Рішення від 18 січня 2026 р. у справі №643/20888/25 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/20888/25

Провадження № 2/643/2551/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2026 Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Довготько Т.М.

за участю секретаря судового засідання – Вишнякової Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» (надалі ТОВ) звернулось до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 30 000,00 грн., з яких: сума кредиту 3000,00грн., сума процентів нарахованих первісним кредитором 16 800,00 грн., сума процентів нарахованих позивачем – 10 200,00грн., судовий збір у розмірі 2422,40грн., витрати на правову допомогу у розмірі 10 000, 00 грн. та в порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення (документ сформований в систему «Електронний суд» 25.11.2025).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 16.04.2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4562279 про надання коштів на умовах споживчого кредиту в електронному вигляді. На умовах, встановлених Договором, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: відповідно до п. 1.2. тип кредиту кредит, сума кредиту складає 3000 грн. Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів: з 16.04.2024 по 11.04.2025. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто під час укладання Договору. Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 3 000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ "ПЕЙТЕК УКРАЇНА". 25.11.2024 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу № 25/11/2024 за плату відступило, а ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» набуло право грошової вимоги до Відповідача. Враховуючи зазначене, до позивача відповідно до укладеного Договору факторингу від 25.11.2024 року №25/11/2024 року перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Договором № 4562279 від 16.04.2024 року загальна сума заборгованості склала 21300,00 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту 3000,00грн., заборгованість за процентами 16800,00 грн. та заборгованість по нарахованим штрафам/неустойкам у розмірі 1500, 00 грн. Всупереч умовам Договору, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після укладання Договору факторингу та переходу права вимоги до Позивача, відповідач не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», ані на рахунки первісного кредитора. Таким чином, відповідач має заборгованість перед Позивачем за Договором № 4562279 від 16.04.2024 у сумі 30 000,00 грн., яка складається з заборгованості з тіла кредиту - 3000,00 грн., нарахованих процентів первісним кредитором – 16800,00грн., нарахованих процентів ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» за 136 календарних днів 10200 грн.

Ухвалою суду від 01.12.2025 провадження по справі відкрито та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, витребувано докази.

У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 16.04.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 був укладений електронний договір № 4562279 про надання споживчого кредиту (а.с. 38-47).

Згідно з п.п.1.2, 1.3 кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 3 000 грн; строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені у таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до договору.

Відповідно до п.1.4.1 кредитного договору стандартна процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору.

Вказаний договір, додаток № 1 до нього (а.с.47) підписані електронним підписом, одноразовим ідентифікатором 190447 ОСОБА_1 16.04.2024.

На виконання ухвали Салтівського районного суду міста Харкова від 01.12.2025, АТ КБ «ПриватБанк» надано інформацію про те, що платіжна картка № НОМЕР_1 , емітована на ім`я ОСОБА_1 та 16.04.2024 на платіжну картку № НОМЕР_1 було зараховано кошти у сумі 3 000, 00 грн.

Як вбачається з розрахунку заборгованості ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» станом на 25.11.2024, загальна сума заборгованості за договором № 4562279 від 16.04.2024 складає 21300грн, з яких: сума кредиту – 3000 грн, сума заборгованості за процентами - 16800 грн, штрафні санції – 1500грн. (а.с.83-87).

Також, з розрахунку заборгованості ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», вбачається, що за період з 26.11.2024 по 10.04.2025, в межах строку дії кредитного договору № 4562279 , заборгованість по процентам складає 10200, 00 грн. (а.с.88-89).

Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Кредитний договір № 4562279 від 16.04.2024 укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору.

Щодо відступлення права вимоги суд зауважує таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Поряд з цим, право грошової вимоги до боржника може бути відступлене також на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Як установлено судом, 25.11.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», було укладено договір факторингу № 25/11/2024, відповідно до умов якого ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (ціна продажу) за плату, а останнє відступити ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА». Перехід від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» до ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно додатку № 2 та надходження ціни продажу у повному обсязі на рахунок Клієнта, після чого ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників та повна сума ціни продажу, що надійшла на рахунок клієнта підтверджує факт переходу від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» до ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» прав вимоги заборгованостей (п. 1.1. п. 1.2. договору факторингу) (а.с. 96-100).

На виконання вищевказаних умов договору 25.11.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» було підписано акт прийому-передачі Реєстру боржників (а.с.61 зворотній бік) та сплачено ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» грошові кошти за договором факторингу, що підтверджується копіями платіжних інструкцій (а.с.105).

З витягу з реєстру боржників вбачається відступлення ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» - ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 4562279 (а.с.80-82).

Таким чином позивачем доведено належними доказами те, що ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 4562279 від 16.04.2024.

Щодо розміру заборгованості та її складових суд звертає увагу на таке.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Ураховуючи, що відповідач отримав грошові кошти, однак не повернув належні до сплати грошові суми, то суд доходить висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по тілу кредиту у розмірі 3 000, 00 грн.

ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», заявляючи позов про стягнення кредитної заборгованості, просило у тому числі, крім заборгованості за неповернутим кредитом, стягнути й заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.

Матеріалами справи підтверджується, що у підписаному позичальником договорі визначені тип та розмір процентних ставок плати за користування кредитом: фіксована стандартна процентна ставка у розмірі 2,50% в день.

Суд звертає увагу на те, що сума заборгованості по відсотках нараховувалась в межах строку дії договору з 16.04.2024 по 10.04.2025, що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

При цьому, згідно п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5 %; - протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: - з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5%, - з 22.04.2024 - денна ставка не більше 1,5%, - з 20.08.2024 - денна ставка не більше 1%.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

З матеріалів справи слідує, що відповідач отримав кредитні кошти 16.04.2024 року.

З 16.04.2024 року по 21.04.2024 року (6 днів) відсотки згідно вимог ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» становлять 2,5% = 450 грн.

З 22.04.2024 року по 19.08.2024 року (120 днів) відсотки згідно вимог ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» становлять 1,5% = 5 400 грн.

З 20.08.2024 року по 10.04.2025 року (234 днів) відсотки згідно вимог ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» становлять 1% = 7 020 грн.

Всього заборгованість по відсоткам становить 12870,00 грн за період з 16.04.2024 по 10.04.2025.

Таким чином, оскільки відповідачем не було належним чином виконано умови кредитного договору суд вважає, що заборгованість за процентами за користування кредитом підлягає стягненню в розмірі 12870,00 грн. згідно умов кредитного договору та з урахуванням вимог вищезазначеного закону.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до задоволених вимог. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1283 грн 87 коп.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 10000, 00 грн, то суд зазначає наступне.

Стаття 133 ЦПК України визначає види судових витрат.

Так судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: довіреність від 01.08.2024, договір про надання юридичних послуг № 01/08/2024-А від 01.08.2024, укладений з адвокатом Дідух Є.О. (а.с.140-143), свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Дідух Є.О. (а.с.125), Заявку №4562279 від 21.04.2025 на виконання доручення до Договору №01/08/2024-А від 01.08.2024 (а.с.53-55), Детальний опис робіт (наданих послуг) 4562279 від 14.11.2025 (а.с.51-52), Акт №4562279 від 20.07.2025 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору 01/08/2024-А від 01.08.2024 (а.с.49-50), відповідно до якого загальна сума витрат складає 10 000 грн., рахунок на оплату № 4562279 від 20.07.2025 (а.с. 61).

Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати на правничу допомогу адвоката можуть включати в себе гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката.

Для того, щоб суд міг визначити розмір понесених витрат на правничу допомогу з метою їх подальшого розподілу, сторона по справі повинна подати детальний опис наданих робіт (послуг) та здійснених нею витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При відшкодуванні витрат на правничу допомогу розмір судових витрат встановлюється судом на підставі поданих доказів (договори, рахунки, акти виконаних робіт тощо). У такому випадку важливо, щоб договір про надання правничої допомоги був з прозорим ціноутворенням, аби суд міг об`єктивно оцінити вартість та обсяги роботи адвоката. Адвокат повинен також надати детальний опис виконаних робіт з наданням доказів (документального підтвердження) факту виконаних адвокатом робіт.

Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема, постановами Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 923/560/17, від 10 листопада 2021 у справі № 329/766/18, від 01 вересня 2021 у справі №178/1522/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Дослідивши матеріали справи та зміст поданих позивачем документів, суд вважає, що наведений адвокатом обсяг послуг з їх вартістю (10000,00 грн.) є неспівмірним із складністю справи та затраченим часом на надання таких послуг. Заявлені витрати не відповідають критерію їх реальності, розумності їхнього розміру, а тому суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 5000 грн.

Оскільки позов задоволено частково, витрати на правову допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених позовних вимог у сумі 2650 грн.

Щодо застосування положень частин десять, одинадцять ст. 265 ЦПК України, то суд враховує наступні висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16 жовтня 2024 року у справі №911/952/22.

Частині десятій статті 238 ГПК України, частинам десятій, одинадцятій статті 265 ЦПК України кореспондують норми частин одинадцятої, дванадцятої статті 26 Закону «Про виконавче провадження», якими конкретизується порядок виконавчих дій виконавця щодо нарахування пені, відсотків до моменту виконання рішення суду за механізмом (формулою) визначеним у цьому рішенні суду. Зокрема, визначено: якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі; до закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

Системний аналіз наведених норм свідчить, що положення частини десятої статті 238 ГПК України, частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України закріплюють механізм, який позбавляє кредитора необхідності звернення до суду з позовом щодо нарахування та стягнення, зокрема, відсотків за наступні періоди невиконання зобов`язання після того, як був розглянутий по суті і задоволений його позов про стягнення боргу, відсотків за невиконання того самого зобов`язання між тими ж сторонами.

Застосування частини десятої статті 238 ГПК України, частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України полягає у продовженні нарахування відсотків поза часовими межами, в яких суд розглянув і вирішив спір по суті позовних вимог. Вони застосовуються лише в тих випадках, коли суд, розглянувши спір по суті, ухвалив рішення про застосування відсотків.

Тобто можливість нарахування відсотків до моменту виконання рішення суду нерозривно пов`язана із безпосереднім їх застосуванням у рішенні суду (розглядом та задоволенням таких вимог у рішенні суду). Якщо суд не застосував відсотки в рішенні, то не може бути і зазначено про їх нарахування до моменту виконання рішення. І навпаки - якщо суд їх застосує, то у рішенні може зазначатися про нарахування відсотків до моменту виконання рішення.

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що нарахування відсотків у порядку частини десятої статті 238 ГПК України, частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України ґрунтується на тих самих нормах матеріального права, які є підставою для задоволення позову судом за результатом розгляду справи та які зазначені в мотивувальній частині рішення.

За своєю природою відсотки, зазначені в частині десятій статті 238 ГПК України, частинах десятій, одинадцятій статті 265 ЦПК України, є заходами відповідальності, що застосовані судом за порушення боржником виконання зобов`язання. Тобто це ті самі заходи відповідальності, але продовжені на наступний період часу, протягом якого зобов`язання не виконується. Зазначені норми не визначають якоїсь іншої чи особливої правової природи відсотків, про нарахування яких суд може зазначити у рішенні про стягнення до моменту його виконання.

Стягнення процентів річних та суми інфляційних втрат визначено частиною другою статті 625 ЦК України, тобто не ґрунтується на тих самих нормах матеріального права, які є підставою для задоволення даного позову судом за результатом розгляду справи та не зазначені в мотивувальній частині рішення.

Отже, підстави для застосування положень частини десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 80, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» заборгованість за договором № 4562279 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 16.04.2024 в розмірі 15 870 /п`ятнадцять тисяч вісімсот сімдесят/ грн 00 коп., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 3000,00 грн, заборгованість за відсотками 12870,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» витрати зі сплати судового збору в розмірі 1283 грн 87 коп., витрати на правничу допомогу в розмірі 2650 грн 00 коп., а всього 3 933 грн. 87 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду, протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 19.01.2026.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», місце заходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд.27, приміщення 2, код ЄДРПОУ 40966896.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.М.Довготько