Рішення від 14 січня 2026 р. у справі №742/2855/25 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/120/26

Єдиний унікальний № 742/2855/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2026 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі головуючого-судді Циганка М.О., за участю секретаря судового засідання Рубан Ж.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Яблунівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, як органу опіки та піклування, в особі Служби у справах дітей в інтересах малолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Комунальний заклад «Яблунівський ліцей» Чернігівської обласної ради, про позбавлення батьківських прав,

установив:

Представник позивача Яблунівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області як органу опіки та піклування, в особі Служби у справах дітей, адвокат Чумак В.П., в інтересах малолітньої ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Комунальний заклад «Яблунівський ліцей» Чернігівської обласної ради, про позбавлення її батьківських прав.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідач є матір`ю малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За інформацією позивача, мати недобросовісно виконує свої батьківські обов`язки, не приділяє належної уваги навчанню, вихованню та догляду доньки. З 01 вересня 2022 року ОСОБА_2 написала заяву до Комунального закладу «Яблунівський ліцей» Чернігівської обласної ради про влаштування її малолітньої доньки на цілодобове перебування, та з 05 липня 2024 року мати не забирала ОСОБА_3 на канікули та вихідні, не відвідувала, не телефонувала, не приймала участі у вихованні та матеріальному забезпеченні дитини. Відповідач тривалий час не вирішує питання повернення дитини на виховання в сім`ю, не переймається психологічним та фізичним станом своєї доньки. ОСОБА_2 самоусунулась від виконання батьківських обов`язків щодо своєї малолітньої доньки, що свідчить про системне та тривале ухилення від виконання відповідачем батьківських обов`язків, що є безперечними підставами для позбавлення їїбатьківських прав, мати перебуває на обліку в лікаря-психіатра у КНП «Прилуцька центральна районна лікарня» Прилуцької районної ради Чернігівської області. Крім того, 08 липня 2024 року ОСОБА_2 заочним рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області була позбавлена батьківських прав щодо свого сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією відповідного рішення суду. Оскільки, зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати, як ухилення від виконання обов`язків щодо виховання дитини, тому позивачем і подано до суду позов про позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Чумак В.П. заявлені позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити.

Представник служби у справах дітей Яблунівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області в судовому засіданні підтримала позовні вимогита вказала про наявність підстав для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо малолітньої ОСОБА_1 .

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилася з невідомих для суду причин, хоча про дату, час і місце судового засідання була повідомлена належним чином, про що свідчить повідомлення Укрпошти про вручення рекомендованого поштового відправлення, а також, не подала відзиву на позовну заяву і не повідомила про поважні причини неявки в судове засідання.

Представник третьої особи - КЗ «Яблунівський ліцей» Чернігівської обласної ради у судове засідання не з`явився, однак подав до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

У зв`язку з цим суд на підставі ст. 280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши всі матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до переконання про обґрунтованість заявлених вимог і можливість задоволення позову в повному обсязі з наступних підстав.

Охорона дитини в Україні регулюється Конституцією України, Конвенцією ООН про права дитини (1989р.), міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, Сімейним кодексом України, а також інших нормативно-правовими актами, що регулюють суспільні відносини у даній сфері.

Як зазначено в Конвенції ООН про права дитини (1989р.), «…дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння, ..дитина має бути повністю підготовлена до самостійного життя в суспільстві та вихована в дусі ідеалів, проголошених у Статуті Організації Об`єднаних Націй, і особливо в дусі миру, гідності, терпимості, свободи, рівності і солідарності..».

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання та розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до копії Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 02 жовтня 2019 року, виданої повторно, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 та її батьками записані ОСОБА_5 та ОСОБА_2 (а.с.29).

Згідно з копіями повідомлень КЗ «Яблунівський ліцей» Чернігівської обласної ради № 467 від 23.12.2024, № 387 від 25.10.2024 та № 69 від 18.03.2025 вбачається, що наказом директора ОСОБА_6 протягом 2024-2025 навчального року до КЗ «Яблунівський ліцей» Чернігівської обласної ради на цілодобове перебування зараховано ОСОБА_1 , мати якої проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та яка з 05 липня 2024 року не забирала доньку на канікули та у вихідні дні. (а.с.26,27).

Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька № НОМЕР_2 від 12.02.2021 року вбачається, що 26.07.2016 року за №00132835745 реєстратором Прилуцького міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області здійснено реєстрацію актового запису про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мати дитини ОСОБА_2 , батько дитини ОСОБА_5 , відомості про батька дитини записані відповідно до ч.1 ст.135 СК України (а.с.30).

Згідно з довідкою про реєстрацію місця проживання особи за відомостями комітету Яблунівської сільської ради №37 від 09.02.2021 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , з 09 лютого 2021 року по теперішній час (а.с.32).

Відповідно до характеристики, виданої КЗ «Яблунівський ліцей» Чернігівської обласної ради №12 від 10.01.2025 року, малолітня ОСОБА_1 має досягнення в навчанні низького рівня, навчається погано, потребує постійного контролю, увага розсіяна. На уроках незібрана, не організована. Серед однокласників авторитетом не користується. Мати не приділяє ніякої уваги до навчання та виховання доньки (а.с.33).

Як убачається з довідки, виданої КЗ « Яблунівський ліцей» Чернігівської обласної ради №09 від 10.01.2025 року, малолітня ОСОБА_1 навчається у 4 класі КЗ «Яблунівський ліцей» Чернігівської обласної ради і не перебуває на повному, державному утриманні.

Згідно з довідкою, виданою ФОП ОСОБА_7 (Ліцензія МОЗ України №1774 від 11 жовтня 2023 року) №2 від 20.02.2025, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , має декларацію з лікарем-педіатром ОСОБА_8 , №0001-65РМ-67А0, яка укладена 11.11.2023, що також підтверджується декларацією про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу (а.с.35), законний представник дитини, згідно декларації, ОСОБА_2 , жодного разу з моменту підписання декларації не була з дитиною на прийомі у лікаря (а.с.36).

Відповідно до довідки КЗ «Яблунівський ліцей» Чернігівської обласної ради № 263 від 15 грудня 2025 року, малолітня ОСОБА_1 перебуває в даному закладі на цілодобовому утриманні, з червня 2025 року і по теперішній час не відвідувалася матір`ю - ОСОБА_2 . Мати не виявляла інтересу до життя та здоров`я дитини, не здійснювала телефонних дзвінків чи грошових переказів.

Відповідно до довідки № 15 від 03 січня 2025 року, виданої Ковтунівським старостинським округом Яблунівської сільської ради, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не працевлаштована та не навчається (а.с.10).

Згідно з довідкою-характеристикою, виданою Ковтунівським старостинським округом Яблунівської сільської ради, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не працевлаштована, соціальної допомоги не отримує, не володіє навичками читання, письма та рахування, є неохайною, має низький рівень розвитку, має статус одинокої матері та сама потребує сторонньої допомоги, перебуває у складних життєвих обставинах, не має власного житла та майна, має доньку - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перебуває у КЗ «Яблунівський ліцей» Чернігівської обласної ради. За час проживання на території с. Ковтунівка громадського порядку не порушувала, скарг на неї не надходило, до органів внутрішніх справ не притягувалася (а.с.11).

Відповідно до довідки про склад сім`ї або осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), виданої Яблунівською сільською радою Прилуцького району Чернігівської області №13 від 03 січня 2025 року, вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 проживають ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , її донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та співмешканець ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Власного житла ОСОБА_2 не має та проживає у житловому будинку, що належить матері її співмешканця. ОСОБА_2 має земельну ділянку (пай) площею 2,46 га, яку передано в оренду ПП «Ада-Сервіс», та користується земельною ділянкою площею 0,20 га, що належить матері співмешканця ОСОБА_10 . Співмешканець ОСОБА_9 має земельну частку (пай) площею 5,0222 га, яку передано в оренду СТОВ «Цукровик» (а.с.12).

Згідно з довідкою повідомленням КНП «Прилуцька центральна районна лікарня» Прилуцької районної ради Чернігівської області №155 від 18.03.2025 вбачається, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , знаходиться на обліку у лікаря-психіатра поліклінічного відділення КНП «Прилуцька ЦРЛ» ПРР ЧО, що також підтверджується довідкою про перебування на обліку №79 від 17.03.2025 (а.с.13,14).

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 03.01.2025 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, що для виховання та розвитку дитини ніякі умови не створені, відсутній одяг та особисті речі дитини: книги, іграшки,немає місця для навчання та розвитку, мати не стежить за гігієною та зовнішнім виглядом дитини. Під час канікул, коли дитина перебувала вдома, мати не здійснювала належного догляду. Речі в яких перебувала дівчинка не відповідали сезону та погоднім умовам, були брудні, мали неприємний запах (а.с.15).

Крім того, відповідно до оновленого акту обстеження умов проживання від 15 грудня 2025 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, що для виховання та розвитку дитини ніякі умови не створені, особистого простору дитина не має, відсутні ігри, іграшки, книги та особисті речі. Власного одягу дитина в достатній кількості немає, харчування є одноманітним (а.с.76)

Вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 07 серпня 2009 року ОСОБА_2 було засуджено за ч.2 ст.186, 75, 76 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 років позбавлення волі з іспитовим строком в 1 рік.

Також, вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 19 січня 2011 року ОСОБА_2 було засуджено за ч.3 ст.185, 71 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки та 1 місяць позбавлення волі.

Відповідно до копії Висновку про оцінку потреб сім`ї № 1 від 07.01.2025, складеного на підставі Акта оцінки потреб сім`ї, встановлено, що малолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає разом з матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та її співмешканцем ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , проте донька перебуває на цілодобовому перебуванні в КЗ «Яблунівський ліцей» Чернігівської обласної ради, а мати не забирає її з ліцею на вихідні, святкові дні та канікули протягом шести місяців. Виявлено низький виховний потенціал сім`ї та відсутність навичок відповідального батьківства. Сім`я постійно перебуває під контролем Ковтунівського старостинського округу, однак на зауваження та рекомендації органу сім`я не реагує (а.с.16-17 зворот.,18).

Згідно з копією заочного рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 08 липня 2024 року встановлено, що ОСОБА_2 позбавлена батьківських прав щодо свого сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 19-25).

З рішення та висновку виконавчого комітету Яблунівської сільської ради №62 від 14 квітня 2025 року вбачається, що орган опіки та піклування вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , стосовно її малолітньої дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (а.с.39, 37-38).

Відповідно до ст.150 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлено законом (ч.1 ст.152 СК України).

При цьому, відповідно до ч.4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Зокрема, згідно зі ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, зокрема: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них. Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Таким чином, відповідно до ст. 164, 170 СК України батько, мати можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дитини.

Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років (ст.165 СК України).

При цьому, особа, позбавлена батьківських прав: втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною (ст.166 СК України).

Пленум Верховного Суду України в п.15, 16 постанови №3 від 30.03.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справи про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Мамчур проти України» (заява №10383/09) від 16.07.2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. При цьому основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дітей лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Аналізуючи всі доводи учасників справи, суд приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Верховний Суд у постанові від 02 червня 2022 року у справі № 602/1455/20 вказав, що у цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок розглядати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі, та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Формування змісту й обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача. Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно в межах заявлених ними вимог і наданих доказів (статті 12, 13 ЦПК України).

Верховний Суд у постанові від 06.05.2020 (справа №753/2025/19) дійшов наступного висновку: «Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав, подання відповідачем апеляційної скарги свідчить про його інтерес до дитини».

Таким чином, позбавлення батьківських прав слід розглядати, як виключний і надзвичайний засіб впливу на недобросовісних батьків. Виходячи з характеру такого засобу, його не можна застосовувати тоді, коли це не викликано необхідністю.

Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише у невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що батько чи мати ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що систематично, незважаючи на всі інші заходи попередження та впливу, продовжує невиконувати свої батьківські обов`язки, і такі засоби впливу виявилися безрезультатними.

Так, за таких обставин, судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , систематично та свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання, утримання та забезпечення належних умов для проживання, навчання і розвитку малолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не піклується про її фізичний, психічний та моральний стан, не цікавиться станом здоров`я дитини, її навчанням і потребами, фактично самоусунулася від виховання дитини, яка тривалий час перебуває на цілодобовому утриманні у закладі освіти, при цьому мати не забирає дитину на вихідні, святкові дні та канікули, не підтримує з нею зв`язку та не надає матеріальної допомоги, не створила належних житлово-побутових умов для проживання дитини, не забезпечила її одягом, харчуванням, засобами гігієни та умовами для навчання і розвитку, має низький виховний потенціал і не володіє навичками відповідального батьківства, не реагує на зауваження та рекомендації органів опіки та піклування, перебуває у складних життєвих обставинах, а також має тривалу асоціальну поведінку, що підтверджується вироками Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 07 серпня 2009 року та від 19 січня 2011 року за ч. 3 ст. 185, 71 КК України із призначенням покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 1 місяць, а також тим, що заочним рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 08 липня 2024 року ОСОБА_2 вже було позбавлено батьківських прав щодо її малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що свідчить про системний характер невиконання нею батьківських обов`язків та наявність підстав для позбавлення її батьківських прав щодо малолітньої ОСОБА_1 .

Таким чином, у суду є всі підстави вважати що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей в розумінні положень Сімейного кодексу України, а тому позбавлення відповідача батьківських прав буде відповідати інтересам малолітньої дитини.

На підставі ст. 141 ЦПК України суд вважає, оскільки позов задоволено, судові витрати по справі необхідно стягнути з відповідача на користь позивача у сумі 3028 грн. 00 коп.

Керуючись вищевикладеним, на підставі ст. ст.12, 13, 81, 258-259, 263, 264, 265, 352, 354, 355, п.п.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов Яблунівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, як органу опіки та піклування, в особі Служби у справах дітей в інтересах малолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Комунальний заклад «Яблунівський ліцей» Чернігівської обласної ради, про позбавлення батьківських прав - задовольнити в повному обсязі.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_2 , батьківських прав щодо малолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Яблунівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, судовий збір в розмірі 3028 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

Позивач, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Максим ЦИГАНКО