Вирок від 18 січня 2026 р. у справі №947/73/26 — Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/73/26

Провадження № 1-кп/947/662/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2026 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі с/з - ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025164480000556 від 27.10.2025 року у відношенні:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, 24.10.2025 року Київським районним судом м. Одеси за ч.1 ст.309 КК України до покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 1 рік, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , будучи раніше засудженим вироком Київського районного суду м. Одеси від 24.10.2025 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, усвідомлюючи протиправність своїх дій, у невстановлений час та спосіб, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом знахідки придбав наркотичний засіб у вигляді 1 таблетки, обіг якого обмежено - метадон, яка містилась у паперовому згортку, яку він почав незаконно зберігати при собі без мети збуту.

27.10.2025 року о 16:30 год., ОСОБА_4 було зупинено працівниками поліції за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Філатова, біля будинку № 10, які в нього виявили та в подальшому під час проведення огляду місця події вилучили наркотичний засіб у вигляді 1 таблетки, обіг якого обмежено - метадон, яка містилась у паперовому згортку, кількісним вмістом 0,034 г, яку ОСОБА_4 придбав шляхом знахідки та зберігав при собі, без мети збуту.

За таких обставин, своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.309 КК України, за кваліфікуючими ознаками - незаконне придбання та зберігання наркотичних речовин, без мети збуту, вчиненому протягом року після засудження за ст.309 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі. У ході допиту обвинувачений підтвердив достовірність викладених у обвинувальному акті обставин та фактів, наданих стороною обвинувачення та зазначив, що він повністю усвідомлює свою роль у вчинених діях, визнає їхню протиправність. Обвинувачений дав детальні пояснення щодо своєї поведінки, розкрив хронологію подій, що передували злочину, а також пояснив мотиви та обставини, які спонукали його до протиправних дій. Показав, що вживає метадон, щоб знизити болі, які визнані тяжкими захворюваннями. Його визнання вини підтверджує щире усвідомлення відповідальності за свої дії та готовність до правового вирішення питання в межах чинного законодавства.

У скоєному щиро розкаявся, просив суворо не карати, запевнив, що більше не буде вчиняти кримінальних правопорушень. Надав до суду заяву, згідно якої просив розглянути кримінальне провадження в порядку ч.3 ст.349 КПК України.

Беручи до уваги, що обвинувачений у судовому засіданні повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, щиро розкаявся та не заперечував фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, суд, керуючись положеннями частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, після з`ясування думки всіх учасників судового провадження, дійшов висновку про можливість обмеження обсягу дослідження доказів.

Суд роз`яснив сторонам кримінального провадження зміст зазначеної норми закону, відповідно до якої, у разі визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні злочину та за наявності згоди сторін, суд має право не досліджувати ті докази, що стосуються фактичних обставин справи, якщо вони ніким не оспорюються, за умови, що таке обмеження не суперечить завданням кримінального провадження, визначеним статтею 2 КПК України.

Під час судового розгляду суд з`ясував, що учасники процесу не заперечують проти застосування вказаної процедури, погоджуються з тим, що фактичні обставини події встановлені достатньо повно, а визнання обвинуваченим вини не викликає сумнівів у його добровільності та усвідомленості. У зв`язку з цим суд визнав недоцільним дослідження інших доказів, окрім допиту самого обвинуваченого та вивчення матеріалів, що характеризують його особу, оскільки зазначені обставини не є спірними та підтверджуються сукупністю доказів, наявних у матеріалах кримінального провадження.

Суд окремо роз`яснив обвинуваченому правові наслідки застосування положень частини третьої статті 349 КПК України, а саме, що в такому випадку він позбавляється права оскаржувати в апеляційному порядку фактичні обставини, встановлені судом першої інстанції, оскільки вони визнаються такими, що не підлягають подальшому перегляду. Обвинувачений підтвердив, що зазначене йому зрозуміло, і наполягав на розгляді справи у скороченому порядку.

Таким чином, дотримавшись вимог кримінального процесуального закону, суд дійшов висновку, що обмеження обсягу дослідження доказів не порушує прав сторін, відповідає принципам безпосередності, змагальності та диспозитивності судового розгляду, закріпленим у статтях 22, 23, 26 КПК України, та спрямоване на забезпечення розумних строків судового провадження відповідно до статті 28 КПК України.

На підставі вищезазначеного, оцінюючи отримані в суді докази, заслухавши показання обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, які характеризують його особистість, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, за кваліфікуючими ознаками - незаконне придбання та зберігання наркотичних речови, без мети збуту, вчиненому протягом року після засудження за ст.309 КК України - доведена у повному обсязі.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд виходить із встановленої ст.50 КК України мети кари, виправлення і запобігання вчинення нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості. При цьому суд враховує, визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.

Відповідно до ст.66 КК України до обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 вид та розмір покарання, суд у відповідності до вимог ст.65 КК України всебічно враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характер і рівень його суспільної небезпеки, обставини вчинення злочину, а також дані про особу обвинуваченого.

Суд бере до уваги, що ОСОБА_4 вчинив нетяжкий злочин (ст.12 КК України) у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, який становить значну суспільну небезпеку. Разом із цим суд бере до уваги позитивні риси обвинуваченого, підтверджені наданими характеристиками, його щире каяття у вчиненому, активне сприяння органу досудового розслідування у встановленні обставин кримінального правопорушення та викритті інших причетних осіб, що відповідно до положень ст.66 КК України визнається обставиною, яка пом`якшує покарання.

Водночас суд констатує, що ОСОБА_4 раніше був засуджений за злочин у сфері обігу наркотичних засобів, і новий злочин він вчинив у період пробаційного нагляду, тобто не зробив належних висновків із попереднього засудження та не став на шлях виправлення. Це свідчить про підвищений рівень криміногенної налаштованості особи та про наявність стійкої схильності до протиправної поведінки.

З огляду на викладене, а також враховуючи відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд доходить висновку, що цілі кримінального покарання, визначені у ст.50 КК України, можуть бути досягнуті лише шляхом реального відбування покарання у виді позбавлення волі.

З урахуванням наявності чинного вироку, яким обвинуваченому було призначено покарання, суд, керуючись положеннями ч.1 ст.71 КК України, призначає остаточне покарання за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання не відбутого покарання за попереднім вироком.

Питання про речові докази та процесуальні витрати суд вирішує в порядку ст.ст.100 та 124 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 100, 110, 124, 349, 368, 373-374, 376, 392- 395, 615 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного цим вироком покарання частково приєднати не відбуте покарання за вироком Київського районного суду м. Одеси від 24.10.2025 року у вигляді 2 (двох) місяців пробаційного нагляду, які слід перерахувати в 1 (один) місяць позбавлення волі відповідно до підпункту «а-1» пункту 1 частини 1 статті 72 КК України, визначивши остаточне покарання ОСОБА_4 у вигляді 1 (одного) року 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_4 в рамках вказаного кримінального провадження не обирався.

Строк відбування призначеного покарання розраховувати ОСОБА_4 з моменту його фактичного затримання в порядку виконання цього вироку суду.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави документально підтвердженні витрати на залучення експертів у сумі 5348, 40 гривень.

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме: електронні носії інформації, на яких зафіксовано хід та результаті слідчих (розшукових) та процесуальних дій - зберігати в матеріалах справи; наркотичний засіб у вигляді 1 таблетки, обіг якого обмежено - метадон, яка містилась у паперовому згортку, кількісним вмістом 0,034 г- знищити.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з моменту його проголошення через Київський районний суд м. Одеси.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Київського районного

суду м. Одеси ОСОБА_1