Постанова від 18 січня 2026 р. у справі №357/20977/25 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/20977/25

3/357/522/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.01.2026 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Олександр Шовкопляс розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції у Київській області полк патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: дані відсутні,

який притягується до адміністративного стягнення за ч. 1ст. 130 КУпАП,

за участі захисника особи яка притягується до адміністративної відповідальності Червінчика Є.Е.

У С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 07.11.2025 вбачається, що 07.11.2025 р. о 13 годин 54 хвилин на трасі А/Д О-100204 Озерна-Потіївка 1 км, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Daf FT XF105, державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричіпом цистерна GUHUR, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення координації руху, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Водію було запропоновано пройти огляд огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку в медичному закладі у лікаря нарколога на що водій категорично відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся увстановленому законом порядку шляхим направлення смс повідомленням за номером телефону який вказаний у матеріалах справи, причини неявки суду не відомі. Суддя, виходячи з норм статтей 268, 277-2 КУпАП, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, вважає за можливе провести розгляд справи у її відсутності. Її неявка навіть в одне судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

Крім того, на теперішній час на офіційному сайті «Судова влада України» у режимі онлайн фіксуються дата і час кожного судового засідання всіх справ, які розглядаються судами України, за допомогою якого будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду.

Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності Сосновського Б.Р. захисник Червінчик Є.Е. просив справу розглядати без ОСОБА_1 ..

Враховуючи відсутність імперативної заборони розгляду справи про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вважаю за можливим здійснити розгляд справи без участі ОСОБА_1 .

В судовому засіданні захисник Червінчик Є.Е. заявив клопотання про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування заявленого клопотання посилався на порушення працівниками поліції ст. 256 КУпАП України, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції. Захисник суду пояснив, що до протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції долучено акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, вважає, що даний доказ є недопустимим, оскільки в ньому відсутні відомості щодо дати, часу складання документи, до якого протоколу він відноситься та за допомогою, якого технічного приладу працівники поліції на місці мали можливість провести огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння. Крім того звернув увагу суду, що до протоколу про адміністративне правопорушення долучено направлення на огляд водія транспортного засобу до КНП Таращанська міська лікарня, однак даний доказ також вважає не допустимим оскільки він не містить дати складання, а тому не може бути доказом у даній справі, оскільки неможливо довести обставину щодо його складання саме в день виявлення правопорушення. Зауважив, що у направленні міститься час його складання - 14 год. 23 хв., однак із відеозаписів долучених до протоколу про адміністративне правопорушення в даний період часу працівники поліції спілкуються з водієм і будь-яких документів не складали, що також вказує на недостовірність відомостей, які в містяться в даному документі. Зазначив у своїх усних поясненнях, що працівники поліції на відеозаписі проговорюють, що раніше оформляли документи відносно ОСОБА_2 та вбачає у їхніх діях упередженість до нього. Захисник зазначив, під час перегляду відеозаписів з нагрудних бодікамер працівників поліції, не виявлено факту відмови ОСОБА_2 від проходження медичного огляду на стан сп`яніння. Просив приєднати до матеріалів справи клопотання.

Суддя, заслухавши захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У відповідності до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляд визначається Інструкцією про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затв. Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735) (далі по тексту Інструкція), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (затв. Постановою КМУ №1103 від 17.12.2008) (далі по тексту Порядок), Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (затв. Наказом МВС України №1395 від 07.11.2015) (надалі по тексту Інструкція 2).

Так, згідно з п. 2 Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи Державтоінспекції є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Відповідно до п. 7 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В свою чергу, у відповідності до п. 8 Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

З огляду на викладене, необхідно зазначити, що саме відмова від проходження огляду на стан сп`яніння у найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, має наслідки притягнення водія до адміністративної відповідальності, а саме складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно п. 2.5. Правил дорожнього руху України, який ставиться в провину ОСОБА_2 водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому законом порядку огляд для визначення стану наркотичного сп`яніння.

Отже, об`єктивна сторона зазначеного правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_2 полягає у відмові водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку огляд для визначення стану сп`яніння, а суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП передбачає умисну форму вини.

Так, з переглянутого в судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери поліцейського, який долучено до матеріалів справи, вбачається, що на пропозицію працівників поліції пройти в установленому законом порядку огляд для визначення стану наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 не відмовлявся пройти огляд, однак працівники поліції склали відносно нього протокол за п.2.5 ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Разом з тим об`єктивна сторона п. 2.5 Правил дорожнього руху передбачає відмову водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку огляд для визначення стану сп`яніння, але відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану сп`яніння не була зафіксована в установленому законом порядку. Отже, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння відповідно до встановленогму законом порядку не відмовлявся.

Крім того з переглянутого в судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери поліцейського, вбачається, що один працівник поліції повідомляє іншому працівникові поліції, що раніше складав адмінністративні матеріали відносно ОСОБА_1 у зв`язку із чим ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння.

Таки чином, враховуючи обставини, встановлені в судовому засіданні, при яких водію було запропоновано пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння, суддя зазначає, що працівник поліції не може свавільно звинувачувати будь-яку особу в тому, що вона перебуває в стані сп`яніння і таким чином надмірно втручатися в її особисте життя, вимагаючи проїхати до медичного закладу. При цьому, в судовому засіданні встановлено, що у працівників поліції не було достатньо підстав вважати, що водій перебуває у стані наркотичного сп`яніння.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень.

ЄСПЛ під провокацією (поліцейською) розуміє випадки, коли задіяні посадові особи, які є або співробітниками органів безпеки, або особами, що діють за їх дорученням, не обмежують свої дії лише розслідуванням кримінальної справи по суті неявним способом, а впливають на суб`єкт з метою спровокувати його на скоєння злочину, який в іншому випадку не було би скоєно, задля того щоб зробити можливим виявлення злочину, тобто отримати докази та порушити кримінальну справу (рішення ЄСПЛ у справі Раманаускас проти Литви від 05.02.2008) .

Крім того суд не може взяти до уваги та вважати належними доказами акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направлення на огляд водія транспортного засобу, оскільки перелічені вище документи не містять дати складання. Крім того, як убачається з матеріалів справи направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння було виписано о 14 год. 23 хв., однак із переглянутого відеозапису, який долучено до матеріалів справи не зафіксовано складання будь-яких документів.

Так, огляд особи на стан сп`яніння, проведений з порушенням зазначеного у ст. 266 КУпАП порядку вважається недійсним, і не є доказом по справі про адміністративне правопорушення.

Згідно положення ст. 62 Конституції України, винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на його користь.

Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п.43 рішення від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не доведена поза розумним сумнівом, а усі сумніви щодо доведеності винуватості необхідно тлумачити на користь особи, яка притягається до відповідальності.

З урахуванням викладеного, оцінивши наведені вимоги законодавства і наявні докази, суддя дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи вищенаведене, суддя дійшов висновку, що справу належить закрити за відсутності в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП .

Статтею 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Враховуючи, що на ОСОБА_1 адміністративне стягнення не може бути накладене за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, судовий збір у провадженні за даною справою також не підлягає стягненню з останнього.

На підставі викладеного, керуючись статтями 130 ч. 1, 221, 245, 247, 266, 283, 284КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною пятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

СуддяОлександр ШОВКОПЛЯС