Рішення від 18 січня 2026 р. у справі №145/1424/25 — Тиврівський районний суд Вінницької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2026 с-ще Тиврів 145/1424/25

2/145/122/2026

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Іванець В. Д. ,

за участю секретаря Крикливої М.С.,

представника позивача Олексюка О.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Служби у справах дітей Тиврівської селищної ради, яка діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: орган опіки та піклування Тиврівської селищної ради,

ВСТАНОВИВ:

Служба у справах дітей Тиврівської селищної ради 07.10.2025 звернулась до суду із позовом, в якому вказує, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 неналежним чином не виконували батьківські обов`язки, зловживали спиртними напоями, не мали постійного місця роботи.

Діти були відібрані у батьків, у зв`язку із загрозою життю та здоров`ю.

На момент відібрання дітей у будинку було брудно, діти були брудні, мали низьку вагу тіла, одягненні не за сезоном, одяг був дуже брудний, діти були голодні, вихованням дітей батьки не займалися. За роки проживання у с. Строїнці, працівниками Тиврівського відділення поліції було складено адміністративний протокол про неналежне виконання батьківських обов`язків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відносно своїх дітей.

Рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 04.09.2024 у справі №145/1422/24 у відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відібрано без позбавлення батьківських прав дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідачі мали можливість протягом року налагодити побут, працевлаштуватись та звернутись до суду із позовом про повернення їм дітей, однак, вони цього не зробили.

Після відібрання у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дітей, без позбавлення батьківських прав, їх було влаштовано в ДБСТ родини ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які мешкають за адресою: АДРЕСА_1 , де і на даний час вони перебувають.

Наразі діти забезпеченні сезонним одягом, взуттям, шкільним приладдям. Батьки - вихователі систематично цікавляться успіхами дітей, підтримують зв`язок з класними керівниками та вчителями. З батьками-вихователями у дітей склалися довірливі взаємини, діти відчувають підтримку, турботу з боку дорослих.

Відповідачка ОСОБА_1 телефонувала періодично дітям та двічі їх відвідувала, давала обіцянки, які не виконувала, завдаючи дітям психологічних травм та страждань.

30.09.2025 на засіданні комісії з питань захисту прав дитини розглянуто питання, про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відносно дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3

"Центром надання соціальних послуг Тиврівської селищної ради" надавалась послуга соціального супроводу, яка була завершена з позитивним результатом, але станом на 06.10.2025 мати дітей ОСОБА_1 немає стабільного джерела доходу та не здатна забезпечити належним чином матеріальні потреби трьох дітей та належний рівень виховання, батько був мобілізований до лав ЗСУ.

Просить позбавити батьківських прав батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відносно дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та стягнути з останніх аліменти не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ухвалою суду від 10.10.2025 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у загальному позовному провадженні з викликом сторін, а відповідачам визначено строк для подання відзиву.

Ухвалою суду від 03.12.2025 клопотання представника відповідачів про долучення до справи доказів задоволено, також задоволено клопотання представників позивача та відповідачів про виклик свідків, підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_8 позов просить задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнає, повідомила, що влаштувалася на роботу, спиртних напоїв упродовж останнього року не вживає, з дітьми спілкується систематично по телефону, або приїжджає до них. Її чоловік ОСОБА_2 влітку 2025 призваний по мобілізації до лав ЗСУ, де проходив службу до грудня 2025 року.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнає, просив не позбавляти його батьківських прав.

Представник відповідачів ОСОБА_3 проти задоволення позовних вимог заперечує, пояснила, що представник позивача стверджує, що відповідачі продовжують зловживати спиртними напоями, що не відповідає дійсності, оскільки відповідач ОСОБА_2 з 26.06.2025 проходив службу в ЗСУ, що спростовує факт зловживання ним спиртним. ОСОБА_1 влаштувалася на роботу, характеризується позитивно, спиртних напоїв не вживає, провела косметичний ремонт у своїй оселі, постійно спілкується зі своїми дітьми.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що є старостою села Строїнці, де мешкає сім`я ОСОБА_10 . Так двоє менших дітей відповідачів ОСОБА_5 , 2017 р.н., ОСОБА_4 , 2016 р.н., були без нагляду батьків, просили в місцевих жителів, поряд з магазином, купити пиріжків та солодощів. Сам особисто декілька разів у пізню годину відводив двох синів ОСОБА_10 до батьків. На скільки йому відомо діти школу відвідували. 17.12.2025 був разом із представниками служби у справах дітей Тиврівської селищної ради за місцем проживання сім`ї ОСОБА_10 , оскільки нікого не було вдома, то всередину будівлі не заходили, однак ззовні будівля в жахливому стані. Скарги на відповідача ОСОБА_1 не надходили, остання влаштувалася на роботу. Надходили скарги на іншого відповідача ОСОБА_2 щодо зловживання спиртним, однак останній останніх півроку служить у ЗСУ. Коли вилучали дітей, то одного сина знайшли поряд з магазином, іншого - в місцевої жительки на ім`я ОСОБА_11 , а доньку - за місцем проживання діда та баби.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснила, що є матір`ю відповідачки. Так відповідачі після відібрання дітей привели своє житло до ладу, зробили косметичний ремонт, поклеїли шпалери. Хоча житло складається з двох кімнат, однак є умови для проживання дітей. Відповідачі хочуть забрати своїх дітей, а вона зі своїм чоловіком будуть їм допомагати. Відповідачі після відібрання дітей спочатку відвідували їх у м.Вінниці, а коли вони були переведені до будинку сімейного типу - в селищі Оратів. При цьому їй та її чоловікові було відмовлено в побаченні з онуками, а ОСОБА_1 дозволяли відвідувати дітей раз чи два в місяць. Щодо жебракування її онуків, то зазначила, що лише ОСОБА_13 , який має певні вади в розвитку, міг поряд з магазином просити в місцевих придбати йому солодощі. Старша онука часто мешкала в неї.

Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні пояснила, що є донькою відповідачки ОСОБА_1 та сестрою дітей, яких відібрали в батьків. Так, відповідачка ОСОБА_1 виправилася, влаштувалася на роботу, зробила в помешканні ремонт, алкоголь не вживає. Діти ОСОБА_15 , ОСОБА_13 та ОСОБА_16 постійно ходили до школи, а вона часто допомагала їм робити уроки. Також вона допомагала матері по господарству, інколи готувала їжу. Коли її братів та сестру відібрали, то вона з матір`ю щотижня навідували їх у м.Вінниця, а коли діти почали мешкати в селищі Оратів, то мати постійно їздила і туди.

Свідок ОСОБА_17 у судовому засіданні пояснив, що є сімейним лікарем сім`ї ОСОБА_10 . ОСОБА_1 уклала з ним декларації як відносно себе, так і дітей. За медичною допомогою сім`я зверталася до нього рідко, в основному зверталися мати та баба з респіраторними захворюваннями у дітей. На скільки йому відомо, діти не хворіли, їх фізичний розвиток задовільний. Відповідачі зловживали алкогольними напоями, водночас ОСОБА_1 останнім часом алкоголю не вживає. У будинку в сім`ї ОСОБА_10 постійно було брудно, востаннє був у них десь два роки тому. Старша донька в основному мешкала зі своїми дідом та бабою, а двоє хлопчиків були без нагляду. ОСОБА_13 часто перебував біля місцевого магазину, неподалік амбулаторії, де просив придбати йому смаколики, а також просив цигарки, бо палив. 26.12.2025 до нього за допомогою в зв`язку з гіпертонічним кризом звертався відповідач ОСОБА_2 , оскільки, як той пояснив, два дні вживав алкоголь.

Малолітні діти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , стосовно батьків яких розглядається питання щодо позбавлення їх батьківських прав, у судовому засіданні заперечили щодо задоволення позову. Повідомили, що хочуть додому, до батьків, де їм добре.

Суд, вислухавши учасників справи, свідків та дітей, стосовно батьків яких розглядається питання щодо позбавлення їх батьківських прав, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується свідоцтвами про їх народження (а.с.9-11).

Відповідно до побутової характеристики виданої Строїнецьким старостинським округом Тиврівської селищної ради від 06.10.2025 № 236 (а.с.12), відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 та є багатодітною матір`ю, має трьох повнолітніх дітей та трьох неповнолітніх дітей, що народились у шлюбі з ОСОБА_2 . ОСОБА_1 не має постійного місця праці, періодично працює по цивільно-правових договорах на місцевому підприємстві ТОВ "АК "Строїнецькі сади" або винаймається на сезонні роботи до приватних осіб. За роки проживання у селі остання проявляла себе по різному, не завжди з позитивної сторони, траплялись випадки зловживання спиртними напоями і як наслідок, троє неповнолітніх дітей вилучені із сім`ї та перебувають на вихованні у патронатній сім`ї. На теперішній час ці явища припинились, ОСОБА_1 докладає всіх зусиль аби нормалізувати свій стан, повернути дітей у родину та більше зосередитись саме на вихованні дітей. Житлово-побутові умови у квартирі, де проживає сім`я відносно налагодженні, але недостатні, щоб вважати їх задовільними. Станом на сьогодні конфліктні ситуації з односельцями не виникають, скарги від сусідів щодо поведінки останньої не надходили.

Відповідачка ОСОБА_1 з 01.01.2025 по 31.05.2025 працювала в ТОВ "Агрокомплекс "Строїнецькі сади" за цивільно-правовим договором та отримувала заробітну плату в сумі 8 тисяч гривень, всього отримала за 5 місяців, без урахування утримань - 27585 грн 84 коп, що підтверджується довідкою від 30.06.2025 № АК00-000004 (а.с.50).

Згідно з характеристикою виданою ТОВ "Агрокомплекс "Строїнецькі сади" від 30.06.2025 на ОСОБА_1 , остання за час роботи на підприємстві зарекомендувала себе як працівник із нестабільною трудовою дисципліною, при виконання поставлених завдань допускалися незначні недоліки, які не призводили до серйозних наслідків. До керівництва поводилася ввічливо, в колективі конфліктів не створювала, на зауваження реагувала спокійно (а.с.51).

Відповідно до довідки КЗ "Вінницький обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей" від 30.06.2015 № 178 на підставі клопотання служби у справах дітей, за направленням служби у справах дітей Вінницької ОВА 07.08.2025 у заклад направлено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як дітей, які знаходяться на первинному обліку дітей, залишених без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, згідно з наказами служби у справах дітей Тиврівської селищної ради 01.08.2024 №91, № 92, № 93. За період перебування дітей у закладі, згідно з "Журналом відвідування вихованців КЗ "ВОЦСПРД", мати ОСОБА_1 систематично відвідувала дітей (а.с.52).

Згідно з побутовою характеристикою виданою Строїнецьким старостинським округом Тиврівської селищної ради від 06.10.2025 № 237 (а.с.13), відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , однак за адресою реєстрації не проживає. З дружиною та молодшими дітьми в певний час проживали у квартирі за адресою: АДРЕСА_4 . Перебуває у шлюбі з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , багатодітний батько, мають трьох спільних малолітніх дітей. ОСОБА_2 не мав офіційного місця праці, періодично наймався на сезонні роботи до фізичних осіб, що спричинило матеріальну скруту у родині. В попередньому періоді у ОСОБА_2 , як і у його дружини, траплялись випадки зловживання спиртними напоями, і як наслідок, троє малолітніх дітей вилучені із сім`ї та перебувають на вихованні у патронатній сім`ї. На теперішній час ці явища припинились, ОСОБА_2 влітку 2025 року мобілізований до ЗСУ. Останній докладає всіх зусиль аби нормалізувати свій стан, повернути дітей у родину та у майбутньому спільно із дружиною зосередитись саме на вихованні дітей.

Відповідно до довідки, виданої командиром вч НОМЕР_1 від 08.07.2025 № 3126 солдат ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації з 26.06.2025 по теперішній час (а.с.54).

Із повідомлення начальника ВП №2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області від 23.07.2024 № 6133/21503-25 (а.с.17) убачається що, згідно з базою ІКС ІПНП ГУНП, на ОСОБА_1 , жительку АДРЕСА_2 , працівниками поліції було складено 1 адміністративний протокол за ч. 1 ст. 184 КУпАП. На ОСОБА_2 , жителя АДРЕСА_2 , працівниками поліції було складено 2 адміністративні протоколи передбачені ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Рішенням комісії з питань захисту прав дитини від 30.09.2025 № 6 "Про подання клопотання до виконавчого комітету Тиврівської селищної ради Вінницького району Вінницької області про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які проживають за адресою: АДРЕСА_4 , відносно їх дітей" комісія клопотала про затвердження висновку про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачів (а.с.18).

Відповідно до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно їх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.18зворот), комісія з прав захисту прав дитини, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно їх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з характеристикою учениці 7-Б класу Оратівського ліцею Вінницького району Вінницької області ОСОБА_1 , 2013 р.н., виданої директором Оратівського ліцею Вінницького району Вінницької області Л.Гнідунець та класним керівником Л.Крук (а.с.14), ОСОБА_16 навчається в Оратівському ліцеї з 16.12.2024. Характеризується позитивно. ОСОБА_18 в дитячому будинку сімейного типу. Батьки-вихователі систематично цікавляться успіхами дитини, підтримують зв`язок з класним керівником.

Відповідно до характеристики учня 3-Б класу Оратівського ліцею Вінницького району Вінницької області ОСОБА_4 , виданої директором Оратівського ліцею Вінницького району Вінницької області Л.Гнідунець та класним керівником ОСОБА_19 (а.с.15), ОСОБА_13 навчається в 3-Б класі. Характеризується позитивно. Адаптується в шкільному колективі.

Згідно з характеристикою учня 3-Б класу Оратівського ліцею Вінницького району Вінницької області ОСОБА_5 , виданої директором Оратівського ліцею Вінницького району Вінницької області Л.Гнідунець та класним керівником ОСОБА_20 (а.с.16), ОСОБА_15 навчається в 3-В класі. Характеризується позитивно. З батьками-вихователями склалися довірливі відносини. ОСОБА_15 відчуває підтримку з боку дорослих. Приймає правила встановлені в родині. Батьки-вихователі систематично цікавляться успіхами дитини, підтримують зв`язок з класним керівником.

Суд не приймає до розгляду доказ наданий представником позивача, а саме акт обстеження умов проживання сім`ї Білоус, затверджений 16.12.2025, з фотоматеріалами, оскільки вказаний доказ поданий з порушення встановленого ЦПК України строку, під час розгляду справи по суті, при цьому представник позивача не просив поновити такий строк та не навів обґрунтувань неможливості його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від його волі.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до ч. 7 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20.11.1989, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 №789-ХІ (далі Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї законом.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться х дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Згідно з ч. 1 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Зокрема, указаною нормою визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Звертаючись до суду з позовом, позивач як на підставу позбавлення батьківських прав посилався на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ухиляються від виконання батьківських обов`язків щодо своїх малолітніх дітей, не дбають про них, не цікавляться їх здоров`ям, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду.

Отже, правовою підставою для позбавлення батьківських прав відповідача позивач визначив пункт 2 частини першої статті 164 СК України.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Указані фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні й остаточні правові наслідки (втрата прав, заснованих на спорідненості) як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Отже, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків на краще неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При вирішенні такої категорії спорів суди повинні мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особистості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку. Суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків (див. постанови Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20, від 11 вересня 2020 року у справі № 357/12295/18, від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18, від 13 квітня 2020 року у справі № 760/468/18, від 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17, від 06 вересня 2023 року у справі №545/560/21, 06 березня 2024 року у справі № 150/137/23, від 20 березня 2024 року у справі № 405/5236/20).

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Наведене узгоджується з висновками щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, сформульованими у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц, Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 180/1954/19, від 13 листопада 2020 року у справі № 760/6835/18, від 09 листопада 2020 року у справі № 753/9433/17, від 02 листопада 2020 року у справі № 552/2947/19, від 24 квітня 2019 року у справі № 300/908/17, від 12 вересня 2023 року у справі № 213/2822/21.

Судова практика у цій категорії справ є сталою і підстави для відступлення від вказаних висновків відсутні, відмінність стосується лише фактичних обставин конкретної справи й доказування.

У постанові Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 461/7387/16-ц (провадження № 61-29266св18) зроблено висновок, що: "зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справи, мають оцінювальний характер, залежать від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин".

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною другою статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідачів від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останніх батьківських прав, покладено на позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (ч. 5, 6 ст. 19 СК України).

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Матеріалами справи встановлено, що до них не долучено висновок органу опіки та піклування Тиврівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, а натомість долучено висновок комісії з питань захисту прав дитини (а.с.18зворот), затверджений рішенням вказаної комісії про подання клопотання до виконавчого комітету Тиврівської селищної ради про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачів відносно їх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У судовому засіданні була з`ясована думка малолітніх дітей, які заперечили щодо позову, просили не позбавляти їх батьків батьківських прав щодо них, оскільки вони бажають повернутися додому.

Верховний Суд у постанові від 25 вересня 2024 року у справі № 308/10666/22 зазначив, що думка дитини у вирішенні спору про позбавлення батьківських прав є важливою, проте вона не може бути вирішальною, як і не може бути безумовним свідченням того, що позбавлення батьківських прав призведе до забезпечення її якнайкращих інтересів.

У постанові Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 705/3040/18 зазначено: "Озвучена думка дитини не є єдиною підставою, яка враховується при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав, оскільки її думка не завжди може відповідати її інтересам, може бути висловлена під впливом певних зовнішніх факторів, яким вона в силу малолітнього віку неспроможна надавати правильну оцінку, чи інших можливих факторів впливу на неї".

При визначенні якнайкращих інтересів дитини суд також враховує необхідність збереження її зв`язків із сім`єю, про що вказав у справі "Мамчур проти України" (рішення від 17.07.2015) Європейський суд з прав людини.

Крім цього, у рішенні по справі "Савіни проти України" (рішення від 18.12.2008) Європейський суд з прав людини звертає увагу на те, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини.

Докази подані позивачем не є достатніми для позбавлення відповідачів батьківських прав, оскільки беззаперечно не підтверджують факт свідомого ухилення відповідачами від виконання обов`язків щодо виховання дітей і їх винної поведінки. Крім того, як встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 після відібрання дітей не вживає алкоголь, провела за місце проживання косметичний ремонт, влаштувалася на роботу в ТОВ "АК "Строїнецькі сади", де працювала з 01.01.2025 по 31.05.2025, її дохід склав 40000,00 грн. Інший відповідач ОСОБА_2 був призваний на військову службу під час мобілізації з 26.06.2025, яку проходив у лавах ЗСУ до грудня 2025 року.

Із довідки виданої КЗ "Вінницький обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей" № 178 від 30.06.2025 (а.с.52) відповідач ОСОБА_1 після відібрання дітей відвідувала їх систематично в м. Вінниця: 09.08, 24.08, 01.09, 15.09, 21.09, 29.09, 05.10, 10.10, 11.10, 02.11, 09.11, а також відвідує їх у будинку сімейного типу, що підтвердили в судовому засіданні свідки. Крім того, свідки в судовому засіданні зазначили на позитивні зміни в поведінці відповідачів.

За таких обставин суд вважає, що відповідачі не є тими особами, поведінка чи дії яких можуть свідчити про негативний вплив на дітей, а тому розрив з ними сімейних відносин не відповідає інтересам дітей.

Отже, ураховуючи встановлені судом обставини справи, зважаючи на недоведеність позивачем навмисного та систематичного ухилення відповідачів від виконання своїх обов`язків та їх винної поведінки, з огляду на те, що позбавлення батьківських прав, тобто природних прав, які виникають із факту кровної спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу на осіб, які порушують свої батьківські обов`язки, який у даному випадку не відповідає меті захисту інтересів дитини, тому суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Разом з тим, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Водночас, дослідивши та оцінивши всі обставини справи, з врахуванням усіх доказів у їх сукупності, суд, урахувавши думку малолітніх дітей, дійшов до переконання про наявність підстав для попередження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З цією метою контроль за виконанням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських обов`язків щодо своїх дітей слід покласти на орган опіки та піклування Тиврівської селищної ради Вінницького району Вінницької області.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі ст. 150, 157, 164 СК України, керуючись ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 76, 81, 141, 263-265, 268, 273, 280 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Служби у справах дітей Тиврівської селищної ради, яка діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: орган опіки та піклування Тиврівської селищної ради - відмовити.

Попередити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Покласти на орган опіки та піклування Тиврівської селищної ради Вінницького району Вінницької області контроль за виконанням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 батьківських обов`язків щодо дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі, тобто з 19 січня 2026 року.

Учасник справи, якому повне судове рішення не буде вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення буде подана протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.

Повний текст рішення складено 19 січня 2026 року.

Позивач: Служба у справах дітей Тиврівської селищної ради, код ЄДРПОУ 44059048, юридична адреса: вул. Тиверська, буд. 30, с-ще Тиврів Вінницького району Вінницької області.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування Тиврівської селищної ради, код ЄДРПОУ 043226201, юридична адреса: вул. Тиверська, буд. 30, с-ще Тиврів Вінницького району Вінницької області.

Суддя Іванець В. Д.