Рішення від 15 січня 2026 р. у справі №643/4771/24 — Салтівський районний суд міста Харкова

Суд: Салтівський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення плати за користування житлом

Дата: 15 січня 2026 р.

Справа: №643/4771/24

Суддя: Олійник О. О.

Справа № 643/4771/24

Провадження № 2/643/602/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді – Олійника О.О.,

за участю секретаря судових засідань – Новакової Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання,

ВСТАНОВИВ:

09 травня 2024 року представник за довіреністю КП «Харківські теплові мережі» - Вініцький М.В. звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь підприємства заборгованість за послуги з теплопостачання за період з 01.04.2021 по 31.12.2021 у загальному розмірі 7532,46 грн.; стягнути з відповідача ОСОБА_6 на його користь заборгованість за послуги з теплопостачання у сумі 17 575,06 грн.; витрати по сплату судового збору у розмірі 3028 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачам на праві власності належала квартира АДРЕСА_1 загальною площею 42,7 кв.м. з централізованою системою опалення, теплопостачання яке здійснює КП «Харківські теплові мережі». Через абонентський зал Салтівської філії комунального підприємства «Харківські теплові мережі» було подано заяву «Про відкриття нового особового рахунку» з додатками від ОСОБА_7 . В ході дослідження документів, що були подані з заявою з?ясувалось, що відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 01.11.2023 року зареєстрованого в реєстрі за № 776 зазначена квартира належала ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до 24.12.2021. ОСОБА_6 зазначена квартира належала з 24.12.2021 на праві довірчої власності на підставі договору про встановлення довірчої власності, посвідченого 24.12.2021 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Железняк Л.В., який зареєстровано в реєстрі за № 1658. Право довірчої власності на квартиру зареєстровано 24.12.2021 в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 45921284. Відповідно до зазначено договору купівлі-продажу від 01.11.2023 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності новим власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 є ОСОБА_7 .

Попередні власники квартири ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 . Особовий рахунок НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_3 був відкритий на ім?я - ОСОБА_3 . При формуванні довідки зі змінами з Порталу електронних сервісів про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, стало відомо, що в квартирі за адресою АДРЕСА_2 , відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , були зареєстровані, ОСОБА_6 - не зареєстрований.

Відповідачі були споживачами послуг КП «ХТМ», яке надавало послуги з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання, згідно Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-VІІ від 09.11.2017 року та "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630. Внаслідок неповної та несвоєчасної сплати послуг у відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за період з 01.04.2021 по 31.12.2021 виникла заборгованість у розмірі 7532,46 грн. У відповідача ОСОБА_6 виникла заборгованість у розмірі 17 575,06 грн. У зв`язку із викладеним представник КП «ХТМ» звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 14.05.2024 року відкрито провадження у справі.

Рішенням Московського районного суду міста Харкова від 11 липня 2024 року позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання задоволено. Стягнуто з солідарно з відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги з теплопостачання за період з 01.04.2021 по 31.12.2021 у розмірі 7532,46 грн. Стягнуто з відповідача ОСОБА_6 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги з теплопостачання у сумі 17 575,06 грн., з яких: 7834,85 грн. за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.01.2022 по 31.10.2023; 499,80 грн. за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії з період з 01.06.2022 по 31.10.2023; 8288,97 грн. за послугу з постачання гарячої води за період з 01.02.2017 по 31.10.2023; 289,68 грн. за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води з період з 01.06.2022 по 31.10.2023; 499,36 грн. за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 31.10.2023; 162,40 грн. за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання за період з 01.07.2022 по 31.10.2023; інфляційні втрати в сумі 203,80 грн; 3% річних в сумі 80,55 грн. Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» судовий збір в розмірі 3028 грн.

19.12.2024 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_5 надійшла заява, в якій остання просить скасувати заочне рішення Московського районного суду м. Харкові від 11.07.2024 року, посилаючись на те, що їй не було повідомлено про розгляд справи, вона не отримувала ані позовної заяви, ані судових повідомлень про необхідність явки до суду. Тому не змогла скористатися своїми процесуальними правами подати відзив на позовну заяву. Також зазначила, що вона не є власником квартири з 22.03.2021 року, та не була там зареєстрована.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 26.12.2024 заяву ОСОБА_5 про перегляд заочного рішення залишено без руху, надано строк для усунення недоліків заяви.

07.02.2025 ОСОБА_5 подала заяву про усунення недоліків.

03.03.2025 ухвалою Московського районного суду м. Харкова прийнято до розгляду заяву ОСОБА_5 про перегляд заочного рішення Московського районного суду м. Харкова від 11 липня 2024 року у справі за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання. Призначено судове засідання.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 21.04.2025 заяву ОСОБА_5 про перегляд заочного рішення Московського районного суду м. Харкова від 11 липня 2024 року у справі за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання задоволено. Заочне рішення Московського районного суду м. Харкова ухвалене 11 липня 2024 року у справі за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання скасовано. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Законом України від 26 лютого 2025 року № 4273-IX внесено зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів. Зокрема, змінено найменування Московського районного суду міста Харкова на Салтівський районний суд міста Харкова. Набрання чинності зазначеним Законом України відбулося 25 квітня 2025 року.

10 червня 2025 року за допомогою системи «Електронний суд» представник позивача – Давидов В.О. подав до суду клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем.

В обґрунтування клопотання зазначив, що при ознайомленні з копією договору купівлі-продажу квартири від 02.03.2021, який 19.12.2024 долучено відповідачем ОСОБА_5 до матеріалів даної судової справи, представником позивача було встановлено, що об`єктивний і всебічний розгляд справи неможливий без заміни первісних відповідачів на належного відповідача. А саме, осіб: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 на ОСОБА_2 .

10 червня 2025 року представник позивача Давидов В.О. подав уточнену позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованість в сумі 7532,46 гривень за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.04.2021 по 31.12.2021; інфляційні втрати в сумі 203,80 гривень; 3% річних в сумі 80,55 гривень. Стягнути з ОСОБА_6 на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованість в сумі 7834,85 гривень за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.01.2022 по 31.10.2023; 499,80 гривень за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 31.10.2023; 8288,97 гривень за послугу з постачання гарячої води за період з 01.01.2022 по 31.10.2023; 289,68 гривень за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 31.10.2023; 499,36 гривень за послугу з технічного обслуговування внутрішьобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 31.10.2023; 162,40 гривень за послугу з технічного обслуговування внутрішьобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.07.2022 по 31.10.2023. Судові витрати в сумі 3028 гривень.

В обґрунтування уточнених позовних вимог зазначає, що відповідачам на праві власності належала квартира АДРЕСА_1 загальною площею 42,7 кв. м. з централізованою системою опалення, теплопостачання яке здійснює КП "Харківські теплові мережі". Відповідачі користувалися тепловою енергією, яку подає у житлове приміщення, а в цілому централізовану систему теплопостачання всього будинку КП «Харківські теплові мережі» та мають особовий рахунок № НОМЕР_1 . В матеріалах судової справи № 643/4771/24 міститься копія договору купівлі-продажу квартири від 02.03.2021, зареєстрованого в реєстрі за № 845, згідно якого вбачається, що власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 є ОСОБА_2 . Також, через абонентський зал Салтівської філії Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» було подано заяву «Про відкриття нового особового рахунку» з додатками від ОСОБА_7 . В ході дослідження документів, що були подані з заявою, з?ясувалось, що відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 01.11.2023, зареєстрованого в реєстрі за № 776, зазначена квартира належала ОСОБА_6 з 24.12.2021 на праві довірчої власності на підставі договору про встановлення довірчої власності, посвідченого 24.12.2021 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Железняк Л.В., який зареєстровано в реєстрі за № 1658. Право довірчої власності на квартиру зареєстровано 24.12.2021 в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 45921284. Відповідно до зазначено договору купівлі-продажу від 01.11.2023 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності новим власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 є ОСОБА_7 .

КП «Харківські теплові мережі» як теплопостачальна організація надає послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води мешканцям багатоквартирних будинків м. Харкова, керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. 830, Правилами надання послуги з постачання гарячої води, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 № 1182. Постачання теплової енергії на потреби опалення у багатоквартирні будинки м. Харкова КП «Харківські теплові мережі» здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів, а на потреби гарячого водопостачання - протягом року.

Внаслідок неповної та несвоєчасної сплати послуг у відповідачів виникла заборгованість, у зв`язку із чим представник КП «ХТМ» звернувся до суду з даним позовом.

У судове засідання представник позивача не з`явився, до суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності. У своїй заяві зазначив про підтримання позовних вимог у повному обсязі та ухвалення рішення на підставі наявних у справі доказів, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідачі у судове засідання повторно не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, а саме шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. Крім того, відповідачі повідомлялись шляхом направлення повісток на останню відому адресу їх реєстрації, на підтвердження чого в матеріалах справи наявні поштові конверти з відміткою про відсутність адресатів за адресою, зазначеною в позовній заяві, що свідчить про належне їх повідомлення.

Відповідачі не використали наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у їх відсутність до суду не надходило. Відповідачами не надано суду жодного доказу, який би мав істотне значення для вирішення справи по суті, чи спростування доводів позивача. Відзив на позов не подали.

Відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідачі обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надали, в силу положень ст. 223 ч. 1 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідачів.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідачі належним чином повідомлялись про місце і час судового засідання, суд розглядає справу за відсутності відповідачів та згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, з 22.03.2021 року відповідачу ОСОБА_2 на праві власності належить квартира у будинку готельного типу № 715, 716, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 42,7 кв. м., житловою площею 29,6 кв. м., кількість кімнат 2 (дві), що підтверджується копією Договору купівлі-продажу квартири від 22 березня 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Калінчук І.В., реєстровий номер 344.

Згідно копії Договору купівлі-продажу від 01 листопада 2023 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Железняк Л.В., реєстровий номер 776, убачається, що з 24.12.2021 по 01.11.2023 власником квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 42,7 кв. м., житловою площею 29,6 кв. м., кількість кімнат 2 (дві) був відповідач ОСОБА_6 .

Отже, судом встановлено, що відповідачі були споживачами послуг КП «Харківські теплові мережі» і не в повному обсязі сплачували за надані послуги з опалення та гарячої води.

З наданої до позову відомості про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання з урахуванням періоду платежу вбачається, що протягом тривалого часу відповідачі не в повному обсязі здійснювали оплату за надані позивачем послуги, внаслідок чого у відповідача ОСОБА_2 виникла заборгованість в сумі 7532,46 гривень за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.04.2021 по 31.12.2021; інфляційні втрати в сумі 203,80 гривень; 3% річних в сумі 80,55 гривень. У відповідача ОСОБА_6 виникла заборгованість в сумі 7834,85 гривень за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.01.2022 по 31.10.2023; 499,80 гривень за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 31.10.2023; 8288,97 гривень за послугу з постачання гарячої води за період з 01.01.2022 по 31.10.2023; 289,68 гривень за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 31.10.2023; 499,36 гривень за послугу з технічного обслуговування внутрішьобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 31.10.2023.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

КП «ХТМ» надаються послуги з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання, а відповідачі, в свою чергу, споживають зазначені послуги, що свідчить про наявність між ними взаємних зобов`язань.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач, серед іншого, зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Правилами ст. 5 Закону України «Про житлово комунальні послуги» закріплено, що до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Не зважаючи на відсутність у матеріалах справи договору про надання послуг з теплопостачання між сторонами, відповідачі зобов`язані були оплачувати спожиті послуги, позаяк вони фактично ними користувалися.

Зазначена правова позиція знайшла своє підтвердження у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, в якій зроблено висновок, що «споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі».

Аналогічні висновки викладені і у Постанові Великої Палати Верховного суду у справі № 712/8916/17 (14-448цс19) від 07.07.2020:

“Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16).”

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного Кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частина 2 ст. 317 ЦК України зазначає, що на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки відповідачі офіційно, у встановленому чинним законодавством порядку не відмовились від послуг, які надавало їм КП «Харківські теплові мережі», то в них виник обов`язок сплатити ці послуги.

Відповідачі належним чином свої зобов`язання щодо оплати послуг з теплопостачання не виконували, плату за спожиті послуги у повному обсязі не вносили.

Як вбачається з відомості про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання з урахуванням періоду платежу, відповідач ОСОБА_2 був споживачем послуг теплової енергії шляхом відкриття особового рахунку № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_2 , та у нього виникла заборгованість.

Як вбачається з відомості про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання з урахуванням періоду платежу, відповідач ОСОБА_6 також був споживачем послуг теплової енергії шляхом відкриття особового рахунку № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_6 , та у нього виникла заборгованість.

Доказів того, що послуги відповідачам не надавались, що вони не користувались наданими послугами і потреби в таких послугах не мали, належними та допустимими доказами не доведено та матеріалами справи не підтверджено.

Враховуючи диспозитивність цивільного судочинства, та надані позивачем розрахунки, суд дійшов висновку, що зроблені позивачем розрахунки заборгованості є обґрунтованими, та підстав їм не довіряти у суду не має.

Що стосується вимог про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних з відповідача ОСОБА_2 суд зазначає, наступне.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

В даному випадку правовідносини, які склалися між сторонами є грошовим зобов`язанням і на ці правовідносини поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

У зв`язку із простроченням відповідачем ОСОБА_2 сплати комунальних послуг, позивачем нараховано 203,80 грн. інфляційні втрати за час прострочення та 80,55 грн. - 3% річних, з якими погоджується суд.

Так, Постановою Кабінету міністрів України від 05.03.2022 р. № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» зі змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету міністрів України № 390 від 21.04.2023 р. заборонено стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 року з дати початку по дату завершення бойових дій або тимчасової окупації територій.

Проте, заборгованість, інфляційні витрати та 3 % річних нараховані відповідачу до 24.02.2022 року, а тому вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 року № 206 не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки вони нараховані до початку введення в дію воєнного стану в Україні. А тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача 3% річних у сумі 80,55грн. та інфляційних втрат у сумі 203,80 грн. підлягають задоволенню.

Питання про застосування строків позовної давності перед судом не ставилося.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з викладеного, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги КП «Харківські теплові мережі» підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з чим з відповідачів на користь КП «Харківські теплові мережі» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3028 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 263-267, 279 280-283 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість в сумі 7532,46 гривень за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.04.2021 по 31.12.2021; інфляційні втрати в сумі 203,80 гривень; 3% річних в сумі 80,55 гривень.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість в сумі 7834,85 гривень за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.01.2022 по 31.10.2023; 499,80 гривень за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 31.10.2023; 8288,97 гривень за послугу з постачання гарячої води за період з 01.01.2022 по 31.10.2023; 289,68 гривень за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 31.10.2023; 499,36 гривень за послугу з технічного обслуговування внутрішьобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 31.10.2023; 162,40 гривень за послугу з технічного обслуговування внутрішьобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.07.2022 по 31.10.2023.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» судовий збір в розмірі 3028 гривень.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач - Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» код ЄДРПОУ 31557119, місцезнаходження: м. Харків, вул. Мефодіївська, 11.

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_5 .

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_6 .

Суддя - О.О. Олійник

Оригінал: reyestr.court.gov.ua