Постанова від 07 січня 2026 р. у справі №183/12264/25 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/12264/25

№ 3/183/5145/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2026 року суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Березюк В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Самарівського РВП ГУНП Дніпропетровській області, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ч. 2 ст. 184 КУпАП,

в с т а н о в и в :

27.10.2025 року близько 15.00 години було встановлено факт невиконання своїх батьківських обов`язків ОСОБА_1 щодо виховання свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме не забезпечила належні умови для проживання, внаслідок чого за розпорядженням Самарівського міського голови, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був поміщений до медичного закладу у зв`язку з загрозою для життя дитини. 27.10.2025 року ОСОБА_1 без відома, викрала дитину з лікарні, чим порушила чинне законодавство.

В суд ОСОБА_1 не з`явилась, хоча належним чином повідомлена про дату і місце розгляду справи.

Суд вважає встановленою вину ОСОБА_1 у вчинені нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, на підставі наступних доказів, досліджених судом: протоколу про адміністративне правопорушення; рапорту інспектора поліції про те, що на лінію «102» надійшло повідомлення про надходження неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до лікарні від соціальної служби у зв`язку з хворобою дитини, через деякий час матір забрала дитину без дозволу; розпорядження Самарівського міського голови про негайне відібрання дитини ОСОБА_2 ; письмового пояснення самої ОСОБА_1 про те, що вона дійсно на забезпечила належні умови для проживання її дитини, внаслідок чого соціальна служба забрала та відвезла дитину до лікарні, з якої вона без дозволу її викрала; копії свідоцтва про народження дитини; копію постанови Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.10.2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 була притягнута до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, а саме, ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, вчиненого повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Обставин, які пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

При накладенні стягнення, суд, керуючись ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини, майновий стан і обставини, що пом`якшують та обтяжують її відповідальність. За таких обставин, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_1 повинно бути застосовано адміністративне стягнення у виді попередження на рівні мінімальної межі санкції ч. 2 ст. 184 КУпАП, що у відповідності до ст. 23 КУпАП, буде достатньою мірою відповідальності, яка досягне мети у вихованні правопорушника в дусі додержання Законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Так, у відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розміру 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, а тому, з правопорушника слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись статтями 33, 34, 35, 40-1, 184, 279, 280 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 1700 гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 665 гривень 60 копійок.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим – протягом десяти днів з дня її винесення.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Постанова підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців.

Суддя В.В. Березюк