Вирок від 18 січня 2026 р. у справі №183/13337/25 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/13337/25

№ 1-кп/183/2704/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянув обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025047350000271 від 05.12.2025 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, маючого середню освіту, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

в с т а н о в и в:

До Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025047350000271 відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Встановлено, що солдат ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, і проходячи її на посаді курсанта навчального взводу 2 навчальної роти 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_2 , в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 13, 14, 16, 49, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, а також в порушення положень ст. 7, 25-28 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», Постанови Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року №770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», діючи з прямим умислом, без мети збуту, на початку листопада 2025 року проходив повз лісосмугу, розташовану поблизу м. Запоріжжя, де помітив куш дикоростучої коноплі, з якого зірвав верхівки листя, які містять в собі наркотичний засіб, обіг якого обмежено, канабіс, які переніс до свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де розфасував раніше зірвані верхівки з куща дикоростучої коноплі у згортки, замотані в поліетиленові пакети, та почав незаконно зберігати для подальшого власного вживання, з якими надалі вирушив до місця проходження служби у с. Черкаське, Самарівський район, Дніпропетровська область, а звідти - до Самарівської центральної районної лікарні, неподалік від якої, за адресою: вул. Гетьманська, 238, м. Самар, Самарівський район, Дніпропетровська область, 05 грудня 2025 року приблизно о 14:00 перебував, зберігаючи при собі, а саме у лівій нижній кишені штанів поліетиленовий пакет з наркотичним засобом, обіг якого обмежено, канабіс, масою 12,5977 г, а також предмет, пристосований для куріння, із залишками наркотичного засобу, обіг якого обмежено, канабіс, масою 0,0180 г, та у внутрішній кишені куртки - металевий термос, всередині якого містились двадцять шість поліетиленових пакунків із наркотичним засобом, обіг якого обмежено, канабіс, загальною масою 122,9494. Таким чином вчинив, кримінальний проступок передбачений ч. 1 ст. 309 КК України - незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

В тексті обвинувального акту викладено клопотання прокурора про розгляд даного обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згоден на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

З огляду на наведене, відповідно до приписів ч. 1 ст. 302 КПК України, прокурор просить суд розглянути кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту долучено письмову заяву ОСОБА_3 , яка складена за участі захисника ОСОБА_4 , у якій він зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, беззаперечно визнає, згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та згідний із розглядом обвинувального акту за його відсутності у спрощеному порядку.

Також, у вказаній заяві ОСОБА_3 зазначив, що йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Положеннями ч. 2 та ч. 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку; заяву обвинуваченого, в якій він зазначає, що беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, згідний із встановленими під час дізнання обставинами, згідний з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку; відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням клопотань інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, відповідно до вимог ч. 2 ст. 382 КПК України, визнає встановленим, що органом досудового розслідування встановлені обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд установив, що обвинувачений ОСОБА_3 , інтереси якого представляє адвокат ОСОБА_4 , обставини вчинення кримінального поступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, не оспорює, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку.

Суд дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфікує за ч. 1 ст. 309 КК України, тобто, незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

Згідно із ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до вимог статей 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, віднесене до умисного кримінального проступку.

ОСОБА_3 раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, за місцем служби характеризується посередньо.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Разом з тим, судом враховується те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, не має судимості, є військовослужбовцем, що у своїй сукупності дає суду підстави для призначення останньому покарання у виді штрафу на користь держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 374 КПК України, суд -

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 ( сімнадцять тисяч) гривень.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 у кримінальному провадженні не обирався.

Речовий доказ по кримінальному провадженню у виді:

-канабісу масою 135,5651 г в спец. пакетах, який зберігається в камері зберігання речових доказів Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області - знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення експертиз в сумі 12 033 гривні 90 копійок.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Суддя ОСОБА_1