Постанова від 18 січня 2026 р. у справі №488/2358/25 — Корабельний районний суд м. Миколаєва

Справа № 488/2358/25

Провадження № 3/488/10/26

ПОСТАНОВА

19.01.2026 року суддя Корабельного районного суду міста Миколаєва у складі:

судді Головіної Т.М., секретаря Мамедової В.С., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Савченка В.А. (поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням системи «EasyCon»),розглянувши у відкритому судовому засіданні в залу суду в м.Миколаєві матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця ЗСУ, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Судом встановлено, що 31.05.2025 року о 00:24:00:00 годині водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем Mercedes-benz ML270CDI державний реєстраційний номер НОМЕР_1 в м. Миколаєві по пр.Богоявленському 271 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. У встановленому законом порядку пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестеру «Drager»; показник тесту склав 1,46 % проміле, чим порушив п. 2.9 а ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про слухання справи повідомлений належним чином, причини своєї неявки не повідомив.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Савченко В.А., відповідно до письмового клопотання, просив зупинити провадження по справі у зв`язку з перебуванням ОСОБА_1 на службі у ЗСУ до його звільнення з військової служби; відповідно до письмових заперечень вважає, що провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, необхідно закрити, оскільки в його діях відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, бо наданий відеозапис не містить факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а представлений відеофайл містить відеозапис, який фіксує рух невідомого транспортного засобу під керуванням невідомої особи через більше ніж дві години від подій, які описані в протоколі, тоді як ОСОБА_2 стверджує, що в зазначений в протоколі час та місці не керував автомобілем, а перебував у ньому, як у такому, який знаходився в нерухомому стані. Співробітниками поліції порушено порядок огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, оскільки ними не було визначено ознак алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , не отримано згоди ОСОБА_1 з результатами його огляду за допомогою Драгеру. Проведення огляду ОСОБА_1 проводилося неналежним суб`єктом, бо проведення огляду на стан сп`яніння військовослужбовців, які виконують обов`язки військової служби, у відповідності до вимог ст.266-1 КУпАП, не належить до повноважень працівників поліції.

Щодо клопотання захисника Тхіра Д.А. про зупинення провадження до звільнення ОСОБА_1 з військової служби, суд приходить до наступного:

в КУпАП відсутня норма, яка б передбачала зупинення провадження у справі.

В свою чергу, правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП не визначено серед тих, розгляд яких відбувається за обов`язкової участі особи, що притягається до адміністративної відповідальності. ОСОБА_1 у судовому засіданні представлений захисником, останній у повній мірі ознайомлений з матеріалами провадження, в тому числі отримав копію технічного запису (відеозапис з портативних камер патрульних поліцейських).

Розгляд справи неодноразово відкладався за клопотанням захисника Тхіра Д.А., у тому числі задля надання додаткових заперечень по справі. Захиснику ОСОБА_1 , відповідно до постанови суду, за клопотанням останнього, судом дозволено брати участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням системи «EasyCon».

Суд наголошує, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі і її захисник, повинні добросовісно використовувати надані їм процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язані демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи.

Таким чином, для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, представленої захисником у даному випадку, було надано достатньо часу і створено усі умови для можливості реалізувати свої процесуальні права належним чином, в тому числі надано достатньо часу для надання пояснень, подання доказів. Захисником до суду подано чисельні заперечення з приводу неналежності та недопустимості наданих суду доказів на обгрунтування провини ОСОБА_1 , яким судом буде надана належна оцінка. Захисник не обґрунтовує конкретно, чому, на його думку, розгляд справи неможливий без участі ОСОБА_1 , за участі його захисника.

Ст.277 КУпАП визначені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, а ст. 38 КУпАП визначені строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, які зупиненню, поновленню чи продовженню не підлягають. Натомість строки звільнення ОСОБА_1 з військової служби невідомі, а визначені ст. 38 КУпАП строки притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 з часом спливають.

Враховуючи вищевикладені обставини, не знаходжу підстав для зупинення провадження по справі, вважаю за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів, за відсутності ОСОБА_1 , який представлений захисником - адвокатом Савченком В.А.

Не дивлячись на невизнання провини ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, його провина підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами:

даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №346807 від 31.05.2025 року, відповідно до яких ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем Mercedes-benz ML270CDI державний реєстраційний номер НОМЕР_1 в м. Миколаєві по пр.Богоявленському 271 з явними ознаками алкогольного спяніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. У встановленому законом порядку пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестеру «Drager»; показник тесту склав 1,46 % проміле, чим порушив п. 2.9 а ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП;

актом огляду на стан алкогольного сп`яніння із зазначенням ознак алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 ;

роздруківкою тестування №1841 від 31.05.2025 року, відповідно до якої огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння проводився 31.05.2025року о 00:42 годині за допомогою спеціального технічного засобу «DragerAlkotest 6810», номер приладу АRВН 0631, результати огляду - 1,46% проміле;

відеозаписом, який містить відеозапис з відеореєстратора службового автомобіля поліцейських та відеозапис з нагрудних реєстраторів патрульних (їх представлено два, на диску вони ідуть один за одним). З відеозаписів з нагрудних реєстраторів патрульних вбачається, що 31.05.2025 року о 00:24 години інспектор УПП підходить до автомобіля під керуванням ОСОБА_1 . Автомобіль припаркований на узбіччі, перебуває у заведеному стані та з увімкненим аварійним сигналом. ОСОБА_1 перебуває за кермом автомобіля. Інспектором повідомлено ОСОБА_1 , що його автомобіль зупинено за порушення ПДР України — зокрема, відсутність заднього номерного знаку. ОСОБА_1 виходить з автомобіля та в ході спілкування (00:29:06 години другого запису), інспектор просить ОСОБА_1 зробити видох, після чого повідомляє, що той має ознаки алкогольного сп`яніння - запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатору Drager на місці, або в медичному закладі (00:37:52), на що ОСОБА_1 відповідає відмовою та каже, що знає, що відмова тягне відповідальність за Законом. Інспектор пропонує ще раз ОСОБА_1 пройти названий огляд, на що останній повідомляє, що вживав алкоголь, що «може надути 100 відсотків». Надалі ОСОБА_1 погоджується пройти огляд на місці та о 00:42 годині проходить названий тест, результати якого склали 1,46 проміле. Інспектор повідомляє ОСОБА_1 , що той перебуває у стані алкогольного сп`яніння та що відносно нього буде складено протокол за ст.130 КУпАП, після того роз`яснює ОСОБА_1 , що він має право пройти огляд також у медичному закладі, на що ОСОБА_1 відповідає, що не бачить у цьому сенсу, що не бажає.

Аналізуючи представлені суду та досліджені докази, приходжу до наступних висновків:

Відповідно ч. 1 ст. 130 КУпАП, до адміністративної відповідальності притягуються особи, які керують транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Відповідно до вимог п. 2.9 “а” Правил дорожнього руху України, водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд не приймає до уваги заперечення захисника Тхіра Д.А. щодо факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, та доводи його захисника щодо відсутності таких доказів з огляду на наступне:

суб`єктом правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, коли особі інкримінується керування транспортним засобом у стані сп`яніння або відмова від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, може бути будь-яка особа, що досягла шістнадцятирічного віку (ст.12 КУпАП), яка керувала транспортним засобом.

Отже, обов`язковому з`ясуванню підлягає факт керування особою транспортним засобом, адже відповідно до диспозиції ч.1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

При цьому основною ознакою суб`єкта зазначеного правопорушення є саме елемент керування особою транспортним засобом, отже зазначена обставина обов`язково належить до предмету доказування під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

За пунктом 1.10. ПДР водієм визнається особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

У пункті 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23грудня 2005року за №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Названі заперечення сторони захисту спростовані матеріалами даної справи.

Представлений суду відеозапис складається з двох відеофайлів, перший з яких отриманий з відеореєстратора службового автомобіля поліцейських, сам відеозапис не містить дати та часу, та на ньому зафіксовано, як автомобіль співробітників поліції рухається за автомобілем з логотипом «mercedes», на якому відсутній задній номерний знак та який зупиняється на проїзній частині міста біля дорожніх знаків. Другий та третій відеофайли отримані з бодікамер поліцейських, містять процедуру огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння. Вони розпочаті о 00:24:00 годині.

Надавши аналіз оспорюваному стороною захисту відеозапису з відеореєстратора службового автомобіля поліцейських, з огляду на його учасників - співробітників поліції, їх зовнішні ознаки та одяг, а також місце розташування автомобіля на проїзній частині по пр.Богоявленському м.Миколаєва та біля дорожніх знаків, та задню частину автомобіля, яка не містить номерного знаку, які є абсолютно ідентичними з відеозаписом з бодікамер патрульних, суд приходить до висновку, що відеозаписом з відеореєстратора автомобіля поліцейських зафіксовано саме рух автомобіля під керуванням ОСОБА_1 та його подальшу зупинку на вимогу поліцейських, а зазначення на заставці до названого запису дати та часу - початок запису 31 Мау 2025 02:26:08 години, кінець - 31 Мау 2025 02:27:01 години свідче виключно про або неналаштування на відеореєстраторі поточного часу, або про помилкове визначення такого часу на заставці, яка не є самим записом, що не тягне за собою недопустимість названого доказу.

Поміж іншого, при спілкуванні з поліцейськими, відповідно відеозапису на місці події, водій ОСОБА_1 не висловлював жодного заперечення та зауваження стосовно того, що він керував транспортним засобом, у тому надавав пояснення з приводу порушення ним ПДР України в частині відсутності номерного знаку, пояснивши цей факт тим, що загубив його при русі. Більш того, із розмови ОСОБА_1 та працівників поліції слідує, що останній каже що «не виправдовує свою поведінку, що не може пояснити, чому за кермо не сів його товариш, який перебував в автомобілі з ним, натомість був тверезий» (00:35:20 година запису).

Доводи сторони захисту про порушення співробітниками поліції порядку огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, бо не було визначено ознак алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , суд вважає спростованими представленим суду відеозаписом, відповідно до якого інспектором чітко визначено ознаки алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 після здійснення ним видоху та такі ознаки названі ОСОБА_1 ; з огляду на їх наявність останньому запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Суд також відкидає доводи сторони захисту щодо не отримання згоди ОСОБА_1 з результатами його огляду за допомогою Драгеру, з огляду на наступне.

Відповідно порядку, встановленого ст. 266 КУпАП, огляд осіб, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння проводиться поліцейськими з використанням спеціальних технічних засобів або, уразі незгоди водія на проведення такого огляду поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я, перелік яких затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій.

Відповідно до представленого суду відеозапису, ОСОБА_1 на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці після повторної пропозиції інспектора погодився, жодних заперечень проти такого огляду чи відмови у його проходженні не висловив, після проведеного огляду в медичний заклад для оскарження результатів огляду проїхати відмовився, свою згоду з результатами огляду підтвердив особистим підписом у протоколі та роздруківці тестування, тому підстав вважати, що ОСОБА_1 з результатами газоаналізатору Drager не погодився у суду немає, відтак, у протоколі вірно зафіксований факт проходження водієм такого огляду та його результати.

Щодо проведення огляду ОСОБА_1 неуповноваженим на такі дії органом, суд такі твердження захисника рахує безпідставними та надуманими, з огляду на те, що у відповідності до вимог ст.266-1 КУпАП, огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння…. проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення виключно у разі виконання ними обов`язків військової служби або перебування у такому стані на території військових частин, на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, однак ні як не під час керування такими особами транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння, коли складання протоколів відбувається у відповідності до вимог ч.1 п.1 ст.255 КУпАП, уповноваженими на такі дії посадовими особами органів Національної поліції.

Отже, проаналізувавши відомості, наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що всі твердження захисника мають суто суб`єктивні оціночні судження, тому розцінюються судом як обраний спосіб захисту з метою уникнення ОСОБА_1 відповідальності.

Під час розгляду справи судом захисник Тхіра Д.А. не навів переконливих доводів, які б свідчили про відсутність в діях ОСОБА_1 як події, так і складу адміністративного правопорушення.

З`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, які узгоджуються між собою, оцінивши їх у сукупності, доходжу висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП - у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Підстав вважати, що порядок проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння співробітниками поліції було порушено, у суду немає.

Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

Відповідно до ст. 33, 34 КУпАП при накладені адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

З врахуванням скоєного, особи ОСОБА_1 , характеру вчиненого правопорушення та ступеню його суспільної небезпеки, вважаю за необхідне застосувати до останнього адміністративне стягнення, визначене санкцією інкримінованої статті у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Керуючись статтями 283-284, 289, 294 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Штраф перерахувати в державний бюджет на користь держави (р/р UA438999980313010149000014001, отримувач: Миколаївське ГУК/Микол. обл./21081300, ЄДРПОУ: 37992030, Банк: Казначейство України (ЕАП), МФО ДКСУ: 21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок) гривень в дохід держави (р/р UA318999980313191206000014481, отримувач: Миколаїв. ГУК/Корабел.р-н/22030101, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ: 37992030).

На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Корабельний районний суд міста Миколаєва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Т.М. Головіна