Постанова від 18 січня 2026 р. у справі №639/9875/25 — Новобаварський районний суд міста Харкова

Справа № 639/9875/25

Провадження № 3/639/72/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2026 року м. Харків

Суддя Новобаварського районного суду міста Харкова Курило В. О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідності військовослужбовця:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, який проходить військову службу на посаді водія-електрика ремонтної майстерні технічних засобів служби пально-мастильних матеріалів ремонтного відділення військової частини НОМЕР_2 , місце реєстрації та фактичного проживання: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,

в с т а н о в и в:

На розгляд до Новобаварського районного суду міста Харкова надійшов протокол про військове адміністративне правопорушення ДНХ-6420 від 14.12.2025, відповідно до якого 14 грудня 2025 року о 14 годині 00 хвилин солдат ОСОБА_1 був виявлений за адресою, розташованою в АДРЕСА_2 , представниками військової частини НОМЕР_2 у стані алкогольного сп`яніння, під час виконання службових обов`язків. У подальшому солдата ОСОБА_1 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 , де проведено огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням газоаналізатора АлкоФор 507 (серійний номер IUMB80026, тест № 00779), результат огляду – 0,23 ‰. Відповідно до акту медичного обстеження № 2427 від 14.12.2025, солдат ОСОБА_1 під час виконання обов`язків військової служби знаходиться у стані алкогольного сп`яніння.

Протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 складено за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

У призначене судове засідання ОСОБА_1 з`явився, вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, не визнав, оскільки результат огляду на стан сп`яніння перебував у межах допустимої похибки. ОСОБА_1 на адресу суду надав письмові пояснення про те, що 14.12.2025 о 13:50 він з`явився в пункт постійної дислокації військової частини НОМЕР_2 з метою переміщення до учбового центру з причин підвищення кваліфікації. Напередодні, 13.12.2025, знаходячись у вихідному, вжив трохи спиртних напоїв. Дана подія за майже три роки сталася з ним вперше. Крім того, ОСОБА_1 повідомив, що 14.12.2025 під час проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у ІНФОРМАЦІЯ_3 йому не було запропоновано представниками Військової служби правопорядку та медичної частини повторно пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі охорони здоров`я.

З письмових пояснень свідка ОСОБА_2 від 25.12.2025, який є начальником ремонтної майстерні технічних засобів служби пально-мастильних матеріалів ремонтного відділення військової частини НОМЕР_2 та безпосереднім командиром військовослужбовця ОСОБА_1 , встановлено, що солдат ОСОБА_1 перебуває під його керівництвом з січня 2023 року, за увесь цей час зарекомендував себе як сумлінний, старанний та відповідальний військовослужбовець, з яким він разом виконав безліч бойових та спеціальних завдань на різних ділянках. Цей військовослужбовець має ряд державних нагород від Президента України та Головнокомандувача ЗСУ.

Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , пояснення свідка ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суддя приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 необхідно закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, з огляду на таке.

Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозицією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або появу таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмову таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Наявність події та складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Стаття 251 КУпАП встановлює перелік доказів, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з статтею 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З матеріалів адміністративної справи встановлено, що в протоколі про адміністративне правопорушення ДНХ-6420 від 14.12.2025 та письмових поясненнях від 14.12.2025 військовослужбовець ОСОБА_1 зазначив, що своєї провини у вчиненні цього адміністративного правопорушення не визнає.

Відповідно до пунктів 7, 10 Розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Згідно з результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням газоаналізатора АлкоФор 507, результат огляду військовослужбовця ОСОБА_1 склав 0,23 ‰, що перевищує на 0,03 ‰ максимально допустимий цифровий показник – 0,2 проміле алкоголю в крові.

Разом із тим, згідно з технічними характеристиками газоаналізатора АлкоФор 507, межі допустимої абсолютної похибки приладу становлять (в інтервалі діапазону вимірювання від 0 до 0,4 ‰) +/- 0,04 ‰, відносної (в діапазоні вимірювання понад 0,4 ‰) похибка: +/- 10%.

Отже, результат огляду на стан алкогольного сп`яніння, з урахуванням допустимої похибки, склав від 0,19 ‰ до 0,27 ‰.

Згідно з положеннями чинного законодавства, результат тестування з використанням спеціальних технічних засобів у діапазоні від 0,19 ‰ до 0,2 ‰, свідчить про відсутність в особи стану алкогольного сп`яніння.

Враховуючи те, що результат огляду військовослужбовця ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння склав 0,23 ‰, такий результат перебуває в межах допустимої похибки газоаналізатора АлкоФор 507 та беззаперечно не свідчить про перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння, а тому встановлений результат не може бути належним доказом перебування військовослужбовця у відповідному стані під час виконання службових обов`язків.

Згідно з вимогами частини четвертої статті 266-1 КУпАП, у разі незгоди військовозобов`язаного на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Відповідно до пункту 8 «Порядку направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2024 №32, військовослужбовець, який відмовився від проведення огляду уповноваженою посадовою особою з використанням спеціального технічного засобу і тесту або не висловив згоду з його результатами, направляється відповідним командиром (начальником) для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

З огляду на те, що результат огляду військовослужбовця ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння склав 0,23 ‰, такий результат перебуває в межах допустимої похибки газоаналізатора АлкоФор 507, а особа фактично не погоджувалася з результатами огляду, проведеного з використанням цього спеціального технічного засобу, такий військовослужбовець мав бути направлений до закладу охорони здоров`я з метою встановлення факту його перебування у стані алкогольного сп`яніння.

Разом із цим, з досліджених матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що направлення для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння до відповідного закладу охорони здоров`я стосовно військовослужбовця ОСОБА_1 не складалося та до матеріалів справи таке направлення не долучено, огляд військовослужбовця ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я 14.12.2025 проведено не було.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Згідно з пунктом 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, принцип презумпції невинуватості вимагає, зокрема, щоб при виконанні своїх обов`язків судді не починали розгляду справи з упередженням щодо вчинення підсудним правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується; тягар доведення лежить на стороні обвинувачення, і будь-який сумнів тлумачиться на користь обвинуваченого (п. 77 рішення у справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» (Barberа, Messeguе and Jabardo v. Spain) від 06 грудня 1988 року, п. 97 рішення у справі «Яношевич проти Швеції» (Janosevic v. Sweden) від 23 липня 2002 року).

Вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не підтверджується належними та допустимими доказами по справі.

Враховуючи той факт, що матеріалами справи про адміністративне правопорушення безсумнівно не доведено стан алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 під час виконання службових обов`язків, суд приходить до висновку про недоведеність в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю: за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП суд дійшов висновку про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 245, 247, 251, 252, 268, 283, 284, 285, 294 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно військовослужбовця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП – закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Новобаварський районний суд міста Харкова протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.

Суддя В. О. Курило