Постанова від 18 січня 2026 р. у справі №211/12457/25 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/12457/25

Провадження № 3/211/168/26

П о с т а н о в а

і м е н е м У к р а ї н и

19 січня 2026 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Ткаченко С.В., розглянувши об`єднану справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 173 та ст. 185 КУпАП,

встановив:

постановою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу від 19 01 2026 справи про адміністративні правопорушення № 211/12457/25 за ст. 173 КУпАП, № 211/12458/25 за ст. 185 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 - об`єднано в одне провадження та присвоєно об`єднаній справі № 211/12457/25.

Відповідно до протоколу Серії ВАВ 955056 від 12 10 2025, 12.10.2025 приблизно о 22 годині 20 хвилин гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , виражався нецензурною лайкою в громадському місці, хапав поліцейську за формений одяг, на неодноразові зауваження не реагував, чим вчинив дрібне хуліганство. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 173 КУпАП.

Крім того, відповідно до протоколу Серії ВАВ 216740 від 12 10 2025, 12.10.2025 приблизно о 22 годині 20 хвилин гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , чинив злісну непокору законній вимозі поліцейського, яка виражалась у відмові особи у залишенні визначеного поліцейським місця на певний строк, з метою забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони життя і здоров`я людей, відповідно до ст. 36 Закону України «Про національну поліцію». Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 185 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Його представник – захисник Коваленко Д.О. звернувся до суду із запереченням на протокол, в якому просить закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Також захисник просив розглянути справу без особистої участі ОСОБА_1 та його відсутності.

З метою дотримання строків притягнення особи до адміністративної відповідальності, з огляду на те, що захисник просить розглянути справу за його відсутності та відсутності правопорушника, беручи до уваги наявність у матеріалах справи заперечення, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника Коваленка Д.О.

Правилами ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173 та ст. 185 КУпАП. У матеріалах справи відсутні конкретні допустимі докази, які б свідчили про вчинення ним правопорушень, передбачених ст. 173 та ст. 185 КУпАП.

Як вбачається з протоколів про адміністративне правопорушення протиправні дії, вчиненні ОСОБА_1 , та подальший розгляд справи працівниками патрульної поліції фіксувалося на боді камери поліцейських. Однак, працівниками поліції, в порушення вимог ст. 251 КУпАП, не долучено до матеріалів справи відповідних відеозаписів, на що акцентує увагу захисник правопорушника. У зв`язку з чим суд не має можливості належним чином встановити, чи мав місце факт вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ст. 173 та ст. 185 КУпАП.

Окрім того, в протоколах про адміністративне правопорушення не зазначено свідків вчинення ОСОБА_1 зазначених адміністративних правопорушень, хоча й, як слідує з протоколів, адміністративні правопорушення вчинені у громадському місці, також в протоколах не конкретизовано місце вчинення правопорушення. Отже, суддя приходить до висновку, що працівниками поліції не надано до суду належних доказів про те, що подія мала місце.

Самі по собі протоколи, що складені працівниками поліції, не можуть бути джерелом доказів.

Будь-які інші докази, які б з достовірністю підтверджували вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, суду не надані.

На думку суду, застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.

У контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N7460/03) правопорушення, які розглядаються, мають ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій об`єднаній справі представляють автори протоколів про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Санкція ст. 173 та ст. 185 КУпАП передбачає стягнення у вигляді арешту, а тому дана об`єднана справа про адміністративні правопорушення розглядається з дотриманням стандартів ЄСПЛ, притаманних кримінальному провадженню.

Також суддя приймає до уваги, що ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачає, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП, але працівники поліції, всупереч цих вимог, не забезпечили відповідного доказового матеріалу у справі на обґрунтування складених протоколів про адміністративні правопорушення.

У якості доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень суду надано рапорти працівників поліції. Однак, у розумінні правової позиції, висловленої у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2020 №489/4827/16а, вбачається, що свідчення службової особи інспектора патрульної поліції не можуть вважатись об`єктивними доказами у справі, оскільки така особа є представником суб`єкта владних повноважень, який виконує функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху, тому і вищевказані рапорти працівників патрульної поліції не можна вважати доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173 та ст. 185 КУпАП.

Практика Європейського суду з прав людини показує, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Згідно з ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи викладене вище слід зазначити, зважаючи на практику ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016, заява №926/08), суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, під час судового розгляду справи не знайшло свого підтвердження належними та достовірними доказами те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173 та ст. 185 КУпАП.

За таких обставин в діях ОСОБА_1 не встановлено ознак складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173 та ст. 185 КУпАП, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, відповідно провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 33-36, 173, 247, 280, 283, 284, 294 КУпАП, -

постановив:

на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173 та ст. 185 КУпАП закрити, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили протягом десяти днів з дня винесення постанови. Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя: С. В. Ткаченко