Вирок від 18 січня 2026 р. у справі №676/7282/24 — Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/7282/24

Провадження № 1-кп/676/11/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2026 року Кам`янець-Подільський міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючого судді - ОСОБА_1

з участю секретаря - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4 , ОСОБА_5

обвинуваченого - ОСОБА_6

захисника - ОСОБА_7

у відкритому судовому засіданні в залі Кам`янець-Подільського міськрайонного суду розглянув обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 62024240010000387 за обвинуваченням,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя по АДРЕСА_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, розлученого, з вищою освітою, на час вчинення кримінального правопорушення працюючого на посаді - заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 на посаді старшого сапера, у військовому званні солдат, не судимого, (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ),

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, суд, -

в с т а н о в и в:

Стороною обвинувачення ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що він близько 15.15 год. 16.07.2024 року, перебуваючи на посаді заступника начальника слідчого відділу Кам`янець-Подільського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, у місті Кам`янець-Подільський, неподалік приміщення Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області, використав надані йому права виклику громадян, у невстановленому досудовим розслідуванням автомобілі, висловив ОСОБА_8 прохання надати неправомірну вигоду у розмірі 1000 доларів США, і поєднуючи свої дії з вимаганням, створюючи умови за яких особа змушена надати неправомірну вигоду з метою захисту свої законних прав, пригрозив, що у разі їх ненадання, ОСОБА_8 буде притягнуто до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження він буде «розкручувати», і що такі проблеми йому ( ОСОБА_8 ) не потрібні, наголосивши, щоб той відшукав необхідну суму у найкоротший строк інакше для нього «буде гірше».

Таким чином, ОСОБА_6 висунув ОСОБА_9 вимогу надати неправомірну вигоду за невчинення ним дій, які міг вчинити з використанням наданої йому влади та службового становища, а саме за невчинення ним дій спрямованих на «розкручування» кримінального провадження, кваліфікації його дій за іншим чи тяжчим складом злочину, притягнення до кримінальності відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, яке ОСОБА_8 не вчиняв.

Він же, у подальшому в період з 17.07.2024 року по 25.07.2024 року, здійснив за вище зазначених обставин вимагання неправомірної вигоди, здійснював неодноразово дзвінки та викликав на зустрічі вимагав у ОСОБА_8 для себе неправовірну вигоду у розмірі 1000 доларів США, та у власному автомобілі «Volkswagen Touareg», державний номерний знак « НОМЕР_3 » в м. Кам`янець-Подільський, одержав їх від ОСОБА_8 , частинами, а саме 19.07.2024 року - 100 доларів США та 25.07.2024 року - 900 доларів США, що загалом по офіційному курсу Національного банку (100 доларів США на 19.07.2024 року - 4142,20 грн, 900 доларів США на 25.07.2024 року - 37095,66 грн) становить 41 237.86 грн., за не вчинення дій в інтересах особи, яка надала неправомірну вигоду, які могла вчинити з використанням наданої їй влади та службового становища, а саме за невчинення ним дій спрямованих на «розкручування» кримінального провадження, кваліфікації його дій за іншим чи тяжчим складом злочину, притягнення до кримінальності відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, яке він на його думку не вчиняв у кримінальному провадженні № 12024242060000262, яке 24.07.2024 року уповноваженою на виконання функцій держави особою - дізнавачем сектору дізнання Кам`янець-Подільського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_10 закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України за відсутності складу кримінального правопорушення.

Таким чином ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто в проханні надати неправомірну вигоду та одержані неправомірної вигоди для себе за невчинення службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.

Обвинувачений ОСОБА_6 , свою вину в скоєні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, не визнав та показав, в ході судового розгляду стороною обвинувачення не було надано жодних належних та допустимих доказів його вини, як того вимагають Конституція України та Кримінальний процесуальний кодекс. З 2010 року він перебував на різних посадах в органах внутрішніх справ і чітко обізнаний в роботі СБУ . Тому, після того як його попросив працівник СБУ проконсультувати знайомого, як зараз відомо ОСОБА_8 зустріч з яким була в автомобілі його колишнього колеги, а тепер - працівника СБУ ОСОБА_12 , що знаходився за кермом, він був безпосереднім очевидцем цих подій, свідком того, як він пояснював ОСОБА_8 , що в його ситуації слід «брати пляшку, гроші та йти миритися з потерпілим, а не шукати собі зайвих проблем». Будь-яких дій корупційного характеру не вчиняв і не намагався вчинити, будь яких грошових коштів не вимагав та не отримував. Дійсно біг від свого автомобіля до стоматології, що було спровоковано різкими болями в животі та захотів в туалет, в стоматології відразу забіг в туалет. Коли справив свої природні потреби відразу вийшов з туалету і його затримали з незрозумілих підстав. Ключів від автомобіля, не викидав, допускає, що вони або могли випасти коли він біг у туалет, або були забрані працівниками СБУ в момент затримання, адже на відеозаписах під час затримання видно що ключі перебувають в руках працівників СБУ . Йому, як колишньому працівнику поліції достеменно відомо, що ОСОБА_14 неодноразово брала участь в якості понятої та «закупниця» в справах поліції та СБУ, що і пояснює її сленг при дачі показань, тому її покази просить оцінювати критично. Його здивувало те, що працівник СБУ просить дати консультацію ОСОБА_8 на його думку з дріб`язкової справи, підозрював що з їхнього боку може бути якась «підстава», тому в ході моїх розмов із ОСОБА_8 говорив, що той засланий «козачок» працівниками СБУ, Просить його виправдати, оскільки суду сторона захисту надала докази, які спростовують версію обвинувачення та підтверджують його позицію. Прокурор відмовився забезпечити явку своїх свідків для повторного одночасного допиту в суді. ІНФОРМАЦІЯ_4 неодноразово наголошував на тому, що докази захисту мають не просто заперечуватися прокурором, а бути спростовані належними та допустимими доказами в судовому засіданні, відповідно до принципу презумпції невинуватості, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на користь обвинуваченого. У цій справі таких сумнівів більш ніж достатньо.

Відповідно до ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини, вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Ст. 92 КПК України передбачено, що обов`язок доказування обставин, які підлягаю доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України покладається на слідчого, прокурора.

Згідно ст. 25 КПК України прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Крім того, саме на них законом покладається обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, відповідно до ст.9 КПК України.

Згідно ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Дослідивши безпосередньо в ході судового розгляду відповідно до ст. 23 КПК України докази сторони обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, зокрема:

Так, свідок, дізнавач ОСОБА_10 , в судовому засіданні показала, що провадила досудове розслідування стосовно потерпілого ОСОБА_16 , який повідомив що тілесні ушкодження йому спричинив ОСОБА_8 , надала потерпілому постанову для проходження СМЕ. Однак, ОСОБА_16 повідомив, що його зупинили працівники ІНФОРМАЦІЯ_30 і він від них втік, після чого відібрала заяву у ОСОБА_16 про відмову від підтримання обвинувачення. ОСОБА_6 по вказаному кримінальному провадженню до неї не звертався. 25.072024 року винесла постанову про закриття кримінального провадження, яка на даний час не скасована. Про прийняте рішення повідомляла прокурора. Особисто з ОСОБА_8 не спілкувалась і не встановлювала його і таких доручень не давала. ОСОБА_16 не мав статусу потерпілого, постанову до ІНФОРМАЦІЯ_5 не направляла.

- свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні показав, що 06.07.2024 року у нього відбувся конфлікт з ОСОБА_8 з приводу позики грошей в сумі 5000 доларів США та не сплачених відсотків в сумі 1500 доларів США. Обоє були в нетверезому стані по АДРЕСА_2 , конфлікт переріс в бійку, першим бійку розпочав ОСОБА_8 , спричинив йому тілесні ушкодження тому написав заяву. ОСОБА_8 знає з дитинства, говорив дізнавачу, де можна знайти ОСОБА_8 , який на той час працював барменом. ОСОБА_8 наносив йому удари руками в тулувище, та вдари цеглою, були подряпини на руці. Дізнавач просила написати заяву про відмову від підтримання обвинувачення, тому що немає доказів. На судово-медичну експертизі не їхав, оскільки боявся, що його можуть затримати працівники ІНФОРМАЦІЯ_30. З ОСОБА_14 проживають в одному дворі.

- допитаний в судовому засіданні ОСОБА_18 начальник ІНФОРМАЦІЯ_6 , показав, що 16 липня 2024 року йому зателефонував ОСОБА_6 і запитав, чи в провадженні справа назвав прізвище і запитував, яка перспектива. На запитання ОСОБА_6 відповів, що такої справи немає. 24.07. 2024 року дізнавач ОСОБА_10 повідомила, що прийшов потерпілий і написав заяву про відмову від підтримання обвинувачення. ОСОБА_6 не був його керівником і не просив закрити провадження по справі.

- допитаний в судовому свідок ОСОБА_14 , показав, що спів мешкала з ОСОБА_8 , на прохання останнього зранку, близько 10 год. влітку 2024 року виносила йому кошти в сумі 100 доларів США, для чого йому кошти не повідомляв, був в автомобілі на передньому пасажирському сидінні, куди дів гроші не бачила це відбувалось за місцем проживання.

- свої покази ОСОБА_14 підтвердила в ході слідчого експерименту 2.09.2024 року (т.4 а.с.169-173).

- в судовому засіданні допитаний в якості свідка ОСОБА_8 показав, що в середині літа 2024 року познайомився з ОСОБА_6 , догадався чого, оскільки мав конфлікт з ОСОБА_16 , підійшов до ІНФОРМАЦІЯ_7 , обвинувачений сказав йому сісти в автомобіль марки «Інфініті», який знаходився на перехресті вул. Д., Галицького та Шевченка, за кермом був невідомий. В автомобілі розповів ОСОБА_6 про конфлікт з ОСОБА_16 стосовно того, що останній позичив гроші і не віддає та відмовився віддавати. ОСОБА_16 не бив, а тільки відштовхнув. ОСОБА_6 сказав, що справу можна закрити і це буде коштувати 1000 доларів, гроші потрібні протягом 20 год., після чого вийшли з автомобіля. Грошей на час зустрічі не мав, другий раз ОСОБА_6 телефонував 30.06.2024 року та зустрілись біля магазину « ІНФОРМАЦІЯ_8 » розпитував про гроші, через футболку обшукав його, на його прохання ОСОБА_14 винесла 100 доларів США, які він передав обвинуваченому, поклав їх в підстаканник автомобіля. Від першої передачі грошей до другої зустрічі пройшло біля тижня. Перший раз, коли мав передати гроші ОСОБА_6 той його обшукав запитував, чи немає він справ з СБУ. Катав його в автомобілі, писав на телефоні, покласти гроші на лаву біля магазину. ОСОБА_6 зайшов в магазин, а коли повернувся, дав йому 100 грн. на таксі і висадив біля кінотеатру Дружба. Другий раз подзвонив призначив зустріч, в салоні автомобіля була жінка, він сів на заднє сидіння в автомобіль обвинуваченого і той показав, куди покласти гроші, в кишеню переднього сидіння, куди він поклав 900 доларів США, що було дальше не пам`ятає. В той день, коли ОСОБА_6 сказав 1000 доларів США за справу пішов до працівників СБУ розповів про вказане та власноручно написав заяву, але працівник СБУ її переписав. ОСОБА_6 особисто не знав, але раніше пересікали на дні народженнях спільних знайомих Другої зустрічі ініціатором був він, тому що ОСОБА_6 пропав і не телефонував, після «невдалої передачі» грошей, які обвинувачений не взяв, працівникам СБУ грошей не повертав. Працівники СБУ , які постійно сиділи в нього вдома, дали йому вказівку самому телефонувати ОСОБА_6 і домовлятись про зустріч. Зразу не передав ОСОБА_6 1000 доларів США, а лише 100 доларів, за вказівкою працівників СБУ, останні пояснювали це тим, що в його діях не буде складу злочину. В ІНФОРМАЦІЯ_3 не їздив, був лише раз в слідчого ДБР на допиті, надав слідчому на огляд свій мобільний телефон, який його огляну та повернув. На даний час на телефоні відсутня інформація, яку він надавав слідчому і пред`явити в судовому засіданні її не може.

- свої покази ОСОБА_8 підтвердив в ході слідчого експерименту 2.09.2024 року (т.4 а.с.163-168).

- допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 показав, що в липні 2024 року оперативний працівник ОСОБА_21 повідомив, що звернулась особа проте, що працівник поліції вимагає гроші написав заяву, яка була скерована до ДБР, після реєстрації кримінального провадження, слідчий надав доручення на проведення окремих слідчих дій, виконавцем було визначено ОСОБА_21 . З прокуратури надійшла постанова про контроль за вчиненням злочину. Заявник ОСОБА_8 з якого вимагали гроші спочатку передав ОСОБА_6 100 доларів США, а згодом 900 доларів США, які були вилучені в салоні автомобіля обвинуваченого в кишені позаду пасажирського сидіння. З ОСОБА_6 , ОСОБА_16 та ОСОБА_8 не знайомий, бачив останнього під час реалізації оперативної справи.

А також письмовими доказами, зокрема:

Так, 17.07.2024 року про вчинення кримінального правопорушення (т.2 а.с. 66-67:70;71), внесено відомості до Єдиного реєстру досудового розслідування № 62024240010000387 та зареєстровано кримінальне провадження за ч.3 ст.368 КК України про те, що ОСОБА_6 будучи на посаді заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 близько 15.15 год. 16.07.2024 року в не встановленому автомобілі висловив ОСОБА_8 прохання надати 1000 доларів США, поєднуючи свої дії з вимаганням, створюючи умови, за яких ОСОБА_8 вимушений надати неправомірну вигоду та період з 17.07.2024 року по 25.07.2024 року отримав таку. Проведення досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню доручено слідчому ОСОБА_22 (т.2 а.с.72). Постановою керівника органу досудового розслідування від 17.07.2024 року визначено групу слідчих у даному кримінальному провадженні (т.2 а.с.74-75). Постановою першого заступника Хмельницької обласної прокуратури від 17.07.2024 року визначено групу прокурорів в кримінальному провадження № 62024240010000387 (т.2 а.с.77-78).

- постановою слідчого від 26.07.2024 року про зміну кваліфікації кримінального правопорушення за ч.3 ст.368 КК України (т.2 а.с.68-69).

- постановою першого заступника Хмельницької обласної прокуратури від 16.09.2024 року продовжено строк досудового розслідування в кримінальному провадження № 62024240010000387 до трьох місяців (т.2 а.с.88-92).

- повідомленням начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 на ім`я директора ІНФОРМАЦІЯ_9 про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ч.3 ст. 368 КК України, зокрема, що ОСОБА_6 будучи на посаді заступника начальника СВ Кам?янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області вимагає у ОСОБА_8 1000 доларів США, за закриття кримінального провадження за ч.1 ст. 125 КК України ( т.2 а.с.95-96).

- заявою ОСОБА_8 на адресу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3, про вимагання у нього ОСОБА_6 1000 доларів США за закриття кримінального провадження за ч.1 ст. 125 КК України, в якій зазначено, що близько 15.15 год. 16.07.2024 року в автомобілі марки Інфініті державний номерний знак НОМЕР_4 , за кермом знаходився невідомий, висловив вимогу ОСОБА_8 надати 1000 доларів США, за закриття даної справи, а також копією паспорта заявника (т.2 а.с.97-98;99-101).

- протоколом невідкладного обшуку від 25.07.2024 року та відео вказаної слідчої дії, без відповідної ухвали слідчого судді, в період з 16.50 год. по 18.15 год., автомобіля «Volkswagen Touareg», державний номерний знак « НОМЕР_3 », вході якого слідчим в задній частині салону автомобіля у внутрішній кишені виявлено та вилучено грошові кошти - долари США, у кількості дев`ять купюр номіналом по 100 доларів США, а також вилучено автомобіль «Volkswagen Touareg», державний номерний знак « НОМЕР_3 » (т.2 а.с.126-134).

- клопотанням слідчого від 25.07.2024 року про надання дозволу групі слідчих на проведення обушку автомобіля Volkswagen Touareg», державний номерний знак « НОМЕР_3 » на вилучення неправомірної вигоди в сумі 900 доларів США та копією ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_10 від 26.07.2024 року, якою клопотання слідчого задоволено та надано дозвіл на проведення обшуку, який фактично проведено 25.07.2024 року з 16.50 год. по 18.15 год. слідчим ТУ ДБР в м. Хмельницький в належному ОСОБА_6 транспортному засобі «Volkswagen Touareg», державний номерний знак « НОМЕР_3 » (т.2 а.с.147-151;157-158).

- постановою слідчого від 26.07.2024 року про визнання речовими доказами грошові кошти в сумі 900 доларів США, номіналом 100 (сто) доларів США, наступних серій та номерів: РЕ91632861Е; РЕ91632863Е; РЕ91632778Е; РЕ91632865Е; РЕ91632771Е ; РЕ91632864Е ; РЕ91632868Е ; РЕ91632862Е ; РЕ91632869Е; транспортний засіб «Volkswagen Touareg», державний номерний знак « НОМЕР_3 » (т.2 а.с.156).

- клопотанням слідчого від 26.07.2024 року про арешт майна - 900 доларів США, номіналом 100 (сто) доларів США, наступних серій та номерів: РЕ91632861Е; РЕ91632863Е; РЕ91632778Е; РЕ91632865Е; РЕ91632771Е; РЕ91632864Е; РЕ91632868Е; РЕ91632862Е; РЕ91632869Е; транспортний засіб «Volkswagen Touareg», державний номерний знак « НОМЕР_3 », ключі запалення даного автомобіля, копією ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 2607.2024 року, про повернення прокурору клопотання про арешт майна - грошових коштів та транспортного засобу вилучених під час обшуку (т.3 а.с.96-101:103-104).

- клопотанням прокурора від 30.07.2024 року про арешт майна - 900 доларів США, номіналом 100 (сто) доларів США, наступних серій та номерів: РЕ91632861Е; РЕ91632863Е; РЕ91632778Е; РЕ91632865Е; РЕ91632771Е; РЕ91632864Е; РЕ91632868Е; РЕ91632862Е; РЕ91632869Е; транспортний засіб «Volkswagen Touareg», державний номерний знак « НОМЕР_3 », ключі запалення даного автомобіля, копією ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 01.08.2024 року, про повернення прокурору клопотання про арешт майна - грошових коштів та транспортного засобу вилучених в під час обшуку (т.3 а.с.105-111; 113-114).

- клопотанням прокурора від 02.08.2024 року про арешт майна - 900 доларів США, номіналом 100 (сто) доларів США, наступних серій та номерів: РЕ91632861Е; РЕ91632863Е; РЕ91632778Е; РЕ91632865Е; РЕ91632771Е; РЕ91632864Е; РЕ91632868Е; РЕ91632862Е; РЕ91632869Е; транспортний засіб «Volkswagen Touareg», державний номерний знак « НОМЕР_3 », ключі запалення даного автомобіля, копією ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 05.08.2024 року, про часткове задоволення клопотання прокурора про арешт майна - 900 доларів США, номіналом 100 (сто) доларів США, наступних серій та номерів: РЕ91632861Е; РЕ91632863Е; РЕ91632778Е; РЕ91632865Е; РЕ91632771Е; РЕ91632864Е; РЕ91632868Е; РЕ91632862Е; РЕ91632869Е; транспортний засіб «Volkswagen Touareg», державний номерний знак « НОМЕР_3 », в решті вимог відмовлено (т.3 а.с.115-121; 122-124).

- протоколом обшуку від 25.07.2024 року та відео диском вказаної слідчої дії, службового кабінету ОСОБА_6 по АДРЕСА_3 (т.3 а.с. 128-135)

- клопотанням слідчого від 25.07.20924 року про надання дозволу групі слідчих на проведення обушку службового кабінету ОСОБА_6 по АДРЕСА_3 (з метою виявлення копії постанови від 24.07.2024 року про закриття кримінального провадження за ч.1 ст. 125 КК України) та копією ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_10 від 26.07.2024 року, якою клопотання слідчого задоволено та надано дозвіл на проведення обшуку, який фактично проведено слідчим ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_23 з 16.00 год. по 17.00 год 25.07.2024 року в службовому кабінеті ОСОБА_6 (т.3 а.с. 136-139;140-141).

- протоколом огляду місця події від 25.07.20243 року та фототаблиці до нього приміщення стоматологічної поліклініки по АДРЕСА_4 в ході якого з корзини для сміття виявлено та вилучено пошкоджений мобільний телефон Хаомі (т.3 а.с.143-150).

- постановою слідчого від 26.07.2024 року про визнання речовими доказами вилучений пошкоджений мобільний телефон Хаомі з сім-карткою мобільного оператора (т.3 а.с.151-154).

- клопотанням слідчого від 26.07.2024 року про арешт майна - пошкоджений мобільний телефон Хаомі з сім-карткою мобільного оператора, копією ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_10 від 26.07.2024 року, про задоволення клопотання та накладено арешт пошкоджений мобільний телефон Хаомі з сім-карткою мобільного оператора (т.2 а.с.155-150; 160-161).

- клопотанням слідчого від 26.07.2024 року про арешт майна - земельну ділянку кадастровий номер 6822481500:03:004:0171 площею 0.7153 га., 6822481500:03:004:0172 площею 0.4717 га., копією ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_10 від 26.07.2024 року, про задоволення клопотання та накладено арешт земельну ділянку кадастровий номер 6822481500:03:004:0171 площею 0.7153 га., 6822481500:03:004:0172 площею 0.4717 га. (т.3 а.с.171-175; 176-176).

- протоколом затримання ОСОБА_6 від 25.07.2024 року за підозрою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України у приміщенні стоматологічної поліклініки по АДРЕСА_4 , за участю його захисника (т.2 а.с. 185-193) та повідомленням ОСОБА_6 про підозру у вчинені кримінального правопорушення ч.3 ст. 368 КК України (т.3 а.с.194-204).

- клопотанням слідчого від 26.07.2024 року про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, копією ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_10 від 26.07.2024 року, про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою з визначенням застави (т.3 а.с. 205-210; 211;212-214).

- відповідно до листа Начальника державної установи « ІНФОРМАЦІЯ_11 », 29.07.2024 року ОСОБА_6 звільнено з варти, у зв`язку з внесенням застави (т.2 а.с.216-217).

- клопотанням слідчого від 26.07.2024 року про відсторонення ОСОБА_6 від посади, копією ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_10 від 26.07.2024 року, про відсторонення ОСОБА_6 від посади до 23.09.2024 року, строк відсторонення від посади продовжено відповідно до ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_10 від 18.00.2024 року за клопотання слідчого до 25.10.2024 року (т.3 а.с. 218-222; 223;224-225;236-241:242;243).

- клопотанням слідчого від 16.09.2024 року про продовження строку покладаннях обов`язків на ОСОБА_6 , копією ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_10 від 18.09.2024 року, продовжено строк покладаннях обов`язків на ОСОБА_6 до 25.10.2024 року (т.3 а.с. 229-234; 235).

- протоколом огляду місця події від 25.07.2024 року в період з 16.05 по 16.20 год між аптекою « ІНФОРМАЦІЯ_12 » та зупинкою громадського транспорту по АДРЕСА_5 виявлено та вилучено брилок ключів, біля яких знаходився співробітник ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_20 , а також досліджено відео вказаної слідчої лії (т.4 а.с.9-12), флеш карта, як додаток до протоколу відсутня.

- заявою ОСОБА_8 слідчому про добровільну згоду на конфіденційне співробітництво в кримінальному провадження № 62024240010000387 від 17.07.2024 року та проведення відносно нього негласних( розшукових) слідчих дій (т.4 а.с.23; 28).

- постановою слідчого від 17.07.2024 року про залучення ОСОБА_8 до конфіденційного співробітництва в кримінальному провадження № 62024240010000387 (т.4 а.с.29-30).

- клопотанням слідчого від 17.07.2024 року про надання дозволу на проведення негласних слідчих(розшукових) дій відносно ОСОБА_6 , ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_13 від 18.07.2024 року надано дозвіл на проведення відносно ОСОБА_6 , зняття інформації з електронних комунікаційних мереж за абонентським номером НОМЕР_9 , аудіо-відео контроль особи, спостережен6ня за ОСОБА_6 , строком на два місяці (т.4 а.с.31-34;42-43).

- клопотанням слідчого від 17.07.2024 року про надання дозволу на проведення негласних слідчих(розшукових) дій відносно ОСОБА_8 , ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_13 від 18.07.2024 року надано дозвіл на проведення відносно ОСОБА_8 , зняття інформації з електронних комунікаційних мереж за абонентським номером НОМЕР_10 , аудіо-відео контроль особи, спостережен6ня за ОСОБА_8 строком на два місяці (т.4 а.с.35-38;40-41).

- постановою прокурора від 18 липня 2024 року про проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту(т.4 а.с.45-47) в період з 18.07.2024 року протягом 30 діб негласну слідчо-розшукову дію - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту з використання заздалегідь ідентифікованих грошових коштів у вигляді іноземної валюти в сумі 1000 доларів США, яка буде озвучена ОСОБА_6 , шляхом передачі ОСОБА_8 цих грошових коштів ОСОБА_6 , або за його вказівкою іншим особам, з метою перевірки дійсних намірів. Залучити ОСОБА_8 , проведення негласної слідчої доручити ІНФОРМАЦІЯ_3 та відповідним доручення прокурора оперативному підрозділу ( т.4 .а.с. 49-50 ).

- протоколом огляду та вручення грошей від 19.07.2024 року оперативний працівник ОСОБА_20 за участі понятих вручив ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 1000 доларів США, які належать ІНФОРМАЦІЯ_3 , є 10 (десять) купюр номіналом 100 (сто) доларів США, наступних серій та номерів: РЕ91632861Е; РЕ91632863Е; РЕ91632778Е; РЕ91632865Е; РЕ91632771Е; РЕ91632864Е; РЕ91632868Е; РЕ91632862Е; РЕ91632869Е; РЕ91632870Е, а також довідка ІНФОРМАЦІЯ_3 , що грошові кошти в сумі 41850.00 грн. обміняно на 1000 доларів США (т.4.а.с. 52-57;58).

- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії в рамках роботи за кримінальним провадженням № 62024240010000387 та оптичним диском DVD-R № 73 /982 від 19.07.2024 року від 29.07.2024 року, на підставі Ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_13 від 18.07.2024 року аудіо- відео контрою стосовно ОСОБА_6 в ході якої зафіксовано розмови ОСОБА_6 та ОСОБА_8 (т.4 .а.с. 60-70).

- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії в рамках роботи за кримінальним провадженням № 62024240010000387, від 29.07.2024 року на підставі Ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_13 від 18.07.2024 року аудіо- відео контрою стосовно ОСОБА_8 в ході якої зафіксовано розмови ОСОБА_6 та ОСОБА_8 (т.4 а.с. 78-87), в протоколі вказано аудіо-відео файли містяться на оптичному диску № 73 9811 19.07.2024 року та є додатком до даного протоколу, але такі відсутні в даному протоколі.

- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії в рамках роботи за кримінальним провадженням № 62024240010000387 та аудіо-відео файли на оптичному диску № 73/963 19.07.2024 року, від 29.07.2024 року на підставі Ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_13 від 18.07.2024 року візуальне спостереження за ОСОБА_8 в ході якої зафіксовано спілкування ОСОБА_6 та ОСОБА_8 о 21.02 год.23.07.2024 року біля магазину Градус по вул. Шевченка, о 12.25 год 29.07.2024 року біля магазину ІНФОРМАЦІЯ_14 по АДРЕСА_6 (т.4.а.с. 88-91).

- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії в рамках роботи за кримінальним провадженням № 62024240010000387, від 29.07.2024 року на підставі Ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_13 від 18.07.2024 року візуальне спостереження за ОСОБА_6 в ході якої зафіксовано спілкування ОСОБА_6 та ОСОБА_8 о 21.02 год.23.07.2024 року біля магазину Градус по вул. Шевченка, о 12.25 год 29.07.2024 року біля магазину ІНФОРМАЦІЯ_14 по АДРЕСА_6 (т.4.а.с. 92-94), в протоколі вказано аудіо-відео файли містяться на оптичному диску № 73/983т від19.07.2024 року та є додатком до даного протоколу, але такі відсутні в даному протоколі.

- протоколом про хід та результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину від 26.07.2024 року на підставі постанови прокурора від 18.07.2024 року згідно якого близько 10.40 год. 19.07.2024 року під`їхав до будинку по АДРЕСА_6 на автомобілі «Volkswagen Touareg», державний номерний знак « НОМЕР_3 » до нього вийшов ОСОБА_8 , в якого запитав ОСОБА_6 чи є зазначена раніше сума коштів. ОСОБА_8 відповів, що має на даний час 100 доларів США, які винесла йому його дівчина. Близько 20.45 год. 23.07. 2024 року ОСОБА_6 зателефонував до ОСОБА_8 і сказав вийти до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_8 » по АДРЕСА_6 , куди під`їхав о 20.50 год., через три хвили вийшов ОСОБА_8 сів в автомобіль до ОСОБА_6 , разом поїхали. О 20.58 зупинились біля магазину « ІНФОРМАЦІЯ_15 » по вул. Шевченка, вийшли з машини ОСОБА_6 зайшов до магазину, через декілька секунд повернувся і разом з ОСОБА_8 поїхали в напрямку стадіону по вул. Л. Українки., де останній вийшов. Близько 12.19 год. 25.07.2024 року ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_8 та сказав вийти до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_8 » по АДРЕСА_2 , куди о 12.20 год. під`їхав ОСОБА_6 . Близько 12.25 год. підійшов ОСОБА_8 сів на праве заднє сидіння, на передньому сиділа невідома дівчина, на вимогу ОСОБА_6 поклав 900 доларів США в кишеню для зберігання речей пасажирського сидіння та вийшов з автомобіля. Згодом ОСОБА_6 побачив працівників СБУ почав втікати, при цьому вкинув ключі від автомобіля та о 12.30 був затриманий в приміщенні стоматологічної поліклініки по АДРЕСА_4 , коли вийшов з туалету (т.4.а.с. 95-97).

- супровідним листом заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 24.09.2024 року слідчому ОСОБА_25 отримані матеріали за результатами проведення контролю за злочином в рамках кримінального провадження № 62024240010000387, від 29.07.2024 року, оригінали носіїв, зокрема шість карт пам`яті: мікро SD 73/967 від 18.07.2024 року (матеріали відео контролю за 21, 22 та 23 липня 2024 року; SD 73/968 від 18.07.2024 року (матеріали відео контролю за 21, 22 та 23 липня 2024 року; SD 73/969 від 18.07.2024 року (матеріали відео контролю за 19, 21 та 22 липня 2024 року; SD 73/970 від 18.07.2024 року (матеріали візуального спостереження за 25 липня 2024 року; SD 73/971 від 18.07.2024 року (матеріали візуального спостереження за 23 липня 2024 року та SD 73/1636 від 28.12.2024 року (матеріали візуального спостереження за 25 липня 2024 року; в пакеті , який є додатком до даного листа (т.4.а.с. 107-108).

- протоколом огляду слідчим речей та документів аудіо- відеофайли від 27 вересня 2024 року (т.3 а.с.109-111), які постановою слідчого від 27.09.2024 року визнано речовими доказами (т.3 а.с.119-120).

- заявою ОСОБА_8 від 29.07.2024 року про добровільне надання слідчому ОСОБА_22 на огляд мобільного телефону POCO M5, стосовно інформації про з`єднання з абонентом Ілля поліція (т.4 а.с.121).

- протоколом огляду та фототаблицею до нього від 29.07.2024 року слідчим мобільного телефону POCO M5, стосовно інформації про з`єднання з абонентом Ілля поліція, де зафіксовано з`єднання з абонентом Ілля поліція 16, 18, 19,21,22,23 та 25 липня 2024 року (т.4 а.с.122-133), який постановою слідчого від 29 липня 2024 року визнано речовим доказом (т.4 а.с.135-136).

- протоколом слідчого від 29.07.2024 року про передачу майна на відповідальне зберігання ОСОБА_8 , а саме мобільного телефону POCO M5 та попереджено останнього про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України (т.4 а.с.134).

- клопотанням слідчого від 27.07.2024 року про тимчасовий доступ до інформації ПрАТ ІНФОРМАЦІЯ_16 щодо дзвінків ОСОБА_6 , копією ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 02.08.2024 року, клопотання задоволено частково, про тимчасовий доступ до інформації ПрАТ ІНФОРМАЦІЯ_16 щодо дзвінків ОСОБА_6 , з 10 по 25 липня 2024 року, в строк до 30 вересня 2024 року (т.4 а.с. 137-140;141).

- протоколом тимчасового доступу від 04.09.2024 року слідчим вилучено інформацію щодо дзвінків ОСОБА_6 , з10 по 25 липня 2024 року на оптичному диску (т.4 а.с.143-145).

- клопотанням слідчого від 27.07.2024 року про тимчасовий доступ до інформації ТОВ ІНФОРМАЦІЯ_17 щодо дзвінків ОСОБА_8 , копією ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 29.08.2024 року, клопотання задоволено, про тимчасовий доступ до інформації ТОВ ІНФОРМАЦІЯ_17 щодо дзвінків ОСОБА_8 , з 10 по 25 липня 2024 року, в строк до 28 вересня 2024 року (т.4 а.с. 146-149;150).

- протоколом тимчасового доступу від 04.09.2024 року слідчим вилучено інформацію щодо дзвінків ОСОБА_8 , з10 по 25 липня 2024 року на оптичному диску (т.4 а.с.152-154).

- дорученням слідчого від 10.09.2024 року на адресу УСБУ в Хмельницькі області на проведення огляду та аналізу інформації щодо з`єднань ОСОБА_6 та ОСОБА_8 за період з 15 по 25 липня 2024 року (т.4 а.с.155-156).

- протоколом огляду від 11 вересня 2024 року проведений оперативним працівником ОСОБА_20 оптичних дисків та аналізу інформації щодо з`єднань ОСОБА_6 та ОСОБА_8 за період з 15 по 25 липня 2024 року (т.4 а.с.158-160), оглянуті диски постановою слідчого від 20.09.2024 року визнано речовими доказами (т.4 а.с.161162).

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 5 вересня 2024 року свідком ОСОБА_14 (т.4 а.с.174-181), де під №3 впізнала ОСОБА_6

- постановою слідчого від 29 липня 2024 року про зняття показань з технічних засобів, якою слідчий зобов`язав власника магазину « ІНФОРМАЦІЯ_8 » забезпечити копіювання відеозапису за 23.07.2024 року з 20.30 год. по 21.30 год, та з 12.00 по 12.30 год. 25 липня 2024 року та лист на адресу слідчого про неможливість виконання його постанови, через технічні причини (т.5 а.с.4-6:7).

- постановою слідчого від 29 липня 2024 року про зняття показань з технічних засобів, якою слідчий зобов`язав власника магазину « ІНФОРМАЦІЯ_18 » забезпечити копіювання відеозапису за з 12.15 по 17.00 год 25.07.2024 року та лист на адресу слідчого про те, що необхідний відео запис знаходиться за відповідним посиланням (т.5 а.с.9-11:13).

- протоколом отримання зняття показань з технічних приладів від 21.08.2024 року з відеокамер магазину « ІНФОРМАЦІЯ_18 » по АДРЕСА_7 , яка скопійована на флеш-носій мікро SD та дослідженим в судовому засіданні відео (т.5 а.с.14-16).

- протоколом огляду від 24.08.2024 року інформації з відеокамер магазину « ІНФОРМАЦІЯ_18 » по АДРЕСА_7 , де зафіксовано, як ОСОБА_6 біжить оглядаючись (т.5 а.с.17-20), флеш-носій мікро SD інформації з відеокамер магазину « ІНФОРМАЦІЯ_18 » по АДРЕСА_7 , слідчим постановою від 24.08.2024 року визнана документом (т.5 а.с.21-22) .

- постановою слідчого від 29 липня 2024 року про зняття показань з технічних засобів, якою слідчий зобов`язав власника магазину ТОВ Ломбард « ІНФОРМАЦІЯ_19 » по АДРЕСА_8 забезпечити копіювання відеозапису за з 12.15 по 17.00 год 25.07.2024 року (т.5 а.с.23-25).

- протоколом отримання зняття показань з технічних приладів від 21.08.2024 року з відеокамер магазину ТОВ Ломбард « ІНФОРМАЦІЯ_19 », по АДРЕСА_8 яка скопійована на флеш-носій TG16Gb 3.0 та дослідженим в судовому засіданні відео (т.5 а.с.27-30).

- протоколом огляду від 24.08.2024 року інформації з відеокамер магазину « ІНФОРМАЦІЯ_20 » по АДРЕСА_8 , де зафіксовано, як ОСОБА_6 біжить оглядаючись, його автомобіль та оперативних працівників (т.5 а.с.31-38), флеш-носій TG16Gb 3.0 інформації з відеокамер магазину ТОВ Ломбард « ІНФОРМАЦІЯ_19 » по АДРЕСА_8 , слідчим постановою від 24.08.2024 року визнана документом (т.5 а.с.39-40).

- постановою слідчого від 29 липня 2024 року про зняття показань з технічних засобів, якою слідчий зобов`язав власника магазину ІНФОРМАЦІЯ_21 по АДРЕСА_9 забезпечити копіювання відеозапису за з 12.00 по 12.45 год 25.07.2024 року (т.5 а.с.41-43).

- протоколом отримання зняття показань з технічних приладів від 21.08.2024 року з відеокамер магазину ІНФОРМАЦІЯ_21 , по АДРЕСА_9 яка скопійована на флеш-носій goodram 16Gb та дослідженим в судовому засіданні відео (т.5 а.с.45-47).

- протокол огляду від 24.08.2024 року інформації з відеокамер магазину « ІНФОРМАЦІЯ_21 , по АДРЕСА_9 , де відсутня інформація, яка може бути використана слідчим (т.5 а.с.48-49), флеш-носій goodram 16Gb інформації з відеокамер магазину Цифра, АДРЕСА_9 , слідчим постановою від 24.08.2024 року визнана документом (т.5 а.с.50-51).

- постановою слідчого від 29 липня 2024 року про зняття показань з технічних засобів, якою слідчий зобов`язав власника приміщення аптеки ТОВ ІНФОРМАЦІЯ_22 , по АДРЕСА_8 забезпечити копіювання відеозапису за з 12.15 по 17.00 год 25.07.2024 року (т.5 а.с.52-43).

- протоколом отримання зняття показань з технічних приладів від 21.08.2024 року з відеокамер аптеки ТОВ ІНФОРМАЦІЯ_22 по АДРЕСА_8 яка скопійована на флеш-носій goodram 16Gb та дослідженим в судовому засіданні відео (т.5 а.с.56-58).

- протоколом огляду від 24.08.2024 року інформації з відеокамер приміщення аптеки ТОВ ІНФОРМАЦІЯ_22 , по АДРЕСА_8 , де зафіксовано, як біжить ОСОБА_6 (т.5 а.с.59-61), флеш-носій goodram 16Gb інформації з відеокамер приміщення аптеки ТОВ ІНФОРМАЦІЯ_22 , по АДРЕСА_8 , слідчим постановою від 24.08.2024 року визнана документом (т.5 а.с.62-63).

- постановою слідчого від 29 липня 2024 року про зняття показань з технічних засобів, якою слідчий зобов`язав власника приміщення стоматології по АДРЕСА_4 забезпечити копіювання відеозапису за з 12.10 по 14.00 год 25.07.2024 року (т.5 а.с.64-66).

- протоколом отримання зняття показань з технічних приладів від 21.08.2024 року з відеокамер стоматології по АДРЕСА_4 , яка скопійована на флеш-носій goodram 16Gb та дослідженим в судовому засіданні відео (т.5 а.с.68-70).

- протоколом огляду від 24.08.2024 року інформації з відеокамер приміщення стоматології по АДРЕСА_4 , де зафіксовано, як біжить ОСОБА_6 , забігає в приміщення стоматології, його затримання та бригада працівників швидкої медичної допомоги (т.5 а.с. 71-77), флеш-носій goodram 16Gb інформації з відеокамер стоматології по АДРЕСА_4 , слідчим постановою від 24.08.2024 року визнана документом (т.5 а.с.78-79).

- постановою слідчого від 28.08.2024 року про призначення комп`ютерно-технічної експертизи мобільного телефону Хаомі з сім-карткою мобільного оператора (т.5 а.с.89-93), згідно висновку експерта № СЕ-19/123-24/10578-КТ від 04.09.2024 року наданий на дослідження мобільний телефон не працездатний, що унеможливлює проведення експертизи (т.5 а.с.96-102).

- ксерокопії матеріалів кримінального провадження № 1202424206000262 за ч.1 ст.125 КК України розпочаті 10.07.2024 року закінчені 24.07.2024 року( т.5 а.с.110-128).

- постановою слідчого від 29.07.2024 року про ініціювання проведення службового розслідування за фактом вимагання ОСОБА_6 та матеріали службового розслідування (т.5 ас.130-132; 133-248).

Сторона захисту в судовому засіданні наголосила, що за наслідками повного, всебічного та детального дослідження у судовому засіданні усіх матеріалів кримінального провадження, наданих прокурором, показів свідків та доказів сторони захисту вважає що ОСОБА_6 слід виправдати за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, з огляду на недопустимість доказів, наданих стороною обвинувачення, зокрема:

- витяг з ЄРДР порушено вимоги п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, в матеріалах к/п відсутній первинний витяг, у наданому витязі вказано обставини, що не відповідають дійсності, оскільки з наявної заяви ОСОБА_8 , останній звертався до СБ України , а згідно витягу - до ТУ ДБР у м. Хмельницькому, також не вказано у фабулі коли, де, за яких обставин ОСОБА_6 вимагає неправомірну вигоду; постанова про зміну кваліфікації кримінального правопорушення чинним КПК України не передбачено такого документа та можливості слідчого виносити таку постанову. Зауваження захисту прокурором не спростовані; усі наявні в матеріалах кримінального провадження доручення на проведення слідчих (розшукових) дій працівникам СБ України .

Порушено вимоги п. 3 ч. 2 ст. 40 та ст. 41 КПК України, оскільки доручення надано не оперативному підрозділу ДБР, а СБУ України. Відсутня постанова про спільне розслідування кримінального провадження різними правоохоронними органами. Також відсутні докази отримання таких доручень.

- заява ОСОБА_8 , згідно змісту заяви та штампу вхідної реєстрації - написана в ІНФОРМАЦІЯ_24 , однак згідно відповідей на адвокатські запити, ОСОБА_8 не відвідував вказану установу 16-17 липня 2024 року.

В протоколі огляду місця події вказано, що проведено на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України (обшук), а фактично огляд проводиться на підставі ст. 237 КПК України, окрім того, відсутні постанова про спільне розслідування різними правоохоронними органами та відповідне доручення працівникам СБУ України на участь у такій слідчій дії. З оглянутого відеозапису протоколу за наслідками слідчої дії було складено до моменту її проведення, також було підписано сейф пакет. Протокол обшуку автомобіля проведено в порушення вимог ст.234 КПК України, слідчим не отримано ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук, підстави визначені ч. 3 ст. 233 КПК України об`єктивно були відсутні.

Окрім того, відсутні постанова про спільне розслідування різними правоохоронними органами та відповідне доручення працівникам СБУ України на участь у такій слідчій дії, також протокол було підписано лише одним оперативним працівником ОСОБА_26 , а уже в суд надано протокол підписаний двома працівниками. З досліджених відеозаписів встановлено, що до проведення обшуку автомобіль перебував під контролем працівників СБУ України, які мали в руках ключі від автомобіля та двічі проникали в середину, зокрема ОСОБА_20 перебував в салоні автомобіля на задньому сидінні, звідки в подальшому вилучили грошові кошти, які начебто залишив ОСОБА_8 .

Доказом цього є сам процес обшуку, коли слідчий, знаючи куди працівники СБ України поклали грошові кошти, формально та досить швидко обшукав переднюю частину салону автомобіля, багажник і тоді вже затримався біля того місця, де мали бути виучені кошти. Після обшуку автомобіль був фактично викрадений слідчим, який сів за кермо та поїхав в невідомому напрямку. - протокол обшуку кабінету в порушення вимог ст.234 КПК України, слідчим не отримано ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук, підстави визначені ч. 3 ст. 233 КПК України об`єктивно були відсутні. Окрім того, відсутні постанова про спільне розслідування різними правоохоронними органами та відповідне доручення працівникам СБ України на участь у такій слідчій дії. Окрім того постанова по кримінальному провадженні за ч.1 ст.. 125 КК України не вилучена слідчим, а роздрукована на його вимогу слідчого начальником СВ Кам`янець-Подільського РУП.- протокол огляду місця події приміщення стоматології, на час проведення відсутня згода власника на проведення огляду, не надано на вимогу сторони захисту для огляду в суді мобільний телефон Айфон 14, на який здійснювалася фотозйомка.- протокол затримання ОСОБА_6 , відсутня відео зйомка з моменту затримання, не вказані працівники СБ України , які провели фактичне затримання, під час затримання не було одразу складено самого протоколу затримання, а у складеному протоколі зазначено дві різі підстави для затримання, не було забезпечено права на захист та медичну допомогу і госпіталізацію особи, а в подальшому уже після госпіталізації ОСОБА_6 протиправно велася безперервна відео зйомка при отриманні ним медичної допомоги, без його на це згоди. В порушення ст.. 210 КПК України не було доставлено ОСОБА_6 до найближчого органу досудового розслідування.- протокол про хід та результати проведення негласної слідчої дії контролю за вчиненням злочину від 26.07.2024 р. в порушення вимог ч. 4 ст. 271 КПК України протокол не було складено у присутності ОСОБА_6 , хоча сама слідча дія закінчилася фактичним затриманням особи. - протокол огляду мобільного телефону ОСОБА_8 . На клопотання сторони захисту та на виконання вимоги суду телефон не надано для огляду в судовому засіданні, в порядку ст. 290 КПК України не відкривався

Окрім того, слід зауважити, що відео та аудіо записи проведених НСРД не були відкриті стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України, як були надані суду, для огляду, оскільки надані прокурором флеш накопичувачі не відкривалися, а ті що відкривались не відповідали тому змісту і об`єму, які були надані стороні захисту оперативним працівником під час виконання вимог ст. 290 КПК України. В силу вимог ст. 290 КПК України, інформація, яка здобута в процесі проведення таких НСРД і не була відкрита стороні захисту, не може бути використана судом на доведення вини особи.

Основна частина протоколів НСРД взагалі була досліджена судом без додатків, оскільки такі відсутні в даних протоколах, згодом прокурором долучено флеш накопичувачі в якості речових доказів, що не відповідає вимогам КПК України, відносно оформлення результатів проведення НСРД та в поряду ст. 290 КПК України, не відкривались стороні захисту, дані дії сторони обвинувачення містить ознаки фальсифікації доказів та штучного створення вини ОСОБА_6 .

Стороною захисту подано заперечення на ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_13 від 18.07.2024 р. № 01/2549т та 01/2550т про надання дозволу на проведення НСРД відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_8 оскільки згідно даних, які містяться в клопотанні слідчого про надання дозволу на проведення НСРД, до клопотання додано витяг з ЄРДР та матеріалів на 1 аркуші.

З наведеного вбачається, що слідчий суддя не тільки не досліджував та не аналізував матеріали досудового розслідування, але і не міг цього фізично зробити, оскільки слідчий йому їх не надав.

Отже, через не дослідження жодних матеріалів досудового розслідування, зокрема посадової інструкції ОСОБА_6 , слідчим суддею апеляційного суду допущено порушення імперативних вимог ч. 2 ст.. 246 КПК України, відповідно до яких негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені статтями 260, 261, 262, 263, 264 (в частині дій, що проводяться на підставі ухвали слідчого судді), 267, 269, 269-1, 270, 271, 272, 274 цього Кодексу, проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів та ч. 3 ст. 248 КПК України, відповідно до якої слідчий суддя постановляє ухвалу про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, якщо прокурор, слідчий доведе наявність достатніх підстав вважати, що вчинене кримінальне правопорушення відповідної тяжкості та під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії можуть бути отримані докази, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з`ясування обставин кримінального правопорушення або встановлення осіб, які вчинили кримінальне правопорушення.

Недопустимість показів свідків обвинувачення, як доказів вини ОСОБА_6 . Так, в результаті вивчення та аналізу інформації вилученої на підставі ухвали суду в операторів мобільного зв`язку « ІНФОРМАЦІЯ_16 », « ІНФОРМАЦІЯ_17 » та « ІНФОРМАЦІЯ_25 » встановлено що абонент НОМЕР_11, яким користується ОСОБА_16 інтенсивно спілкується із абонентом НОМЕР_10 яким користується ОСОБА_8 тобто починаючи з 01.05.2024 року по теперішній час.

Крім цього слід зауважити, що 09.07.2024 р. ОСОБА_16 та ОСОБА_8 спілкувались між собою в період часу з 21.07 год. по 22.23 год. Також встановлено, що ОСОБА_16 користується номером НОМЕР_11 , знаходився в зоні вишки по АДРЕСА_10 та АДРЕСА_11 .

Також оглядом встановлено, що ОСОБА_16 в період з 18 год. 09 липня 2024 року по 00 год. 10 липня 2024 року не знаходився в районі залізничного вокзалу по АДРЕСА_2 .

Під час огляду інформації вилученої із « ІНФОРМАЦІЯ_17 » працівник СБУ ОСОБА_21 користується номером НОМЕР_12 встановлено, що починаючи з 28.05.2024 по 11.07.2024 інтенсивно спілкується із абонентом ОСОБА_8 яким користується номером НОМЕР_10 , після 11.07.2024 р. вищевказані абоненти спілкуються виключно через мережу інтернет.

Також, в судовому засіданні встановлено, що протягом травня 2024 р. - липня 2025 року ОСОБА_14 користується номером НОМЕР_5 спілкується у різний час доби, зокрема досить часто у вечірній та нічний час із абонентом НОМЕР_10, тобто ОСОБА_8 , причому у більшості випадків під час такого спілкування ОСОБА_14 перебуває в зоні дії вишки АДРЕСА_12 , готель « ІНФОРМАЦІЯ_26 », з азимутами 190, 200, 210, 320, що не відповідає покриттю будинків по АДРЕСА_6 що свідчить про перебування вказаних осіб за різними адресами.

Окрім того, встановлено та доведено в судовому засіданні, що з 06.07.2024 р. по 17.09.2024 р. ОСОБА_14 також активно спілкується із ОСОБА_16 .

Також, слід критично оцінювати покази ОСОБА_16 , оскільки останній вказав що не проходив СМЕ, через побоювання працівників ІНФОРМАЦІЯ_30, однак під час судового розгляду після одного з судових засідань ОСОБА_16 був зупинений працівниками ІНФОРМАЦІЯ_30, однак через втручання працівників СБУ , працівники ІНФОРМАЦІЯ_30 його відпустили, отже за таких умов йому нічого не заважало пройти і СМЕ, якби у нього були тілесні ушкодження.

Вказана досліджена в судовому інформація повністю суперечить показам ОСОБА_8 , ОСОБА_16 та ОСОБА_14 , наданих суду. В свою чергу, стороною обвинувачення жодним чином не спростовані докази захисту та не заперечувалася позиція захисту, щодо неправдивих показів свідків, та не забезпечив їх перехресний допит в судовому засіданні.

Слід критично оцінити покази лікаря травматолога ОСОБА_29 , який не зміг чітко пояснити чому і як проводив огляд ОСОБА_16 в свій не робочий час, посилаючись на те, що не пам`ятає.

Щодо фактичних обставин справи - з встановлених в судовому засіданні обставин вбачається, що фактично ОСОБА_16 тілесних ушкоджень ОСОБА_8 не наносив, саме кримінальне провадження було зареєстроване навмисно, задля фальсифікації майбутнього кримінального провадження відносно ОСОБА_6 . Встановлено, що ОСОБА_8 ще за два місяці до вказаних подій почав спілкування з працівниками СБ У України , чого суді не заперечував, діями ОСОБА_8 керували оперативні працівники СБ У України , зокрема і говорили коли телефонувати ОСОБА_6 і що йому говорити. Додатковим свідченням цього є постанова про закриття кримінального провадження за ст.. 125 КК України, через відсутність події та складу кримінального правопорушення, яка не скасована на даний час. Вимагання ОСОБА_6 , та передачі йому будь яких коштів заявником ОСОБА_8 , стороною обвинувачення не зафіксовано, і такої передачі не було.

З показів самого обвинуваченого, які узгоджуються з фактичними обставинами справи і не спростовано прокурором, що жодного відношення до кримінального провадження у формі дізнання обвинувачений не мав, жодних коштів у ОСОБА_8 не вимагав та взагалі про отримання якихось коштів від ОСОБА_8 чи про якусь допомогу ОСОБА_8 мова не йшла. Спілкування з ОСОБА_8 відбувалося в присутності колишнього колеги ОСОБА_6 , ОСОБА_30 , який на даний час є працівником СБУ , від працівників СБ України не тікав, а просто забіг до туалету стоматології по природнім потребам, ключі від автомобіля не викидав.

Допитаний в судовому засіданні свідок сторони захисту ОСОБА_31 показав, що на даний час є слідчим ІНФОРМАЦІЯ_3 , в липні 2024 року працював слідчим ІНФОРМАЦІЯ_7 , з обвинуваченим були службові відносини. Дійсно в його користуванні був автомобіль марки Інфініті державний номерний знак НОМЕР_4 , не пам`ятає, щоб ОСОБА_6 з невідомим йому мали розмову в його автомобілі, в його присутності не було випадків, щоб ОСОБА_6 . В вимагав гроші.

Аналізуючи усе вищевикладене в сукупності, вважає що в даному кримінальному проваджені відсутні будь які належні та допустимі докази вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а тому прошу визнати ОСОБА_6 невинуватим у пред`явленому обвинуваченні та виправдати його.

Суд, допитавши свідків, обвинуваченого, дослідивши надані стороною обвинувачення докази, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 17, 22, 23 КПК України щодо презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, забезпечуючи, відповідно до вимог ст.321 КПК України, здійснення сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямувавши судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, надавши сторонам кримінального провадження можливість подання ними суду доказів, самостійного обстоювання стороною обвинувачення та стороною захисту їхніх правових позицій, провівши судовий розгляд у відповідності до вимог ст.337 КПК України лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, встановив наступне.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №12 рп/2011 від 20.10.2011 р. визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог КПК України. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Кримінальний процесуальний закон (ст. 92 КПК України) покладає на сторону обвинувачення обов`язок доказування не лише обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, а й обов`язок доказування належності та допустимості представлених доказів.

Також, суд, дійшов висновку про невідповідність їх фактичним обставинам справи, отримані органом досудового розслідування докази з істотним порушенням вимог КПК України, згідно ст.ст.86,87 КПК України, вважає їх недопустимими, а саме:

В заяві ОСОБА_8 на адресу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , про вимагання у нього ОСОБА_6 1000 доларів США за закриття кримінального провадження за ч.1 ст. 125 КК України, зазначив, що 0 11.55 год. 16.07.2024 року йому на месенджер Ватцап зателефонував заступник начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_6 і сказав прибути до нього по АДРЕСА_3 , де той його зустрів. ОСОБА_6 сказав сідати в автомобіль марки Інфініті державний номерний знак НОМЕР_4 , за кермом знаходився невідомий. В ході бесіди розповів ОСОБА_6 , про обставини спричинення ним ОСОБА_16 тілесних ушкоджень і відносно нього розслідується кримінальне провадження за ч.1 ст. 125 КК України, ОСОБА_6 розпитував про деталі події, свідків, після чого сказав, що може допомогти закрити кримінальне провадження, при цьому близько 15.15 год. 16.07.2024 року в висловив йому вимогу надати протягом декількох днів 1000 доларів США, а вразі ненадання коштів його притягнуть до кримінальної відповідальності, при цьому вказує, що з ОСОБА_6 знайомий (т.2 а.с.97-98). В судовому засіданні під час допиту ОСОБА_8 , останній повідомив, що з ОСОБА_6 не знайомий, але декілька раз пересікались на дні народженнях. Заява, яка наявна в матеріалах кримінального провадження була переписана працівником СБУ , оскільки ту, яку він написав не сподобалась оперативному працівнику. ОСОБА_8 чітко вказує марку автомобіля та її державний номерний знак НОМЕР_4 , однак в подальшому вказує, що номера та марки автомобіля не запам`ятав. Оперативні працівники ІНФОРМАЦІЯ_3 чітко знали кому належить автомобіль і хто знаходився за кермом, однак не встановили та не допитали вказану особу, з метою підтвердити заяву ОСОБА_8 про вимагання в нього коштів та спростувати покази ОСОБА_6 , що його попросив саме працівник СБУ проконсультувати ОСОБА_8 зустріч з яким була в автомобілі його колишнього колеги, а тепер - працівника СБУ ОСОБА_32 , який фактично знаходився за кермом, він був безпосереднім очевидцем цих подій, свідком того, як він пояснював ОСОБА_8 , що в його ситуації слід «брати пляшку, гроші та йти миритися з потерпілим, а не шукати собі зайвих проблем».

Допитаний в судовому засіданні слідчий ІНФОРМАЦІЯ_31 ОСОБА_33 , заперечив факт вимагання ОСОБА_6 грошей у ОСОБА_8

Відповідно факт вимагання грошових коштів працівником поліції ОСОБА_6 у ОСОБА_8 в розмірі 1000 доларів США, підтверджує лише сам заявник, і будь-яких належних та допустимих доказів у справі про факт вимагання, як зазначено в обвинувальному акті судом не здобуто.

Протокол обшуку від 25.07.2024 року та відео вказаної слідчої дії, без відповідної ухвали слідчого судді, в період з 16.50 год. по 18.15 год., автомобіля «Volkswagen Touareg», державний номерний знак « НОМЕР_3 », вході якого слідчим в задній частині салону автомобіля у внутрішній кишені виявлено та вилучено грошові кошти - долари США, у кількості дев`ять купюр номіналом по 100 доларів США, а також вилучено автомобіль «Volkswagen Touareg», державний номерний знак « НОМЕР_3 » (т.2 а.с.126-134), проведений з порушення вимог ст.ст. 233, 234 КПК України, тому суд вважає його неналежним та не допустимим виходячи з наступного.

Ст. 30 Конституції України гарантує кожному недоторканність житла чи іншого володіння особи. Так, згідно із цією статтею не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. У невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.

Відповідно до ст. 8 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (Конвенція) кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Так, ЄСПЛ у своєму рішенні від 7 липня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» вказав, що невизначене формулювання обсягу обшуку дало органу влади на власний розсуд вирішувати, які матеріали підлягають вилученню, що призвело до вилучення, крім документів, які стосуються справи, деяких особистих речей. ЄСПЛ зазначив, що відсутність вказівки на конкретну мету обшуку є порушенням ст. 6 Конвенції.

Аналогічна позиція ЄСПЛ міститься в рішенні від 15 липня 2003 року у справі «Ернст та інші проти Бельгії», де вказано, що ордер на проведення обшуку не містив інформації щодо мети проведення обшуку та про предмети, що підлягають вилученню. Таким чином, слідчих було наділено широкими повноваженнями, обшуки не були пропорційними.

Із дослідженого відео обшуку від 25.07.2024 року вбачається, що слідча дія відбувається, без відповідної ухвали слідчого судді, слідчий посилається на невідкладність проникнення до іншого володіння особи, що зумовлене потребою у відшуканні та вилучені речей і предметів, в тому числі грошових коштів, які зберегли на собі сліди вчинення злочину та містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, тому в період з 16.50 год. по 18.15 год., проведено обшук автомобіля «Volkswagen Touareg», державний номерний знак « НОМЕР_3 ». На час проведення обшуку слідчому було відомо, що ОСОБА_6 затриманий, ключ від автомобіля вилучений цим же слідчим під час огляду місця події, і вільного доступу в салон даного автомобіля немає. Тобто на час проведення обшуку не було необхідності у невідкладному обшуку автомобіля «Volkswagen Touareg», державний номерний знак « НОМЕР_3 », який з моменту затримання ОСОБА_6 і до початку проведення обшуку знаходився під контролем працівників ІНФОРМАЦІЯ_3. Також, слідчому було відомо, які саме грошові кошти та де необхідно відшукати і вилучити. Текст протоколу обшуку автомобіля «Volkswagen Touareg», державний номерний знак « НОМЕР_3 » від 25.07.2024 року не відповідає фактичним даним зафіксованим на відео. Зокрема, в протоколі сказано, що ОСОБА_6 не може прибути та прийняти участь у даній слідчій дії, з тої причини, що знаходиться в медичному закладі у зв`язку зі поганим здоров`ям. Фактично на час проведення вказаної слідчої дії ОСОБА_6 затриманий і перебував під контролем оперативних працівників ІНФОРМАЦІЯ_3. Слідчий формально проводить обшук салону автомобіля, починаючи зі лівої передньої сторони автомобіля, задньої частини та багажника. Однак, при обшуку задньої правої сторони автомобіля, на відео (зафіксоваю), що тривалий час видно лише спину слідчого, що відбувається в цей час в салоні не видно, ні на відео, ні понятим, які брали участь в даній слідчій дії, лише через деякий час слідчий говорить спеціалісту сфокусувати камеру так, щоб було видно звідки він вилучає грошові кошти - 900 доларів США, номіналом 100 (сто) доларів США, наступних серій та номерів: РЕ91632861Е; РЕ91632863Е; РЕ91632778Е; РЕ91632865Е ; РЕ91632771Е ; РЕ91632864Е ; РЕ91632868Е ; РЕ91632862Е ; РЕ91632869Е та транспортний засіб «Volkswagen Touareg», державний номерний знак « НОМЕР_3 ». В подальшому слідчий повідомляє, що слідча дія завершена, через відсутність евакуатора для транспортування вилученого автомобіля, сідає за кермо даного автомобіля та рухається в невідому напрямку. На відео видно, що по закінченні обшуку письмовий протокол не складався та не оголошувалась перерва для його складання.

Захисник під час дослідження даного доказу надав скріншоти з відео камер, проте, що о 12.55.16 год. 25.07.2024 року після затримання ОСОБА_6 та до початку проведення обшуку автомобіля «Volkswagen Touareg», державний номерний знак « НОМЕР_3 » в салон даного автомобіля проникають працівники ІНФОРМАЦІЯ_3 , в руках одного з них знаходиться ключ від даного автомобіля (т.2 а.с.137-139).

25 липня 2024 року слідчий звернувся з клопотання до слідчого судді року про надання дозволу групі слідчих на проведення обушку автомобіля Volkswagen Touareg», державний номерний знак « НОМЕР_3 » на вилучення неправомірної вигоди в сумі 900 доларів США, при цьому не ставить питання про відшукання та вилучення автомобіля Volkswagen Touareg», державний номерний знак « НОМЕР_3 », який фактично був вилучений під час обшуку.

Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 26.07.2024 року, клопотання слідчого задоволено та надано дозвіл на проведення обшуку, який фактично проведено 25.07.2024 року з 16.50 год. по 18.15 год. слідчим ТУ ДБР в м. Хмельницький ОСОБА_22 в належному ОСОБА_6 транспортному засобі «Volkswagen Touareg», державний номерний знак « НОМЕР_3 » (т.2 а.с.147-151;157-158), без зазначення мети такого обшуку і що необхідно відшукати. Фактично, під час обушку 25 липня 2024 року автомобіль Volkswagen Touareg», державний номерний знак « НОМЕР_3 » слідчим вилучено незаконно, оскільки слідчий суддя не надав такого дозволу і слідчий з таким клопотанням не звертався.

Згідно протоколу обшуку від 25.07.2024 року та дослідженим відео диском вказаної слідчої дії, службового кабінету ОСОБА_6 по АДРЕСА_3 (т.3 а.с. 128-135), судом встановлено, що текст протоколу не відповідає фактичним обставинам справи. Зокрема, із дослідженого відео, видно, що начальник ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_34 на вимогу слідчого відкриває на своєму комп`ютері ЄРДР та роздруковує постанову про закриття кримінального провадження за ч.1 ст. 125 КК України, що не відповідає вимогам до проведення невідкладеного обшуку, тому суд визнає даний доказ не належним та не допустимим. оскільки його отримано внаслідок порушення прав людини і основоположних свобод, а також, що інші докази отримані в ході його проведення та похідні від них є також недопустимими.

В клопотанні слідчого від 25.07.20924 року про надання дозволу групі слідчих на проведення обушку службового кабінету ОСОБА_6 по АДРЕСА_3 , який відбувся з 16.00 по. 17.00 год. 25.07.2024 року, слідчий зазначив, що було виявлено копію постанови від 24.07.2024 року про закриття кримінального провадження за ч.1 ст. 125 КК України. Ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_10 від 26.07.2024 року, клопотання слідчого задоволено та надано дозвіл на проведення обшуку, який фактично проведено слідчим ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_23 з 16.00 год. по 17.00 год 25.07.2024 року в службовому кабінеті ОСОБА_6 , без зазначення мети обшуку (т.3 а.с. 136-139;140-141).

Суд, критично оцінює досліджений протокол огляду місця події від 25.07.2024 року в період з 16.05 по 16.20 год між аптекою « ІНФОРМАЦІЯ_12 » та зупинкою громадського транспорту по АДРЕСА_5 , якого виявлено та вилучено брилок ключів, біля яких нібито знаходився співробітник ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_20 , а також дослідженого відео вказаної слідчої лії (т.4 а.с.9-12), зазначені протоколі обставини спростовані стороною захисту. Так, під час дослідження доказу сторони обвинувачення - протоколу обушку автомобіля «Volkswagen Touareg», державний номерний знак « НОМЕР_3 » під час якого надав скріншоти з відео камер, проте, що о 12.55.16 год. 25.07.2024 року, де після затримання ОСОБА_6 в руках одного з працівників ІНФОРМАЦІЯ_3 , знаходиться ключ від даного автомобіля (т.2 а.с.137-139), фактично огляд місця події відповідно до дослідженого відео зводиться до пояснень ОСОБА_20 , зафіксованих на камеру, даний доказ виходячи з наведеного, суд вважає є неналежним та не допустимим.

Стороною захисту доведено, а стороною обвинувачення не спростовано поза розумним сумнівом, те що дозвіл на проведення НСРД відносно ОСОБА_6 за ознаками кримінального правопорушення за ч.3 ст. 368 КК України, отримано внаслідок штучного створення підстав для його отримання, проведення на його підставі відповідних слідчих дій також підпадає під правило положень процесуального закону про недопустимість доказів. Про штучність підстав свідчить те, що під час послідуючого розслідування не встановлено відомостей, які не були відомі стороні обвинувачення на час внесення відомостей до ЄРДР і звернення за дозволами на проведення НСРД (позиція ККС ВС від 14.11.2023 року).

Зокрема, сторона захисту надала суду докази, отриманні порядку тимчасового доступу до інформації операторів мобільного зв`язку про мобільні дзвінки між, ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 та ОСОБА_20 (т.7 а.с.89-106), згідно яких в результаті вивчення та аналізу інформації вилученої на підставі ухвали суду в операторів мобільного зв`язку « ІНФОРМАЦІЯ_16 », « ІНФОРМАЦІЯ_17 » та « ІНФОРМАЦІЯ_25 » встановлено що абонент НОМЕР_11, яким користується ОСОБА_16 інтенсивно спілкується із абонентом НОМЕР_10 яким користується ОСОБА_8 тобто починаючи з 01.05.2024 року по теперішній час. Крім цього слід зауважити, що 09.07.2024 р. ОСОБА_16 та ОСОБА_8 спілкувались між собою в період часу з 21.07 год. по 22.23 год.

Також, встановлено, що ОСОБА_16 користується номером НОМЕР_11 , знаходився в зоні вишки по АДРЕСА_10 та АДРЕСА_11 , останній в період з 18 год. 09 липня 2024 року по 00 год. 10 липня 2024 року не знаходився в районі залізничного вокзалу по АДРЕСА_2 , де його нібито побив ОСОБА_8 , чим спричини в тілесні ушкодження, що стали підставою для порушення кримінального провадження № 1202424206000262 за ч.1 ст.125 КК України.

Під час огляду інформації вилученої із « ІНФОРМАЦІЯ_17 » працівник СБУ ОСОБА_21 користується номером НОМЕР_12 встановлено, що починаючи з 28.05.2024 по 11.07.2024 інтенсивно спілкується із абонентом ОСОБА_8 яким користується номером НОМЕР_10 , після 11.07.2024 р. вищевказані абоненти спілкуються виключно через мережу інтернет.

Також, в судовому засіданні встановлено, що протягом травня 2024 р. - липня 2025 року ОСОБА_14 користується номером НОМЕР_5 спілкується у різний час доби, зокрема досить часто у вечірній та нічний час із абонентом НОМЕР_10, тобто ОСОБА_8 , причому у більшості випадків під час такого спілкування ОСОБА_14 перебуває в зоні дії вишки АДРЕСА_12 , готель « ІНФОРМАЦІЯ_26 », з азимутами 190, 200, 210, 320, що не відповідає покриттю будинків по АДРЕСА_6 що свідчить про перебування вказаних осіб за різними адресами.

Окрім того, судом встановлено в судовому засіданні, що з 06.07.2024 р. по 17.09.2024 р. ОСОБА_14 також активно спілкується із ОСОБА_16 .

Вказана досліджена в судовому інформація повністю суперечить показам ОСОБА_8 , ОСОБА_16 та ОСОБА_14 , надана ними в суді. В свою чергу, стороною обвинувачення жодним чином не спростовані докази захисту та не заперечувалася позиція захисту, щодо неправдивих показів свідків, та не забезпечив їх перехресний допит в судовому засіданні.

Суд, критично оцінює покази лікаря травматолога ОСОБА_29 , допитаного в судовому засіданні, який не зміг чітко пояснити чому і як проводив огляд ОСОБА_16 в свій не робочий час, посилаючись на те, що не пам`ятає.

Зазначені обставини створюють сумнів, щодо обставин за яких було зареєстровано кримінальне провадження № 1202424206000262 за ч.1 ст.125 КК України розпочаті 10.07.2024 року та закінчене 24.07.2024 року(т.5 а.с.110-128), що стало підставо звернення ОСОБА_8 до працівників ІНФОРМАЦІЯ_3 про вимагання в нього ОСОБА_6 неправомірної вигоди.

Стороною захисту подано заперечення на ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_13 від 18.07.2024 р. № 01/2549т та 01/2550т про надання дозволу на проведення НСРД відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_8 оскільки згідно даних, які містяться в клопотанні слідчого про надання дозволу на проведення НСРД, до клопотання додано витяг з ЄРДР та матеріалів на 1 аркуші, однак в судовому засіданні вказані обставини на знайшли свого підтвердження.

Сторона обвинувачення, як доказ надала постанову прокурора від 18 липня 2024 року про проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту (т.4 а.с.45-47), де зазначено, що в період з 18.07.2024 року протягом 30 діб провести негласну слідчо-розшукову дію - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту з використання заздалегідь ідентифікованих грошових коштів у вигляді іноземної валюти в сумі 1000 доларів США, яка буде озвучена ОСОБА_6 , шляхом передачі ОСОБА_8 цих грошових коштів ОСОБА_6 , або за його вказівкою іншим особам, з метою перевірки дійсних намірів. Залучити ОСОБА_8 , проведення негласної слідчої доручити ІНФОРМАЦІЯ_3 та відповідним доручення прокурора оперативному підрозділу ( т.4 .а.с. 49-50 ).

Однак, під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту не досягнуто мети, яка ставилась під час вчинення вказаних дій. Суду не надано доказів, що ОСОБА_6 вимагав у ОСОБА_8 1000 доларів США та не перевірено дійсних намірів та отримав їх, факт вилучення 900 доларів США за обставин встановлених під час обшуку, не може свідчити про отримання ОСОБА_6 неправомірної винагороди.

В протоколах за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії в рамках роботи за кримінальним провадженням № 62024240010000387 та оптичним диском DVD-R № 73/982 від 19.07.2024 року від 29.07.2024 року, на підставі Ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_13 від 18.07.2024 року аудіо- відео контрою стосовно ОСОБА_6 (т.4 .а.с. 60-70); протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії в рамках роботи за кримінальним провадженням № 62024240010000387, від 29.07.2024 року на підставі Ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_13 від 18.07.2024 року аудіо- відео контрою стосовно ОСОБА_8 в (т.4 а.с. 78-87), в протоколі вказано аудіо-відео файли містяться на оптичному диску № 73 9811 19.07.2024 року та є додатком до даного протоколу, але такі відсутні в даному протоколі; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії в рамках роботи за кримінальним провадженням № 62024240010000387 та аудіо-відео файли на оптичному диску № 73/963 19.07.2024 року, від 29.07.2024 року на підставі Ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_13 від 18.07.2024 року візуальне спостереження за ОСОБА_8 (т.4.а.с. 88-91); протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії в рамках роботи за кримінальним провадженням № 62024240010000387, від 29.07.2024 року на підставі Ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_13 від 18.07.2024 року візуальне спостереження за ОСОБА_6 (т.4.а.с. 92-94), в протоколі вказано аудіо-відео файли містяться на оптичному диску № 73/983т від19.07.2024 року та є додатком до даного протоколу, але такі відсутні в даному протоколі; протоколом про хід та результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину від 26.07.2024 року (т.4.а.с. 95-97), сторона захисту заявила, що в порядку ст. 290 КПК України оптичні диски та флеш носії органом досудового слідства не відкривалось. Оперативний працівник, на власному ноутбуку показав фрагменти відеозаписів на власний розсуд, які не відповідають тим, що досліджені в судовому засіданні.

Системне тлумачення ст. 290 КПК дозволяє зробити висновок, що відповідно до ч. 12 ст. 290 КПК, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів, які є в її розпорядженні, відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази. В ухвалі слідчого судді про проведення НСРД немає жодних відомостей, які можуть бути доказами у Сторона обвинувачення не спростувала обґрунтовані сумніви сторони захисту, стосовно не відкриття в порядку ст. 290 КПК України, аудіо-відео носіїв, які є невід`ємними додатками даних протоколів. Вказані протоколи за своєю правовою природою є процесуальною підставою для отримання доказів, але сам доказ вони не підмінюють і у доказ не трансформується. Докази у вигляді результатів НСРД повинні бути безумовно відкриті стороні захисту в порядку, визначеному ст. 290 КПК України. Відповідно до ч. 12 ст. 290 КПК, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів, які є в її розпорядженні, відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

Згідно вимог ч.3 ст.252 КПК України, протоколи про проведення негласних слідчих дій з додатками не пізніше ніж через 24 години з моменту припинення зазначених негласних слідчих дій передаються прокурору, проте вказані положення кримінально-процесуального закону слідчим також не були дотримані.

Відповідно до листа заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 лише 24.09.2024 року слідчому ОСОБА_25 направлено матеріали за результатами проведення контролю за злочином в рамках кримінального провадження № 62024240010000387, від 29.07.2024 року, оригінали носіїв, зокрема шість карт пам`яті: мікро SD 73/967 від 18.07.2024 року (матеріали відео контролю за 21, 22 та 23 липня 2024 року; SD 73/968 від 18.07.2024 року (матеріали відео контролю за 21, 22 та 23 липня 2024 року; SD 73/969 від 18.07.2024 року (матеріали відео контролю за 19, 21 та 22 липня 2024 року; SD 73/970 від 18.07.2024 року (матеріали візуального спостереження за 25 липня 2024 року; SD 73/971 від 18.07.2024 року (матеріали візуального спостереження за 23 липня 2024 року та SD 73/1636 від 28.12.2024 року (матеріали візуального спостереження за 25 липня 2024 року; в пакеті , який є додатком до даного листа (т.4.а.с. 107-108). Відповідно до протоколу огляду слідчим речей та документів аудіо- відеофайли від 27 вересня 2024 року (т.3 а.с.109-111), які постановою ним визнано речовими доказами (т.3 а.с.119-120)не містять доказів інкримінованої вини ОСОБА_6 , частина з яких не відкривається, а також з постанови слідчого про визнання документів аудіо- відеофайли речовими доказами є не зрозумілим та в чому вони саме є речовими доказами, яким чином і коли отримані. Окрім, цього сторона захисту заперечує про належність і допустимість даних доказів, мотивуюче дане тим, що текст протоколів та частина досліджених аудіо-відео файлів мають суперечності, оперативний працівник в протоколах вказав те, чого немає на аудіо-відео файлах, а також те, що аудіо-відео файли не були відкриті стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України і карти пам`яті: мікро SD 73/967 від 18.07.2024 року (матеріали відео контролю за 21, 22 та 23 липня 2024 року; SD 73/968 від 18.07.2024 року (матеріали відео контролю за 21, 22 та 23 липня 2024 року; SD 73/969 від 18.07.2024 року (матеріали відео контролю за 19, 21 та 22 липня 2024 року взагалі не відкриваються;.

Протокол огляду слідчим та фототаблиця до нього від 29.07.2024 року мобільного телефону POCO M5, стосовно інформації про з`єднання з абонентом Ілля поліція, де зафіксовано з`єднання з абонентом Ілля поліція 16, 18, 19,21,22,23,та 25 липня 2024 року (т.3 а.с.122-133), який постановою слідчого від 29 липня 2024 року визнано речовим доказом (т.4 а.с.135-136), суд вважає неналежним і не допустимим, так, як сторона обвинувачення в судовому засіданні не змогла надати для речовий доказ оглянутий мобільний телефон. Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_8 , пояснив, що інформація, яка знаходилась на його мобільному телефоні ним була надана слідчому для огляду, на час розгляду справи в суді відсутня, оскільки він її видалив. Відповідно перевірити інформацію, яка зазначена в протоколі огляду та фактичної наявності її в телефону POCO M5 неможливо. Речовий доказ мобільний телефон POCO M5 не був відкритий стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України, оскільки переданий слідчим на зберігання ОСОБА_8 та на час розгляду справи в суді такі відомості втрачені останнім.

Протокол отримання зняття показань з технічних приладів від 21.08.2024 року з відеокамер магазину « ІНФОРМАЦІЯ_18 » по АДРЕСА_7 , яка скопійована на флеш-носій мікро SD, дослідженим в судовому засіданні відео (т.5 а.с.14-16) та протокол огляду від 24.08.2024 року інформації з відеокамер магазину « ІНФОРМАЦІЯ_18 » по АДРЕСА_7 , де зафіксовано, як ОСОБА_6 біжить оглядаючись (т.5 а.с.17-20), флеш-носій мікро SD інформації з відеокамер магазину « ІНФОРМАЦІЯ_18 » по АДРЕСА_7 , дев`ять файлів створені 5 серпня 2024 року, не був відкритий стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України.

Протоколи отримання зняття показань з технічних приладів від 21.08.2024 року з відеокамер магазину ТОВ Ломбард « ІНФОРМАЦІЯ_19 », по АДРЕСА_8 , яка скопійована на флеш-носій TG16Gb 3.0, дослідженим в судовому засіданні відео (т.5 а.с.27-30) та огляду від 24.08.2024 року інформації з відеокамер магазину « ІНФОРМАЦІЯ_20 » по АДРЕСА_8 , де зафіксовано, як ОСОБА_6 біжить оглядаючись, його автомобіль та оперативних працівників, які о 12.55 год проникають в салон автомобіля ОСОБА_6 , а також о 12.29 год. повторно відчиняють автомобіль ОСОБА_6 (т.5 а.с.31-38), флеш-носій TG16Gb 3.0 інформації з відеокамер магазину ТОВ Ломбард « ІНФОРМАЦІЯ_19 » по АДРЕСА_8 , містить двадцять дев`ять файлів; Протоколи отримання зняття показань з технічних приладів від 21.08.2024 року з відеокамер магазину ІНФОРМАЦІЯ_21 , по АДРЕСА_9 , яка скопійована на флеш-носій goodram 16Gb та дослідженим в судовому засіданні відео (т.5 а.с.45-47), огляду від 24.08.2024 року інформації з відеокамер магазину « ІНФОРМАЦІЯ_21 , по АДРЕСА_9 , де відсутня інформація, яка може бути використана слідчим (т.5 а.с.48-49), флеш-носій goodram 16Gb інформації з відеокамер магазину Цифра, АДРЕСА_9 ; Протоколи отримання зняття показань з технічних приладів від 21.08.2024 року з відеокамер аптеки ТОВ ІНФОРМАЦІЯ_22 по АДРЕСА_8 , яка скопійована на флеш-носій goodram 16Gb, дослідженим в судовому засіданні відео (т.5 а.с.56-58), огляду від 24.08.2024 року інформації з відеокамер приміщення аптеки ТОВ ІНФОРМАЦІЯ_22 , по АДРЕСА_8 , де зафіксовано, як біжить ОСОБА_6 (т.5 а.с.59-61), флеш-носій goodram 16Gb інформації з відеокамер приміщення аптеки ТОВ ІНФОРМАЦІЯ_22 , по АДРЕСА_8 , не був відкритий стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України, не можуть бути взяті судом до уваги та посилатись на них, як належний та допустимий доказ.

Відповідно зазначені докази, які не були відкриті стороні захисту в порядку ст.290 КПК України, суд не може допустити такі відомості, що містяться в них, як докази.

Конвенція з прав людини та основоположних свобод передбачає право на справедливий судовий розгляд. Недотримання цього права є порушенням Конвенції.

Європейський суд з прав людини зазначає, що право на справедливий судовий розгляд включає у себе право сторони захисту на відкриття їй всіх доказів, що перебувають у володінні сторони обвинувачення - як на користь, так і проти обвинуваченого.

Відповідну позицію ЄСПЛ висловлював неодноразово - у справах Rowe and Davis v. the United Kingdom, Mirilashvili v. Russia, Leas v. Estonia, Matanovic v. Croatia тощо.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.290 КПК сторона обвинувачення зобов`язана надати стороні захисту доступ до всіх матеріалів, зібраних під час досудового розслідування, які можуть бути використані в суді. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання.

Позиція ЄСПЛ згадана у рішеннях Касаційного кримінального суду у складі ІНФОРМАЦІЯ_28 при розгляді питання стосовно відкриття матеріалів, зокрема, у постанові по справі 991/722/21 від 21 листопада 2023 року ККС ВС вказує на вимогу статті 6 Конвенції забезпечити обвинуваченому можливість отримати доступ до всіх важливих доказів, що перебувають у володінні сторони обвинувачення.

«Таке право сторони захисту випливає з вимог статті 6 § 1 Конвенції, яка вимагає, що сторона обвинувачення має відкрити стороні захисту всі істотні докази на користь і проти обвинуваченого, які є в її розпорядженні, а також з положень статті 6 § 3 (b) Конвенції, яка гарантує заявнику «достатній час і можливості для підготовки захисту».

Це право також гарантується статтями 22 КПК та 290 КПК», як підкреслив ІНФОРМАЦІЯ_4 в іншій справі 607/20877/19 ККС ВС вказав, що «Європейський суд з прав людини зазначив, що як правило стаття 6 § 1 Конвенції вимагає, щоб органи кримінального переслідування повідомляли захисту всі наявні у них докази, як на обвинувачення, так і на виправдання («Роу і Девіс проти Сполученого Королівства» (Rowe and Davis v. the United Kingdom), § 60).

Питання доступу до доказів може виникнути відповідно до статті 6 Конвенції, оскільки докази, про які йде мова, є доречними для справи заявника, зокрема, якщо це має важливе значення для обвинувачень, висунутих проти заявника. Це стосується випадків, коли докази використовувалися та на них покладалися для визначення винуватості заявника, або в них містилися такі відомості, які могли б дозволити заявникові реабілітуватися або зменшити покарання.

Відповідні докази в цьому контексті - це не лише докази, які безпосередньо стосуються фактів конкретної справи, але й інші докази, які можуть стосуватися допустимості, достовірності та повноти перших («Роу і Девіс проти Сполученого Королівства» (Rowe and Davis v. the United Kingdom), § 66; «Мірілашвілі проти Росії» (Mirilashvili v. Russia), § 200; «Леас проти Естонії» (Leas v. Estonia), § 81; «Матановіч проти Хорватії» (Matanovic v. Croatia), § 161)», - зазначив Касаційний кримінальний суд у постанові від 17 травня 2023 року по справі 607/20877/19.

«У цій справі сторона захисту навела конкретні підстави щодо необхідності забезпечення їй доступу до доказів (матеріалів за результатом зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж), які перебували в розпорядженні обвинувачення. Зокрема, сторона захисту наполягала, що ці матеріали можуть містити інформацію на підтвердження версії захисту щодо провокації злочину.

Так, ВП ВС у постанові по справі 640/6847/15-к від 16 жовтня 2019 року вказала, що «суд має детально вивчати ситуації, коли процесуальні документи щодо проведених НСРД не були повністю розкриті стороні захисту на етапі завершення досудового розслідування».

«За таких обставин поряд з перевіркою дотримання умов наданого дозволу на проведення НСРД суд повинен з`ясувати причини, які перешкодили прокурору відкрити їх на більш ранній стадії. Крім того, суд згідно з усталеною практикою ЄСПЛ повинен надати стороні захисту у змагальному процесі належні процесуальні гарантії для забезпечення можливості представити свої аргументи щодо їх допустимості та належності.

Велика Палата Верховного Суду акцентує увагу на тому, що сторона обвинувачення повинна вживати необхідних і достатніх заходів для розсекречення матеріалів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД, з метою їх надання стороні захисту, і виконувати в такий спосіб вимоги щодо відкриття матеріалів іншій стороні відповідно до статті 290 КПК України.

Якщо сторона обвинувачення не вживала необхідних і своєчасних заходів, спрямованих на відкриття всіх матеріалів кримінального провадження стороні захисту, то в такому випадку має місце порушення норм статті 290 КПК України.

В судовому засіданні процесуальний прокурор, який приймав участь в справі та підтримував обвинувачення, не зміг пояснити, чому на стадії завершення досудового слідства стороні захисту не було відкрито усі матеріали НСРД, про які вони повідомили в ході дослідження доказів сторони обвинувачення. Однак, при цьому зазначив, що він призначений в даній справі прокурором уже на стадії її розгляду, а тому позбавлений можливості усунути вказані недоліки.

Таким чином, усі вище перелічені докази, суд згідно ст.ст.86,87 КПК України, з наведених вище підстав вважає недопустимими.

Європейський Суд з прав людини застосував у своїй практиці, зокрема в рішеннях у справах «Балицький проти України» від 3 листопада 2011 року, «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, «Шабельник проти України» від 19 лютого 2009 року, різновид доктрини «плодів отруєного дерева»: коли визнаються недопустимими не лише докази, які безпосередньо отримані внаслідок порушення, а також і докази, які не були б отримані, якби не були отримані перші. Таким чином, допустимі самі по собі докази отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимими.

Відповідно до ч.1 ст.7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, серед яких, зокрема, визначено верховенство права та законність. Так, принцип верховенства права у розрізі кримінального процесу розуміється як визнання людини, її прав та свобод найвищими цінностями, які визначають зміст і спрямованість діяльності держави. В той же час, законність розкривається у КПК України як обов`язок суду, слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, інших службових осіб органів державної влади неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. При цьому закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати КПК України.

Чинним КПК України відповідна норма, яка б передбачала перекваліфікацію діяння, відсутня або можливість винесення постанови про перекваліфікацію кримінального правопорушення. Слідчий чи прокурор мають право винести постанову, коли визнають це за необхідне, однак правових наслідків постанова про перекваліфікацію кримінального правопорушення не породжує.

У ч.1 ст.110 КПК України передбачений вичерпний перелік суб`єктів кримінального провадження, які мають право приймати процесуальні рішення. До них належать: а) органи розслідування, передбачені ч. 1 ст. 38 КПК України; б) прокурор (п. 15 ч. 1 ст. З, ст. 36 КПК України), який здійснює свої повноваження приймає процесуальні рішення в конкретному кримінальному провадженні з його початку до завершення (крім передбачених у КПК України винятків); в) слідчий суддя (п. 18 ч. 1 ст. З КПК України), який приймає процесуальні рішення під час досудового розслідування з метою забезпечення судового контролю за дотриманням прав, свобод та законних інтересів осіб у кримінальному провадженні; г) суд (п. 20-23 ч. 1 ст. З, ст.ст. 30, 31 КПК України), якому надане виняткове право (а власне й обов`язок) здійснювати правосуддя в кримінальному провадженні та приймати для цього відповідні процесуальні рішення.

З метою ухвалення справедливого рішення суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення лише в частині зміни кваліфікації правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч.?ч. 1, 3 ст. 337 КПК України судовий розгляд у суді першої інстанції проводиться в межах висунутого особі обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

У свою чергу, частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється відповідно до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж органом державної влади чи його посадовою особою дій або не вчинення їх у межах компетенції, але непередбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій (бездіяльності) та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Названі конституційні приписи, перебуваючи у взаємозв`язку, відображають фундаментальне положення конституціоналізму щодо необхідності обмеження державної влади з метою забезпечення прав і свобод людини та зобов`язують наділених державною владою суб`єктів діяти виключно відповідно до установлених Конституцією України та законами України цілей їх утворення, в межах повноважень та у визначений спосіб.

Згідно ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), в тому числі і розмір завданої шкоди, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, обов`язок доказування обставин, передбачених ст.91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та в передбачених законодавством випадках на потерпілого.

Відповідно до ст.94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили. Суд обмежений у праві збору доказів вини обвинуваченого за власною ініціативою та, залишаючись об`єктивним і неупередженим, має створити необхідні умови для виконання сторонами їхніх процесуальних обов`язків та здійснення наданих їм прав, розглянути кримінальне провадження і постановити відповідне рішення. Суди при розгляді кримінальних справ не вправі перебирати на себе функції обвинувачення чи захисту.

Статтею 10 КПК України встановлено рівність всіх перед законом і судом.

Відповідно до ч.2 ст.62 Конституції України та аналогічна позиція держави закріплена у ч.2 ст.17 КПК України, - ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, а, відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України та ч.4 ст.17 КПК України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Таку позицію висловлює Пленум Верховного Суду України в Постанові №9 від 01 листопада 1996 року (з наступним змінами) «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» у п. 18, а відповідно до п. 19 цієї ж постанови, визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини.

При цьому суд враховує, що однією із засад судочинства є, зокрема змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (п.4 ст.129 Конституції України). Принцип змагальності конкретизовано і в ст.22 КПК України, якою також встановлено, що під час кримінального провадження суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Під час судового розгляду допитувались ряд свідків, досліджувались письмові докази, із чого суд прийшов до висновку про відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягали доказуванню по інкримінованих особі обвинуваченнях.

Дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст.92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Вирішуючи питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою, суд керується стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами 2 і 4 ст. 17 КПК, що передбачають: ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом,? усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як із тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і з тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Зокрема, у справах, у яких наявність та/або характер умислу має значення для правової кваліфікації діяння, суд у своєму рішенні має пояснити, яким чином установлені ним обставини справи доводять наявність умислу саме такого характеру, що є необхідним елементом складу злочину, і виключають можливу відсутність умислу або інший характер умислу. Обов`язок всебічного й неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що для визнання винуватості доведеною поза розумним сумнівом версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що стосуються події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість існування іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Обвинувачення ОСОБА_6 за ч.3 ст.368 КК України, ґрунтується виключно на припущеннях і суперечливих доказах органу досудового розслідування і будь-якими письмовими чи іншими доказами не підтверджені. Згідно усталеної судової практики Верховного Суду визнання вини не є беззаперечним доказом і не звільняє слідчого, прокурора, суд від всебічної, повної та неупередженої перевірки та оцінки показань окремо та всієї доказової бази у сукупності.

Враховуючи викладене, принцип презумпції невинуватості, суд вважає, що при визначенні обставини щодо інкримінованого ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, тобто в проханні надати неправомірну вигоду та одержані неправомірної вигоди для себе за невчинення службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, неможливо покласти в основу обвинувачення, оскільки вони є суперечливими, не конкретними, не підтверджуються іншими доказами, а прокурором в судовому засіданні не доведено ту обставину, що стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи, є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Зважаючи на все вищезазначене, суд вважає, що прокурором в судовому засіданні не було доведено вчинення злочину саме ОСОБА_6 .

Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Європейський суд з прав людини, ухвалюючи рішення у справах «Шенк проти Швейцарії» від 12.07.1988 року, «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, «Яллог проти Німеччини» від 11.07.2006 року, «Шабельник проти України» від 19.02.2009 року, зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя, на недоторканість житла тощо. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому кримінальним процесуальним кодексом (ч.1 ст.86 КПК України).

Згідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України: «Кожен має право на справедливий розгляд його справи…».

Відповідно п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» №5 від 29.06.1990 року, виправдувальний вирок постановляється у випадках :… - за недоведеністю участі підсудного у вчиненні злочину, коли факт суспільно-небезпечного діяння встановлено, але досліджені судом докази виключають або не підтверджують вчинення його підсудним.

Згідно п.23 зазначеної постанови, всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.

Якщо висунуті обвинувачення у вчиненні кримінального, карного діяння, то тягар доведення цих звинувачень, тобто обов`язок щодо пошуку, збирання і надання суду доказів вини обвинуваченого, лежить на стороні обвинувачення.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 р. передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.

Так, у справі «Barbara Messequ and Javardo v. Spain» від 06.12.1998 р. (п.146) Європейський Суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться у вину: обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитись на користь підсудного.

У відповідності до роз`яснень, що містяться в ч.2 п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду від 01.11.1996 №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться лише на її користь.

Такий обов`язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, поєднуються з такими ж положеннями ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В силу ч.ч. 1, 3 ст.373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється в разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення; кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим; в діях обвинуваченого є склад злочину. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватись на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Таким чином, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, дослідивши та оцінивши докази, надані сторонами в їх сукупності, враховуючи що всі можливості збирання додаткових доказів вичерпано, суд вважає, що ОСОБА_6 необхідно виправдати в зв`язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Питання про речові докази, вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_6 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.368 КК України та виправдати на підставі п.3 ст. 373 КПК України, у зв`язку з не доведенням, що в його діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 - обрано у вигляді, застави, обов`язки не продовжувались.

Речові докази:

- мобільний телефон Хаомі з сім-карткою мобільного оператора, який передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ІНФОРМАЦІЯ_9 , після набрання вироком законної сили, повернути власнику.

- пакет з флеш картками, в кількості шість шт. з відеозаписами НРСД, два DVD-R з інформацією мобільних операторів, флеш карти з інформацією відеокамер магазину « ІНФОРМАЦІЯ_18 », ТОВ ІНФОРМАЦІЯ_20 , магазину Цифра, аптеки ТОВ Фармація Хмельниччини, приміщення стоматології, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, після набрання вироком законної сили, зберігати при справі.

Судові витрати в сумі 3786.40 грн. за проведення експертизи віднести на рахунок держави.

Цивільній позов не заявлено.

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_10 від 05.08.2024 року, 26.07.2024 року, 29.07.2024 року, після набрання вироком законної сили, скасувати.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку може бути отримана в суді учасниками судового провадження, а обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду

ОСОБА_1