Вирок від 18 січня 2026 р. у справі №645/7730/25 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/7730/25

Провадження № 1-кп/645/258/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2026 року місто Харків

Немишлянський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_3

потерпілого - ОСОБА_4

представника потерпілого - адвоката ОСОБА_5

обвинуваченої - ОСОБА_6

захисника - адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12025221190001173 від 23.08.2025, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Власівка Кегичівського району Харківської області, громадянки України, заміжньої, фізична особа-підприємець, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

22 серпня 2025 року, близько 14 год. 00 хв., ОСОБА_6 , керуючи технічно справним автомобілем «Renault Megan» реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись по проспекту Олександрівський в місті Харкові з боку вулиці Комунальників в напрямку бульвару Богдана Хмельницького, під`їхала до перехрестя з вулицею Василя Вишиваного, де зупинилася, щоб виконати лівий поворот. Далі, діючи необережно, ОСОБА_6 розпочала маневр ліворуч, не переконавшись в безпеці своїх дій, виїхала на перехрестя та смугу руху зустрічного напрямку, не надавши дорогу мотоциклу «Geon Daytona 350», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався у зустрічному напрямку через перехрестя прямо, створила для нього небезпеку, чим грубо порушила вимоги п.п. 10.1 та 16.13 Правил дорожнього руху та скоїла зіткнення із зазначеним мотоциклом.

Внаслідок дорожньо-транспортної події постраждав водій мотоцикла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому, згідно висновку судово-медичної експертизи від 22.10.2025, заподіяні ТЯЖКІ тілесні ушкодження за критерієм небезпеки для життя, у вигляді тупої сукупної травми, яка включає в себе тупу травму хребта, тупу травму верхнього плечового поясу, закриту тупу травму грудної клітини, тупу травму члена у вигляді відриву уретри, тупу травму лівої нижньої кінцівки.

Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи від 21.10.2025, порушення водієм ОСОБА_6 зазначених вимог Правил дорожнього руху, з технічної точки зору, перебувають у причинному зв`язку з дорожньо-транспортною подією та її наслідками.

Вказані дії обвинуваченої кваліфіковано за ч. 2 ст. 286 КК України, а саме: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому ОСОБА_4 тяжке тілесне ушкодження.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнала у повному обсязі, розкаялася у скоєному та вказала, що 22серпня 2025 року, близько 14 год. 00 хв., вона рухалася на автомобілі «Renault Megan» реєстраційний номер НОМЕР_1 по проспекту Олександрівський в місті Харкові з боку вулиці Комунальників в напрямку бульвару Богдана Хмельницького, під`їхала до перехрестя з вулицею Василя Вишиваного, де зупинилася, щоб виконати лівий поворот. Далі, розпочала маневр ліворуч, внаслідок чого відбулося зіткнення із мотоциклом під керування ОСОБА_4 , який рухався у зустрічному напрямку через перехрестя прямо. Зазначила, що після ДТП вона одразу зупинила транспортний засіб, вийшла з автомобіля, викликала швидку допомогу та працівників поліції. Вказала, що щиро вибачилася перед потерпілим, відшкодувала моральну шкоду. Обвинувачена наголосила, що вину вона визнає повністю, у вчиненому щиро розкаюється.

Показання обвинуваченої ОСОБА_6 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності її позиції.

Під час судових дебатів обвинувачена ОСОБА_6 просила її суворо не карати, призначити покарання не пов`язане з реальним триманням під вартою, а також не позбавляти права керування транспортним засобом, оскільки це є їй необхідним для годування своєї родини, через те, що характер її роботи як ФОП пов`язаний з перевезенням вантажів. Додатково обвинувачена вказала, що має близько 12 років водійського стажу та за весь цей період жодного разу не притягувалась до відповідальності за порушення правил дорожнього руху, а з 15.03.2023 року на регулярній основі здійснює волонтерську діяльність на території Харківської області, у т.ч. щодо перевезення вантажів власним транспортним засобом.

У судових дебатах захисник ОСОБА_7 просив врахувати обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченої, а саме визнання нею провини та щире каяття за скоєне, відшкодування моральної шкоди потерпілому, а також особу обвинуваченої, яка раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувалася, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце проживання та роботу, займається волонтерською діяльністю, просив застосувати мінімальне покарання передбачене санкцією ч. 2 ст. 286 КК України та застосувати ст.75 КК України, а саме звільнити обвинувачену від відбування покарання з випробуванням, а також не позбавляти обвинувачену права керування транспортним засобом.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 вказав, що 22 серпня 2025 року близько 14 год. 00 хв. керував мотоциклом «Geon Daytona 350», реєстраційний номер НОМЕР_2 , у м.Харкові по проспекту Олександрівський в напрямку вулиці Комунальників. Під`їжджаючи до перехрестя з вулицею Василя Вишиваного, побачив автомобіль, який стояв на смузі руху зустрічного напрямку, який почав рух в момент перетину ОСОБА_4 перехрестя. Вказав, що сам момент ДТП він не пам`ятає, оскільки втратив свідомість та прийшов до тями лише через 21 день у лікарні. Зазначив, що до обвинуваченої претензій не має, оскільки вона відшкодувала йому шкоду та вибачилася.

У наданій до суду перед судовими дебатами заяві потерпілий просив провести судове засідання без його участі, обвинувачену суворо не карати, призначити покарання не пов`язане з реальним триманням під вартою, а також не позбавляти її права керування транспортним засобом.

Представник потерпілого - адвокат ОСОБА_5 , у судовому засіданні підтримав позицію потерпілого та просив її врахувати при ухваленні рішення по справі.

Окрім визнання своєї вини, винуватість обвинуваченої ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження у наданих сторонами кримінального провадження і досліджених в судовому засіданні доказах, а саме:

- витягом з ЄРДР від 28.10.2025 року про внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення;

- електронними рапортами працівників поліції про те, що «22.08.2025 року о 14:07 за адресою: АДРЕСА_3, дтп з потерпілими рено НОМЕР_1 (заявник ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1.) Прибувши за вказаною адресою було виявлено зіткнення «Renault Megan» днз НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_6 та «Geon Daytona 350» днз НОМЕР_2 , водія мотоциклу ОСОБА_4 було госпіталізовано до приїзду поліції із діагнозом: зчмт, забій головного мозку, закрита травма грудної клітини, закритий перелом 4-6 ребер справа, закрита травма живота, відкритий перелом верхньої третини лівої гомілки, стан - тяжкий. Здійснено охорону місця події. На місце викликано СОГ ДТП»;

- протоколом огляду місця ДТП, схемою до протоколу огляду місця ДТП та фото таблицями до них від 22.08.2025 року;

- висновком КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня» від 30.08.2025 року №1965 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого, у ОСОБА_6 на момент огляду 22.08.2025 року о 19 год 20 хв. ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння не виявлено;

- копіями посвідчення водія НОМЕР_3 , згідно якого ОСОБА_6 має право керування транспортним засобом категорії «В» та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , згідно якого автомобіль марки «Renault», моделі "Megane" д.н.з. НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_6

- постановою слідчого СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області від 23.08.2025 року про визнання речовими доказами у кримінальному провадженню автомобіль марки «Renault», моделі "Megane" д.н.з. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_6 та мотоцикл "Geon Daytonа" д.н.з. НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , та визначення місця їхнього зберігання на майданчику зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів, який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 107;

- ухвалою слідчого судді Немишлянського районного суду м. Харкова від 26.08.2025 по справі №645/5679/25 (провадження № 1-кс/645/1153/25) про накладення арешту на автомобіль марки «Renault», моделі "Megane" д.н.з. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_6 , шляхом заборони його ремонтування, користування, розпорядження та відчуження, а також накладення арешту на мотоцикл "Geon Daytonа" д.н.з. НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом заборони його ремонтування, користування, розпорядження та відчуження. Місцем зберігання автомобіля марки «Renault», моделі "Megane" д.н.з. НОМЕР_1 та мотоцикла "Geon Daytonа" д.н.з. НОМЕР_2 визначено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1104 від 19.11.2012 про «Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження» на території спеціального майдану зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів, який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 107;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 17.09.2025 року за участю обвинуваченої ОСОБА_6 та її захисника, зі схемою до нього, під час якого проведені експериментальні заміри, що підписаний без зауважень;

- відповіддю за підписом директора КНП ХОР «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ОСОБА_9 від 14.10.2025 року №01-2005/Ш, якою повідомлено, що перевіркою форм первинної медичної облікової документації встановлено, що 22.08.2025р. з номера телефону НОМЕР_5 до служби екстреної медичної допомоги надійшов виклик з приводу «ДТП» за адресою: м. Харків, вул. В. Вишиваного, буд. 17/53;

- висновком експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС № СЕ-19/121-25/23812-ІТ від 09.10.2025, за наслідком проведеної у кримінально провадженні судової автотехнічної експертизи технічного стану транспортного засобу, згідно якого: «на момент експертного огляду та на момент ДТП рульове керування, робоча гальмівна система та ходова частина автомобіля Renault Megan р.н. НОМЕР_1 перебували в працездатному стані»;

- висновком експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС № СЕ-19/121-25/23811-ІТ від 10.10.2025, за наслідком проведеної у кримінально провадженні судової автотехнічної експертизи технічного стану транспортного засобу, згідно якого: «на момент експертного огляду та до ДТП гальмівна система та ходова частина мотоциклу Geon Daytona 350 р.н. НОМЕР_6 перебували в працездатному стані. На момент експертного огляду рульове керування мотоциклу Geon Daytona 350 р.н. НОМЕР_2 перебувало у стані часткової відмови. Несправності рульового керування у вигляді деформованого керма мотоциклу та обмеженого кута повороту керованого колеса, виникли результаті ДТП»;

- висновком експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС № СЕ-19/121-25/23804-ІТ від 13.10.2025, за наслідком проведеної у кримінально провадженні судової транспортно-трасологічної експертизи, згідно якого: «кут зіткнення мотоцикла Geon Daytona 350 р.н. НОМЕР_6 та автомобіля Renault Megan р.н. НОМЕР_7 був близьким до 75°. Місце зіткнення автомобіля Renault Megan p.н. НОМЕР_8 та мотоцикла Geon Daytona 350 р.н. НОМЕР_2 знаходилось в районі осипу пластику та скла (поз. 5). Більш точно встановити розташування місця зіткнення відносно меж проїжджої частини за наявною слідовою інформацією не представляється можливим. 3 причин, вказаних в дослідницькій частині висновку, відповісти на запитання: «3 якою швидкістю рухалися транспортні засоби в момент зіткнення?», не представляється можливим»;

- висновком експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС № СЕ-19/121-25/25084-ІТ від 21.10.2025, за наслідком проведеної у кримінально провадженні судової автотехнічної експертизи технічного стану транспортного засобу, згідно якого: «виходячи з умови, що вказана в дослідницькій частині висновку, у даній дорожній обстановці водій автомобіля «Renault Megan» р.н. НОМЕР_8 ОСОБА_6 повинна була діяти відповідно до вимог п.п. 10.1 та 16.13 Правил дорожнього руху. Виходячи з умови, що вказана в дослідницькій частині висновку, у вказаних дорожніх умовах водій мотоциклу «Geon Daytona 350» р.н. НОМЕР_9 ОСОБА_4 повинен був діяти згідно з вимогами п. 12.3 Правил дорожнього руху. У вказаних дорожніх умовах водій автомобіля «Renault Megan» р.н. НОМЕР_8 ОСОБА_6 , мала технічну можливість попередити зіткнення шляхом виконання вимог п.п. 10.1 та 16.13 Правил дорожнього руху. З причин, вказаних в дослідницькій частині висновку, відповісти на запитання: «Чи була у водія ОСОБА_4 технічна можливість запобігти події даної пригоди?», не є можливим. У вказаних дорожніх умовах в діях водія автомобіля «Renault Megan» р.н. НОМЕР_10 ОСОБА_6 вбачаються невідповідності вимогам п.п. 10.1 та 16.13 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв`язку з настанням даної ДТП. З причин, вказаних в дослідницькій частині висновку, відповісти на запитання: «Чи є невідповідності вимогам Правил дорожнього руху України в діях водія ОСОБА_4 , що знаходяться, з технічної точки зору, у причинному зв?язку з подією даної пригоди?», не є можливим. Місце зіткнення транспортних засобів сталось перед осипом скла та пластику. Оскільки на схемі до протоколу огляду відсутні будь-які інші інформаційні ознаки, то встановити більш точно розташування місця зіткнення з розмірними прив?язками до меж проїзної частини або на якій смузі руху, не є можливим»;

- висновком експерта ДСУ «Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи» №12-14/652-А/25 від 22.10.2025 року за наслідком проведеної у кримінально провадженні судово-медичної експертизи, згідно якого: «За ступенем тяжкості: тупа сукупна травма, яка включає в себе тупу травму хребта, тупу травму верхнього плечового поясу, закриту тупу травму грудної клітки, тупу травму члена у вигляді відриву уретри, тупу травму лівої нижньої кінцівки, що має місце у ОСОБА_4 , належить до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя, відповідно до п. 2.1.1. « а », п. 2.1.2, п. 2.1.3. « л, м » «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом N? 6 МОЗ України від 17.01.1995 р. Згідно медичної карти N? 16938 стаціонарного хворого відділення політравми КНП «МКЛШНМД ім. проф. О.І. Мещанінова» XMP, відомо, що на момент госпіталізації у лікувальний заклад, при дослідженні крові ОСОБА_4 , на наявність алкоголю газохроматографічним методом, етиловий спирт не виявлений (Результат аналізу N?1630 дослідження на вміст етилового спирту у крові.);

- копіями розписок про передачу ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_4 грошових коштів на відшкодування моральної шкоди.

Прокурор у судовому засіданні відмовився від допиту свідка зазначеного у реєстрі матеріалів кримінального провадження ОСОБА_10 , оскільки обвинувачена повністю вину визнала. Учасники не наполягали на виклику свідків, тому, виходячи з принципів змагальності та диспозитивності кримінального провадження, суд прийняв відмову прокурора від допиту свідка сторони обвинувачення ОСОБА_10 .

Зауважень з приводу належності, допустимості поданих суду та досліджених судом в судовому засідання доказів сторонами не подано.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Суд, в силу вимог ч.6 ст.22 КПК України, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 91 КПК України встановлено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках - на потерпілого.

В обґрунтування винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, сторона обвинувачення посилалася на докази, які згідно зі ст.ст. 85, 86, 94 КПК України є допустимими, належними, достовірними та достатніми.

Зважаючи на всі викладені обставини, оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством.

Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості, не викликають.

Порушень вимог ст.87 КПК України не установлено.

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачених КПК України, враховуючи, що суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.

Таким чином, оцінивши в сукупності всі досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов до переконання про те, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, що виразилось в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому ОСОБА_4 тяжке тілесне ушкодження, доведена повністю "поза розумним сумнівом".

При призначенні покарання, суд враховує, що згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

За п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Згідно ст.66 КК України, обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_6 суд вважає щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, відповідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Вивченням особи обвинуваченоїОСОБА_6 встановлено, що вона раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягалася, на обліку в лікаря-нарколога в КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня» не перебуває (відповідь від 26.08.2025 року №577), не має психічних, у т.ч. спричинених вживанням психоактивних речовин, протипоказань для виконання обов`язків водія категорії «В» (довідка довідки про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у т.ч. на предмет вживання психоактивних речовин №883 від 09.09.2025 року), тяжких захворювань чи інвалідності не має, зареєстрована як фізична особа-підприємець, одружена, має постійне місце проживання, за місцем мешкання характеризується позитивно, здійснює волонтерську діяльність на території Харківської області з 15.03.2023 року, яка полягає у наданні допомоги та виконанні завдань, спрямованих на підтримку постраждалих від військової агресії, Сил оборони, внутрішньо переміщених осіб (Довідка за підписом керівника штабу ГО «Громадське об`єднання «ЛЕГІОН-МЕРЕФА» №1212/25 від 12.12.2025 року ОСОБА_11 ).

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_6 суд зазначає, що відповідно до положень ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженої. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Згідно з вимогами ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання.

При цьому суд наділений дискреційними повноваженнями обрати винній особі вид і розмір заходу примусу у межах санкції статті (частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене правопорушення.

Згідно з вимогами КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 12 червня 2009 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», покарання, призначене судом, має бути необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження вчинення ними нових злочинів.

При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення нею нових злочинів.

Європейський суд у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченій ОСОБА_6 за вчинене, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України є тяжким злочином, однак з необережною формою вини, конкретні обставини справи, дані про особу обвинуваченої, пом`якшуючі покарання обставини, відсутність обтяжуючих покарання обставин, відношення обвинуваченої до вчиненого, визнання вини та відшкодування моральної шкоди потерпілому, а також позицію потерпілого ОСОБА_4 , який просив призначити обвинуваченій покарання не пов`язане з позбавленням волі та без позбавлення права керування транспортним засобом.

На переконання суду, для виправлення обвинуваченоїОСОБА_6 , попередження скоєння нею нових кримінальних правопорушень та досягнення цілей покарання, їй необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 286 КК України, а саме - 3 роки позбавлення волі, та саме таке покарання, на переконання суду буде достатнім для досягнення мети покарання, визначеної статтею 50 КК України, й відповідатиме тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, сприятиме виправленню винної та попередженню вчинення нових кримінальних правопорушень, а також не буде становити «особистий надмірний тягар для особи», адже відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.

При цьому суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_6 , попередження скоєння нею нових кримінальних правопорушень та досягнення цілей покарання щодо обвинуваченої в цілому на теперішній час можливе без реального відбування покарання у виді позбавлення волі, а тому їй можливо звільнити від відбування цього покарання на підставі ст.75 КК України з випробуванням, з покладенням на неї обов`язків, передбачених п. 1, 2 ч. 1, п.2 ч. 3 ст. 76 КК України.

Вирішуючи питання про призначення додаткового покарання, слід зазначити, що санкція ч.2 ст. 286 КК України, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, надає можливість суду як призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, так і не застосовувати таке покарання до особи. Вказане положення закону України про кримінальну відповідальність носить альтернативний характер застосування і не є обов`язковим для суду. Відповідна правова позиція викладена в постанові колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 08.02.2018 у справі №361/2704/16-к, провадження №51-358км18.

Згідно п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 19 грудня 2008 року № 18 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», у кожному випадку призначення покарання за ст.286 КК України, необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Суд вважає, що підстав для призначення обвинуваченій ОСОБА_6 додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами немає, оскільки під час судового розгляду кримінального провадження встановлено, що обвинувачена має водійський стаж з 2011 року, доказів, які б свідчили, що за цей проміжок часу вона притягалася до адміністративної відповідальності за порушення ПДР, з боку сторони обвинувачення, не надано.

Суд також враховує особу обвинуваченої, яка повідомила, що характер її роботи як ФОП пов`язаний з перевезенням товару, а тому керування транспортним засобом їй необхідно для годування своєї родини, а також те, що остання з 15.03.2023 року на регулярній основі здійснює волонтерську діяльність на території Харківської області, у т.ч. щодо перевезення вантажів власним транспортним засобом. В зв`язку з чим, на думку суду, застосування до обвинуваченої додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами ставить під загрозу гідне людське існування її сім`ї, оскільки обвинувачена є заміжньою і змушений утримувати свою сім`ю, у зв`язку з цим обвинувачена зобов`язана працювати та забезпечувати свою сім`ю всім необхідним.

Позбавлення права керування ще більше ускладнить ситуацію в родині, яка вже і так перебуває у надзвичайно вразливому становищі через війну, а тому його не слід застосовувати до обвинуваченої.

А тому, з урахуванням вказаних вище обставин та позиції потерпілого, який просив призначити обвинуваченій покарання не пов`язане з позбавленням волі та без позбавлення права керування транспортним засобом, суд вважає, що згадане вище покарання буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої, попередження вчинення ним нових злочинів.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 118 КПК України витрати на залучення експертів є процесуальними витратами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КПК України залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.

У відповідності з вимогами ч.2 ст. 124, п.2 ч.4 ст. 374 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченої на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, рішення про відшкодування процесуальних витрат у разі визнання особи винуватою зазначається у резолютивній частині вироку.

Таким чином, з обвинуваченої підлягає стягненню на користь держави процесуальні витрати за проведені у кримінальному провадженні судової транспортно-трасологічної експертизи №СЕ-19/121-25/23804-ІТ від 13.10.2025 у розмірі11142,5 грн.; судової автотехнічної експертизи технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/121-25/23812-ІТ від 09.10.2025 у розмірі 7131,2 грн.; судової автотехнічної експертизи технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/121-25/23811-ІТ від 10.10.2025 у розмірі 7131,2 грн.; судової автотехнічної експертизи технічного стану транспортного засобу № КСЕ-19/121-25/25084-ІТ від 21.10.2025 у розмірі 3565,6 грн.

Суд не вбачає підстав для застосування запобіжного щодо обвинуваченої, оскільки протягом розгляду кримінального провадження остання належним чином виконувала свої процесуальні обов`язки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.

Крім того, суд вважає за необхідне скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Немишлянського районного суд м.Харкова від 26.08.2025 року по справі №645/5679/25 (провадження № 1-кс/645/1153/25), оскільки подальше його застосування є недоцільним.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Цивільні позови у кримінальному провадженні не заявлені.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 369-370, 373, 374, 475 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити їй покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо вона протягом іспитового строку не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на неї судом обов`язки.

Іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.

На підставі п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки, а саме:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_6 в дохід Держави судові витрати за проведенні у кримінальному провадженні

- судову транспортно-трасологічну експертизу №СЕ-19/121-25/23804-ІТ від 13.10.2025 у розмірі11142,5 грн.;

- судову автотехнічну експертизу технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/121-25/23812-ІТ від 09.10.2025 у розмірі 7131,2 грн.;

- судову автотехнічну експертизу технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/121-25/23811-ІТ від 10.10.2025 у розмірі 7131,2 грн.;

- судову автотехнічну експертизу технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/121-25/25084-ІТ від 21.10.2025 у розмірі 3565,6 грн.,

що загалом складає 28970 (двадцять вісім тисяч дев`ятсот сімдесят) грн. 50 коп.

Скасувати арешт майна накладений ухвалою слідчого судді Немишлянського районного суд м.Харкова від 26.08.2025 року по справі № 645/5679/25 (провадження № 1-кс/645/1153/25) на речові докази.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

-автомобіль марки «Renault», моделі "Megane" д.н.з. НОМЕР_1 , після набрання вироком законної сили -повернути власнику ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- мотоцикл "Geon Daytonа" д.н.з. НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , після набрання вироком законної сили -повернути фактичному користувачу - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Роз`яснити обвинуваченій право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Головуючий суддя