОСОБА_1 протоколів про адміністративне правопорушення, які беззаперечно підтверджують відомості, викладені в протоколах про адміністративні правопорушення та вину особу.

Відеозаписи відповідають вимогам пункту 5 Інструкції про застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, затвердженої наказом МВС України 18 грудня 2018 року № 1026, згідно якого, включення портативного відеореєстратора відбувається з момента початку виконання службових обов`язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних із виникненням у поліцейського особистого приватного становища.

Той факт, що наявні в матеріалах справи відеозаписи є роздільними, а відеофіксація ніби то не здійснювалася безперервно, не свідчить про наявність підстав піддавати сумніву зміст даних відеозаписів та не дає підстав вважати такі докази недопустимими, позаяк доказами відповідно до приписів статті 251 КУпАП є, в тому числі, і показання технічних приладів чи технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, тощо.

Долучений до матеріалів справи відеозапис не містить даних, які би свідчили про те, що такий, у розумінні статті 251 КУпАП, є неналежним доказом у справі.

Вказаний відеозапис свідчить про дотримання працівниками поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог статті 266 КУпАП.

Жодні обґрунтовані підстави ставити під сумнів допустимість, достовірність та належність зібраних поліцейськими доказів відсутні. Будь-яких обґрунтованих відомостей, які б ставили під сумнів об`єктивність поліцейських у справі, суду не надано, їх зацікавленість під час провадження у справі стосовно ОСОБА_1 не встановлена.

На підставі частини 2 статті 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладаються у межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Оскільки два адміністративних протоколи, складені відносно однієї особи за вчинення двох адміністративних правопорушень одночасно розглядаються в одному суді, а саме: за частиною 1 статті 130 КУпАП (справа № 392/2432/25, провадження № 3/392/34/26), за статтею 185 КУпАП (справа №392/2433/25, провадження № 3/392/35/26), то дві адміністративні справи та два провадження слід об`єднати в одну адміністративну справу та в одне провадження та присвоїти спільний номер справи № 392/2432/25, провадження № 3/392/34/26.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130 та статтею 185 КУпАП, доведена матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 521898 від 24 листопада 2025 року та серії ВАД № 486267 від 24 листопада 2025 року; протоколом про адміністративне затримання серії АА № 078930 від 24 листопада 2025 року, актом огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24 листопада 2025 року, довідками інспектора з адміністративної практики сектору взаємодії з громадами Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області Урсуляк І., а також відеозаписами з нагрудної боді камери працівника поліції зафіксованої під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 521898 від 24 листопада 2025 року та серії ВАД № 486267 від 24 листопада 2025 року.

На відеозаписах зафіксована подія за участі ОСОБА_1 у хронологічній послідовності, що є підставою для висновку, про факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП. Наданий відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130 та статтею 185 КУпАП.

Всі інші доводи заперечень сторони захисту судом розцінюються критично, позаяк такі мають формальний характер та зводяться до власної оцінки сторони захисту щодо фактичних обставин справи та зібраних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд критично ставиться до пояснень представника ОСОБА_1 – адвоката Багрія В.А. щодо не здійснення ОСОБА_1 керування вказаним транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, та розцінює вказані пояснення, як надані з метою уникнення покарання за вчинене адміністративне правопорушення.

Приписами статті 267 КУпАП серед іншого передбачено, що адміністративне затримання може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду.

Судом встановлено, що адміністративне затримання, як захід забезпечення провадження в справі про адміністративне правопорушення, яке було застосовано до громадянина ОСОБА_1 не оскаржувалося у передбаченому законом порядку.

Згідно статті 33 КУпАП обираючи вид стягнення, суд враховує особу правопорушника, характер вчиненого адміністративного правопорушення, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до статей 34, 35 КУпАП обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність громадянина ОСОБА_1 за вчинене правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130, статтею 185 КУпАП судом не встановлено.

Як вбачається з пункту 1.10 Правил дорожнього руху водій особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Санкція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає застосування до водіїв, які вчинили таке правопорушення окрім накладення штрафу також і позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, а на інших осіб лише накладення штрафу.

Санкція статті 185 КУпАП передбачає накладення штрафу від восьми до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

Враховуючи дані про особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, вчинення адміністративного правопорушення, що відрізняється підвищеною суспільною небезпекою, є одним із найнебезпечніших правопорушень на транспорті при керуванні джерелом підвищеної небезпеки, суд вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 33,34, 40-1, 130, 185, 251, 252, 283, 284, 294 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Адміністративну справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП (справа № 392/2432/25, провадження № 3/392/34/26) та за статтею 185 КУпАП (справа № 392/2433/25, провадження № 3/392/35/25) об`єднати в одну адміністративну справу та в одне провадження та присвоїти єдиний спільний номер справи 392/2432/25 та спільний номер провадження 3/392/34/25.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130 та статтею 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Роз`яснити особі, до якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу.

Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною 1 статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Маловисківський районний суд Кіровоградської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Дмитро Михайлович Кратко