Рішення від 18 січня 2026 р. у справі №485/2089/25 — Снігурівський районний суд Миколаївської області

Справа № 485/2089/25

Провадження №2/485/36/26

РІШЕННЯ

іменем України

19 січня 2026 року м. Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Соловйова О.В.,

секретар судового засідання Гусарова І.М.,

за участю прозивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Шабатури А.М. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Снігурівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про визнання протиправним та скасування наказу щодо оголошення догани та стягнення моральної шкоди,

встановив:

У листопаді 2025 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця", в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ № 14/Д від 22 вересня 2025 року про оголошення догани, стягнути з відповідача на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди у розмірі 29425,00 грн, покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування свого позову вказав, що з 09 квітня 2024 року він обіймає посаду заступника начальника центру діагностики (далі КЦДЗ) структурного підрозділу "Київський центр діагностики" (далі СП ЦЦД) філії "Центр діагностики залізничної інфраструктури" (далі філія ЦДЗІ) Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі АТ "Укрзалізниця"). Стаж роботи на даній посаді становить 1 рік 5 місяців 15 днів, загальний стаж роботи на залізниці становить 16 років 4 місяці 3 дні. У період виконання службових обов"язків на посаді КЦДЗ, СП КЦД філії ЦДЗІ АТ "Укрзалізниця" його було неправомірно притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Ряд зауважень, які були висунуті в його бік по розбору, який проведено 19 вересня 2025 року за розпорядженням № ЦДЗІ 08/2001н від 18 вересня 2025 року, протокол розбору № ЦДЗІ-13/84н від 24 вересня 2025 року та наказу № 14/Д від 22 вересня 2025 року, свідчать про упереджене ставлення керівництва до нього та вибіркову оцінку результатів його роботи, на думку позивача супровід цілі його звільнення, зважаючи на ряд винесених в наступному розпоряджень по проведенню розборів після оголошення оспорюваного наказу.

Підставою для застосування дисциплінарного стягнення було зазначено в оспорюваному наказі неналежне виконання посадових обов"язків п.5.1, п.5.6, п.5.7, п.512 посадової інструкції реєстраційний № ЦДЗІ-ПІ-02-01 від 19 червня 2024 року (далі посадова інструкція - 02-02), позивач стверджує що вказані порушення не підтверджено відповідачем жодним належним доказом, а саме не оформлено акт, не проведено комісійну перевірку, відсутні інші документи, які встановлювали дійсно порушення посадової інструкції. Зазначає, що службового розслідування не було проведено, відповідно до вимог ст. 149 КЗпПУ, не дотримано строків притягнення до дисциплінарної відповідальності, визначених ст. 148 КЗпПУ, дата складання протоколу і його розгляду не співпадають, що є грубим порушенням процедури.

Зокрема, згідно п. 1 за протоколом розбору № ЦДЗІ-13/84н від 24 вересня 2025 року та наказу № 14/Д від 22 вересня 2025 року, щодо можливості виявлення гостродефектних місць знімними засобами з реєстраторами до проходу мобільних засобів рейкової дефектоскопії за серпень-вересень 2025 року, позивач зазначає що сама інформація була опрацьована відділом рейкової дефектоскопії (знімних та мобільних засобів) (далі КЦД ВРД), СП КЦД, що із 17-ти позицій за таблицею що включає в собі період серпень, вересень місяць 2025 року, можливо було виявити 11 ймовірних місць тільки за скрін-шотом, але за фактичною перевіркою ручним шукачем, організованими вторинними контролями, та аналізом через комплекс каналів, кутів введення й виведення коефіцієнта руйнування, по кожному дефектному місці було прийнято рішення операторами дефектоскопних візків з розшифрування й майстрами дільниць з дефектоскопії - взяти місця під постійний нагляд, а саме позаплановий, вторинний контроль не в залежності від періодичності суцільним контролем здійснюючи економію рейкового господарства в умовах сьогодення. На думку позивача, в даній ситуації дефектні місця не несли загрозу безпеці руху поїздів. По звітній інформації за вересень місяць 2025 року по СП КЦД нараховується більше 30-ти тисяч поверхневих дефектів рейок та елементів стрілочних переводів, тому вважає що зауваження було винесено ЦДЗІ ВРД із особистих міркувань.

Згідно п. 2 за протоколом розбору № ЦДЗІ-13/84н від 24 вересня 2025 року та наказу № 14/Д від 22 вересня 2025 року, що з 191-го знімного дефектоскопного засобу з реєстратором станом на 01 вересня 2025 року, гостродефектні місця виявлялися тільки 70-ма дефектоскопними знімними засобами рейкової дефектоскопії, позивач вважає вказане зауваження з боку ЦДЗІ ВРД не професійним, оскільки 191-н знімний засіб це є загальна кількість парку дефектоскопних візків по СП КЦД, а для виконання перевірки колії достатньо по розрахунку періодичності з суцільного контролю рейок згідно пілотного проєкту за апробацією від 01 серпня 2025 року в межах СП КЦД необхідно 61-н візок з суцільного контролю рейок, в ході чого свідчить, що всі візки в кількості 191-н апарат знімного засобу не можуть проявляти ефективність по виявленню гостродефектних рейок. Затверджений проєкт періодичності по всіх 16-ти цехах діагностики СП КЦД де вказана кількість потреби дефектоскопних візків для виконання планових завдань була передана до філії ЦДЗІ, також вона розміщена на сервері Lotus - 0:PZ/OBMIN/ВР/ПЕРІОДИЧНІСТЬ/2025 - за розпорядженням філії ЦДЗІ. Зазначає, що різниця між 70-ма та 61-го дефектоскопного віка, що задіяно на 9-ть більше, ця різниця контролює й створена задля уникнення перевезень апаратів для збереження їх стану, візки розміщені на границях дистанцій колії та на станціях де великий перепад періодичності в перевірці, при формуванні графіку робіт один дефектоскопний візок стає в резерв, а інший апарта працює в іншому місці. В наведеній таблиці "ГРД по ДЗ" апаратів типу РДМ-2 в кількості 50-т візків і він із тієї модифікації що немає реєстрації запису дефектограми, з реєстраторами тільки 141-н візок та ніяк не 191-н.

Згідно п. 3 за протоколом розбору № ЦДЗІ-13/84н від 24 вересня 2025 року та наказу № 14/Д від 22 вересня 2025 року, про те що в період 01 - 05 вересня 2025 року в оперативній довідці роботи цехів діагностики СП КЦД надавалася інформація щодо проведення перевірки засобами рейкової дефектоскопії з реєстраторами зварних стиків загальною кількістю 1667 шт, позивач зазначає що насамперед потрібно було керівництву філії ЦДЗІ розробити порядок по перевірці зварних стиків при перевірці суцільним контролем рейок. В доповідній та поясненнях позивач неодноразово вказував на відсутність розпорядчого документу, який би створював рамки вимог та порядок дій в перевірці зварних стиків, які хотіло б бачити керівництво філії ЦДЗІ.

За твердженням позивача, зварні стики перевірялись з травня місяця 2025 року таким же чином по СП КЦД, а саме при суцільному контролі, працівники переходили на ручний шукач та згідно СТП 06-042:2022 виконувалась перевірка зварних стиків по технології, але не виконуючи конкретно протокол уточнюючого контролю на кожний зварний стик, оскільки жодна інструкція не вказує на такі вимоги. Оскільки інформація надавалась щоденно до філії ЦДЗІ у виді оперативної довідки, що зварні стики перевіряються при суцільному контролі то інформація приймалась й зауважень з боку керівництва не було. Протокол уточнюючого контролю виконується виключно на дефектних місцях й зберігаються дані в протоколі ручного шукача з певними глибинами залягання самого дефекту за умов технологічного рівня самого дефектоскопного апарата.

Крім того, позивач звертає увагу на те, що в нього є начальник центру КЦД Роман Розсоха, який також надає вказівки й встановлює вимоги до підлеглих в його структурній вертикалі. Ніяких розпорядчих документів не було видано, які б наголошували на порядок перевірки, вимоги в технічному аспекті чи передбачали б премію працівникам, зокрема операторам дефектоскопних візків, які були б задіяні в додатковому виконанні робіт.

Також зазначає, що оператори дефектоскопних візків із своїхз пояснень виконували перевірку зварних стиків при перевірці колії суцільним контролем ручним шукачем в розриві протоколу дефектограми й без розриву, із-за технічних можливостей це теж практикується, або ж перед початком роботи суцільного контролю рейок чи після того як перевірили всю ділянку колії згідно графіку робіт, після перевірки виконувався запис в робочий журнал об"єм виконаних робіт з прив"язкою та на кінець робочого дня доповідалася робота черговому диспетчеру ПЧ з занесенням інформації в зведений журнал робіт. По вертикалі рейкової дефектоскопії СП КЦД, первинний контроль над операторами дефектоскопних візків здійснює майстер дільниці з дефектоскопії (далі Цех) з терміном щоденно. За ним йде начальник дільниці діагностики (далі РД) з терміном контролю щонайменше один раз на місяць, за перевіркою Цеху в цілом, згідно графіку перевірок. Далі виконується перевірка начальником КЦД ВРД з терміном один раз на півроку включаючи в себе поточний ремонт та технічний контроль візків. В свою чергу, позивач як КЦДЗ виконує перевірку цехів, дільниць, відділу, виробничих підрозділів такі як "Вагон-дефектоскоп" в кількості двох одиниць, "Автомотриса дефектоскопна" та "Вагон-лабораторія". Саме майстер дільниці з дефектоскопії, як організовує роботу, тобто дає вказівку де перевіряти, в якій кількості та який вид робіт виконується так і контролює якість й достовірність звітної інформації перевіреного об"єму. Запобігти порушення з боку оператора дефектоскопного візка може оператор з розшифровки, який щоденно виконує розшифрування дефектограми. Майстер дільниці з дефектоскопії має пряме підпорядкування над оператором дефектоскопного візка з розшифровки дефектограм.

По зауваженню "в порушення вимог вимог п.11.4 ЦП-0167 контроль здійснюється одним оператором" КЦДЦ-18 - РДМ-24 № 262 (01.09.2025), позивач зазначає що в дійсності працювало два оператори, на що вказує інформація з оперативної довідки, яка надається щоденно до 16:00 години до філії ЦДЗІ та записи в робочих й зведених журналах. В протоколах дефектограм занесені оператори працюючи по місцевості, тобто закріплені за цехом діагностики, в зв"язку з тим що на обб"єм пам"яті апарату міститься обмежена кількість символів, до них/символів входить перегони, станції, службові відмітки й прізвища операторів, на цехи з неповним укомплектуванням відряджаються оператори дефектоскопних візків із інших цехів, які прибувають на 14 днів в середньому і далі відряджаються інші. Щоб занести прізвище оператора, потрібно через флеш-карту та відповідний файл завантажити інформацію з комп"ютера, після чого перезаписати на самому апараті. КЦДЦ-18 - Шепетівський цех діагностики, який потребує допомоги від других цехів діагностики в розрізі СП КЦД. За твердженням позивача, за даним зауваженням не спостерігається грубого порушення, оскільки ведуться щоденно робочі журнали, де вказуються прізвища операторів.

На зауваження "Порушення вимог п. 10.9 ЦП-0167 не внесені індивідуальні дані про операторів: КЦДД-9 - РДМ-24 № 109 (01.09.2025)", позивач зазначає що інколи в апаратах типу РДМ-24 буває збій в пограмному забезпечені та зникає половина інформації наприклад прізвища операторів дефектоскопних візків, для вирішення цього питання оператори вводять пункт "ФІО", по даному Жмеринському цеху діагностики штат укомплектований й складає 89%, прізвища операторів всі занесені, окрім тих хто недопущений до самостійної роботи із-за невідповідного розряду на такий тип візка. За твердженням позивача, вказане зауваження не є вагомим, а саме головне достовірним, оскільки візок РДМ-24 № 109 не працював на колії 01 вересня 2025 року, а був в резерві, на що вказує робочий, зведений журнал та оперативна/щоденна довідка.

Стосовно часу, який оператори дефектоскопного візку знаходяться на колії, інтервал часу що вказаний в протоколі не свідчить про те, що оператори дефектоскопних візків знаходились тілький цей час, оскільки це час роботи тільки за "протоколом запису дефектограм". Згідно інструкції з експлуатації апарата РДМ-24 швидкість перевірки повинна не перевищувати 5 км/год., сам індикатор швидкості є мінімізований з кольоровими розбіжностями, тобто можливо оступитись і вже буде показувати на приборі перевищення швидкості, це ніколи не було грубим порушенням при моніторингу цехів дефектоскопії, а в даному випадку вказана швидкість, як приклад - "РДМ-24 №227 (КЦДЦ-4) 03 вересня 2025 року перевірено 4 км колії, час роботи згідно дефектограми склав 1 год. 1 хв., що філія ЦДЗІ вказує нібито на порушення п.9.6 ЦП-0167 "Правил неруйнівного контролю рейок знімними дефектоскопами суцільного контролю". При малій кількості поверхневих дефектів, які б займали час на перевірку ручним шукачем, цілком можливо виконати поірку колії без порушень згідно "ЦП-0167". Позивач зазначає, що обов"язки моніторингу по СП КЦД згідно його розпорядження № ЦКД 2/352н від 24 вересня 2025 року покладено на ОСОБА_3 , результати які звітується на кінець місяця за підсумком зауважень рапортом на начальника КЦД.

Позивач просить врахувати, що до того і на момент того часу, як він був притягнутий до дисциплінарної відповідальності, не було взято в жодного працівника СП КЦД пояснення та винесено зауваження, як до порушника чи невиконання обов"язків робочої/посадової інструкції по тим зауваженням, які вказані в протоколі розбору № ЦДЗІ-13/84н від 24 вересня 2025 року та наказу №14/Д від 22 вересня 2025 року. Тоді як інструкція "Правила неруйнівного контролю рейок знімними дефектоскопами суцільного контролю ЦП-0167" та вказані п.9.6, п.10.9, п.11.4 в наказі № 14/Д від 22 вересня 2025 року передбачає обов"язки оператора дефектоскопного візку, оператора дефектоскопного візку з розшифровки дефектограм, налагоджувальника та майстра дільниці з дефектоскопії.

Крім того, позивач звертає увагу на те, що протокол розбору № ЦДЗІ-13/84н від 24 вересня 2025 року, а наказ № 14/Д від 22 вересня 2025 року, що свідчить на порушення процедури проведення розбору, оскільки виконується спочатку протокол і тільки за ним розробляється проект наказу.

Позивач зазначає, що його посадові обов"язки передбачають контроль і координацію дій підлеглих, ступінь тяжкості вчинених проступків мінімальна, щодо заподіяної шкоди то така відсутня, оскільки брак у роботі є пропуск гостродефектної рейки, що призводить до зламу рейки в колії, кадровий дефіцит і надмірне навантаження створили об"єктивні труднощі у виконанні всіх функцій у встановлені строки. Відповідальність позивача пов"язана в організаційному характері робіт та контролі над запланованою чи вже виконаною роботою, а не як оператор дефектоскопного візка, що виконує ультразвуковий контроль рейок (далі УЗКР). Всі підстави оголошення йому догани, які вказуються в протоколі розбору № ЦДЗІ-13/84н від 24 вересня 2025 року та наказі № 14/Д від 22 вересня 2025 року були опрацьовані та непідтверджені.

Разом з тим, відповідачем була завдана також моральна шкода, яка виразилась у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв"язку з протиправною поведінкою відповідача щодо нього, стражданнях від знецінення попереднього багаторічного досвідку роботи, приниження його ділової репутації, його авторитету перед колективом, відчуття негативних емоцій від несправедливого дисциплінарного стягнення, що призвело до втрати нормальних життєвих зв"язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя, від зниження ступеню престижу, ділової репутації як висококваліфікованого працівника та управління, необхідності надавати пояснення, виправдовування перед своїми колегами по роботі та рідними, доводити правомірність власних дій, а також переживаннях від вимушених змін в особистому та професійному житті, зумовлених незаконним дисциплінарним стягненням, порушенні усталеного способу життя та роботи, усвідомлення неодноразовості його переслідування зі сторони роботодавця та вчинюваного ним психологічного тиску, переживаннях від потреби проходження процедури дисциплінарного провадження, відчуття упередженого ставлення зі сторони працівників колективу і розуміння розгляду справи за наявності конфлікту інтересів окремих працівників колективу, переживаннях спричинених порушенням його прав, швидкоплинною процедурою дисциплінарного провадження, штучного й надуманого характеру приводу для дисциплінарного провадження, звернення за захистом порушених прав до суду, що потребували часу та зусиль, змін життєвого укладу. Окрему увагу звертає на вплив винесеної догани на розмір його заробітної плати, що призвело до порушення його прав. Щомісяця йому нараховувалась премія в розмірі 15% від його посадового окладу за згідно "Положенням про преміювання гостродефіцитних професій (посад) виробничих структурних підрозділів філії "Центр діагностики залізничної інфраструктури АТ "Українська залізниця" у відповідності до якого встановлені розмірі премій працівникам у залежності від виконання планових обсягів робіт, якості надання послуг, відповідності дій щодо забезпечення безпеки руху поїздів", вид нарахування, код 96, але за червень місяць 2025 року (премія за травень місяць 2025 року) йому не було нараховано премію, без стягнення з нього пояснення. Також за жовтень місяць 2025 року (премія за вересень 2025 року) в розрахунковому листі відсутній вид/код 96 як премія, що підтверджує з нього стягнення даного виду оплати через догану. такимч ином, за наявності порушення прав прцівника у сфері трудових відносин відшкодування моральної шкоди на підставі ст. 237-1 КЗпП України здійснюється в обраний працівником спосіб, зокрема у вигляді одноразової грошової виплати.

08 грудня 2025 року до суду від відповідача по справі АТ "Українська залізниця" надійшов відзив, у якому відповідач заперечив проти задоволення позову, зазначивши, що вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, а наказ про застосування до позивача дисциплінарного стягнення є правомірним та таким, що відповідає обставинам скоєного позивачем дисциплінарного порушення. Вказує, що позивач не вірно встановив фактичні обставини, що стали підставою для винесення наказу № 14/Д від 22 вересня 2025 року. Щодо пункту 1 протоколу ЦДЗІ-13/84н від 19 вересня 2025 року, твердження позивача що з 17 гостродефектних місць виявлених мобільними засобами дефектоскопії, 11 не несли загрозу безпеці руху поїздів, не відповідає дійсності у зв"язку з проведеним філією аналізом можливості виявлення знімними засобами рейкової дефектоскопії з реєстраторами гостродефектних рейок, які були виявлені мобільними засобами рейкової дефектоскопії за серпень-вересень 2025 року. При проведеному аналізі знімними рейкової дефектоскопії попередньо можливо було виявити 11 гостродефектних місць відображених у вищевказаному аналізі. Відповідно до п. 5.5 класифікації та каталогу дефектів і пошкоджень елементів стрілочних переводів на залізницях України затверджених наказом Укрзалізниці від 27 лютого 2013 року № 050-Ц/од, гостродефектна рейка - це рейка, що становить пряму загрозу безпеці руху через можливість руйнування під поїздом або сходу коліс з рейки. Після виявлення гостродефектна рейка підлягає негайному вилученню з колії (заміні). Зазначають, що виявлені 17 місць були замінені як гостродефектні. Щодо пункту 2 протоколу ЦДЗІ-13/84н від 19 вересня 2025 року, відповідач зазначає що в Центрі наявний парк дефектоскопних візків загальною кількістю 191 одиниць, однак з 191-го знімного дефектоскопного засобу з реєстратором станом на 01 вересня 2025 року, гостродефектні місця виявлялися тільки 70-ма дефектоскопними знімними засобами рейкової дефектоскопії. Позивач посилається на "пілотний" дослідний проект затверджений та впроваджений в роботу наказом голови правління АТ "Укрзалізниця" № 236/од від 01 серпня 2025 року "Про впровадження у роботу дослідного проєкту перевірки головних, приймально-відправних колій, стрілочних переводів та зварних стиків засобами рейкової дефектоскопії". Вищевказаний проект відповідно до пункту 1 впроваджено в роботу з 01 серпня 2025 року, а зазначені порушення у пункті 2 протоколу ЦДЗІ-13/84н від 19 вересня 2025 року охоплюють період з 01.01.2025 по 01.09.2025. Тобто інформацію вказано за вісім місяців 2025 року, а не за серпень 2025 року, про що зазначає позивач. Щодо пункту 3 протоколу ЦДЗІ-13/84н від 19 вересня 2025 року, за результатами аналізу відповідності інформації щодо кількості перевірених зварних стиків, наданої в оперативній довідці працівниками СП "КЦД", та за результатами моніторингу дефектограм дефектоскопів обладнаними реєстраторами за період з 01.09.2025 по 05.09.2025 року встановлено: при суцільному контролі, як зазначається в оперативній довідці Центру з 01.09.2025 по 05.09.2025 року, жоден зварний стик не перевірявся, про що свідчить відсутність на дефектограмах зупинок знімних засобів дефектоскопії для їх проведення чи/або відсутні протоколи уточнюючого контролю. Щодо порушення процедури проведення розбору, з матеріалів позовної заяви та пояснень позивача до розбору є можливість встановити, що протокол розбору при директорові філії "Центр діагностики залізничної інфраструктури" винесений від 19 вересня 2025 року (Т.1 а.с.198-204).

У судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог із підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 09 квітня 2024 року по теперішній час працює на посаді заступника начальника центру структурного підрозділу "Київський центр діагностики" філії "Центр діагностики залізничної інфраструктури" Акціонерного товариства "Українська Залізниця". Стаж роботи позивача на займаній посаді станом на 23 вересня 2025 року становить 01 рік 05 місяців 15 днів, що підтверджується відповідною довідкою провідного інженера філії та записами трудової книжки позивача (Т. 1 а.с. 26, 29-32).

Відпвідно до пунктів 2.1, 2.3 Положення про Філію "Центр діагностики залізничної інфраструктури" Акціонерного товариства "Українська залізниця" - Філія "Центр діагностики залізничної інфраструктури" Акціонерного товариства "Українська залізниця" є відокремленим підрозділом Товариства, який не має статусу юридичної особи. Філія діє від імені та в інтересах Товариства та в його інтересах, здійснює делеговані Товариством функції відповідно до мети, завдань та предмету діяльності Товариства.

Метою діяльності Філії є обстеження та визначення технічного стану залізничних колій, діагностика і випрбування контактної мережі та високовольтного електрообладнання, інших об"єктів інфраструктури, експлуатація та ремонт засобів вимірювальної техніки та випробувального обладнання, забезпечення ефективного функціонування та розвитку виробничотехнологічного комплекту залізничного транспорту загального користування.

Відповідно до біографічної довідки, зокрема трудової діяльності позивача, вбачається що загальний стаж/залізничний позивача становить 16 років 4 місяці 3 дні (Т. 1 а.с. 27-28).

Згідно посадової інструкції (Т. 1 а.с. 33-45), затвердженої директором філії "Центр діагностики залізничної інфраструктури" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" А.Матвійчук 19.06.2024 року, до завдань та обов`язків та сфери відповідальності заступника начальника центру структурного підрозділу "Київський центр діагностики" філії "Центр діагностики залізничної інфраструктури" Акціонерного товариства "Українська Залізниця" відноситься, зокрема:

пункт 5.1 посадової інструкції, забезпечує організацію та координацію безпеки руху поїздів Центру мобільними та знімними засобами діагностики. Здійснює контроль за організацією роботи підпорядкованих підрозділів по діагностиці інфраструктури. Контролює якість та повноту даних, своєчасність їх обліку, документування, інформування та надання звітності з цього питання;

пункт 5.6 посадової інструкції, здійснює поточне керівництво та управління діяльністю відділу рейкової дефектоскопії (знімних та мобільних засобів) та підпорядкованих підрозділів, відповідно до планів робіт, затверджених керівництвом Філії;

пункт 5.7 посадової інструкції, здійснює контроль та організацію:

- виконання підпорядкованими підрозділами Центру, планової діагностики стану колії та при необхідності, позапланової за окремим дорученням керівництва Філії в межах залізниць Товариства;

- за своєчасністю розробки щомісячних графіків перевірку стану колії мобільними засобами рейкової дефектоскопії, надання їх на затвердження директору Філії;

- за виконанням затверджених графіків перевірки колії знімних засобів діагностики;

- роботи підпорядкованих підрозділів в частині збирання, обробки і систематичного аналізу даних про стан залізничної колії. Здійснює контроль за підготовкою аналізу та своєчасністю передачі до регіональної філії "Південна залізниця" та Філії оперативної та періодичної інформації про змінистану колії згідно вимог ЦП-0274 "Інструкції з передачі, обробки, розміщення і зберігання інформації про стан залізничної колії на сервері Укрзалізниці та її використання підрозділами колійного носподарства";

- взаємодії підпорядкованих підрозділів з Філією, регіональною філією "Південна залізниця" та іншими філіями Товариства;

- надання повної та достовірної інформації щодо технічного стану колійного господарства залізниці і роботу засобів рейкової дефектоскопії;

- роботи з безпеки руху поїздів, питань охорони праці, цивільного захисту та пожежної безпеки, аелектробезпеки, природоохоронних заходів, енергозбереження, в тому числі економного використання паливно-мастильних матеріалів у підпорядкованих підрозділах;

- виконання посадових обов"язків підлеглими працівниками;

пункт 5.12 посадової інструкції, контролює й аналізує стан справ з питань рейкової дефектоскопії, підпорядкованих підрозділів. Бере участь у розслідуванні випадків зламу рейок на місцях випадків.

Розділом 7 п.7.1 посадової інструкції передбачена відповідальність за невиконання чи неналежне виконання посадових обов"язків, передбачених цією посадовою інструкцією, недотримання вимог законодавства України, Кодексу етики Товариства, законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці, Політики запобігання та протидії корупції Товариства, Антикорупційної програми Товариства, рішень наглядової ради, правління, наказів Товариства, інших нормативних документів Товариства, Правил внутрішнього трудового розпорядку, У випадку недотримання вимог зазначених документів Товариства заступник начальника центру несе кримінальну, адміністративну, дисциплінарну, та/або цивільно-правову відповідальність згідно з вимогами діючого законодавства.

Наказом директора філії "Центр діагностики залізничної інфраструктури" Акціонерного товариства "Українська Залізниця" М.Сіромахи № 14/Д від 22 вересня 2025 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" позивачу оголошено догану. З наказом позивач ознайомлений 22 вересня 2025 року, зазначивши що з наказом не згоден (Т. 1 а.с. 50-52).

Підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, є порушення вимог розділу 5 пунктів 5.1, 5.6, 5.7 Посадової інструкції в частині не здійснення контролю за організацією роботи підпорядкованих підрозділів по діагностиці інфраструктури, за якістю та повнотою даних, своєчасність їх обліку, документування, інформування та надання звітності з цього питання, не здійснення поточного керівництва та управління діяльністю відділу рейкової дефектоскопії (знімних та мобільних засобів) та підпорядкованих підрозділів, відповідно до планів робіт, затверджених керівництвом Філії, не здійснення контролю та організації роботи по виконанню затверджених графіків перевірки колії знімними засобами рейкової діагностики; роботи підпорядкованих підрозділів в частині збирання, обробки і систематичного аналізу даних про стан залізничної колії.

Як зазначено у Наказі, при проведенні розбору під головуванням дирктора філії "Центр діагностики залізничної інфраструктури" Сіромахи М.М. від 19 вересня 2025 року щодо організації роботи знімних засобів рейкової дефектоскопії по структурному підрозділу "Київський центр діагностики" (далі Центр) встановлено наступне при проведенні фахівцями відділу рейкової дефектоскопії філії "Центр діагностики залізничної інфраструктури", аналізу знімних засобів рейкової дефектоскопії по структурному підрозділу "Київський центр діагностики" за першу декаду вересня встановлено низку зауважень, а саме:

- в період 01 - 05.09.2025 року в оперативній довідці роботи цехів діагностики Центру надавалася інформація щодо проведення перевірки зварних стиків засобами рейкової дефектоскопії з реєстраторами загальною кількістю 1667 шт., з них - КЦДД-2 - 514 зварних стиків дефектоскопами РДМ-24 № 177, РДМ - 24 № 245, РДМ - 22 № 1177, РДМ-22 № 1977, КЦДЦ-4 - 480 зварних стиків дефектоскопами РДМ-22 № 164, РДМ-24 № 227, РДМ-22 № 1572, РДМ-22 №1964, РДМ-22 № 1985, РДМ-22 № 752, КЦДД-9 - 18 зварних стиків дефектоскопами РДМ-24 №109, РДМ-22 №175, РДМ-22 № 1574, РДМ-22 № 1967, КЦДЦ-18 - 655 зварних стиків дефектоскопами РДМ-24 № 127, РДМ-24 № 262, РДМ-22 № 1579, РДМ-22 № 1982. Проведеним аналізом відповідності наданої інформації щодо кількості перевірених зварних стиків, вказаної в оперативних довідках роботи знімних засобів рейкової дефектоскопії Центру та за результатами моніторингу дефектограм знімних засобів з реєстраторами встановлено, що перевірка зварних стиків не проводилися.

В процесі моніторингу дефектограм вище перелічених дефектоскопних засобів також було виявлено ряд зауважень:

- в порушення вимог п. 11.4 інструкції СП-0167 "Правила неруйнівного контролю рейок знімними дефектоскопами суцільного контролю", контроль здійснюється одним оператором - КЦДЦ-4 - РДМ-24 № 227 (01.09.2025, 03.09.2025, 04.09.2025, 05.09.2025), РДМ-22 № 1964 (01.09.2025, 02.09.2025), КЦДЦ-18 - РДМ-22 № 1579 (01.09.2025, 02.09.2025, 04.09.2025, 05.09.2025), РДМ-22 № 1982 (01.09.2025,02.09.2025, 03.09.2025, 04.09.2025, 05.09.2025);

- в порушення вимог п.10.9 ЦП-0167 "Правила неруйнівного контролю рейок знімними дефектоскопами суцільного контрою" не внесені індивідуальні дані про оператові - КЦДД-9 - РДМ-24 № 109 (01.09.2025), КЦДЦ-18 - РДМ-24 № 262 (01.09.2025);

- в порушення вимог п.10.9 ЦП-0167 "правила неруйнівного контролю рейок знімними дефектоскопами суцільного контролю" не занесені дані про ділянку колії, яка перевірялася - КЦДЦ-18 - РДМ-24 № 262 (01.09.2025, 02.09.2025, 03.09.2025).

Проведеним моніторинговим встановлено невідповідність робочого часу операторів дефектоскопних візків та фактичного часу роботи на колії наприклад РДМ-22 № 1982 (КЦДЦ-18) 02.09.2025 перевірено 5 км колії, час роботи згідно дефектограми склав 1 год. 31 хв. 03.09.2025 перевірено 4 км колії, час роботи згідно дефектограми склав 1 год. 01 хв.; РДМ-24 № 227 (КЦДЦ-4) 03.09.2025 перевірено 4 км колії, час роботи згідно дефектограми склав 1 год. 01 хв., але згідно вимог п.9.6 ЦП-0167 "Правила неруйнівного контродю рейок знімними дефектоскопами суцільного контролю", робота операторів із перевірки рейок дефектоскопом повинна займати основну частину робочого часу.

Відповідно до протоколу розбору при директорові філії "Центр діагностики залізничної інфраструктури" (Т. 1 а.с. 46-49), проведеного 19 вересня 2025 року під головуванням директора фізії "ЦДЗІ" Сіромахи М., присутніх: заступника директора філії з діагностики колії філії "ЦДЗІ" ОСОБА_4 , провідного юрисконсульта філії "ЦДЗІ" Шабатури А., начальника відділу рейкової дефектоскопії філії "ЦДЗІ" Кульнєва О., начальника відділу персоналу та соціальних питань Сіталової І., голови первинної профспілкової організації філії "ЦДЗІ" Володарчука В., запрошених: начальника СП "КЦД" Розсохи Р., заступника начальника СП "КЦД" Зайця Р., встановлено: фахівцями відділу рейкової дефектоскопії філії "ЦДЗІ" було виявлено ряд порушень в організації роботи знімних засобів рейкової дефектоскопії СП "КЦД", надання недостовірної звітної інформації (оперативна довідка роботи знімних засобів рейкової дефектоскопії, можливість виявлення гостродефектних місць знімними засобами з реєстраторами до проходу мобільни), ефективність роботи знімних засобів рейкової дефектоскопії з реєстраторами (низьке або нульове виявлення гостродефектних місць), та встановлено наступне:

1. Проведеним аналізом роботи знімних засобів рейкової дефектоскопії щодо можливості виявлення гостродефектних місць знімними засобами з реєстраторами до проходу мобільних за серпень-вересень 2025 року встановлено, що з 17 гостродефектних місць, виявлених мобільними засобами, можливо було виявити 11 ГД місць. В серпні місяці вагонамидефектоскопами по Південно-Західній залізниці було виявлено 9 ГД місць, з них 6 місць можливо було виявити до проходу вагона. У вересні місяці станом на 12.09.2025 року вагонами-дефектоскопами по Південно-Західній залізниці було виявлено 8 ГД місць, з них 5 місць можливо було виявити до проходу вагона;

2. З 191 знімного дефектоскопного засобу з реєстратором станом на 01.09.2025 року гостродефектні місця виявлялися 70 ДЗ;

3. В період 01 - 05.09.2025 року в оперативній довідці роботи цехів діагностики СП "КЦД" надавалася інформація щодо проведення перевірки засобами рейкової дефектоскопії з реєстраторами зварних стиків загальною кількістю 1667 шт., з них:

- КЦДД-2 - 514 зварних стиків дефектоскопами РДМ-24 № 177, РДМ-24 № 245, РДМ-22 № 1177, РДМ-22 № 1977;

- КЦДЦ-4 - 480 зварних стиків дефектоскопами РДМ-22 № 164, РДМ-24 № 227, РДМ-22 № 1572, РДМ-22 № 1964, РДМ-22 № 1985, РДМ-22 № 752;

- КЦДД-9 - 18 зварних стиків дефектоскопами РДМ-24 №109, РДМ-22 №175, РДМ-22 №1574, РДМ-22 №1967;

- КЦДЦ-18 - 655 зварних стиків дефектоскопами РДМ-24 №127, РДМ-24 №262, РДМ-22 №1579, РДМ-22 №1982.

Проведеним аналізом відповідності наданої інформації щодо кількості перевірених зварних стиків, вказаної в оперативних довідках роботи знімних засобів рейкової дефектоскопії СП "КЦД" та за результатами моніторингу дефектограм знімних засобів з реєстраторами встановлено, що перевірка зварних стиків не проводилася.

В процесі моніторингу дефектограм вище перелічених дефектоскопних засобів було виявлено ряд зауважень: в порушення вимог п.11.4 ЦП-0167 контроль здійснюється одним оператором:

- КЦДЦ-4 - РДМ-24 № 227 (01.09.2025, 03.09.2025, 04.09.2025, 05.09.2025), РДМ-22 №1964 (01.09.2025, 02.09.2025);

- КЦДЦ-18 - РДМ-22 №1579 (01.09.2025, 02.09.2025, 04.09.2025, 05.09.2025), РДМ-22 № 1982 (01.09.2025, 02.09.2025, 03.09.2025, 04.09.2025, 05.09.2025).

Порушення вимог п. 10.9 ЦП-0167 не внесені індивідуальні дані про операторів:

- КЦДД-9 - РДМ-24 №109 (01.09.2025);

- КЦДЦ-18 - РДМ-24 № 262 (01.09.2025).

Порушення вимог п.10.9 ЦП-0167 не занесені дані про ділянку колії, яка перевірялася:

- КЦДЦ-18 - РДМ-24 № 262 (01.09.2025, 02.09.2025, 03.09.2025).

Проведеним моніторингом встановлено невідповідність робочого часу операторів дефектоскопних візків та фактичного часу роботи на колії, наприклад РДМ-22 № 1981 (КЦДЦ-18) 02.09.2025 року перевірено 5 км колії, час роботи згідно дефектограми склав 1 год. 31 хв. та 03.09.2025 року перевірено 4 км колії, час роботи згідно дефектограми склав 1 год. 01 хв.; РДМ-24 № 227 (КЦДЦ-4) 03.09.2025 року перевірено 4 км колії, час роботи згідно дефектограми склав 1 год. 01 хв., що є порушенням п.9.6 ЦП-0167 "Правил неруйнівного контролю рейок знімними дефектоскопами суцільного контролю" в частині "Робота операторів із перевірки рейок дефектоскопом повинна займати основну частину робочого часу".

На підставі вище викладеного, комісією встановлено що заступником начальника СП "КЦД" (з дефектоскопії) ОСОБА_5 не виконуються його посадові обов"язки, а саме п.5.1, п.5.6, п.5.7, п.5.12 посадової інструкції.

Не погодившись із притягненням до дисциплінарної відповідальності (оголошенням догани) наказом від № 14/Д від 22 вересня 2025 року, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений статтею 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

У статті 139 КЗпП України встановлено, що працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до статті 140 КЗпП України трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю. У необхідних випадках заходи дисциплінарного впливу застосовуються стосовно окремих несумлінних працівників.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення (стаття 147 КЗпП України).

Частинами першою та другою статті 148 КЗпП України передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Статтею 149 КЗпП України встановлено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Догана є дисциплінарним заходом особистого немайнового характеру.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання своїх посадових обов`язків.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Згідно з частиною четвертою статті 149 КЗпП України стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які стали підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку (зокрема, в постанові від 07.06.2023 у справі № 705/985/22).

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна з важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Зміст рішень, прийнятих відповідною посадовою особою, а також порядок їх ухвалення мають ґрунтуватися на законі.

Роботодавець при виконанні адміністративних повноважень повинен діяти лише в чітко окреслених межах. Він не має діяти упереджено або його дії не мають сприйматися як такі.

Отже при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, у чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

З аналізу норм трудового права, що регулює дані правовідносини, зокрема порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності, слід дійти висновку, що для правомірного притягнення до дисциплінарної відповідальності необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника і які прямо випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку та пов`язані з ним, та прямо на нього покладені; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків як проступок має бути винним і не пов`язаним з поважними причинами; для накладення дисциплінарного стягнення має бути встановлена подія (проступок) і обов`язково вина працівника, і дані обставини (подія і склад порушення) мають бути доведені саме роботодавцем, є неприпустимим перекладення на працівника обов`язку по доказуванню своєї невинуватості. Щодо процедури застосування дисциплінарного стягнення працівнику має бути надана можливість дати письмові пояснення; для надання пояснень працівник повинен знати конкретно, за який проступок він притягається до дисциплінарної відповідальності.

У постанові Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 461/8132/17 також сформульовано висновок щодо застосування норм права, з якого вбачається, що у трудовому праві діє принцип презумпції невинуватості, згідно з яким не можна працівника притягнути до дисциплінарної відповідальності, доки не доведена роботодавцем його вина, і працівник не зобов`язаний сам доводити свою невинуватість.

Для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника.

За приписами статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов`язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності.

Виконання всіх цих вимог є безумовною запорукою правильного та законного оформлення прийнятого роботодавцем рішення, що одночасно виступає гарантією дотримання трудових прав працівників.

У постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 219/2474/19 (провадження № 61-10005св20) зроблено висновки про те, що під порушенням трудової дисципліни потрібно розуміти винне, протиправне невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов`язків. Вина як одна з ознак порушення трудової дисципліни є цілком необхідною для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності. Отже, догана є заходом дисциплінарного стягнення за вчинений працівником дисциплінарний проступок (порушення трудової дисципліни чи правил внутрішнього трудового розпорядку). Підставою застосування дисциплінарного стягнення є вчинення працівником протиправного, винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права. Дисциплінарним проступком є винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Водночас саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.

Рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинно містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин, а дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини працівника, а також бути застосованим тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини працівника.

Вказані висновки підтверджуються постановою Верховного Суду від 04.04.2018 у справі № 821/935/16, у якій вказано, що наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.

При цьому, ознакою порушення працівником трудової дисципліни, яка може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності у формі оголошення догани, є наявність вини в його діях чи бездіяльності, шкідливі наслідки та причинний зв`язок між ними і поведінкою правопорушника.

На підставі ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно достатті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності достатті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Вказаний правовий висновок визначений Верховним Судом у постановах від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, а також від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17 та від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18.

Верховний Суд у постановах від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

У практиці Європейського суду суд посилається на баланс вірогідностей задля оцінки обставин у справі. Так, зокрема, у рішенні від 23.08.2016 (заява №59166/12) «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») Європейський суд з прав людини наголошує, що «У країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

За обставинами справи встановлено, що роботодавець виявив певні порушення та недоліки у роботі підпорядкованого позивачу підрозділу. Разом з цим, матеріали справи, зокрема, наказ про оголошення догани № 14/Д від 22 вересня 2025 року та протокол розбору від 19 вересня 2025 року, не містять доказів причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 і порушенням або неналежним виконанням покладених саме на нього трудових обов`язків.

У наказі про накладення дисциплінарного стягнення не зазначено, в чому конкретно полягає неналежне виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків, тобто наказ не містить фактичних обставин, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення, відсутнє чітке та конкретне викладення змісту порушення трудової дисципліни, яке допустив позивач, що позбавляє встановити обов`язкові складові дисциплінарного проступку: його об`єктивну та суб`єктивну сторони (які саме дії або бездіяльність ОСОБА_2 роботодавець вважав порушенням). Відсутні такі дані і у протоколі розбору від 19 вересня 2025 року, на який роботодавець посилається, як на підставу винесення наказу про оголошення догани.

Факт вчинення дисциплінарного проступку має бути належним чином зафіксований за допомогою актів, довідок, доповідних записок тощо.

Надаючи оцінку інкримінованому позивачу порушенню трудової дисципліни суд виходить з відсутності в оскаржуваному наказі та документах, які стали підставою для його прийняття належних фактичних даних, які б свідчили про порушення позивачем посадових обов`язків.

Оспорюваний позивачем наказ про оголошення догани, винесений відповідачем на підставі протоколу розбору не підтвердженого належними доказами, роботодавцем не з`ясовано та не встановлено конкретних обставин вчинення дисциплінарного проступку, не встановлено причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і неналежним виконанням покладених на ОСОБА_1 посадових обов`язків, які були порушені працівником, без визначення наявності чи відсутності ступеня тяжкості вчиненого, наявності чи відсутності заподіяної діями чи бездіяльністю працівника шкоди, без визначення усіх обставин події, яка була кваліфікована керівником саме як дисциплінарний проступок.

Відповідачем в ході розгляду справи, на обґрунтування своєї позиції щодо правомірності накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани на позивача, належних та беззаперечних доказів порушення трудової дисципліни у вигляді невиконання або неналежного виконання останнім покладених на нього обов`язків, не надано.

Суд зауважує на тому, що формальне дотримання відповідачем процедури застосування до працівника дисциплінарного стягнення, без врахування пояснень позивача та дійсних обставин порушення трудової дисципліни, провини позивача у вчиненому, а також причинно-наслідкових зв`язків між діянням (бездіяльністю) та негативними наслідками, підтверджених належними доказами, виключає правомірність такого дисциплінарного стягнення, оскільки, накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани є різновидом відповідальності у сфері трудових правовідносин, так як тягне для працівника певні негативні наслідки, в тому числі позбавлення премії, звільнення та інше, а тому в таких правовідносинах застосовуються загальні положення для притягнення винуватої особи до відповідальності, які передбачають необхідність встановлення вини працівника у формі умислу або необережності за порушення чітких положень правил внутрішнього трудового розпорядку (трудової дисципліни) або виробничої дисципліни, а також формування у наказі об`єктивної сторони - суті правопорушення.

Таким чином, враховуючи що відповідачем не доведено неналежного виконання позивачем ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків, не доведено елементів складу дисциплінарного проступку, керуючись принципом презумпції невинуватості, який діє в трудовому праві, згідно з яким не можна притягнути працівника до дисциплінарної відповідальності, доки роботодавцем не доведена його вина, і працівник не зобов`язаний сам доводити свою невинуватість, а при відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, суд дійшов висновку про відсутність підстави для накладення на позивача дисциплінарного стягнення у виді догани, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Вирішуючи спір в частині відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Так, відповідно до ст.237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (з відповідними змінами) роз`яснено, що відповідно до ст.237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Тобто, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин відшкодування моральної шкоди на підставі ст. 237-1 КЗпП України здійснюється в обраний працівником спосіб.

Верховний Суд України у постанові від 25 квітня 2012 року у справі № 6-23цс12 сформулював основні підходи до відшкодування моральної шкоди у разі порушення прав працівника. Так, Верховний Суд України указав, що норма статті 237-1 КЗпП України містить перелік юридичних фактів, що складають підставу виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди.

За змістом указаного положення закону підставою для відшкодування моральної шкодиє факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин (статті3,4,11,31 ЦПК України).

Норми КЗпП України не містять будь-яких обмежень чи виключень для компенсації моральної шкоди в разі порушення трудових прав працівників, а стаття 237-1 цього Кодексу передбачає право працівника на відшкодування моральної шкоди у обраний ним спосіб, зокрема, повернення потерпілій особі вартісного (грошового) еквівалента завданої моральної шкоди, розмір якої суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у її житті та з урахуванням інших обставин,

Тобто за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум тощо) відшкодування моральної шкоди на підставі статті 237-1 КЗпП України здійснюється в обраний працівником спосіб, зокрема у вигляді одноразової грошової виплати.

Отже компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, шляхом поновлення на роботі, а має самостійне юридичне значення.

Адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Сама лише констатація у судовому рішення порушення прав позивача не завжди може бути достатньою для того, щоб захист міг вважатися ефективним.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12.07.2007).

Окрім цього, Європейський суд з прав людини в пункті 37 рішення у справі «Недайборщ проти російської федерації» зазначив, що заявнику не може бути пред`явлено вимогу про надання будь-якого підтвердження моральної шкоди, яку він поніс, що означає, що при наявності встановленого факту порушення прав заявника моральна шкода наявна та констатується судом.

Відповідно до п. 9 Постанову Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі № 752/17832/14-ц зазначено, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь компенсацію за заподіяну моральну шкоду в розмірі одноразової грошової виплати у сумі 29425,00 грн.

З огляду на викладене, надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам у їх сукупності, суд доходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення компенсації за спричинену відповідачем моральну шкоду, завдану позивачу внаслідок незаконного оголошення догани, оскільки позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження порушення його прав у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків та вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя, а також позивачем доведено наявність причинного зв`язку між моральною шкодою і незаконним наказом відповідача.

Разом з тим, суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, знаходить суму моральної шкоди у розмірі 29425,00 грн не підтвердженою належними доказами, зокрема доказів того що позивач отримував щомісячно премію в розмірі 15 % від його посадового окладу та/або отримував одноразову грошову виплату у заявленому розмірі жодними доказами не підтверджено, а тому вважає за необхідне в цій частині позов задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача моральну шкоду в сумі 10000,00 грн, що буде належною сатисфакцією понесених душевних страждань.

За змістом ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 1211,20 грн (за вимогу немайнового характеру визнання незаконним та скасування наказу щодо оголошення догаги) та 3028,00 грн (за вимогу майнового характеру відкодування моральної шкоди).

Оскільки суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 10000,00 грн моральної шкоди, задовольнивши 33,98 % позовних вимог у вказаній частині. Отже з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 2240,11 грн (1211,20 грн за вимогу немайнового характеру визнання незаконним та скасування наказу щодо оголошення догани + 1028,91 грн за вимогу про відшкодування моральної шкоди).

Керуючись ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про визнання протиправним та скасування наказу щодо оголошення догани та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ філії "Центру діагностикизалізничної інфраструктури" Акціонерного товариства "Українська залізниця" № 14/Д від 22 вересня 2025 року про оголошення догани ОСОБА_1 .

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 40075815, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд.5) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн (десять тисяч грн 00 к.) та понесені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволених позовних вимог в сумі 2240,11 грн (дві тисячі двісті сорок грн 11 к.).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення - 19 січня 2026 року.

Суддя О. В. Соловйов