Суд: Личаківський районний суд м. Львова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення законодавства про державну таємницю
Дата: 14 січня 2026 р.
Справа: №463/12314/25
Суддя: Нор Н. В.
Справа №463/12314/25
Провадження №3/463/165/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2026 року суддя Личаківського районного суду м. Львова Нор Н.В. розглянувши об`єднані адміністративні матеріали, які надійшли з Управління СБ України у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
в с т а н о в и в :
З протоколу про адміністративне правопорушення № 62/26/272-16/1478 від 15.12.2025 року вбачається, що під час проведення комісією УСБУ у Львівській області комплексної перевірки стану охорони державної таємниці, зафіксовані в акті за результатами її проведення від 04.11.2025 №62/26/6607дск. Зокрема за результатами проведення комісією УСБУ у Львівській області комплексної перевірки стану охорони державної таємниці у військовій частині НОМЕР_1 виявлені та задокументовані у вищезазначеному акті від 04.11.2025 N? 62/26/6607дск порушення вимог Закону України "Про державну таємницю" та "Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 № 939.
Зокрема, виявлено порушення (в тому числі триваючі) положень пунктів 116, 434, 435 Порядку (опис порушень в частині, що стосується, наведений у витягу з акту комплексної перевірки стану охорони державної таємниці, долучено до матеріалів справи про адміністративне правопорушення), які допущені у зв?язку з невиконанням ОСОБА_2 вимог законодавства в сфері охорони державної таємниці, як членом відповідної комісії по перевірці наявності МНСІ у військовій частині НОМЕР_2 .
Відповідно до наказу від 02.01.2025 №1/дск, ОСОБА_3 був членом комісії з перевірки наявності МНСІ у військовій частині за 2024 рік.
Загальна перевірка наявності МНСІ за 2024 рік у в/ч НОМЕР_2 оформлена двома окремими актами - "Акт загальної перевірки наявності секретних документів, справ, інших МНСІ, матеріальних носіїв службової інформації, та матеріальних носіїв, що не містять інформації з обмеженим доступом...", та "Акт перевірки наявності секретних розпорядчих документів, розпорядчих документів з грифом "Для службового користування" та розпорядчих документів що містять відкриту інформацію....", однак, загальний акт за установу в порушення вимог пункту 435 Порядку, не складався. Крім цього, в порушення вказаного пункту Порядку, до вищевказаних актів не внесено відомості щодо секретних документів мобілізаційного характеру (облікованих в мобілізаційному діловодстві).
При цьому, комісією Управління СБ України у Львівській області також встановлено, що вищезазначені та інші порушення в сфері охорони державно таємниці у в/ч НОМЕР_1 не усувались (в тому числі), оскільки не фіксувались відповідною перевірною комісією установи, членом якої був ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 розпорядженням Управління СБ України у Львівській області від 19.02.2021 № 38д надано допуск до державної таємниці за формою 2 (два). Тобто, відповідно до положень пункту 54 Порядку під час оформлення допуску до державної таємниці ОСОБА_2 взято на себе письмове зобов?язання громадянина України щодо дотримання та виконання вимог законодавства про державну таємницю, надано письмову згоду на визначені законом обмеження прав у зв?язку з допуском до державної таємниці на підтвердження того, що він ознайомлений про відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці.
Отже, ОСОБА_3 , будучи членом перевірної комісії у в/ч НОМЕР_2 , в порушення вимог статті 28 Закону та пунктів 116, 434, 435 Порядку, взятого на себе письмового зобов?язання громадянина України у зв?язку з допуском до державної таємниці, не вжив заходів щодо охорони державної таємниці у військовій частині у відповідності до вимог режиму секретності.
Вказане призвело до порушень вимог законодавства, які серед інших стали підставою для ініціювання органом СБУ проведення службового розслідування у зв?язку із виявленою загрозою витоку секретної інформації.
Беручи до уваги положення статей 28, 39 Закону, діяння ОСОБА_1 містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого пунктом б частини 1 статті 212-2 КУпАП: невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за станом охорони державної таємниці.
За правилами статті 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення справи. Частиною 2 цієї статті обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ст. 212-2 КУпАП, - не передбачена.
У судові засідання ОСОБА_1 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, незважаючи на неодноразове повідомлення.
В матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 , в якій просить суд розгляд спарви проводити у його відсутності, вину визнає, зауважень не має.
Зважаючи на застосовані способи сповіщення ОСОБА_1 про розгляд адміністративних матеріалів, судом вирішено провести розгляд справи у його відсутності, що не суперечить правовим приписам ч.1 ст.268 КУпАП.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім цього, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 суд враховує, що останній був добре обізнаний з фактом складення на нього протоколу про адміністративне правопорушення за п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП. Слід звернути увагу на той факт, що останній не заявив жодних клопотань до суду про витребування доказів, виклик свідків і не висловлював своїх міркувань щодо законності складення на нього протоколу. Під час складення протоколу, був повідомлений про порядок розгляду протоколу.
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з`ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, суд вважає, що слід вирішити справу у відсутності ОСОБА_1 та в межах тих доказів, які містяться в матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
Оглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов такого висновку.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на підставі суворого додержання законності.
Стаття 245 КУпАП передбачає, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозаписи, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколами про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
ОСОБА_1 розпорядженням Управління СБ України у Львівській області від 19.02.2021 № 38д надано допуск до державної таємниці за формою 2 (два). Тобто, відповідно до положень пункту 54 Порядку під час оформлення допуску до державної таємниці ОСОБА_2 взято на себе письмове зобов?язання громадянина України щодо дотримання та виконання вимог законодавства про державну таємницю, надано письмову згоду на визначені законом обмеження прав у зв?язку з допуском до державної таємниці на підтвердження того, що він ознайомлений про відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці.
Отже, ОСОБА_3 , будучи членом перевірної комісії у в/ч НОМЕР_2 , в порушення вимог статті 28 Закону та пунктів 116, 434, 435 Порядку, взятого на себе письмового зобов?язання громадянина України у зв?язку з допуском до державної таємниці, не вжив заходів щодо охорони державної таємниці у військовій частині у відповідності до вимог режиму секретності.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному вивченні справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з положеннями статті 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до частини другої статті 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП, є щире розкаяння.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення згідно зі статтею 35 КУпАП, судом не встановлено.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП передбачено відповідальність за порушення законодавства про державну таємницю, а саме невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці.
Вина, ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення № 62/26/272-16/1478 від 15.12.2025, витягом з акту перевірки стану охорони державної таємниці у військові частині НОМЕР_2 , витягом з порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, зобов`язанням громадянина України у зв`язку з допуском до державної таємниці, довідкою від 19.02.2021 року №38д.
З урахуванням наведених доказів суд вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушень, передбачених п. 6 ч. 1 ст. 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника: вік, соціальне положення, ступінь його вини та ставлення до вчиненого, суд вважає за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати адміністративне стягнення, в межах санкції статті.
У відповідності до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір у справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 40-1, 252, 283,284 КУпАП, суддя,-
ПОСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні правопорушень, передбачених п. 6 ч.1 ст. 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та обрати її покарання у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян 510 грн (п`ятсот десять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , в користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому даної постанови, а в разі її оскарження - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Нор Н.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua