Рішення від 18 січня 2026 р. у справі №182/1330/25 — Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/1330/25

Провадження № 2-а/0182/64/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19.01.2026 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Рунчевої О.В., розглянувши у м. Нікополі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Кравчук Світлана Олегівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

10.03.2025 року представник позивача Кравчук С.О. звернулась до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області із зазначеним вище позовом, посилаючись на наступні обставини.

Постановою ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) № 1404 від 02.12.2024 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 17 000 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП). У постанові зазначено, що 19.11.2024 року по прибуттю громадянина ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 було встановлено факт порушення ним правил військового обліку. Розпорядженням начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №4/6088 від 30.09.2024 року було здійснено виклик гр. ОСОБА_1 через підприємство ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» на якому він працює, однак від отримання повістки ОСОБА_1 відмовився в присутності свідків, що підтверджується актом від 02.10.2024 року.

З даною постановою позивач не погоджується з наступних підстав. Згідно військово-облікового документу Резерв+, сформованого 27.09.2024 року, позивач був виключений з військового обліку. Постановка на облік особи після зняття з військового обліку здійснюється за заявою особи, яку позивач не писав, а тому невідомо з яких причин ІНФОРМАЦІЯ_2 були неправомірно внесені зміни до реєстру «Оберіг» в частині постановки ОСОБА_1 на облік військовозобов`язаних. Виключення з військового обліку передбачає втрату статусу військовозобов`язаного, а тому на таку особу не поширюються закони про військовий обов`язок та військову службу. Зокрема, така особа не може бути призвана під час мобілізації, не зобов`язана проходити ВЛК, оновлювати облікові дані. А тому ОСОБА_1 вважає, що він не мав обов`язку прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 , та не є порушником правил військового обліку. Позивач також зазначає, що в постанові відсутні будь-які докази, що підтверджують його винуватість, а сам по собі протокол не може бути беззаперечним доказом вини, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини. Позивач стверджує, що в оскаржуваній постанові зазначається лише про його відмову від отримання повістки, що не тягне за собою адміністративної відповідальності, а факт його неявки до ІНФОРМАЦІЯ_3 в протоколі та постанові про адміністративне правопорушення не встановлювався. ОСОБА_1 звертає увагу суду, що в оскаржуваній постанові не конкретизовано, які саме пункти чи частини Правил військового обліку ним порушені. Позивач також зазначив, що відповідачем був порушений порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, про час та місце розгляду його не було повідомлено, у зв`язку з чим він був позбавлений права на захист. ОСОБА_1 просив суд також поновити строк на оскарження зазначеної вище постанови, оскільки вона не була ним отримана, про що свідчить трекінг «Укрпошти», а про її наявність він дізнався лише в березні 2025 року після блокування його карткових рахунків в рамках виконавчого провадження, яке було відкрито щодо примусового виконання спірної постанови.

Враховуючи викладене вище позивач вважає, що складена постанова є протиправною, просить скасувати її та закрити провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності, стягнувши з відповідача на його користь судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.04.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, зобов`язано відповідача надати суду належним чином завірені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , роз`яснено відповідачу його право на підготовку відзиву на позовну заяву (а.с.79-80).

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.04.2025 року задоволено заяву позивача про забезпечення позову, зупинено стягнення у виконавчому провадженні №77235045 (а.с.83-84).

Відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження та копії позову з додатками на їх юридичну адресу, пакет документів доставлявся до адресата кур`єром суду, про що свідчить запис в журналі вихідної кореспонденції, згідно якого поштове відправлення отримано 16.04.2025 року старшим солдатом ОСОБА_2 (а.с.87). Крім того, 02.07.2025 року на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно було направлено запит про витребування доказів, про що свідчить поштове повідомлення (а.с. 89).

ІНФОРМАЦІЯ_4 ухвалу від 14.04.2025 року не виконав, матеріали адміністративної справи щодо ОСОБА_1 на адресу суду не направив, своїм правом на підготовку відзиву на позовну заяву не скористався.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи та надані докази у їх сукупності, прийшов до наступного.

Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

За приписами ч. 2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, чи прийнято оскаржуване рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).

У відповідності до положень ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно Указу Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.

Постановою ІНФОРМАЦІЯ_3 № 1404 від 02.12.2024 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 17 000 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 статті 210 КУпАП.

Спірну постанову винесено 02.12.2024 року, тобто під час дії особливого періоду.

Копію даної постанови позивач засобами поштового зв`язку (Укрпоштою) не отримував, про що свідчить відповідний конверт з відміткою про повернення поштового відправлення за закінченням терміну зберігання та трекінг (а.с.54,56-57), а про існування спірної постанови дізнався після відкриття виконавчого провадження 26.02.2025 року, позов надійшов до суду 07.03.2025 року через підсистему «Електронний суд», а отже суд приходить до висновку, що існують підстави для поновлення пропущеного строку на оскарження.

Згідно зі ст. 42 Закону №2232-XII та пункту 19 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов`язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.

Як зазначено в постанові №1404 від 02.12.2024 року, суть адміністративного правопорушення полягає в наступному: «19.11.2024 року по прибуттю громадянина ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 було встановлено факт порушення ним правил військового обліку. Розпорядженням начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №4/6088 від 30.09.2024 року було здійснено виклик гр. ОСОБА_1 через підприємство ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» на якому він працює, однак від отримання повістки ОСОБА_1 відмовився в присутності свідків, що підтверджується актом від 02.10.2024 року».

Так, відповідно до частин 1,3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період .

Керуючись вимогами пункту 21 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації (далі - Порядок проведення призову), на особливий період за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військовообліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Згідно частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів .

Відтак, громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, мають обов`язок прибути до відповідного ТЦК та СП, зокрема у строк, що вказаний у повістці. Проте, норми чинного законодавства не містять обов`язку громадян України отримувати відповідні повістки територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Факт відмови особи від отримання повістки, а так само і обставини наявності/відсутності у неї бронювання на період мобілізації, не позбавляють таку особу від обов`язку прибути до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у встановлений у повістці строк. Проте, сам лише факт відмови від отримання повістки не створює склад правопорушення, зокрема у частині явки у визначений строк до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Аналогічну думку висловив Шостий апеляційний адміністративний суд у постанові від 25 квітня 2024 року по справі №759/1018/24.

Водночас, в оскаржуваній постанові ОСОБА_1 у вину не ставиться неприбуття за викликом до відповідного ТЦК та СП у строк, що вказаний у повістці, а йдеться лише про його відмову від отримання повістки, що не тягне за собою адміністративної відповідальності. Таким чином, при винесенні оскаржуваної постанови не встановлювався факт неявки позивача, протокол про адміністративне правопорушення у зв`язку з цим не складався, а постанова за таким протоколом не виносилась. Тому наведені обставини не підлягають оцінці в межах даного спору.

Судом також приймаються до уваги заперечення позивача щодо відсутності в оскаржуваній постанові конкретизації, які саме пункти чи частини Правил військового обліку були порушені ОСОБА_1 .

Частиною 3 ст.210 КУпАП передбачено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, що вчинене в особливий період та передбачене накладання стягнення (штрафу) у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вказана стаття є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.

При цьому, в оскаржуваній постанові ТВО начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 не посилається на порушення конкретних Правил військового обліку, що позбавляє можливості суд чітко визначити склад адміністративного правопорушення.

Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки в діях ОСОБА_1 був відсутній склад адміністративного правопорушення.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (ч.1 ст.7 КУпАП).

Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210 - 1 цього Кодексу, а також про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279 – 1, 279 - 9 цього Кодексу.

Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №676/752/17, від 21.03.2019 у справі №489/1004/17, від 30.01.2020 у справі №308/12552/16-а та у справі №482/9/17 та від 06.02.2020 у справі №205/7145/16-а.

Несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури. Наслідком цього є позбавлення особи прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі №591/2794/17, від 06.02.2020 у справі №05/7145/16-а, від 21.05.2020 у справі №286/4145/15-а, від 31.03.2021 у справі №676/752/17 та від 25.05.2022 у справі№465/5145/16-а.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано допустимих та беззаперечних доказів, що при постановленні оскаржуваної постанови ним виконані норми ч.3 ст. 278 Куп АП, тобто, чи сповіщено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді адміністративної справи, про час і місце її розгляду. Відтак начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 , розглядаючи справу про адміністративне правопорушення у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не забезпечив можливості реалізації ОСОБА_1 його прав, передбачених частиною першою статті 268 КУпАП, зокрема права на захист.

За наведених вище обставин, враховуючи відсутність доказів, які підтверджують наявність складу адміністративного правопорушення, а також те, що відповідачем не були вжиті заходи щодо повного, всебічного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП є не доведеним, а тому суд доходить висновку про скасування рішення суб`єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до положень ч.1ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Щодо розподілу судових витрат, відповідно до частини 1 статті 139 КАС України в разі задоволення позову зазначені витрати необхідно стягнути з відповідача, а саме судовий збір за подання адміністративного позову та за подання заяви про забезпечення позову, загальною сумою 968,96 грн.

Керуючись ст.ст.7,9,210,235,245, 251, 268,278 КУпАП, ст.ст. 2,3,72,77,286,293,295,297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Кравчук Світлана Олегівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Поновити строк на оскарження постанови №1404 від 02.12.2024 року, виданої ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст. 210 КУпАП.

Скасувати постанову №1404 від 02.12.2024 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати по сплаті судового збору в сумі 968,96 (дев`ятсот шістдесят вісім грн. 96 коп.) та за рахунок відповідних бюджетних асигнувань.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: О. В. Рунчева