Рішення від 18 січня 2026 р. у справі №150/140/25 — Чернівецький районний суд Вінницької області

"19" січня 2026 р.

Справа №150/140/25

Провадження по справі №2/150/12/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2026 року Мазурівка

Чернівецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої: судді Цимбалюк Л.П.,

при секретарі Савковій С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до районного суду із вищевказаним позовом, посилаючись на те, що шлюб з відповідачем розпався остаточно і подальше збереження сім`ї є неможливим.

Позивач в судове засідання не з’явилася. Представник позивача – адвокат Поліщук О.В., який діє на підставі договору про надання правничої допомоги від 27.01.2025 укладеного на невизначений термін, скориставшись своїм правом, передбаченим ч.3 ст.211 ЦПК України, через канцелярію суду подано письмове клопотання про розгляд справи у його відсутність та відсутність його довірителя. Вимоги довірителя ОСОБА_1 підтримує на умовах, викладених в позовній заяві та просить розірвати шлюб.

Представник відповідача – адвокат Сердечнюк М.В. клопоче про зупинення провадження у справі у зв`язку із перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України. Обгрунтовуючи своє клопотання ОСОБА_3 посилається на те, що стріллець – помічник гранатометника 4 аеромобільного відділення 2 аеромобільного взводу 7 аеромобільної роти НОМЕР_1 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призваний на військову службу по загальній мобілізації 12.01.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 , 03.04.2025 виконував бойове завдання у складі підрозділу в районі населеного пункту Авдіївка Волноваського району Донецької області. В результаті штурмових дій противника було втрачено зв`язок із солдатом ОСОБА_1 , який вважається зниклим безвісти за особливих обставин під час захисту Вітчизни, про що свідчить сповіщення сім`ї ІНФОРМАЦІЯ_3 №2877 від 04.09.2025.

Клопоче про розгляд справи у її відсутність та відсутність її довірительки.

Оскільки учасники процесу в судове засідання не з`явились, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши в сукупності всі обставини справи, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що шлюб між сторонами зареєстровано 16 травня 2011 року у виконавчому комітеті Бабчинецької сільської ради Чернівецького району Вінницької області, про що складено відповідний актовий запис №2, підтвердженням чого є свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 , повторно видане 24.01.2025 Могилів – Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Могилів – Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с. 8).

В подружжя від даного шлюбу дітей немає.

Частиною 3 статті 105 Сімейного кодексу України встановлено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Причиною розпаду сім`ї є те, що у подружжя розбіжні погляди на життя, ведення домашнього господарства, вирішення різного роду побутових та сімейних питань, несумісність характерів, стосунки між подружжям розладились, зникло взаєморозуміння та взаємоповага. За наведених обставин подальше перебування у шлюбних відносинах стало неможливим, шлюб існує лише формально. Сторони проживають окремо, за час окремого проживання ніхто із сторін не приймав жодних заходів задля збереження сім`ї.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач ОСОБА_1 проживав з іншою жінкою. Так, як вбачається із акту про встановлення факту спільного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_4 в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 від 02.01.2026, депутатом Тиврівської селищної ради Шимко С.М. в присутності сусідів – свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проведено обстеження та встановлення факту спільного проживання ОСОБА_1 (тобто, позивача по справі) з ОСОБА_4 . Внаслідок обстеження встановлено, що ОСОБА_1 з 29.11.2023 перебуває в цивільних шлюбних відносинах з ОСОБА_4 до моменту мобілізації до лав Збройних сил України та його зникнення під час виконання бойового завдання. ІНФОРМАЦІЯ_4 у них народилася спільна дитина – син ОСОБА_7 . Сім`я проживає без місця реєстрації в орендованому житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , про що підтверджують сусіди – свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Згідно рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 30.06.2025 по справі №145/619/25 (провадження по справі №2-о/145/51/2025), встановлено факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зник безвісти за особливих обставин 03.04.2025 в районі населеного пункту Андріївка Волноваського району Донецької області під час бойового завдання, пов`язаного із захистом Батьківщини, є батьком ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Зобов`язано Тиврівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни до актового запису №33 від 25.04.2025, вчиненого Тиврівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про народження ОСОБА_7 . ІНФОРМАЦІЯ_6 , в якому зазначити батьком дитини – ОСОБА_7 . ІНФОРМАЦІЯ_6 ,- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 та фактично проживав за адресою АДРЕСА_1 ; прізвище дитини змінити з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_11 », інші дані в актовому записі про народження ОСОБА_7 . ІНФОРМАЦІЯ_6 , залишити без змін. Зобов`язано Тиврівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) після внесення відповідних змін в актовий запис №33 від 25.04.2025 року про народження ОСОБА_7 . ІНФОРМАЦІЯ_6 ,- видати нове свідоцтво про народження.

Вище зазначене рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 30.06.2025 по справі №145/619/25 набуло чинності 05.08.2025.

На виконання рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 30.06.2025 по справі №145/619/25 Тиврівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 27.08.2025 повторно видано свідоцтво про народження дитини ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , серії НОМЕР_5 , в якому матір`ю дитини значиться ОСОБА_4 , а батьком – ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно ст.55 СК України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов`язаний утверджувати в сім`ї повагу до матері. Дружина зобов`язана утверджувати в сім`ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній.

Як вбачається зі змісту ч.3 та ч.4 ст.56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя або одного з них на підставі постанови державного органу реєстрації актів цивільного стану, відповідно до статей 106 та 107 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Судом встановлено, що відносини в сім`ї ускладнились, вони не ведуть спільного господарства, шлюб існує лише формально.

Крім того, ст.17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав.

Крім цього, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У пункті 84 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Валліанатос та інші проти Греції» від 07.11.2013 року (Заяви №№29381/09 та 32684/09) передбачено: «Суд наголошує на принципах, встановлених у його практиці. Мета захисту родини у її традиційному сенсі є доволі абстрактною і для її реалізації може використовуватися широкий спектр конкретних заходів… Також, з огляду на те, що Конвенція є «живим» документом, який слід тлумачити у світлі умов сьогодення…, держава при виборі засобів, покликаних забезпечувати захист сім`ї та повагу до сімейного життя, як цього вимагає стаття 8, обов`язково має брати до уваги зміни, що відбуваються у суспільстві і у ставленні до соціальних питань, цивільного стану і міжособистісних стосунків, включаючи той факт, що не існує лише одного шляху чи лише одного вибору, коли йдеться про те, як вести сімейне або приватне життя».

Окрім цього, пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» (заява 56030/07) від 12 червня 2014 року встановлено: «Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв`язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку…, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні.».

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року №1 передбачено, що охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Згідно п.10 вище зазначеної Постанови, суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в ч.1 підпункту «с», «однакові права і обов`язки під час шлюбу і після його розірвання». Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.

Відповідно до ст.112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї суперечитиме інтересам одного з них.

Частина перша ст.8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.

Поняття «приватного та сімейного життя» ЄСПЛ не є чітко визначеним, і охоплює широкий спектр питань, серед яких, зокрема, є права особи на приватний простір, право визначати своє приватне життя (справа «Пек проти Сполученого Королівства» від 28.01.2003 року, заява №44647/98).

При вирішенні спору про розірвання шлюбу суд враховує, що у сторін різні погляди на життя на сімейні цінності, сторони не бажають проживати однією сім`єю, шлюб існує лише формально. Представник позивача – адвокат Поліщук О.В. наполягає на розірванні шлюбу.

Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки (ч.1 ст.64 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Як вбачається із пункту 2.1 договору про надання правничої допомоги від 27.01.2025, укладеного між позивачем по справі ОСОБА_1 та адвокатом Поліщуком О.В., для виконання повноважень, передбачених цим догвором, адвокат наділяється усіма процесуальними правами, в тому числі підписувати та подавати всі процесуальні та інші документи, заяви, скарги, клопотання, апеляційні та касаційні скарги та звернення і інтересах клієнта, змінювати підстави або предмет позову, укладати мирову угоду, знайомитися із матеріалами справи, витребовувати і отримувати документи та інші докази, подавати виконавчі документи до виконання, представляти інтереси під час виконавчого провадження, здійснювати та отримувати від імені клієнта платежі, необхідні для виконання покладених цим договором обов`язків.

Судом при цьому враховується, що позов про розірвання шлюбу подано самим ОСОБА_1 12.02.2025, тобто, до часу визнання його безвісти зниклим за особливих обставин 03.04.2025 в районі населеного пункту Андріївка Волноваського району Донецької області під час бойового завдання, пов`язаного із захистом Батьківщини, а в подальшому під час розгляду справи в суді його повноважний представник – адвокат Поліщук О.В., діючи на підставі договору про надання правничої допомоги виключно в інтересах свого довірителя ОСОБА_1 , в силу положень статті 13 ЦПК України розпорядився правом щодо предмета спору на власний розсуд, підтримав позовні вимоги та наполягав на розірванні шлюбу.

З врахуванням того, що позов про розірвання шлюбу подано позивачем ОСОБА_1 до часу визнання його безвісти зниклим за особливих обставин, при зверненні до суду він виявив бажання розірвати шлюб, під час розгляду справи в суді його волевиявлення підтверджено представником – адвокатом Поліщуком О.В., окрім того, суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 до моменту мобілізації до лав Збройних сил України та його зникнення під час виконання бойового завдання проживав у цивільному шлюбі із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у них народилася спільна дитина – син ОСОБА_12 , а тому з огляду на вище наведенні обставини суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Сердечнюк М.В. про зупинення провадження у справі у зв`язку із перебуванням позивача ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України, задоволенню не підлягає.

З`ясувавши фактичні взаємини подружжя й дійсні причини позову, суд вважає, що спільне подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що відповідно до ст.112 Сімейного кодексу України дає підстави для розірвання шлюбу.

Відповідно до ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

При винесенні рішення, суд керується статтею 13 ЦПК України, щодо розгляду судом справ в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Матеріалами справи підтверджено сплату позивачем при зверненні до суду судового збору в розмірі 1211 гривень 20 копійок, про що свідчить квитанція №0.0.4159278799.1 від 28.01.2025 (а.с. 2).

З врахуванням того, що позов підлягає задоволенню, суд в силу ст.141 ЦПК України приходить до висновку про присудження ОСОБА_1 судових витрат, зокрема, судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст., ст. 105, 110, 112, 235 ч.8 СК України, керуючись ст., ст.10, 11, 81, 113, 141, 206 ч.4, 223, 263 - 265, 274, 279, 280, 353-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задоволити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 16 травня 2011 року у виконавчому комітеті Бабчинецької сільської ради Чернівецького району Вінницької області, про що складено відповідний актовий запис №2.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (однієї тисячі двохсот одинадцяти) гривень 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повний текст рішення складено відповідно до вимог ч.6 ст.259 ЦПК України 19.01.2026.

СУДДЯ: Л.П. ЦИМБАЛЮК