Рішення від 18 січня 2026 р. у справі №398/7739/25 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/7739/25

провадження №: 2/398/1198/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"19" січня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Орловського В.В., з участю секретаря судового засідання Харіної Д.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів”, представник позивача Грибанов Денис В`ячеславович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача.

ТОВ “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” 4 грудня 2025 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 20818 грн та судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 3028 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 уклала з первісним кредитором ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» в електронній формі кредитний договір на суму 6500 грн. Відповідач порушила умови договору, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 20818 грн, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу — 6500 грн, заборгованості за відсотками — 18,85 грн, заборгованості за пенею - 12953 грн, заборгованості за комісією за надання кредиту - 1346,15. Право вимоги за вказаними кредитними договорами перейшло від первісного кредитора до позивача на підставі договору факторингу від 27.03.2025.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 22 грудня 2025 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, позивач та його представник були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, у позовній заяві представник зазначив, що просить розгляд справи проводити за її відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, була належним чином повідомлена про час місце розгляду справи шляхом надсилання повістки поштою за адресою її реєстрації, до суду повернулося поштове повідомлення про вручення з розпискою отримувача про вручення. Від відповідача не надійшло відзиву, інших заяв чи клопотань.

Враховуючи те, що відповідач, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явилася без повідомлення причин, відзив не подала, та представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд постановив ухвалу про заочний розгляд цієї справи.

Оскільки у судове засідання не з`явилися усі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК у зв`язку з неявкою всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписав рішення без його проголошення. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК датою ухвалення рішення зазначена дата складення повного судового рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

6 листопада 2024 року ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (Первісний кредитор, код ЄДРПОУ: 39861924) і ОСОБА_1 уклали в електронній формі Договір про надання коштів у кредит №8745678. Суд дослідив копію цього договору, що надана позивачем.

Відповідач приєднався до запропонованого кредитодавцем договору, підписавши його електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Це підтверджуються текстом договору, у якому зазначено реквізити цього підпису: «774112».

Договором встановлені такі умови кредитування:

- сума кредиту: 6500 грн,

- строк кредитування: 30 днів (дата повернення — 05.12.2024),

- денна процентна ставка: 0,7% на день,

- проценти за понадстрокове користування кредитом: 5% на день,

- орієнтовна реальна річна процентна ставка становить 1001,42%,

У тексті договору зазначено платіжний засіб позичальника - банківську картку НОМЕР_1 .

Суду не надано будь-яких доказів фактичного перерахування коштів за кредитним договором відповідачу, які відповідають вимогам до первинних бухгалтерських документів або згідно з законом підтверджують факт здійснення платежу.

Порушення зобов`язання та розмір заборгованості.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 що складений первісним кредитором, нараховано заборгованість у розмірі 20818 грн, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу — 6500 грн, заборгованості за відсотками — 18,85 грн, заборгованості за пенею - 12953 грн, заборгованості за комісією за надання кредиту - 1346,15.

Перехід права вимоги.

Право вимоги за зазначеним кредитним договором до позивача на підставі Договору факторингу № 27/03/2025 від 27.03.2025 року, укладений між первісним кредитором — ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» і “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів”. Факт передачі права вимоги саме щодо відповідача підтверджується Актом приймання-передавання Реєстру Боржників від 23.04.2025 року та Витягом з Реєстру боржників № 3, де під порядковим номером 3408 зазначено ОСОБА_1 як боржника за зазначеним вище кредитним договором. Виконання фінансових зобов`язань за цим договором підтверджено платіжною інструкцією №5 від 29.04.2025 АТ “ПУМБ”.

Норми права, які застосував суд.

За приписами ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1046 з договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (§ 1. Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Мотивована оцінка і висновки суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з таких підстав.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наявністю заборгованості за укладеним первісним кредитором з ОСОБА_1 кредитним договором.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 2 статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Отже, сам по собі факт підписання відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору від 06.11.2024 сам по собі не свідчить про виникнення у відповідача боргових зобов`язань за ним, якщо не доведено факт передання грошей. Хоча кредитний договір є консенсуальним, відсутність доказів передачі коштів робить вимогу про стягнення боргу безпідставною по суті.

Позивач не надав доказів здійснення ним платежу на виконання умов кредитного договору про перерахування суми кредиту позичальнику. Вимоги до таких доказів встановлені нормами ч. 1, 3 ст. 13 Закону України «Про електронну комерцію», ЗУ “Про платіжні послуги”, пунктом 159 розділу VIII Постанови НБУ №164 від 29.07.2022. Передача коштів при укладенні електронних кредитних договорів (особливо з мікрофінансовими організаціями) зазвичай підтверджується комплексом доказів, що демонструють факт переказу коштів від кредитора до позичальника через платіжну систему або інші канали, про що зазначено Верховним судом у постанові від 12 червня 2023 року у справі № 263/3470/20.

У матеріалах справи також відсутні належні та допустимі докази (первинні бухгалтерські документи), які б підтверджували фактичне зарахування або передання первісним кредитором ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» кредитних коштів ОСОБА_1 у розмірі, заявленому в тексті договору і розрахунку заборгованості (6500 грн). Відсутні меморіальні ордери, платіжні доручення або виписки з особового рахунку клієнта, які б фіксували рух коштів та видачу кредиту. Позивач також не звертався до суду з клопотанням про витребування таких доказів. Будь-яких обґрунтувань неможливості або причин неподання таких доказів у позовній заяві немає. Зазначені обставини унеможливлюють підтвердження факту виконання банком умов договору.

Верховний суд у постанові від 30 січня 2018 року у справі №161/16891/15-ц дійшов висновку про те, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості, складений первісним кредитором, не є достатнім доказом перерахування кредитором коштів за договором. Розрахунок є одностороннім документом, складеним позивачем, і не є первинним документом бухгалтерського обліку або документом, що підтверджує здійснення платежу.

Також позивач не надав суду Паспорт споживчого кредиту, що унеможливлюють перевірку його відповідності умовам фактично укладеного договору та вимогам ЗУ “Про споживче кредитування”.

Відповідно до статей 76-81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів). Обов`язок доказування покладається на сторони.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони, а суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає (постанови Верховного Суду від 12 грудня 2024 року у справі № 298/825/15-ц). Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (див. постанови Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18(пункт 41).

З огляду на те що позивач не надав суду первинних бухгалтерських та інших платіжних документів на підтвердження факту надання кредиту (видачі, перерахування, зарахування коштів), суд, керуючись нормами 1054 ЦК України дійшов висновку про недоведеність виникнення у відповідача боргових зобов`язань (обов`язку повернення коштів) за цим договором.

Сам факт укладення договору факторингу між первісним кредитором і позивачем не є безумовним доказом наявності боргу у відповідача та його розміру, оскільки позивач (фактор) набуває прав вимоги в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, і має довести існування основного зобов`язання тими ж засобами доказування, що й первісний кредитор.

Щодо розподілу судових витрат.

Оскільки суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову відповідно до ст. 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати не можуть бути стягнуті з відповідача.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 158, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Відмовити у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

- позивач Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів”, місцезнаходження: 701032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014,

- відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 19 січня 2026 року.

Суддя В.В. Орловський