Рішення від 18 січня 2026 р. у справі №940/2215/25 — Тетіївський районний суд Київської області

19.01.2026 Провадження по справі № 2/940/49/26

Справа № 940/2215/25

РІШЕННЯ

Іменем України

19 січня 2026 року Тетіївський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Косович Т.П.

при секретарі Козуб І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем ОСОБА_2 , зареєстрований 13.02.2016 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Тетіївського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 13, після розірвання шлюбу залишити їй прізвище, набуте у шлюбі, ОСОБА_4 , та стягнути з відповідача судові витрати у справі,посилаючись на те що сімейні стосунки у них з чоловіком не склалися, на даний час вони разом не проживають, шлюбних відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть, а тому вважає, що їх сім`я розпалася остаточно і зберігати її надалі недоцільно.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Порхун О.П. не прибули. Представник позивачки надала до суду клопотання про слухання справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибув, судова повістка, надіслана йому рекомендованим листом з повідомленням на адресу зареєстрованого місця проживання, повернулася до суду не врученою за відсутністю адресата.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 27.07.2022 року у справі № 908/3468/13, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку, суду.

Судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження (постанова Верховного Суду від 12.10.2022 року у справі № 727/5718/21), в даному випадку судова повістка ОСОБА_2 вважається врученою 25.12.2025 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд, розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.

В судовому засіданні встановлено, що сторони зареєстрували свій шлюб 13.02.2016 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Тетіївського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 13, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 13.02.2016 року (а.с. 6). Від шлюбу мають малолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 13.09.2016 року – а.с. 7).

В період спільного проживання сімейні стосунки у сторін не склалися, на даний час вони разом не проживають, шлюбних відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі та досліджені в суді докази, враховуючи фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити, оскільки в судовому засіданні встановлено, що сторони зберігати шлюб не бажають, а тому суд приходить до висновку, що їх сім`я розпалася остаточно і її збереження при таких обставинах суперечило б інтересам сторін.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати. При цьому відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог , інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як встановлено в судовому засіданні, позивачка понесла судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 1211,20 гривень, що підтверджується квитанцією ID: 1837-4899-4852-0545 від 04.11.2025 року, а тому дані витрати суд у відповідності ст. 141 ЦПК України стягує з відповідача.

Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст. ст. 105, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований 13.02.2016 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Тетіївського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 13, - розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище, набуте у шлюбі, ОСОБА_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , жителя АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , жительки АДРЕСА_1 , - 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Суддя: Т.П.Косович