Постанова від 13 січня 2026 р. у справі №405/7718/25 — Подільський районний суд міста Кропивницького

Справа № 405/7718/25

провадження № 3/405/2054/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2026 м. Кропивницький

Суддя Подільського районного суду м. Кропивницького Юр`єва К.С., з участю неповнолітнього потерпілого ОСОБА_1 , законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали об`єднаної справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП фізичної особи НОМЕР_1 , громадянина України, який не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №486159 від 29.10.2025, 10.10.2025, близько 20 год. 35 хв., за адресою: АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_3 умисно вчинив відносно сина дружини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у стані алкогольного сп`яніння домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, а саме: штовхнув, супроводжував свої дії словесними образами, чим завдав шкоди психічному здоров`ю малолітнього.

Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_3 не з`явився, про дату та час розгляду справи завчасно повідомлявся за вказаним в протоколі номером телефону, про що свідчать наявна в матеріалах справи довідка про доставку повідомлення у додатку Viber та наявна у матеріалах справи телефонограма, причини неявки до суду не повідомив, з заявою про відкладення розгляду справи не звертався.

В судовому засіданні неповнолітній потерпілий ОСОБА_1 , якому були роз`ясненні права та обов`язки, пояснив, що ОСОБА_3 є чоловіком його матері, вони разом святкували день народження його сестри, після святкування ОСОБА_2 та його мама почали сваритись, ОСОБА_2 почав ображати його мати та він став між ними, щоб захистити свою матір. ОСОБА_3 сказав відійти, на що він попросив свого вітчима припинити ображати матір, але вітчим штурхнув та вдарив його голову об свою голову. Після цього вітчим його ще словесно ображав та вийшов з квартири. Вважає, що діями ОСОБА_3 йому спричинено насильство як фізичного, так і психологічного характеру.

Законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , в судовому засіданні, якій були роз`ясненні права та обов`язки, підтвердила показання свого сина та додала, що коли її чоловік ОСОБА_3 вдарив лоб в лоб її сина, вона почала викликати поліцію. Коли ОСОБА_3 почув, що їде поліція, покинув квартиру.

Враховуючи, що КУпАП не містить вимоги щодо обов`язкової участі в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за ч.2 ст.173-2 КУпАП, на підставі чого, суд прийшов до висновку про розгляд даної справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за наявними у справі матеріалами.

При цьому, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає що, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суду необхідно виходити з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Під психологічним насильством, відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону, слід розуміти форму домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Під фізичним насильством, відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», слід розуміти форму домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення у небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває у небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.

Протиправні дії за цією статтею можуть мати характер фізичного, психологічного чи економічного насильства.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Відповідно до ч. 2, 3 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім`ї патронатного вихователя. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, за умови спільного проживання, а також на суб`єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.2 ст. 173-2 КУпАП необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», «Кобець проти України», «Ірландія проти Сполученого Королівства» та ін.).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо, так і в їх сукупності, всебічно, повно і об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП, яка підтверджується:

-протоколом про адміністративне правопорушення ВАД №486159 від 29.10.2025, яким підтверджується, що саме 10.10.2025, близько 20 год. 35хв., за адресою: АДРЕСА_2 , було вчинене адміністративне правопорушення, яке ставиться в вину ОСОБА_3 ; (а.с.1)

- письмовою заявою та письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 10.10.2025; (а.с.2-3)

- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 10.10.2025, у якій зазначено кривдником ОСОБА_3 , а постраждалою особою ОСОБА_1 ; (а.с.4)

-письмовими поясненнями, особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 від 29.10.2025; (а.с.5)

- письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_1 від 24.10.2025; (а.с.6)

-рапортом, який складений інспектором СПДН Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області; (а.с.7)

- довідкою «ІПНП України» від 29.10.2025, відповідно до якої гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом року не притягався до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП. (а.с.11)

Таким чином, по справі зібрано достатньо доказів, які у сукупності не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

При визначенні міри відповідальності особи, що притягається до адміністративної відповідальності, береться до уваги, що основна мета адміністративного стягнення - виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За змістом ст. 9 КУпАП, єдиною підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у її діях (бездіяльності) складу адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладанні адміністративного стягнення на ОСОБА_3 , суд враховує його особу, що він не працює, характер правопорушення, ступінь вини, відсутність обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення та приходить до висновку про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень, та вважає, що саме це адміністративне стягнення та його розмір буде сприяти вихованню в дусі додержання законів України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, з ОСОБА_3 слід стягнути судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 8, 33, 40-1, 173-2, 266, 283, 284, 287 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП фізичної особи НОМЕР_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у вказаний строк надіслати постанову про накладення штрафу для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути: подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті КУпАП та зазначений у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень, розмір яких (витрат) визначається Кабінетом Міністрів України.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП фізичної особи НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Подільський районний суд м. Кропивницького протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови, - без змін, чи зміні постанови.

Суддя Катерина Сергіївна Юр`єва