Постанова від 12 січня 2026 р. у справі №509/2005/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/3808/26

Справа № 509/2005/25

Головуючий у першій інстанції Козирський Є.С.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого: Сєвєрової Є.С.,

суддів: Вадовської Л.М., Погорєлової С.О.,

учасники справи:

позивач – Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 16 червня 2025 року у складі судді Козирського Є.С.,

встановив:

2. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , у якому просив стягнути з відповідача на користь управління 1448,72 грн. та судові витрати по справі.

В обґрунтування позову зазначив, що на підставі заяви 13.09.2023 відповідач звернувся із заявою про дострокове призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058. Рішенням від 29.09.2023 відповідачу призначено дострокову пенсію за віком з урахуванням страхового стажу 32 роки 1 місяць з 11.07.2023. За результатами перевірки електронної пенсійної справи встановлено, що в долучених до пенсійної справи документах для врахування періоду навчання з 02.09.1985 по 25.06.1986 згідно диплому серії НОМЕР_1 підстави відсутні, оскільки в документі відсутні підписи голови екзаменаційної комісії та заступника директора училища по навчально-виробничій частині. Враховуючи зазначене, до страхового стажу був невірно врахований період навчання з 02.09.1985 по 25.06.1986 в результаті чого, відповідачу неправильно було нараховано розмір пенсійної виплати. Пенсійну справу приведено у відповідність. Після з`ясування вищевказаних фактів, Головним управлінням було винесено рішення про прийняття суми переплати пенсії на облік від 17.06.2024 № 2483, відповідно до якого переплата пенсії яка виникла за період з 11.07.2023 по 31.05.2024 становить 1448,72грн. Головним управлінням відповідачу надіслано лист-повідомлення від 17.06.2024 №1500-0504-8/91568 про необхідність повернути на розрахунковий рахунок Головного управління надміру виплачену суму пенсії в розмірі 1448,72 грн. Грошові кошти повернуто не було, що і послугувало підставою для звернення до суду.

Позиція відповідача в суді першої інстанції

У відзиві на позовну заяву, ОСОБА_1 просив суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що під час його звернення до ПФУ, разом із заявою про нарахування пенсії ним були подані всі необхідні документи, які вказали працівники закладу, про що свідчить копія заяви та розписка повідомлення. Після чого весь пакет документів перевірявся декілька разів в різних установах ПФУ, зробив відповідні розрахунки, йому стали нараховувати пенсійні виплати, які визначив ПФУ в Одеській області. Під час його перебування у відрядженні, його дружиною було отримано лист від позивача з вказаними претензіями щодо диплому серії НОМЕР_2 про навчання з 02.09.1985 по 25.06.1986, який підписаний директором учбового закладу. З навчального закладу де він проходив навчання з 02.09.1985 по 25.06.1986, ним було отримано довідку від 28.05.2024 завірену нинішнім директором закладу та закріплено круглою гербовою печаткою. Вказаний документ було предоставлено до ПФУ, де його запевнили, що все гаразд і проблемних питань більше не має. Враховуючи викладене, просить застосувати ст. 1215 ЦК України, в зазначених позивачем обставинах його провина відсутня, вказані виплати були проведені пенсійним органом за власним нарахуванням.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції, мотивування його висновків

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 16 червня 2025 року в задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що позивач не надав суду доказів неправомірної поведінки пенсіонера або надання ним неправдивих документів для призначення або перерахування пенсії; нарахування пенсії проведено позивачем добровільно, за відсутності рахункової помилки та недобросовісності з боку набувача коштів, а тому правових підстав для задоволення позову згідно ст. 1212 ЦК України, суд не знайшов.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з вищевказаним рішенням суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд скасувати рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 16 червня 2025 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Апеляційна скарга не містить доводів на спростування висновків суду першої інстанції, а за своїм змістом зводиться виключно до викладення фактичних обставин справи.

Позиція відповідача в суді апеляційної інстанції

На адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 не надходив, однак відповідно до положень ч.3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищенаведене, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами без виклику учасників справи, як малозначна у зв`язку з її незначною складністю (ч.ч. 4, 6 ст. 19, ч. 1 ст. 368, ч.1 369 ЦПК України).

3. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Встановлені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин

Встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за віком.

13.09.2023 ОСОБА_1 звернувся із заявою про призначення пенсії за віком дострокової пенсії за віком відповідно до ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За результатами розгляду звернення за екстериторіальним принципом рішенням від 29.09.2023 заявнику призначено дострокову пенсію за віком з урахуванням страхового стажу 32 роки 1 місяць з 11.07.2023.

За результатами перевірки електронної пенсійної справи встановлено, що в долучених до пенсійної справи документах для врахування періоду навчання з 02.09.1985 по 25.06.1986 згідно диплому серії НОМЕР_3 підстави відсутні, оскільки в документі відсутні підписи голови екзаменаційної комісії та заступника директора училища по навчально-виробничій частині.

Враховуючи зазначене, до страхового стажу був невірно врахований період навчання з 02.09.1985 по 25.06.1986 в результаті чого, Відповідачу неправильно було нараховано розмір пенсійної виплати.

Пенсійну справу приведено у відповідність.

Після з`ясування вищевказаних фактів, Головним управлінням було винесено рішення про прийняття суми переплати пенсії на облік від 17.06.2024 № 2483, відповідно до якого переплата пенсії яка виникла за період з 11.07.2023 по 31.05.2024 становить 1448,72 грн.

Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Так, відповідно до приписів ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала

Не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (п.1 ч.1 ст.1215 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 753/15556/15-ц зазначила, що у статті 1215Цивільного кодексу України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і, відповідно, тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Таким чином, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, мав достеменно встановити факт переплати пенсії.

Згідно ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка є спеціальною нормою для правовідносин, суми пенсій, виплачені надміру, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку лише внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних.

Обов`язковою ознакою, необхідною для стягнення надміру виплаченої пенсії, по-перше є, якщо її виплата є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача, зловживання з його боку або усвідомлення набувачем подання ним в органи пенсійного фонду недостовірних даних.

Мотиви прийняття/відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі

Колегія суддів погоджується із висновком суду, що позивач не надав доказів того, що переплата пенсії виникла внаслідок зловживань з боку пенсіонера або що відповідач допустив недобросовісну поведінку.

Відповідно до пункту 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року ризик будь-якої помилки державного органу має покладатися на саму державу, а такі помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Аналогічні правові висновки викладені також у рішеннях ЄСПЛ у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» та «Гаші проти Хорватії».

Встановлено, що після отримання звернення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо повернення надміру виплаченої пенсії у розмірі 1448,72 грн ОСОБА_1 отримав у Державному навчальному закладі «Одеське вище професійне училище автомобільного транспорту» довідку № 17 від 28.05.2024, якою підтверджено, що він наказом № 46-к від 02.09.1985 був зарахований до СПТУ-27 (нині — ДНЗ «Одеське вище професійне училище автомобільного транспорту»). Після закінчення навчання 11.06.1986 ОСОБА_1 отримав диплом серії НОМЕР_2 за професією «машиніст погрузчиків автомобільних», що підтверджується наказом № 17-к від 11.06.1986 та відповідними записами у книгах наказів за 1985–1986 роки. Форма навчання - денна.

Зазначену довідку відповідач подав до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, однак вона не була прийнята позивачем.

Отже, надавши довідку про підтвердження періоду навчання з 02.09.1985 по 25.06.1986 згідно з дипломом серії НОМЕР_2 , відповідач підтвердив обставини, які були враховані органом Пенсійного фонду під час нарахування пенсії, у зв`язку із чим суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для незарахування зазначеного періоду навчання до страхового стажу відповідача.

Слід зазначити, що апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області не містить належних та допустимих доводів, спрямованих на спростування висновків суду першої інстанції, а за своїм змістом фактично зводиться до повторення доводів позовної заяви з викладенням фактичних обставин справи без наведення аргументів щодо неправильного застосування судом норм матеріального чи процесуального права.

В апеляційній скарзі відсутні посилання на нові істотні обставини та відповідні докази, з якими процесуальне законодавство пов`язує можливість скасування чи зміни судового рішення.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми процесуального права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області є недоведеними, а тому її треба залишити без задоволення.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст.374, ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержання норм матеріального і процесуального права.

За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є справедливим, законним та обґрунтованим. Судом повно та всебічно досліджені наявні в матеріалах справи докази, їм надана правильна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не допущено. Підстави для скасування, зміни рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області відсутні.

Дата ухвалення рішення, порядок та строк касаційного оскарження

Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

4. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

Керуючись ст.ст.374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 16 червня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.

Головуючий Є.С. Сєвєрова

Судді: Л.М. Вадовська

С.О. Погорєлова