Рішення від 18 січня 2026 р. у справі №405/7659/25 — Подільський районний суд міста Кропивницького

Справа № 405/7659/25

2-о/405/181/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2026 Подільський районний суд міста Кропивницького в складі:

головуючого судді - Волоткевича А.В.,

секретар судового засідання – Бобко В.В.,

заявника – ОСОБА_1 ,

представника заявника – ОСОБА_2

заінтересованої особи – ОСОБА_3

представника заінтересованої особи – Калінки-Бондар О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_3 про видачу обмежувального припису,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про видачу обмежувального припису відносно ОСОБА_3 , в якій просить:

1. Визнати його постраждалою особою від домашнього насильства, а ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 - кривдником.

2. Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на максимальний строк, передбачений законом (6 місяців), застосувавши такі заходи:

• Заборонити ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) перебувати у місці його та його сім`ї постійного проживання, а саме: АДРЕСА_1 .

• Заборонити ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) змінювати замки, проникати в домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 та в інші приміщення, де він проживає чи здійснює господарську діяльність, зокрема за адресою: АДРЕСА_3 .

• Заборонити ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) наближатись до нього, його дружини, місця їхнього проживання за адресою АДРЕСА_1 , місця його роботи: АДРЕСА_3 на відстань менше ніж 100 метрів.

• Заборонити ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у будь-який спосіб (особисто, телефоном, через SMS, месенджери, соціальні мережі, електронну пошту, через третіх осіб) контактувати з ним та його дружиною, за винятком офіційного спілкування через адвокатів/суд.

• Заборонити ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у будь-якій формі, в тому числі в соціальних мережах (Facebook, Instagram тощо), поширювати відомості, які містять звинувачення його у вчиненні домашнього насильства або інших протиправних дій.

• Заборонити ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) вчиняти будь-які дії, спрямовані на перешкоджання його підприємницькій діяльності, у тому числі пов`язаній з використанням квартири АДРЕСА_4 .

• Зобов`язати ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) усунути перешкоди із користування ним майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, а саме приміщенням за адресою: АДРЕСА_3 .

В обґрунтування заяви зазначив, що тривалий час терпів, намагався ігнорувати, пояснювати, домовлятися, пропонувати мирні варіанти поділу майна, не реагувати на провокації. Але дії його колишньої дружини, ОСОБА_3 , давно перейшли межу побутового конфлікту. Вони перетворилися на системний, цілеспрямований, послідовний терор - психологічний, економічний, а подекуди і фактичне вторгнення в його особисте життя, житло та професійну діяльність. Він - людина з серйозними проблемами зі здоров`ям, з кількома оперативними втручаннями, встановленою інвалідністю, постійними болями і обмеженою здатністю до праці. І саме в цей період, коли він найбільше потребує спокою та підтримки, він змушений щодня оборонятися від своєї колишньої дружини, яка не просто не припинила втручатися в його життя після розірвання шлюбу, а перетворила це втручання на модель поведінки. Шлюб між ним та ОСОБА_3 розірвано рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16.05.2023 року у справі № 405/6924/22. Ще 28.11.2022 року ОСОБА_3 самостійно пішла з їхнього спільного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , забравши свої речі. Незважаючи на це, з 2023 року вона систематично повертається в його життя не як член сім`ї, а як кривдник, який: фабрикує звинувачення в «домашньому насильстві» проти нього; штучно створює конфлікти; зловживає правом на звернення до поліції та суду; втручається в його підприємницьку діяльність; навмисно руйнує його репутацію в суспільстві й професійному середовищі; влаштовує демонстративні сцени в його житлі, у тому числі за участі його теперішньої дружини. З жовтня 2023 року ОСОБА_3 розпочала кампанію дискредитації його як людини і як чоловіка, поширюючи у соціальних мережах (Facebook, Instagram) неправдиву інформацію про нібито вчинення ним домашнього насильства. Це було не емоційне «разове» повідомлення інформаційна атака, що мала конкретну мету: сформувати у кола знайомих, клієнтів, колег стійкий образ мене як кривдника; створити у суду й правоохоронних органів враження, що я - агресор, а вона - «жертва»; підготувати ґрунт для подальших заяв, позовів та викликів поліції, побудованих на викривленому образі мене. У той самий період ОСОБА_3 розпочала серію безпідставних викликів поліції до його будинку: виклик від 01.11.2023 року закінчився тим, що Кропивницьке РУП ГУНП в Кіровоградській області винесло постанову серії ГБВ № 621212 від 13.11.2023 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за завідомо неправдивий виклик поліції. Тобто навіть поліція визнала, що відбувалося не «домашнє насильство з його боку», а маніпуляції з боку ОСОБА_3 . Це - перший важливий маркер: його намагаються зробити кривдником там, де насправді кривдником є вона. Показовим є день 17.11.2023 року. Після того, як 01.11.2023 року ОСОБА_3 вже була притягнута до відповідальності за безпідставний виклик поліції, вона не тільки не припинила свою поведінку, а навпаки - посилила її. У цей день: ОСОБА_3 разом із сестрою та третьою, невідомою йому особою без будь- якого дозволу проникли на територію його домоволодіння і в сам будинок, який належить йому на праві власності; побачивши, що в його домі, без його дозволу, перебувають сторонні, в тому числі невідома особа, він викликав поліцію та охоронну фірму; паралельно колишня дружина також викликала поліцію, але вже зі звинуваченнями в його бік - знову створюючи видимість, що «вона потерпає». Пізніше того ж дня, приблизно о 22:00, коли він вечеряв на кухні, у будинок зайшла ОСОБА_3 і демонстративно повідомила, що вона буде сьогодні ночувати з ним. Піднявшись на другий поверх він виявив, що у його ліжку лежить ОСОБА_3 у спортивному костюмі, з увімкненою настільною лампою, при тому що вона не проживала у будинку понад рік, а ліжко більше року використовує лише він; було очевидно, що це не «побутова випадковість», а чітко продумана провокація - створення ситуації, яку можна потім вирвати з контексту й показувати як «доказ». Він змушений був звернутися до його адвоката, ОСОБА_4 ; прибути разом з адвокатом до будинку; здійснювати відеофіксацію кожної хвилини їхнього перебування поряд із ОСОБА_3 , розуміючи, що будь-яке слово чи рух можуть бути перекручені. Це виглядає не як поведінка переляканої «жертви», а як поведінка людини, що свідомо керує конфліктом, записує його фрагменти, збирає «матеріал» і використовує поліцію як інструмент тиску. Найбільш агресивний терор його та його новоствореної сім`ї почався відразу після його одруження 08.06.2024 року. Кульмінацією її поведінки став злом його будинку 16.08.2024 року. Він зі своєю дружиною перебував за межами України. Приблизно о 14:00 йому повідомили, що до будинку за адресою: АДРЕСА_2 , приїхало три автомобілі і група невідомих осіб. На відеозаписах камер спостереження: одна особа відкрито маніпулює замком воріт, проникає на територію; далі - здійснюється злом і заміна замків на воротах і дверях самого будинку; у всьому цьому беруть участь ОСОБА_3 та її адвокат Калінка-Бондар О.Б., які посилаються на судову ухвалу, тлумачачи її на власну користь як «дозвіл на все». Фактично це було: самовільне проникнення до його домоволодіння; захоплення контролю над доступом до будинку; загроза його майну, його особистим речам і речам його дружини; насильницьке вторгнення в приватне життя. Після цього ОСОБА_3 : почала системно ночувати в його будинку, приходячи без речей, в тому самому одязі, в якому приїжджає; лягала спати в його з дружиною ліжку, у вуличному одязі, з брудними ногами, відкрито демонструючи зневагу до його потреб; закривала кімнату, де знаходяться речі його дружини і його, позбавляючи його можливості спати на медично необхідному матраці та змушуючи його ночувати на вулиці; знімала все на камеру, ходила по будинку з увімкненим записом, очевидно вишукуючи будь-який привід створити «чергове відео» для подальших заяв; влаштовувала побутові провокації, як-от: биття посуду, гучні скандали, а потім відразу викликала поліцію, звинувачуючи його, ніби це він застосовує до неї насильство. Особливо показовим є 17.08.2024 року: він, фізично виснажений, провівши понад 19 годин за кермом без сну, приїхав додому; зіштовхнувся з фактом зміни замків у моєму домі, здійсненої ОСОБА_3 за участі її адвоката; після чергового скандалу та биття посуду саме вона викликає поліцію, описуючи себе як «жертву», а його - як «агресора», незважаючи на те, що: він не вчиняв жодних дій фізичного чи психологічного насильства; навпаки, саме вона провокувала фізичний контакт, простягала руки до нього; на аудіо, яке сама надала поліції, чутно, що саме вона нападає до нього. Реальний наслідок для нього: фактичне позбавлення доступу до його житла; вимушене життя «на вулиці», пошук тимчасових місць для проживання; повна дестабілізація його психологічного стану. Ці обставини підтверджені висновком психолога № 12/0824 від 25.08.2024 року, де зафіксовано, що він перебуває у дистресовому стані, має значний рівень тривожності, а з урахуванням відеоматеріалів (скандали, демонстративна поведінка ОСОБА_3 ) виявляються ознаки психологічного насильства з її боку. Він є фізичною особою-підприємцем та здійснює підприємницьку діяльність відповідно до вимог чинного законодавства України, на законних та добросовісних засадах. Місцем державної реєстрації ФОП ОСОБА_1 є адреса: АДРЕСА_3 . За зазначеною адресою нотаріальні послуги надає також ОСОБА_3 , у межах повноважень, передбачених чинним законодавством . Відповідно до висновку експерта №2703/23 від 15.05.2023 судової будівельної експертизи зазначено: із розрахунку частки особистої власності ОСОБА_1 та частки спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в нерухомому майні квартирі АДРЕСА_5 , частки (відсотки) в нерухомому майні - квартирі АДРЕСА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , наступні: частка особистої власності ОСОБА_1 , складає 51/100 (51%,); частка спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 складає 49/100 (49%). За таких обставин, його особиста частка, у в житловому будинку по АДРЕСА_6 становить 75,5 %. Попри те, що частка його особистої приватної власності у зазначеному нерухомому майні є більшою та становить 75,5% він не заперечує та не перешкоджає своїй колишній дружині - ОСОБА_3 - у вчиненні нотаріальних дії у приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 . Заявник зазначає, що визнає її право користування спільною часткою майна та не створюю жодних перепон для використання приміщення з метою надання нотаріальних послуг, що не суперечить закону та не порушує прав інших осіб. Однак, ОСОБА_3 систематично перешкоджає його законній господарській діяльності, за адресою; АДРЕСА_3 . ОСОБА_3 , усвідомлюючи характер своїх дій, діючи умисно та цілеспрямовано, з метою психологічного тиску на нього та позбавлення його прибутку, перешкоджала господарській діяльності. Крім того, ОСОБА_3 - заборонила йому користуватися приміщенням за адресою: АДРЕСА_3 , де він, зареєстрований як фізична особа підприємець. Таким чином, події 17.11.2025 є умисними, спровокованими та спрямованими на зрив його роботи, позбавлення його будь-яких засобів до існування. 17.11.2025 ОСОБА_3 умисно не допускає його до приміщення, яке належить йому на праві власності, та використовується ним для здійснення господарської діяльності; чинить психологічний тиск на нього та на його працівницю — ОСОБА_5 ; провокує конфлікт; створює атмосферу страху та напруги; подає неправдиві пояснення, нібито він перешкоджає її діяльності. Це відверта маніпуляція: він не перешкоджав їй, бо вона взагалі не мала правових підстав втручатися в його господарську діяльність. Його присутність була законною; обґрунтованою необхідністю працювати; зумовленою станом здоров`я; спокійною та безконфліктною. Але саме вона влаштувала провокацію, а потім подала хибне повідомлення до поліції. 18.11.2025 ОСОБА_3 , вдруге усвідомлюючи характер своїх дій, діючи умисно та цілеспрямовано, з метою психологічного тиску на нього та позбавлення його прибутку, перешкоджала господарській діяльності - заборонила йому користуватися приміщенням за адресою: АДРЕСА_3 , де він зареєстрований, як фізична особа-підприємець. З метою захисту своїх прав він був змушений звернутись до працівників поліції. 19.11.2025 ОСОБА_3 , втретє, усвідомлюючи характер своїх дій, діючи умисно та цілеспрямовано, з метою психологічного тиску на ОСОБА_1 та позбавлення його прибутку, перешкоджала господарській - заборонила користуватися приміщенням за адресою: АДРЕСА_3 , де він зареєстрований як фізична особа-підприємець. З метою захисту прав вій був змушений звернутись до працівників поліції. 22.11.2025 ОСОБА_3 , вчетверте усвідомлюючи характер своїх дій, діючи умисно та цілеспрямовано, з метою психологічного тиску на ОСОБА_1 та позбавлення ОСОБА_1 прибутку, перешкоджала господарській діяльності ОСОБА_1 - заборонила своєму колишньому чоловіку ОСОБА_1 користуватися приміщенням за адресою: АДРЕСА_3 , де останній зареєстрований як фізична особа підприємець. 28.11.2025 ОСОБА_3 , вп`яте усвідомлюючи характер своїх дій, діючи умисно та цілеспрямовано, з метою психологічного тиску на ОСОБА_1 та позбавлення ОСОБА_1 прибутку, перешкоджала господарській діяльності ОСОБА_1 – заборонила своєму колишньому чоловіку ОСОБА_1 користуватися приміщенням за адресою: АДРЕСА_3 , де останній зареєстрований як фізична особа-підприємець. З метою захисту своїх прав він був змушений звернутись до працівників поліції. 01.12.2025 ОСОБА_3 , вшосте усвідомлюючи характер своїх дій, діючи умисно та цілеспрямовано, з метою психологічного тиску на ОСОБА_1 та позбавлення ОСОБА_1 прибутку, перешкоджала господарській діяльності ОСОБА_1 – заборонила своєму колишньому чоловіку ОСОБА_1 користуватися приміщенням за адресою: АДРЕСА_3 , де останній зареєстрований як фізична особа підприємець. З метою захисту своїх прав він був змушений звернутись до працівників поліції. Крім того, ОСОБА_3 діючи умисно, з метою психологічного та економічного тиску - пошкодила його майно, а саме: вивіску «ФОП ОСОБА_1 », що заподіяло йому матеріальну шкоду. Такі дії є систематичними та такими, що створюють перешкоди у виконанні трудових обов`язків працівниками та негативно впливають на господарську діяльність підприємства, що, відповідно, спричиняє фінансові втрати для ФОП ОСОБА_1 . Будь - які усні звернення ОСОБА_1 щодо врегулювання зазначеної ситуації шляхом досягнення домовленості залишилися безрезультатними. Таким чином, ОСОБА_3 використовує спільне приміщення, за адресою: АДРЕСА_3 , за особистими потребами, обмежуючи доступ до приміщення за вказаною адресою та унеможливлюючи повноцінне здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 . Такі дії призводять до простою у роботі ФОП ОСОБА_1 , що, у свою чергу, негативно впливає на виконання господарської діяльності та спричиняє фінансові збитки. Пропозиції ОСОБА_1 щодо користування приміщенням, за адресою: АДРЕСА_3 на паритетних умовах, висловлені 17.11.2025, були категорично відкинуті ОСОБА_3 ОСОБА_3 вимагає покинути вказане приміщення, ігноруючи всі законні потреби у розвитку бізнесу та забезпечення особистих витрат ОСОБА_1 . Всі описані події вказують на єдину мету її дій — зруйнувати його економічно та підкорити психологічно. Її поведінка не має нічого спільного з випадковістю або емоційністю. Поведінка ОСОБА_3 становить класичний, багатоетапний, системний приклад економічного домашнього насильства. зазначає, що дії ОСОБА_3 відбуваються не щодо «звичайної» фізично здорової людини, а щодо нього — особи з тяжкими багаторічними захворюваннями опорно-рухового апарату, кількома оперативними втручаннями, інвалідністю, хронічним больовим синдромом та обмеженою мобільністю. Тобто — людини, яка фізично неспроможна витримувати ані стрес, ані конфлікти, ані перебування в умовах, несумісних з рекомендаціями лікарів. За останні три роки його здоров`я невпинно погіршується. І це погіршення має чіткий початок, який збігається з моментом, коли ОСОБА_3 розпочала системне психологічне та економічне насильство, переслідування, провокації, вторгнення до його дому та публічну дискредитацію. Він — людина з тяжкими діагнозами та інвалідністю, що довічно обмежує його можливості. Дії ОСОБА_3 напряму погіршили його фізичний стан і призвели до загострень. Медичні документи однозначно підтверджують: стрес загострює перебіг моїх захворювань, збільшує больовий синдром, викликає спазми м`язів і підвищує ризик повторної операції. У психологічному висновку прямо зазначено: у нього сформувався стійкий дистресовий стан, підсилений діями ОСОБА_3 , що супроводжується тривогою, порушенням сну, виснаженням та зниженням функціональності. Погіршення його стану в часі чітко збігається з ескалацією насильницької поведінки ОСОБА_3 . Він реально боїться, що: наступним кроком можуть бути ще грубіші форми тиску; можуть бути спроби сфабрикувати «докази» фізичного насильства; може постраждати не лише його здоров`я, а й його дружина. Сукупність дій ОСОБА_3 — від систематичних безпідставних викликів поліції, поширення брехні в соцмережах, проникнення до мого будинку, злому замків, створення штучних конфліктів, блокування доступу до житла та робочих приміщень — повністю вписується в легальне визначення домашнього насильства. З огляду на те, що описані вище події мали місце протягом 2023-2025 років, за своєю суттю вони дають змогу сформувати розуміння систематичності в діях ОСОБА_3 , портрет особистості ОСОБА_3 як такої, що схильна до вчинення домашнього насильства. З огляду на викладене, вважає, що у суду є всі законні підстави для видачі обмежувального припису, що в даних обставинах слугуватиме чи не єдиним заходом, який забезпечить безпеку Заявника та зможе запобігти подальшому насиллю з боку ОСОБА_3 по відношенню до нього.

Ухвалою від 08.12.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні.

10.12.2025 до суду від представника заінтересованої особи надійшли пояснення, у яких зазначила, що 22.08.1992 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладеношлюб.Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда у справі № 405/6924/22 від16.05.2023 залишеним без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від02.10.2023 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було розірвано.Розірвання шлюбу мало б припинити наявність будь-яких відносин між сторонами, однак життєві реалії свідчать про зворотнє - саме ОСОБА_1 систематично вчиняється домашнє насильство відносно ОСОБА_3 у різних його проявах, він неодноразово висловлював погрози та залякування відносно колишньої дружини, вчиняв та вчиняє дії, спрямовані на унеможливлення нормальної життєдіяльності ОСОБА_3 в приватному та робочому середовищі, а між сторонами наразі наявні численні судові процеси.Кричущим випадком, який змусив ОСОБА_3 звернутись до суду з заявою про видачу обмежувального припису, стали події 17 листопада 2025 року за місцем здійснення її робочої діяльності як приватного нотаріуса та наразі нинішнього місця проживання - по АДРЕСА_6 .Приблизно о 14:00 год. 17.11.2025 ОСОБА_1 разом зі своїм адвокатом Охременком Артемом Вікторовичем та невідомою особою на ім`я ОСОБА_6 увійшли до приміщення належне ОСОБА_3 на праві власності, яке нею використовується для проживання та здійснення нотаріальної діяльності, почали ходити з одного кабінету в інший, намагаючись розмістити на нібито робочому місці нібито працівника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та паралельно звинувачуючи ОСОБА_3 в тому, що вона начебто перешкоджає законній господарській діяльності ФОП.Враховуючи, що намагання таким чином здійснювати домашнє (економічне та психологічне) насильство ОСОБА_1 є не одиничним, а систематичним, ОСОБА_3 одразу почала викликати поліцію, розуміючи дійсні наміри колишнього чоловіка, які абсолютно ніяк не пов`язані з добросовісним здійсненням господарської діяльності, а є методом насилля та завдання шкоди останній.Відтак, о 14:25 год. ОСОБА_3 здійснила виклик на лінію «102», повідомивши, що своїми діями ОСОБА_1 з невідомими особами перешкоджають її діяльності нотаріуса, вдерлися до її житла та перебувають у ньому.Іншого житла ОСОБА_3 не має, адже попри позитивні рішення судів (справа № 405/3575/23) про визнання за нею права користування житлом по АДРЕСА_2 , де вона проживала протягом більш ніж десяти років, та звідки була насильно виселена колишнім чоловіком, ОСОБА_1 продовжує вчиняти їй перешкоди у проживанні, тому доступу до житла вона не має, у зв`язку з чим, вимушена використовувати приміщення за адресою: АДРЕСА_7 і як місце проживання і як місце роботи (нотаріальної діяльності).Описані вище події відбувались в приміщенні належному ОСОБА_3 в проміжку часу з 14:00 год. до 18:30 год. 17.11.2025 та супроводжувались постійним тиском на останню, емоційною напруженістю. При цьому, якщо при попередніх візитах ОСОБА_1 самостійно розмовляв з ОСОБА_3 , постійно застосовував щодо неї принизливі висловлювання, створював у оточуючих негативний образ колишньої дружини. В цей же час, після визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні домашнього насильства, останній обрав тактику психологічного насилля над ОСОБА_3 із залученням третіх осіб до спілкування з останньою.В ході візиту ОСОБА_1 до робочого місця ОСОБА_3 , зі сторони колишнього чоловіка по відношенню до ОСОБА_3 луналиобразливі фрази. Тобто, повторно почав принижувати її гідність, повідомляючи неправдиву інформацію стороннім особам, присутнім за вказаною адресою.Відтак, такі слова є нічим іншим, як словесними образами та принижуванням ОСОБА_3 в очах третіх осіб, працівників правоохоронних органів та інших присутніх в нотаріальній конторі в той день осіб.Згадані вище події безумовно відобразились, щонайменше, і на фізичному здоров`ї ОСОБА_3 .Так, 17.11.2025 поліцейськими на місце подій була викликана швидка медична допомога, яка після огляду ОСОБА_3 прийняла рішення про необхідність її госпіталізації, на що ОСОБА_3 погодилась.Як вбачається з листа КНП «Центральна міська лікарня» Кропивницької міської ради» № 1873 від 21.11.2025, ОСОБА_3 була госпіталізована 17.11.2025 до КНП «ЦМЛ КМР» з попереднім діагнозом: Неускладнений гіпертензивний криз. У період з 17.11.2025 по 25.11.2025 ОСОБА_3 перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП «Центральна міська лікарня» Кропивницької міської ради» з діагнозом: Гіпертонічна хвороба ІІ стадія (мікроальбумінурія) ступінь 2 ризик 3. Неускладнений гіпертонічний криз 17.11.2025. СН стадія В. ХСН 0. Дисліпідемія.За результатами психологічного дослідження було складено висновок спеціаліста- психолога ОСОБА_7 від 28.11.2025. За результатами психологічного дослідження ОСОБА_3 , у останньої виявлено генералізований тривожний розлад та депресію, які виникли внаслідок психотравмуючого фактору - домашнього насильства, вчинюваного колишнім чоловіком ОСОБА_3 - ОСОБА_1 . Тож, дії останнього завдали значної шкоди не лише фізичному, а й психологічному здоров`ю ОСОБА_3 , внаслідок чого вона наразі потребує психологічної допомоги. Також, з рекомендацій психолога чітко вбачається потреба в усуненні психотравмуючого чинника - спілкування з ОСОБА_1 . Однак, як це зробити силами ОСОБА_3 , коли вона вже була позбавлена житла діями ОСОБА_1 , а наразі повторно позбавляється вже іншого житла та роботи, все тими ж протиправними вчинками ОСОБА_1 .Вважає, що подібні дії ОСОБА_1 є свідомим актом прояву економічного та психологічного насильства по відношенню до ОСОБА_3 з огляду на наступне. ОСОБА_3 згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 28.09.2012 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_7 .З 2012 року вказане приміщення використовується ОСОБА_3 як робоче місце нотаріуса, оформлене та сертифіковане відповідно до вимог законодавства.Факт здійснення ОСОБА_3 нотаріальної діяльності підтверджується реєстраційним посвідченням про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності № 150 від 07.10.2016, де вказано робоче місце нотаріуса за адресою: вул. Віктора Чміленка, 94, м. Кропивницький.Викладені обставини свідчать, що як станом на 2012 рік, коли було здійснено сертифікацію приміщення, так і станом на зараз, ОСОБА_1 не міг не знати про те, що у вказаному приміщенні ОСОБА_3 планується здійснення та в подальшому здійснюється приватна нотаріальна діяльність. Крім того, ОСОБА_1 достеменно відомо й те, що ОСОБА_3 вказане приміщення, яке є житловим використовується для проживання, після того, коли останній позбавив її такої можливості за попереднім місцем проживання ( АДРЕСА_2 ).17.11.2025 ОСОБА_1 разом зі своїм адвокатом, обґрунтовуючи правомірність своїх дій, посилався на те, що його місцезнаходження як фізичної особи-підприємця, зареєстровано за тією самою адресою, що і нотаріальна діяльність ОСОБА_3 , та місцезнаходження її житла.В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань наявні відомості про діючий статус ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця, а також про припинений ФОП.Так, спочатку державна реєстрація ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця була проведена 13.02.2023 із місцезнаходженням за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, вже 16.11.2023 на підставі його заяви до Реєстру внесені відомості про припинення підприємницької діяльності (номер запису: 2010350060002262408).В подальшому, 20.08.2024 державним реєстратором внесено відомості про реєстрацію ОСОБА_1 як ФОП з місцезнаходженням за адресою: АДРЕСА_8 (номер запису: 2010350000000622626).Ані до державної реєстрації місцезнаходження ОСОБА_1 за даною адресою, ані після такої реєстрації, ОСОБА_1 жодного разу не здійснював господарську діяльність в квартирі АДРЕСА_4 . Всі приїзди ОСОБА_1 здійснювалися періодично з метою тиску на колишню дружину, образ її та висловлення негативної інформації, приниження перед третіми особами.Про відсутність добросовісної мети на здійснення підприємницької діяльності свідчить відсутність будь-яких звернень, направлених до самовільного проникнення до житла ОСОБА_3 , в тому числі й письмових, або із залученням адвоката; відсутність будь-яких речей, необхідних для підприємницької діяльності, фактична відсутність будь-якої господарської діяльності ОСОБА_1 , а лише створення уявлення про те, що така діяльність ним здійснюється чи буде здійснюватися.Натомість своїми діями ОСОБА_1 не лише вчиняє домашнє насильство, принижує честь і гідність ОСОБА_3 перед клієнтами та працівниками нотаріальної контори, а й ставить під загрозу збереження нотаріальної таємниці з її боку як приватного нотаріуса.Враховуючи викладені обставини, ОСОБА_3 має намір також звернутись до суду з позовом про усунення перешкод у належному їй майні, оскільки єдиним належним та ефективним способом захисту права власності в таких ситуаціях є подання негаторного позову у спосіб скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в частині реєстрації відомостей про місцезнаходження відповідача.Разом з тим, не потребує додаткового обґрунтування той факт, що до моменту винесення Судом рішення у справі про усунення перешкод у користуванні майном, ОСОБА_1 не позбавлений можливості навідуватись з подібними цілями до робочого місця ОСОБА_3 знову і знову, вчиняючи відносно неї різні види домашнього насильства. З огляду на описані вище події, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні усі ознаки вчинення ним економічного та психологічного насильства.Економічне насильство було виражене в тому, що увійшовши з невідомими особами в приміщення нотаріальної контори, належної на праві власності ОСОБА_3 , ОСОБА_1 фактично унеможливив здійснення нею своєї професійної нотаріальної діяльності, умисно позбавивши останню заробітку та коштів для існування, оскільки за час присутності колишнього чоловіка в нотаріальній конторі, ОСОБА_3 була вимушена відмінити декількох клієнтів з огляду на неможливість розголошення нотаріальної таємниці. Крім того, ОСОБА_1 звернувся з вимогою про припинення діяльності ОСОБА_3 як нотаріуса до Управління Міністерства юстиції, обґрунтовуючи свою вимогу реєстрацію свого ФОП за місцем нотаріальної діяльності ОСОБА_3 , а також працевлаштуванням його працівниці ОСОБА_8 .Крім вказаного, діями колишнього чоловіка ОСОБА_3 умисно було позбавлено можливості користуватись належним їй об`єктом нерухомого майна - приміщенням, яке нею використовується як житло та робоче місце для здійснення нотаріальної діяльності, оскільки в ній перебували як ОСОБА_1 , його представник ОСОБА_2 , та невідома ОСОБА_3 особа, яка почала користуватись майном ОСОБА_3 , та які змушували заявницю концентруватись не на робочій діяльності, а слідкувати за сторонніми особами, які знаходились в її будинку.Психологічне насильство проявилось в тому, що ОСОБА_1 словесно ображав та принижував ОСОБА_3 протягом тривалого часу, та під час вказаного свого візиту до житла ОСОБА_3 . Навіть сама його присутність у вказаному майні, попри усталений режим його використання ОСОБА_3 , ініціювання присутності в її житлі третіх осіб, також є проявом психологічного насильства відносно неї.Як зауважувалося вище, домашнє насильство зі сторони ОСОБА_1 вчиняється не вперше.Після розірвання шлюбу між сторонами виник ряд спірних питань, які стали предметом судового розгляду.Так, оскільки будинок по АДРЕСА_2 будувався сторонами у період шлюбу за спільні сімейні кошти, а також враховуючи небажання ОСОБА_1 мирно врегулювати питання поділу спільно нажитого за час шлюбу майна, заявниця 24.02.2023 звернулася з позовом до Ленінського районного суду м. Кіровограда про поділ майна подружжя, визнання майна особистою приватною власністю. Однією з вимог заявленого позову є вимога про визнання за ОСОБА_3 права власності на ? частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 .Одразу після ініціювання позову про поділ манна подружжя, на адресу ОСОБА_9 від ОСОБА_1 почали надходити постійні залякування і погрози з метою примусити її покинути будинок та звільнити його від її речей.З того моменту ОСОБА_3 живе в остраху за своє життя, оскільки не рахуючи морального тиску, вона усвідомлює, що як жінка є незахищеною перед кремезним чоловіком і не зможе чинити йому опір у разі застосуванні ним сили.Для захисту своїх прав на житло, ОСОБА_3 звернулась до Ленінського районного суду м. Кіровограда з позовом про визнання за нею права користування житловими приміщеннями у будинку по АДРЕСА_2 .Рішенням Ленінського районного суду від 16.04.2025 у справі № 405/3575/23, залишеним без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 15.10.2025, визнано за ОСОБА_10 право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 . Однак, без існування належних на те підстав, ще під час розгляду справи в суді першої інстанції, починаючи приблизно з жовтня 2023 року, ОСОБА_1 вчиняв дії, спрямовані на умисне позбавлення ОСОБА_3 можливості користуватись належним сторонам на праві спільної сумісної власності житловим будинком за вищевказаною адресою, та виселення ОСОБА_3 з вказаного житлового будинку.Так, з наближенням до опалювального сезону, до морального тиску додались погрози ОСОБА_1 у відключенні будинку від комунальних послуг (всі особові рахунки на комунальні послуги - газ, електрика, вода - оформлені на ім’я ОСОБА_1 і виключно від його волі залежить можливість припинення та відновлення таких послуг), що безумовно унеможливить проживання ОСОБА_3 в будинку ти вимусить її шукати інше житло.Ним були виведені з ладу котли автономного опалення приміщень, відсутня гаряча вода, яка гріється через котли, не обігрівалась частина будинку, а інша частина, яка обігріваються була зачиненою.На вимогу ОСОБА_3 включити котли опалення, ОСОБА_1 категорично відмовив і заявив, що якщо щось не подобається, вона може винайти собі інше місце проживання. Також, ОСОБА_1 повідомивЗаявницю, що якщо вона викличе фахівців з автономного опалення, він (як титульний власник будинку) не допустить їх до комунікацій та обладнання. Попередив, що якщо ОСОБА_3 навіть і вдасться самотужки включити котли, він тоді відключить водопостачання чи електрику.Представників комунальних служб, які викликались Заявницею, ОСОБА_1 не допускав до будинку.Окрім всього цього, 17.11.2023, близько 23 год. 00 хв., коли ОСОБА_3 вже збиралась спати та перебувала у ліжку в спальній кімнаті, до неї зайшов ОСОБА_1 разом зі своїм адвокатом - ОСОБА_11 , увімкнувши світло.Адвокат повідомила, що прийшла надавати допомогу клієнту та, перебуваючи у спальні, вела себе нетактовно, ходила по кімнаті, сідала на ліжко, в якому лежала Заявниця, задавала питання зневажливого характеру, висловлювала заборону здійснення відеозйомки.Не дивлячись на те, що ОСОБА_3 повідомила, що прийшла додому на ночівлю та збирається спати, ОСОБА_11 не мала наміру припиняти свої дії, спрямовані на перешкоджання її відпочинку.Унаслідок принизливих, протиправних дій Заінтересованої особи та ОСОБА_11 Заявниця була вимушена шукати собі інше житло для ночівлі.Спрямованість даних дій лише одна - залякати та змусити ОСОБА_3 виселитись із домоволодіння, чого фактично було досягнуто ОСОБА_1 .Тому, тимчасовим житлом для ОСОБА_3 стала нотаріальна контора за адресою: АДРЕСА_6 .Навіть до подій, які мали місце 17.11.2025 в приміщенні нотаріальної контори, ОСОБА_1 також вже навідувався до робочого місця ОСОБА_3 із образливими заявами. Крім цього, ОСОБА_1 вчиняв дрібні правопорушення економічного характеру, як-от пошкоджує вивіску на вхідних дверях нотаріальної контори ОСОБА_3 .В свою чергу, ОСОБА_1 також звертався до Ленінського районного суду м. Кіровограда (справа № 405/31/24) з позовом до ОСОБА_3 про визнання права користування житловим приміщенням та усунення перешкод у користуванні майном шляхом зобов`язання припинити діяльність, в якому просив визнати за ним право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_4 , усунути йому перешкоди в користуванні житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_4 шляхом зобов`язання ОСОБА_3 припинити приватну нотаріальну діяльність у житловому приміщенні - квартирі АДРЕСА_4 .Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19.09.2024 у зв`язку з відповідною заявою Позивача позов було залишено без розгляду. ОСОБА_1 , не обмежуючись економічним та психологічним насильством, а вчиняв по відношенню до ОСОБА_3 також і фізичне насильство.Так, 17.08.2024 о 07 год. 00 хв. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , погрожував ОСОБА_3 фізичною розправою, хапав за руки та намагався вивихнути пальця руки, висловлювався нецензурною лайкою.У зв`язку з такими протиправними діями ОСОБА_1 на лівій кисті руки ОСОБА_3 з`явилась велика гематома, через що вона вимушена була звернутись за медичною допомогою.Згідно з довідкою № 6474, виданою 17.08.2024 КНП «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» Кропивницької міської ради» ОСОБА_3 встановлено діагноз: розтягнення зв`язок капсульно-зв`язкового апарату І пальця лівої кисті.Крім вказаного, за фактом даної події працівниками патрульної поліції видано терміновий заборонний припис серії АА №302031 стосовно ОСОБА_1 .Зі змісту термінового заборонного припису слідувало, що 17.08.2024 о 07 год. 00 хв. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив відносно ОСОБА_3 домашнє насильство, а саме - погрожував фізичною розправою, хапав за руки та намагався вивихнути пальця руки, висловлювався нецензурною лайкою.За вказаним фактом було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 081717 від 17.08.2024, який в подальшому розглядався Ленінським районним судом м. Кіровограда.Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04.11.2024 у справі № 405/5881/24 провадження у справі було закрито у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу даного адміністративного правопорушення.Однак, постановою Кропивницького апеляційного суду від 20.01.2025 постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда було скасовано, визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а провадження у справі закрито у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.При цьому, суд апеляційної інстанції встановив, що наявні в матеріалах справи докази з об`єктивністю свідчать про те, що у діях ОСОБА_1 вбачались ознаки психологічного, економічного та фізичного насильства стосовно ОСОБА_3 .Внаслідок таких дій ОСОБА_1 , ОСОБА_3 систематично зверталася до правоохоронних органів та до суду, намагаючись відновити своє право на проживання у своему житлі. Внаслідок систематичного економічного та психологічного насильства, ОСОБА_3 вимушена була ночувати у друзів та знайомих, винаймати житло на короткі проміжки часу, вимушено стала безхатченком.Враховуючи викладене, саме дії ОСОБА_1 містять ознаки домашнього насильства щодо ОСОБА_3 передбачені ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», а не навпаки.

Також, 10.12.2025 до суду від представника заінтересованої особи надійшло клопотання про витребування доказів.

Крім того, 10.12.2025 від представника заявника надійшло клопотання про долучення доказів, заява про поновлення строків, клопотання про витребування доказів та клопотання про залишення без розгляду пояснення та доказів заінтересованої особи.

12.12.2025 до суду від заявника надійшло клопотання про витребування доказів.

19.12.2025 до суду від заявника надійшло клопотання про надання додаткових доказів.

22.12.2025 до суду від заявника надійшло клопотання про долучення доказів.

25.12.2025 до суду від заявника надійшло клопотання про долучення доказів

Заявник та представник заявника в судових засіданнях підтримали подану заяву, просили задовольнити.

Заінтересована особа та представник заінтересованої особи в судових засіданнях заперечили подану заяву та просили відмовити в задоволенні заяви про видачу обмежувального припису.

Дослідивши матеріали цивільної справи, заслухавши учасників справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Положеннями ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, встановлено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Питання видачі обмежувального припису регулюється ЦПК України та Законом України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року № 2229-VIII, який визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.

Відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, серед іншого, належить обмежувальний припис стосовно кривдника.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають: постраждала особа або її представник.

Законом визначено, що видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.

Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.

Згідно з п.п. 3, 4, 14, 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Кривдником є особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі (п. 6 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальним приписом визначаються один чи декілька заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків:

1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;

2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;

3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;

4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;

5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;

6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Частиною 3 статті 26 цього Закону передбачено, що рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

Оцінкою ризиків вважається оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців (ч. 4 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Обмежувальний припис використовується як ефективний спосіб захисту від вчинення дій з домашнього насильства, однією із характеристик якого є повторюваність.

При цьому, обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, який виконує захисну та запобіжну функцію і направлений на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергово безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вказаним Законом.

Стосовно наявності в діях ОСОБА_3 домашнього насильства по відношенню до ОСОБА_1 в жовтні 2023 року шляхом розміщення відео в соціальних мережах суд зазначає таке.

З наданих заявником відеодоказів, судом встановлено, що ОСОБА_3 один раз виклала в соціальних мережах відеозвернення, в якому розповіла свої життєві обставини, які стосуються розірвання шлюбу та неможливості потрапити до свого місця проживання.

Твердження заявника про систематичність таких дій в соціальних мережах не підтверджується наданими відеодоказами та матеріалами справи, оскільки, як зазначено вище, до суду надано лише один випадок публікації ОСОБА_3 в соціальних мережах відеозвернення.

Крім того, з аналізу змісту наданого заявником відеозвернення, яке ОСОБА_3 розмістила в соціальних мережах, судом встановлено відсутність в ньому словесних образ, погроз, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення ОСОБА_1 , контроль у його репродуктивній сфері, або завдання шкоди психічному здоров`ю ОСОБА_1 .

Враховуючи зазначене, судом встановлено відсутність в діях ОСОБА_3 домашнього насильства по відношенню до ОСОБА_1 в жовтні 2023 року шляхом розміщення відео в соціальних мережах.

Щодо подій, які відбувалися між заявником та заінтересованою особою 17.11.2023 за адресою: АДРЕСА_2 , суд зазначає таке.

З наданих учасниками відеодоказів та матеріалів справи судом встановлено, що 17.11.2023 ОСОБА_3 заявилася до домоволодіння, в якому має право перебувати відповідно до ухвали суду від 16.05.2023 у справі № 405/3367/23. В процесі перебування ОСОБА_3 в домоволодінні між заявником та заінтересованою особою фактично виникла сварка щодо належності будинку за адресою: АДРЕСА_2 та права користування ним заявником та заінтересованою особою. З аналізу відеодоказів, на яких зафіксовано процес сварки між учасниками справи, судом не встановлено в діях ОСОБА_3 по відношенню до ОСОБА_1 словесних образ, погроз, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення ОСОБА_1 , контроль у його репродуктивній сфері, або завдання шкоди психічному здоров`ю ОСОБА_1 . Також, в діях ОСОБА_3 судом не встановлено факту позбавлення ОСОБА_1 житла. Таким чином, вищезазначена сварка між учасниками справи фактично є цивільно-правовим спором щодо належності нерухомого та рухомого майна заявнику та заінтересованій особі.

Враховуючи вищезазначене, судом не встановлено в діях ОСОБА_3 домашнього насильства по відношенню до ОСОБА_1 17.11.2023.

Щодо наявності в діях ОСОБА_3 домашнього насильства по відношенню до ОСОБА_1 17.08.2024, суд зазначає, що постановою від 20.01.2025 Кропивницького апеляційного суду у справі №405/5881/24 встановлено наявність в діях саме ОСОБА_1 домашнього насильства по відношенню до ОСОБА_3 , що повністю виключає вчинення домашнього насильства ОСОБА_3 по відношенню до ОСОБА_1 та спростовує всі доводи та твердження заявника стосовно подій, які відбувалися між учасниками справи 17.08.2024.

Стосовно вчинення домашнього насильства ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 в період серпень-вересень 2024 року під час проживання ОСОБА_3 в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 суд зазначає таке.

Судом встановлено та визнається учасниками справи, що ОСОБА_3 проживала в період серпень-вересень 2024 року в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 разом із заявником, його дружиною та батьком дружини.

З досліджених судом відеодоказів та матеріалів справи судом не встановлено в діях ОСОБА_3 по відношенню до ОСОБА_1 словесних образ, погроз, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення ОСОБА_1 , контроль у його репродуктивній сфері, або завдання шкоди психічному здоров`ю ОСОБА_1 у період серпень-вересень 2024 року під час проживання учасників справи в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 .

Щодо вчинення ОСОБА_3 по відношенню до ОСОБА_1 економічного насильства 17.11.2025, 18.11.2025, 19.11.2025, 22.11.2025, 28.11.2025 та 01.12.2025.

З наданих відеодоказів та показань свідків, судом встановлено, що ОСОБА_1 з адвокатом та ОСОБА_8 , яка є працівницею фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , 17.11.2025 з`явилися до приміщення, в якому здійснює нотаріальну діяльність ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_7 . Представник заявника повідомив ОСОБА_3 , що ОСОБА_1 має намір здійснювати господарську діяльність як фізична особа-підприємець за адресою: АДРЕСА_7 , оскільки зареєстрованим місцезнаходженням фізичної-особи підприємця є АДРЕСА_7 . Крім того, зазначив, що ОСОБА_1 має право власності на частку нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_7 в розмірі 75,5 %, що підтверджується висновком експерта від 15.05.2023 (т. 1 а.с. 108-112). В той же час ОСОБА_3 повідомила про неможливість здійснення господарської діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_7 , оскільки це є нотаріальною конторою де зберігається нотаріальна таємниця та попросила заявника, його представника та ОСОБА_8 покинути приміщення. Також ОСОБА_3 зазначила, що є єдиним власником нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_7 , що підтверджується свідоцтвом про право власності. Також, судом встановлено, що ОСОБА_1 не зміг потрапити до приміщення за адресою: АДРЕСА_7 18.11.2025, 19.11.2025, 22.11.2025, 28.11.2025 та 01.12.2025.

Як зазначалося в рішенні суду вище, економічне насильство це форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Право на працю — це фундаментальне право людини вільно обирати професію, рід занять, отримувати роботу та гідну оплату праці, що забезпечує самореалізацію та задоволення життєвих потреб, закріплене в Конституції України та міжнародних актах. Воно включає право на безпечні умови праці, відпочинок, соціальний захист, а також заборону примусової праці, забезпечуючи можливість вільно обирати роботу та захищаючи від незаконного звільнення.

З аналізу зазначено норми вбачається, що заборона працювати це умисні дії кривдника, які спрямовані на створення повної фінансової залежності особи від кривдника та повного контролю над жертвою. Це руйнує фінансову незалежність і обмежує можливості розвитку особи.

В той же час, з аналізу відеодоказів та показань свідків судом встановлено, що ОСОБА_3 не забороняла працювати ОСОБА_1 , оскільки ОСОБА_1 працює директором спортивної зали у фізичної особи-підприємця ОСОБА_12 з трудовим розпорядком – 5-ти денний робочий тиждень, та керівником приватного підприємства «Аграрно-торгівельна компанія». Факти перешкоджання ОСОБА_3 17.11.2025, 18.11.2025, 19.11.2025, 22.11.2025, 28.11.2025 та 01.12.2025 доступу до приміщення ОСОБА_1 до спірного приміщення за аресою: АДРЕСА_7 не є забороною працювати в розумінні Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», а є цивільним спором щодо належності та порядку користування нерухомим майном та можуть бути підставою для перевірки факту наявності чи відсутності події кримінального правопорушення, передбаченого ст. 206 Кримінального кодексу України. Вказаний висновок суду також підтверджується ухвалами від 18.12.2025 слідчого судді Фортечного районного суду міста Кропивницького про зобов`язання правоохоронних органів внести відомості про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяв заявника щодо вищезазначених фактів не допуску заявника до приміщення та перешкоджання господарській діяльності за адресою: АДРЕСА_7 (т. 2 а.с. 185, 186, 237-250, т. 3 а.с. 1-8).

Крім того, в судових засіданнях як представника заявника так і сам заявник повідомили суду, що ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець з продажу господарських товарів в телефонному режимі із замовниками, на підтвердження чого також звернули увагу про відображення вказаного факту на поданих відеодоказах за 10.09.2024. Таким чином, заявник має змогу працювати як фізична особа-підприємець та отримувати дохід від вказаної господарської діяльності без перебування в приміщенні за адресою: АДРЕСА_7 .

Таким чином, судом встановлено відсутність в діях ОСОБА_3 економічного насильства у вигляді заборони працювати, по відношенню до ОСОБА_1 під час подій 17.11.2025, 18.11.2025, 19.11.2025, 22.11.2025, 28.11.2025 та 01.12.2025.

Суд критично оцінює форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 09.12.2025 (т. 2 а.с. 87) надану заявником, враховуючи таке.

У вказаній формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 09.12.2025 відображено, що:

- раніше кривдник погрожував застосувати або застосовував зброю або інші предмети, які можуть спричинити шкоду життю та здоров`ю постраждалої особи або дітям;

- постраждала особа допускає, що кривдник може спробувати вбити її або дітей;

- кривдник має зброю та/або може її легко дістати та застосувати;

- кривдник схильний до сильних або постійних ревнощів і контролює більшу частину повсякденного життя постраждалої особи;

- кривдник залякував, переслідував постраждалу особу або дітей чи погрожував їй/їм;

- кривдник утримував постраждалу особу або дітей проти її/їх волі в певному місці або будь-яким іншим чином обмежував свободу, у тому числі свободу у спілкуванні;

- поведінка кривдника вплинула на безпеку постраждалої особи та дітей;

- кривдник раніше вчиняв щодо постраждалої особи фізичне, психологічне та економічне насильство;

- кривдник виганяв постраждалу особу або дітей з місця проживання, погрожував такими діями;

- поведінка кривдника змушує постраждалу особу турбуватися про безпеку.

В той же час вищезазначені факти, які відображені у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 09.12.2025, не підтверджуються матеріалами справи, наданими до суду доказами та показаннями свідків. Крім того, ні заявником, ні його представником не надано пояснень стосовно вищезазначених фактів, відображених у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 09.12.2025.

Стосовно відображеного факту у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 09.12.2025 про те, що під час спільного проживання були випадки, коли ОСОБА_3 покидала тривалий час (не менше ніж на 10 днів) сім`ю без причин та без пояснень, представник заявника ствердив, що таким випадком є листопад 2022 року, коли ОСОБА_3 залишила домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 . Суд критично оцінює вказаний довід представника заявника, оскільки судом встановлено та визнається учасниками справи, що ОСОБА_3 в листопаді 2023 року, не покидала сім`ю без причин та без пояснень, а переїхала жити до іншого житла у зв`язку із сімейними сварками.

Крім того, дані, які зазначені у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 09.12.2025 спростовуються самими учасниками справи, які вказують та визнають обставину того, що ОСОБА_3 протягом тривалого періоду часу, а саме у період з жовтня 2024 і до теперішнього часу, ніяким чином не спілкується з ОСОБА_1 та не намагається з ним зустрітися.

Враховуючи все вищезазначене, суд не вбачає в діях ОСОБА_3 по відношенню до ОСОБА_1 ознак домашнього насильства в подіях, зазначених у заяві, а тому заява про видачу обмежувального припису задоволенню не підлягає.

Стосовно інших показів свідків, відеодоказів, письмових доказів, які містяться в матеріалах справи, в тому числі висновків психолога №12/0824 від 25.08.2024, № 14/1125 від 21.11.2025, тверджень та доводів учасників справи та їх представників, суд зазначає, що вони дослідженні судом, однак у своїй сукупності не спростовують висновків суду викладених у даному рішенні суду.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Керуючись ст. 13, 265, 268, 350-5 - 350-6, 350-8 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_3 про видачу обмежувального припису.

Судові витрати по справі віднести за рахунок держави.

Рішення суду підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;

заінтересована особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_9 .

Суддя Подільського районного

суду міста Кропивницького А. В. Волоткевич