Рішення від 18 січня 2026 р. у справі №127/33963/25 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/33963/25

Провадження 2/127/7705/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Борисюк І.Е., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернулось Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.11.2021 між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 647/21-Т/В, згідно якого позивач взяв на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення застрахованого транспортного засобу «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_1 . 20.10.2022 о 12 год. 30 хв. у м. Вінниця по вул. Немирівське шосе, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «ГАЗ 2752-404», д.н.з. НОМЕР_2 , перед перестроюванням в праву крайню смугу не переконався в безпечності та скоїв зіткнення з транспортним засобом «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався у праві смузі. Внаслідок вказаної ДТП застрахованому у позивача транспортному засобу «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_1 , були спричинені механічні пошкодження, а його власнику завданий матеріальний збиток у розмірі вартості відновлюваного ремонту пошкодженого транспортного засобу, який склав 67 001, 73 гривень. Відповідно до постанови Вінницького міського суду Вінницької області по справі № 127/24289/22 від 10.11.2022 відповідача визнано винним у вчиненні вищевказаної ДТП. Відповідно до страхового акту № 006.01572522-1 від 27.10.2022 позивач визнав ДТП страховим випадком та прийняв рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 67 001, 73 гривень, виплата якого підтверджується платіжним дорученням № 56595154 від 28.10.2022. Позивач звернувся до ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», де була застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача, з вимогою про сплату страхового відшкодування, на що ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» здійснило виплату страхового відшкодування в сумі 52 519, 07 гривень.

Вищевикладене й стало підставою для звернення до суду позивача із вимогою про стягнення з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) в розмірі 10 809, 16 гривень. Також представник позивача просила суд стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Ухвалою суду від 29.10.2025 вищевказану заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також даною ухвалою запропоновано учасникам справи надати суду заяви по суті справи та докази у строк, встановлений судом та відмовлено адвокату позивача у витребуванні доказів.

З матеріалів справи вбачається, що поштові відправлення із ухвалою суду від 29.10.2025 та копією позовної заяви із доданими до неї документами, неодноразово направлені відповідачу за адресою його місця проживання (перебування) зареєстрованою у встановленому законом порядку, повернулися до суду із відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою». (а.с. 40-43) Суд вжив усіх можливих заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи.

Враховуючи положення ст. 128 ЦПК України, вважається, що відповідач був належним чином повідомленим про розгляд справи. Також, враховуючи положення п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України, ухвала суду від 29.10.2025 вважається врученою відповідачу.

У строк, визначений судом ухвалою від 29.10.2025, від відповідача відзив на позов не надійшов.

Будь-які докази по справі чи клопотання, крім поданих позивачем разом із позовною заявою, від учасників справи на адресу суду не надходили.

Враховуючи вищевикладене та положення ст. 279 ЦПК, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 10.11.2022 по справі № 127/24289/22, яка набрала законної сили 22.11.2022, як те вбачається з ЄДРСР, доступ до якого є публічним, було встановлено наступне:

« ОСОБА_1 , 20.10.2022 року о 12:30 год., в м. Вінниці по вул. Немирівське шосе, керуючи транспортним засобом «ГАЗ», д.н.з. НОМЕР_2 , перед перестроюванням в праву крайню смугу не переконався в безпечності та скоїв зіткнення з транспортним засобом «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався у правій смузі. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальним збитком. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.1 ПДР України, що також підтверджується схемою місця ДТП від 20.10.2022 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 20.10.2022 року.»

Вищевказаним судовим рішенням ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850, 00 гривень.

Згідно із ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

27.10.2021 між ПАТ «СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_3 було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу «ALL RISKS» № 647/21-Т/В, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов`язані із володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_1 . (а.с. 7-13)

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Судом встановлено, що подія, яка сталася 20.10.2022, є страховим випадком.

Згідно із ст.ст. 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на момент ДТП на відповідній правовій підставі володів транспортним засобом марки «ГАЗ», д.н.з. НОМЕР_2 , оскільки під час керування мав посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб. Іншого з матеріалів справи не вбачається.

Внаслідок ДТП, транспортний засіб марки «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_3 (а.с. 15зв.), був пошкоджений.

Судом встановлено повідомлення 20.10.2022 ОСОБА_3 , яка на відповідній правовій підставі володіла вищевказаним транспортним засобом на момент ДТП, страхової компанії про настання страхового випадку 20.10.2022. (а.с. 14-15)

З матеріалів справи не вбачається, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч. 5 ст. 1187 ЦК України).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Частиною першою статті 25 Закону України «Про страхування», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта, що складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, визначеній страховиком.

Статтею 9 Закону України «Про страхування», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Відповідно до рахунку на оплату № Ф-00001742 від 24.10.2022, виданого ФОП ОСОБА_4 , вартість відновлювального ремонту автомобіля «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_1 , становить 67 001, 73 гривень. (а.с. 23)

ПАТ «СК «Арсенал Страхування» на підставі страхового акта № 006.01572522-1 від 27.10.2022, розрахунку суми страхового відшкодування до цього страхового акту та рахунку № Ф-00001742 від 24.10.2022 було здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 67 001, 73 гривень, що підтверджується відповідним платіжним дорученням № 56595154 від 28.10.2022. (а.с. 23-26)

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу - «ГАЗ 2752», д.н.з НОМЕР_2 , була застрахована в ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» за полісом обов`язкового страхування серії ЕР № 210570815 з лімітом відповідальності за шкоду майну – 160 000, 00 гривень. (а.с. 27)

07.11.2022 ПАТ «СК «Арсенал Страхування» звернулось до ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» із претензією № 071122-347/В про виплату сплаченого страхового відшкодування. (а.с. 28)

Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок прямого врегулювання ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» було здійснено виплату відшкодування в сумі 52 519, 07 гривень. (а.с. 27-31)

Згідно із ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У справі, що розглядається, спір виник щодо відшкодування витрат, понесених у зв`язку із виплатою страховою компанією коштів за договором добровільного страхування майна.

Згідно зі ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.

Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, відповідно до яких до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов`язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника.

Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок із відшкодування шкоди не виконала.

Таким чином, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача. У зв`язку з виплатою страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов`язанні є потерпілий) до заподіювача у межах фактичних витрат.

Враховуючи норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, якими регулюються правовідносини між сторонами у справі, позивач, здійснивши страхову виплату (відшкодування) потерпілому за договором страхування майна, отримав від останнього права кредитора до відповідача.

Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі є суброгацією.

Здійснення страхової виплати (відшкодування) не припиняє деліктного зобов`язання і не може вважатися відшкодуванням шкоди потерпілому в цьому зобов`язанні, оскільки страховик у правовідносинах добровільного майнового страхування не є боржником у деліктному зобов`язанні. Тобто заподіювач шкоди залишається зобов`язаним відшкодувати завдану ним шкоду незалежно від того, чи звертався до нього з відповідною вимогою сам потерпілий, чи страховик після виплати потерпілому відшкодування за договором майнового страхування.

Таким чином, відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, до ПАТ «СК «Арсенал Страхування» після здійснення страхової виплати (відшкодування) за договором страхування майна в межах фактичних витрат перейшло право вимоги до особи, відповідальної за шкоду, в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» було встановлено, що розмір матеріального збитку, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (0, 2813) на складові, що підлягають заміні, відповідно до його розрахунку від 22.11.2022, а також відсутністю пошкодження при ДТП скла лівих задніх дверей автомобіля «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_1 , вартість яких включена у рахунок № Ф-00001742 від 24.10.2022 (3 673, 50 гривень), становить 55 719, 07 гривень. Також, здійснюючи відшкодування, ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» було враховано розмір франшизи - 3 200, 00 гривень. Таким чином, розмір відшкодування становить: 55 719, 07 гривень - 3 200, 00 гривень = 52 519, 07 гривень. (а.с. 27-30)

Приймаючи до уваги те, що розмір завданої майнової шкоди не перевищує ліміт відповідальності страховика – 160 000, 00 гривень, а вказані позивачем збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати), судовим прийнято до уваги наступне.

Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року в справі № 359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

Відносини між відповідачем та ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», регулюються умовами, визначеними в договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, яким зокрема передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу страховиком відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Крім того договором (полісом) обов`язкового страхування ЕР № 210570815 передбачено франшизу в сумі 3 200, 00 гривень.

Отже різниця між виплаченою страховиком відповідача сумою страхового відшкодування та вартістю відновлювального ремонту автомобіля пошкодженого у ДТП, викликана у тому числі законодавчими обмеженнями щодо відшкодування шкоди страховиком, а саме франшизою та врахуванням зносу при відшкодуванні витрат, пов`язаних із відновлювальним ремонтом транспортного засобу.

Верховний Суд в постанові від 05 жовтня 2020 року у справі № 755/7666/19, посилаючись, зокрема, на постанову Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15, зробив висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

З матеріалів справи не вбачається оспорювання відповідачем розміру страхової виплати (страхового відшкодування) ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп».

За таких обставин саме відповідач, як особа винна у вчиненні ДТП, зобов`язаний сплатити позивачу різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка у даному випадку становить 10 809, 16 гривень (67 001, 73 гривень (фактичний розмір шкоди) - 52 519, 07 гривень (страхова виплата) - 3 673, 50 гривень (вартість скла лівих задніх дверей автомобіля)).

Таким чином, суд, дослідивши письмові пояснення викладені позивачем у позові та оцінивши, відповідно до ст. 89 ЦПК України, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, враховуючи вищевикладене, прийшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, а також ст. 16 ЦК України, згідно якої суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, що встановлений договором або законом, суд приходить до висновку, що в даному випадку існують підстави та необхідність для захисту прав позивача, шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» сплаченої суми страхового відшкодування в розмірі 10 809, 16 гривень, що є різницею між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено сплату позивачем при зверненні до суду судового збору в сумі 3 028, 00 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 62531360 від 27.03.2025. (а.с. 4)

Враховуючи положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3 028, 00 гривень.

До ухвалення рішення у справі ні позивач, ні відповідач не повідомили суд про неможливість надання доказів, що підтверджують розмір понесених інших судових витрат; про причини неможливості надання таких доказів. Відповідно суд, ухвалюючи рішення у справі, не має підстав та обов`язку вирішувати питання щодо встановлення учасникам справи терміну для надання суду доказів щодо розміру понесених витрат, як і призначати засідання для вирішення питання про судові витрати, вказуючи про це у резолютивній частині рішення (п. 5 ч. 7 ст. 265 ЦПК України).

Отже, доказів понесення сторонами по справі інших судових витрат суду не надано.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 12, 15, 16, 512, 514, 979, 993, 1166, 1187 ЦК України, ст. 9, ч. 1 ст. 16, п. 3 ч. 1 ст. 20, ч. 1 ст. 25, ст. 27 Закону України «Про страхування», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, ст.ст. 2, 4, 10-13, 76-83, 89, 133, 141, 229, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» сплачену суму страхового відшкодування в розмірі 10 809, 16 гривень та судовий збір в сумі в сумі 3 028, 00 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування»: код ЄДРПОУ 33908322; місцезнаходження: м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154.

ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; місце проживання зареєстроване у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 .

Рішення суду складено 19.01.2026.

Суддя