Рішення від 18 січня 2026 р. у справі №182/4843/24 — Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/4843/24

Провадження № 2/0182/914/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

19.01.2026 м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді Рунчевої О.В., розглянувши у м. Нікополі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

23.08.2024 року Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі – МТСБУ) звернулось до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів, мотивуючи свої вимоги наступним.

13.09.2020 року на автодорозі «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ» мала місце дорожньо-транспортна пригода, в якій водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Renault», здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , в результаті чого остання загинула. Відповідно до вироку Комінтернівського районного суду Одеської області від 02.03.2021 року, ДТП сталось внаслідок порушення ОСОБА_2 правил дорожнього руху. На момент ДТП у водія був відсутній поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів, а тому після зазначеної вище події представники потерпілої в ДТП подали заяву про виплату страхового відшкодування до МТСБУ. На підставі зібраних документів позивач здійснив регламентну виплату батькам потерпілої - ОСОБА_4 та ОСОБА_1 в загальному розмірі 180 000 грн. Відповідач отримав 90 000,00 грн. Після виплати до МТСБУ перейшло право вимоги, яке потерпіла особа має до особи, відповідальної за завдані збитки, тобто до ОСОБА_2 . МТСБУ було направлено лист ОСОБА_2 про відшкодування збитків. У відповідь останній повідомив, що 18.09.2020 року він відшкодував ОСОБА_1 матеріальний та моральний збиток у розмірі 40 000,00 грн. Відповідно дана сума не була відшкодована ОСОБА_2 , як винуватцем ДТП, на користь МТСБУ.

Посилаючись на вимоги чинного законодавства, позивач зазначає, що відповідач надав МТСБУ недостовірну інформацію, що призвело до отримання ОСОБА_1 відшкодування шкоди, що в загальному перевищує її розмір, а отже 90 000,00 грн. отримано відповідачем від позивача без достатньої правової підстави, оскільки частково збиток вже був відшкодований винуватцем ДТП. А отже, позивач вважає, що витрати МТСБУ в розмірі 40 000,00 грн. мають бути компенсовані відповідачем. З цих підстав, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь 40 000,00 грн. та судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04.09.2024 року відкрито провадження та постановлено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідачеві роз`яснено його право подати відзив на позовну заяву (а.с.23-24).

Позивач належним чином повідомлявся про розгляд справи в суді, шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження на електронну адресу, зазначену в позові. Згідно тексту позовної заяви, просять здійснити розгляд справи без участі їх представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечують (а.с.5).

Відповідач повідомлявся про розгляд справи належним чином, шляхом направлення на адресу його реєстрації копії ухвали про відкриття провадження та копії позову з додатками, про що свідчить поштовий конверт (а.с.27), який повернувся на адресу суду, як не вручений, за відсутністю адресата за вказаною адресою. Своїм правом на підготовку відзиву на позовну заяву не скористався, а тому відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

На підставі ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Як встановлено судом, 13.09.2020 року на автодорозі «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ» сталась дорожньо-транспортна пригода, в якій водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Renault» модель «KANGOO», номерний знак НОМЕР_1 , здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , в результаті чого остання загинула.

Вироком Комінтернівського районного суду Одеської області від 02.03.2021 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, потерпілим був визнаний батько загиблої – ОСОБА_5 , цивільний позов в рамках розгляду даної справи заявлений не був (а.с.7-9).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 28.01.2022 року вирок Комінтернівського районного суду Одеської області було залишено без змін (а.с.10-11).

На момент ДТП у водія ОСОБА_2 був відсутній поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів, тобто винуватець ДТП не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, а тому представники потерпілої в ДТП подали заяву про виплату страхового відшкодування до МТСБУ (а.с.12).

За змістом положень статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхування цивільно-правової відповідальності є обов`язковим і таке здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів самого страхувальника. Відтак, кожний власник наземного транспортного засобу з метою (зокрема) захисту саме своїх майнових інтересів зобов`язаний застрахувати свою цивільно-правову відповідальність перед іншими особами.

Відповідно до підпункту «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.

Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Відповідно до розрахунку відшкодування шкоди, пов`язаної зі втратою годувальника (справа №74443)МТСБУ здійснив регламентну виплату батькам потерпілої - ОСОБА_4 та ОСОБА_1 в загальному розмірі 180 000 грн., тобто по 90 000,00 грн. кожному (а.с.14).

Відповідно до платіжної інструкції АТ «Укрексімбанк» №819040 від 21.04.2022 року, МТСБУ здійснило регламентну виплату потерпілому ОСОБА_1 в розмірі 90 000,00 грн. (а.с.16).

Згідно вимог ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно п. 38.2.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, МТСБУ звернулось до ОСОБА_2 з листом про відшкодування збитків.

У відповідь на такий лист, ОСОБА_2 через свого адвоката повідомив, що 18.09.2020 року відшкодував ОСОБА_1 матеріальний та моральний збиток в розмірі 40 000,00 грн., що підтверджується відповідною розпискою (а.с.6). В розписці зазначено, що ОСОБА_1 в майбутньому матеріальних та моральних претензій до ОСОБА_2 більше не має.

Дані обставини також зафіксовані у вироку Комінтернівського районного суду Одеської області від 02.03.2021 року та в ухвалі Одеського апеляційного суду від 28.01.2022 року, де зазначено, що обвинувачений добровільно відшкодував матеріальні та моральні збитки потерпілому, та судом встановлена відсутність матеріальних та моральних претензій з боку потерпілого до обвинуваченого.

Разом з тим, суд звертає увагу, що в заяві на виплату відшкодування, яка була подана представником відповідача ОСОБА_6 до МТСБУ вказано, що ОСОБА_2 було відшкодовану лише моральну шкоду (а.с.12).

Згідно з п. 33-1.1 ст. 33 ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхувальник, інша особа, відповідальність якої застрахована, водій транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, особа, яка має право на отримання відшкодування (потерпілий), зобов`язані сприяти страховику та МТСБУ в розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме: надати для огляду належний їй транспортний засіб або інше пошкоджене майно, повідомити страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) про всі відомі їй обставини та надати для огляду та копіювання наявні у неї документи щодо цієї дорожньо-транспортної пригоди протягом семи робочих днів з дня отримання нею відповідної інформації або документа. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати ці дії, вони мають підтвердити це документально.

Відповідно до підпункту г пункту 35.1 ст. 35 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститисяінформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Оцінюючи в цілому надані докази, беручи до уваги встановлені під час розгляду справи обставини, суд приходить до висновку, що майнові права позивача порушені, оскільки, внаслідок надання відповідачем недостовірної інформації, МТСБУ виплатили потерпілому суму страхового відшкодування без достатньої правової підстави, а тому витрати позивача в розмірі 40 000,00 грн. мають бути компенсовані йому відповідачем.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача доведені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 028,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1166,1187,1191, 1212 ЦК України, п.п. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статтями 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 268, 273, 280-284 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131) матеріальну шкоду у розмірі 40 000,00 (сорок тисяч грн. 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131) витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028,00 (три тисячі двадцять вісім грн. 00 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його повного складення.

Суддя: О. В. Рунчева