Рішення від 18 січня 2026 р. у справі №679/1248/25 — Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2/679/156/2026

Справа № 679/1248/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2026 року м.Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області

у складі: головуючого судді Стасюка Р.М.,

за участі: секретаря судового засідання Плазій Н.В.,

сторін:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Бойка В.Ф.,

представника відповідача адвоката Плакси В.А.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нетішин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди завданої вчиненням кримінального правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

І.Зміст позовних вимог.

У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просив стягнути на його користь 30000,00 гривень у відшкодування моральної шкоди завданої вчиненням кримінального правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що вироком Нетішинського міського суду Хмельницької області від 06.05.2025, який набрав законної сили 06.06.2025, ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України і призначено йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Вироком суду встановлено, що 17.02.2025 приблизно о 16:05 год. ОСОБА_2 , перебуваючи у приміщені тренажерного залу «Sport&Life», розташованого за адресою: Хмельницька область, Шепетівський район, м. Нетішин, просп. Незалежності, буд. 12-Б, керуючись раптово виниклим умислом, під час словесного конфлікту, діючи на ґрунті особистих неприязних відносин із метою заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, умисно завдав ОСОБА_1 один удар головою у ліву ділянку грудної клітки та не менше трьох ударів кулаками рук у ділянку лівого вуха та ліву ділянку грудної клітки, чим заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді синця і забійної рани лівої вушної раковини, а також трьох синців передньої поверхні грудної клітки зліва з внутрішньошкірним крововиливом, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

У зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями позивач був змушений звернутися за медичною допомогою до КНП НМР «Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин» з приводу відкритої рани вушної раковини.

Внаслідок протиправної поведінки відповідача позивачу завдано моральної шкоди, яка полягає у суттєвих емоційних стражданнях, викликаних усвідомленням ступеню та характеру заподіяних тілесних ушкоджень, що суттєво вплинули на реалізацію планів щодо подальшого життя, тривалого фізичного болю, душевного дискомфорту, емоційного перенапруження, приниження, страху за своє життя, порушенні звичного способу життя, непередбачуваних додаткових витрат на лікування, позбавлення, унаслідок отриманих травм, можливості повноцінного спілкування з іншими людьми, занять у тренажерному залі, а також необхідності звернення за захистом порушених прав до органів поліції, суду та адвоката, необхідності протягом чотирьох місяців відвідувати органи дізнання та суд.

Додаткових душевних страждань відповідачу завдає і те, що відповідач не намагався якось відшкодувати завдану ним шкоду і поводиться так ніби нічого не сталося. Розмір моральної шкоди позивач оцінює у 30000,00 гривень та вважає, що саме така сума буде достатньою для відновлення справедливості та допоможе збалансувати пережиті ним негаразди внаслідок неправомірних дій відповідача.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою судді Нетішинського міського суду Хмельницької області від 08.09.2025 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

06.10.2025 до суду надійшов відзив представника відповідача адвоката Плакси В.А. на позовну заяву. У відзиві представник відповідача зазначив, що позовні вимоги відповідач визнає частково у розмірі 5000,00 гривень, зважаючи на те, що конфлікт, у ході якого він заподіяв ОСОБА_1 тілесне ушкодження було спровоковано саме позивачем, а відповідач у свою чергу не міг стояти осторонь коли ображали жінку, зробив позивачу зауваження та наніс удар, за що відчуває докори сумління. Заперечує той факт, що не вчиняв дій для відшкодування позивачу шкоди у добровільному порядку, вказуючи на те, що позивач тривалий час не міг визначитися із її розміром.

09.10.2025 до суду від представника позивача адвоката Бойка В.Ф. надійшла відповідь на відзив в якій представник посилається на те, що у відзиві на позовну заяву сторона відповідача намагається переглянути встановлені вироком суду обставини вказуючи на неправомірну, на їх думку, поведінку потерпілого, що у свою чергу може вплинути на визначення розміру моральної шкоди. Долучений до відзиву диск з відеозаписом з місця події, одержаний з порушенням порядку встановленого законом, а тому не може бути прийнято судом до уваги. При цьому звернув увагу на положення ч.6 ст. 82 ЦПК України відповідно до якого обставини встановлені вироком суду, що набрав законної сили, є обов`язковими для суду, який розглядає цивільну справу. лише в питанні чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони особою, стосовно якої ухвалено вирок. Вказане свідчить про те, що факт наявності дій або бездіяльності, встановлений вироком, не потребує доказування у цивільній справі.

13.10.2025 до суду надійшли заперечення представника відповідача адвоката Плакси В.А. на відповідь на відзив у яких зазначає, що сторона позивача у відповіді на відзив не наводить обставин, які намагається переглянути сторона відповідача. Сторона відповідача повністю визнає факт спричинення протиправними діями відповідача моральної шкоди позивачу, а також причинний зв`язок між такими діями та наявною моральною шкодою. При цьому зазначає, що визначення розміру моральної шкоди входить до предмета доказування.

Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 13.11.2025 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.

ІІІ. Позиції сторін викладені в судовому засіданні.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив, що 17.02.2025 між ним та адміністратором тренажерного залу виник конфлікт з приводу втраченого абонементу, який тривав близько двох хвилин. Після того як його допустили до зали підійшов ОСОБА_2 та звернув його увагу на правила відвідування закладу, при цьому вказав, що конфлікт з втраченим абонементом міг бути вирішений шляхом сплати 50,00 гривень штрафу. Між ними відбулася розмова на підвищених тонах під час якої ОСОБА_2 вдарив його у груди, після цього він дав йому «копняка». У подальшому ОСОБА_2 наніс йому удар у вухо, що спричинило фізичного болю. Щоразу згадуючи про обставини отримання ним 17.02.2025 тілесних ушкоджень він відчуває стрес. У момент події пережив відчуття страху за своє здоров`я. Протягом перших двох днів травма вуха не давала йому можливості заснути, тривалий час він відчував біль при жуванні. Ще досі у вусі відчувається «писк» і це відчуття залишиться з ним назавжди. Отримання тілесних ушкоджень порушило його звичний ритм життя, оскільки він припинив заняття спортом, вимушений був звертатися до правоохоронних органів та лікарів, при цьому у діях відповідача він не бачив каяття.

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Бойко В.Ф. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав посилаючись на обставини викладені у позовній заяві. Зазначив, що вироком суду встановлено вину відповідача у вчиненні кримінального правопорушення щодо позивача, однак добровільно матеріальної та моральної шкоди ним не відшкодовано, а тому позивач змушений звертатися за захистом своїх прав до суду.

Представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Плакса В.А. у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково у розмірі 5000,00 гривень. Зазначив про необґрунтованість позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди у заявленому стороною позивача розмірі. Звернув увагу суду на те, що у тренажерному залі між позивачем та адміністратором закладу відбувся конфлікт. З метою припинення конфлікту ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_1 , якого це обурило. Коли ОСОБА_2 відходив від позивача, той дав йому «копняка», а тому він завдав ОСОБА_1 удар у відповідь. Відповідач не заперечує, що своїми неправомірними діями завдав позивачу тілесних ушкоджень, однак при визначені розміру моральної шкоди просить врахувати поведінку позивача під час конфлікту.

ІV.Фактичні обставини встановлені судом.

Судом встановлено, що вироком Нетішинського міського суду Хмельницької області від 06.05.2025, який набрав законної сили 06.06.2025, ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України і призначено йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Вказаним вироком суду встановлено, що 17.02.2025 приблизно о 16:05 год. ОСОБА_2 , перебуваючи у приміщені тренажерного залу «Sport&Life», розташованого за адресою: Хмельницька область, Шепетівський район, м. Нетішин, просп. Незалежності, буд. 12-Б, керуючись раптово виниклим умислом, під час словесного конфлікту, діючи на ґрунті особистих неприязних відносин із метою заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, умисно завдав ОСОБА_1 один удар головою у ліву ділянку грудної клітки та не менше трьох ударів кулаками рук у ділянку лівого вуха та ліву ділянку грудної клітки, чим заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді синця і забійної рани лівої вушної раковини, а також трьох синців передньої поверхні грудної клітки зліва з внутрішньошкірним крововиливом, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Як вбачається з виписки із медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_1 останній 19.02.2025 звернувся до Комунального некомерційного підприємства Нетішинської міської ради «Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин» з метою отримання амбулаторної медичної допомоги. Пацієнту було встановлено діагноз відкрита рана в області вушної частини вушної раковини, проведено отоскопію, перев`язку та рекомендовано консультацію невролога. Після консультації невролога рекомендовано при головному болі та тривозі приймати призначені препарати.

Свідок ОСОБА_3 дала суду показання в яких зазначила, що є адміністратором тренажерного залу. 17.02.2025 на заняття прийшов ОСОБА_1 , який не мав абонементу, а тому за правилами закладу вона не повинна була його пропускати. У зв`язку з цим виник конфлікт в ході якого ОСОБА_1 висловився до неї нецензурною лайкою. Безпосереднім свідком конфлікту між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вона не була.

Свідок ОСОБА_4 дала суду показання в яких зазначила, що є інструктором тренажерного залу «Sport&Life». На верхньому поверсі залу відбувався конфлікт між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Бачила як ОСОБА_2 відштовхнув ОСОБА_1 , а в подальшому коли ОСОБА_2 вже відходив від ОСОБА_1 останній дав йому «копняка». Не бачила щоб відповідач наносив удари позивачу.

Свідок ОСОБА_5 дав суду показання в яких зазначив, що був свідком подій, які відбувалися у приміщені тренажерного залу «Sport&Life». Його знайомий ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження та був доставлений до лікарні каретою швидкої допомоги. В подальшому останній жалівся йому на стан свого здоров`я, біль у вусі, під час однієї з прогулянок він був свідком того, як у ОСОБА_1 , з вуха пішла кров. На десятий день після подій ОСОБА_1 , розповідав йому, що відчуває про біль у грудях та «писк» у вусі.

Свідок ОСОБА_6 дав суду показання в яких зазначив, що був свідком подій, які відбувалися у приміщені тренажерного залу «Sport&Life». На його переконання там була більше штовханина ніж бійка. Він знайомий з ОСОБА_2 , той займається спортом, боксом, важкою атлетикою. Відповідач вирішив заступитись за жінку, а позивачу це не сподобалось.

На відео з камер відеоспостереження зафіксовано момент заподіяння удару ОСОБА_1 .

З дослідженого судом відеозапису з місця події вбачається, що між позивачем та відповідачем відбувається розмова. Під час розмови ОСОБА_2 різко нахиляється до ОСОБА_1 (1хв. 34 с.). Між сторонами відбувається розмова. У той момент як ОСОБА_2 відходив від ОСОБА_1 останній дає ОСОБА_2 копняка (2 хв. 12 с.)

Після таких дій з боку позивача ОСОБА_2 повертається та завдає ОСОБА_1 удар ( 2хв. 12с). Після чого їх розбороняють.

Позивач зазначає, що в результаті неправомірних дій відповідача йому завдано душевних страждань і розмір морального відшкодування ним визначено у сумі 30000,00 гривень.

V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 3 Конституції України визначає, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункт 9 частини другої статті 16 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України, у якому вжитий термін «інші обставини, які мають істотне значення» саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, оскільки вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду.

Цивільний кодекс України не встановлює ні мінімального, ні максимального розміру відшкодування моральної шкоди. Безумовно, моральну шкоду неможливо компенсувати в повному обсязі, оскільки немає і не може бути точних критеріїв майнового вираження щиросердечного болю, честі, гідності особи, тому будь-який її розмір буде мати суто умовне вираження. Критерії оцінки, якими можна керуватися при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, різноманітні. Головне - щоб за їх допомоги можна було вимірити глибину і тривалість страждань (для людей).

Оскільки відшкодування моральної шкоди є компенсацією за втрати немайнового характеру, вона відшкодовується одноразово.

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини.

Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

З урахуванням встановлених обставин та розподілу тягаря доказування відсутні підстави стверджувати, що ОСОБА_2 доведено відсутність протиправності та вини в завданні моральної шкоди ОСОБА_1 .

У судовому засіданні є доведеним той факт, що неправомірними діями ОСОБА_2 позивачу були спричинені моральні страждання, які призвели до погіршення його здоров`я, а тому, враховуючи конкретні обставини справи, зокрема поведінку всіх учасників конфлікту та ступінь вини кожного, характер та обсяг душевних, психічних та фізичних страждань, яких зазнав позивач, враховуючи завдані йому тілесні ушкодження, що спричинили фізичний біль, пережитий стрес, викликаний хвилюванням за своє здоров`я, вимушені зміни в організації побуту, позбавлення можливостей реалізації своїх звичок і бажань, зокрема відвідування тренажерного залу, необхідність амбулаторного лікування, звернення до правоохоронних органів для захисту своїх прав, а також ступінь та тривалість строку порушення законних прав позивача суд вважає, що сума компенсації моральної шкоди у розмірі 10000,00 гривень є достатнім розміром відшкодування спричиненої моральної шкоди.

При цьому вказаний розмір, на думку суду, не сприятиме безпідставному збагаченню позивача.

VІ. Розподіл судових витрат.

Згідно вимог ч.ч. 1, 3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що при зверненні до суду з позовом позивач був звільнений від сплати судового збору, у відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а тому стягненню з відповідача у дохід держави підлягає судовий збір у розмір 403,70 гривень, що є пропорційним розміру задоволених позовних вимог (33,33 % ціни позову).

Як убачається з матеріалів справи позивачем визначено суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16090,00 гривень. понесення вказаних витрат підтверджується ордером на надання правничої допомоги адвоката Бойка В.Ф. від 31.07.2025, актом приймання-передачі наданої правничої допомоги від 08.01.2026, прибутковим касовим ордером № 2/26.

З огляду на те, що позов задоволено частково, стороною відповідача не заявлено клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5363,00 гривень, що пропорційно розміру задоволеної частини позовних вимог (16090х33,33/100).

Відповідно до частин 1, 2 статті 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Враховуючи наведене, оскільки представником відповідача до закінчення судових дебатів у справі зроблено усуну заяву про, те що ним протягом п`яти днів з дня винесення рішення до суду буде подано докази понесених відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за необхідне питання про судові витрати понесені відповідачем на оплату професійної правничої допомоги вирішити після ухвалення рішення по суті позовних вимог, визначивши відповідачу строк для подання доказів щодо розміру понесених ним судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення цього рішення суду. Роз`яснити, що у разі неподання таких доказів заява про вирішення питання про судові витрати на правничу допомогу залишиться без розгляду.

Керуючись статтями 12, 13, 76-82, 137, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди завданої вчиненням кримінального правопорушення – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10000 (десять тисяч) гривень у відшкодування моральної шкоди.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5363 (п`ять тисяч триста шістдесят три) гривні 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 403 (чотириста три) гривні 70 копійок судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 19 січня 2026.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя Р.М. Стасюк