Вирок від 14 січня 2026 р. у справі №523/9984/25 — Пересипський районний суд міста Одеси

Пересипський районний суд міста Одеси Справа № 523/9984/25

Провадження №1-кп/523/820/26

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

15 січня 2026 року

Пересипський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3

в присутності обвинуваченого, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025163490000172, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 06.03.2025, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця м. Одеси, громадянина України, працюючого різноробочим в ТОВ "Компанія "Бласт і КО", зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий Суворовським районним судом м. Одеси, 01.03.2023 року, за ч.ч. 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, строком на 4 роки 6 місяців, зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,

у скоєні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив умисне, корисливе майнове кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, 05.03.2025 близько 20 години 00 хвилин (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_4 , перебуваючи по вулиці Балтська дорога біля будинку № 31 в м. Одесі, знаходячись у салоні автомобіля марки «BYD» моделі «F3» д.н.з. НОМЕР_1 сірого кольору, номер шасі (кузова): НОМЕР_2 , за кермом якого знаходився ОСОБА_5 , з`явився умисел направлений на незаконне заволодіння вищевказаним транспортним засобом.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , з метою заволодіння транспортним засобом, з корисливих мотивів та з метою використання для власних потреб, умисно, діючи з урахуванням сприятливої для нього обстановки, яка на його переконання виключала можливість втручання власника чи сторонніх осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з погрозою застосування насильства, що не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого почав наносити удари молотком, який тримав при собі по останньому. В послідуючому ОСОБА_5 переживаючи за своє життя та здоров`я та від нанесених ударів покинув автомобіль марки «BYD» моделі «F3» д.н.з. НОМЕР_1 сірого кольору, вистрибнувши з нього. Тим самим ОСОБА_4 отримав контроль над автомобілем марки «BYD» моделі «F3» д.н.з. НОМЕР_1 сірого кольору перелізши за кермо автомобіля та почав рух на вказаному транспортному засобі покидаючи місце вчинення злочину. В подальшому ОСОБА_4 керуючи транспортним засобом марки «BYD» моделі «F3» д.н.з. НОМЕР_1 сірого кольору, номер шасі (кузова): НОМЕР_2 , що належить потерпілому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , всупереч волі останнього, чим завдав матеріального збитку потерпілому на загальну суму 140343,00 (сто сорок тисяч триста сорок три) гривні.

Крім того, продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про військову агресію збройних сил російської федерації та впровадження на території України воєнного стану відповідно до Указу Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, згідно з яким в Україні запроваджено воєнний стан з 05:30 години 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався, востаннє Указом від 28 жовтня 2024 року № 740/2024, затвердженим Законом України від 29 жовтня 2024 року № 4024-IX), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб, 05 березня 2025 року, перебуваючи по вул. 4-та Пересипська в м. Одеса, вчинив умисний корисливий злочин проти власності за наступних обставин.

Так, ОСОБА_4 05.03.2025 року близько 20:00 год, більш точного часу досудовим слідством встановити не вдалося, перебуваючи по вулиці 4-та Пересипська в м. Одесі, у салоні автомобіля марки «BYD» марки «F3» д.н.з. НОМЕР_1 сірого кольору, який належить ОСОБА_5 , вирішив незаконно заволодіти чужим майном, шляхом таємного викрадення, достовірно знаючи, що за його діями ніхто не спостерігає.

З метою реалізації своїх злочинних дій ОСОБА_4 перебуваючи за водійським кермом, автомобіля марки «BYD F3» д.н.з. НОМЕР_1 сірого кольору, зліва від керма, на автотримачі, побачив мобільний телефон «Xiaomi Redmi 12 Lite» 128 GB IMEI1: НОМЕР_3 IMEI2: НОМЕР_4 . В цей час у ОСОБА_4 виник єдиний умисел на крадіжку вищевказаного мобільного телефону, яким він вирішив незаконно заволодіти.

Після чого, ОСОБА_4 , реалізуючи свої злочинні наміри, діючи умисно, з корисливих мотивів, з єдиним умислом на крадіжку чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи у салоні автомобіля марки «BYD F3» д.н.з. НОМЕР_1 сірого кольору, таємно викрав мобільний телефон «Xiaomi Redmi 12 Lite» 128 GB IMEI1: НОМЕР_3 IMEI2: НОМЕР_4 , з викраденим вищевказаним майном ОСОБА_4 з місця злочину зник та у подальшому розпорядився ними на власний розсуд.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 завдав потерпілому ОСОБА_5 матеріального збитку на загальну суму 5333,00 грн.

При допиті обвинувачений ОСОБА_4 , провину визнав в повному обсязі, та пояснив, що 05.03.2025 року ввечері на вул. Балтська дорога, 40 сів в таксі із знайомою дівчиною та поїхали на Таїрово, в ході поїздки, таксист його обізвав та виник словесний конфлікт, він дістав молоток, який в нього залишився з роботи, та почав бити водія машини, потім таксист вистрибнув з машини, а сам він сів за кермо автомобіля та поїхав далі. Зазначив, що перебував у стані алкогольного сп`яніння. Також пояснив, що в салоні автомобіля знаходився телефон, після того, як він на машині в`їхав в паркан, він забрав телефон та сховав його в контейнері, а після затримання добровільно видав телефон.

У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, з урахуванням повного визнання ОСОБА_4 , своєї провини в інкримінованому йому кримінальних правопорушень за ч.4 ст.185, ч.2 ст.289 КК України, правильного розуміння ним та іншими учасниками процесу встановлених судом обставин, їх згоди і відсутності сумніву в добровільності та істинності позицій, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Аналізуючи усі докази надані стороною обвинувачення суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень в судовому засіданні є доведеною повністю.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 , за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану та за ч. 2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, поєднані з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого.

Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» № 5 від 29.06.1990 р. мотивування у вироку висновку, щодо кваліфікації злочину, полягає у зіставленні ознак установленого судом злочинного діяння і ознак злочину, передбаченого тією чи іншою статтею кримінального закону, його частиною або пунктом, і формулюванні висновку про їх відповідність.

Суд зіставивши зміст конкретних норм КК України, а саме передбачених ч.4 ст.185 та ч.2 ст.289 КК України, дійсні, об`єктивно встановлені у судовому засіданні, фактичні обставини суспільно небезпечних діянь, дійшов висновку про їх відповідність.

Суд, відповідно до ст. 94 КПК України за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний наданий прокурором допустимий доказ з точки зору належності, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття процесуального рішення, установив поза розумним сумнівом співіснування достатньо вагомих, переконливих, чітких і узгоджених між собою ознак та схожих неспростовних презумпцій факту:

- доведеності вчинення суспільно небезпечних діянь, які містять склад злочинів.

- обґрунтованості обвинувачення.

При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Суд при оцінці доказів має керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою - п.п. 161,150,100 рішення Європейського суду з прав людини у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Нечипорук і Йонкало проти України, «Салман проти Туреччини».

Судом в ході судового розгляду забезпечено обвинуваченому ОСОБА_4 , передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право на захист від обвинувачення і його реалізація шляхом надання розумної можливості представляти свою правову позицію, свої докази, оскаржувати допустимість доказів, заперечувати проти них, їх використання.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Згідно вимог п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, встановлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , передбачені ст. 66 КК України є: щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , передбачені ст. 67 КК України є: вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.

Судом вирок ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України.

Суд, відповідно до ст. 368 КПК України, вирішив усі питання при ухваленні вироку.

Враховуючи всі встановлені під час судового розгляду обставини цього кримінального провадження, беручи до уваги особу обвинуваченого, те що ОСОБА_4 має місце мешкання, на обліку в наркологічному та психоневрологічному кабінетах не значиться, раніше неодноразово судимий, вчинив злочин у стані алкогольного сп`яніння, завдані збитки потерпілому не відшкодував, керуючись вимогами кримінального закону і передбачених цим законом санкцій, з метою виправлення обвинуваченого, а також попередження вчинення ним нових злочинів, суд вважає, що цілі покарання обвинуваченого, будуть досягнуті з такою мірою покарання, як позбавлення волі на певний строк.

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 слід залишити без змін.

Доля речових доказів у кримінальному провадженні вирішується в порядку ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні підлягають стягненню з обвинуваченого.

У зв`язку з повним визнанням обвинуваченим цивільного позову, його слід задовольнити в повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 100, 128, 176, 367-371, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.289 КК України, та призначити йому наступне покарання:

-за ч.4 ст.185 КК України - 5 (п`ять) років позбавлення волі.

-за ч.2 ст.289 КК України - 5 (п`ять) років 1 (один) місяць позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити - 5 (п`ять) років 1 (місяць) позбавлення волі без конфіскації майна.

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Арешт, накладений на речові докази, - скасувати.

Речові докази, а саме: предмет ззовні схожий на молоток з дерев`яною ручкою, змив з ручки КПП автомобіля BYD F 3, д.н.з. НОМЕР_5 , змив з керма автомобіля BYD F 3, д.н.з. НОМЕР_6 , змив з внутрішньої ручки задніх пасажирських правих дверей автомобіля BYD F3, д.н.з. НОМЕР_5 , змив з внутрішньої ручки передніх пасажирських правих дверей автомобіля BYD F3, д.н.з. НОМЕР_5 - знищити; мобільний телефон «Хіаоті Redmi 12 Lite» з двома сім-картами оператора ТОВ «Лайфселл» номер невідомий та ПрАТ «Київстар» НОМЕР_7 - повернути власнику ОСОБА_5 .

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Держави, судові витрати за проведення судово товарознавчої експертизи в розмірі 18 555 гривень 00 копійок..

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спричинену майнову шкоду у розмірі 145 673 гривні 00 копійок.

Копії вироку вручити під розписку прокурору та ОСОБА_4 , а також надати для відома іншим заінтересованим особам.

Вирок може бути оскаржений сторонами судового провадження з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Пересипський районний суд міста Одеси протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги у випадку її відсутності.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Пересипського

районного суду міста Одеси ОСОБА_1