Рішення від 13 січня 2026 р. у справі №592/20631/25 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №592/20631/25

Провадження №2-а/592/24/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м.Суми у складі головуючої судді Корольової Г.Ю., за участю секретаря судового засідання Перев`язки К.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

У С Т А Н О В И В:

19.12.2025 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому просить визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними, скасувати постанову СУ № 2081/2025 від 09.09.2025 року про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн за порушення ч.3 ст.210 КУпАП.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 09.09.2025 року щодо нього т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 була винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП. У спірній постанові вказано, що 02.09.2025 року о 08 год. 44 хв. було виявлено, що гр. ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу другого підпункту 10-1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, яким передбачено, що у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статті віком від 18-60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ та пред`явити за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районні та на пунктах пропуску через державний кордон України, перебуваючи: у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 о 08 год. 44 хв. при перевірці працівниками поліції не мав при собі військово-облікового документа і таким чином своїми умисними діями, що виразилися у невиконанні ним обов`язків, передбачених та покладених на нього законом та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП в особливий період. Вказану постанову позивач вважає необгрунтованою та незаконною, оскільки постановою КМУ від 30.07.2025 № 916 “Про внесення до деяких постанов Кабінету міністрів України змін щодо окремих питань ведення військового обліку та призову громадян під час мобілізації” у додатку 2 підпункт 10-1 виключено.

Ухвалою суду від 22.12.2025 року відкрито спрощене позовне провадження.

Позивач у судове засідання не з`явився, його представник надав письмову заяву з проханням розглянути справу без їх участі, позовні вимоги просив задовольнити.

25.12.2025 року представником ІНФОРМАЦІЯ_4 подано відзив на позовну заяву, за змістом якого ІНФОРМАЦІЯ_5 будь-яких рішень (дій процесуального характеру) за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення серія СУ № 2081/2025 за ч. 3 ст. 210 КУпАП відносно ОСОБА_1 не приймалося. Оскаржувана постанова від 09.09.2025 серія СУ № 2081/2025 винесена ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , який являється відокремленим структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_3 та наділений адміністративною процесуальною правоздатністю, уповноважений здійснювати розгляд справ про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення. Тому вважають, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині, що стосуються ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлялись про час та місце судового розгляду справи, відзив на позовну заяву, письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову не надано.

Суд, дослідивши докази по справі, дійшов таких висновків.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що 09.09.2025 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 була винесена постанова щодо позивача ОСОБА_1 , в якій зазначено, що 02.09.2025 року о 08 год. 44 хв. було виявлено, що гр. ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу другого підпункту 10-1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, яким передбачено, що у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статті віком від 18-60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ та пред`явити за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районні та на пунктах пропуску через державний кордон України, перебуваючи: у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 о 08 год. 44 хв. при перевірці працівниками поліції не мав при собі військово-облікового документа, відповідальність за що передбачена ч. 3 ст. 210 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн.

Положеннями ч. 1-4 ст. 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Згідно з ч. 3 ст. 210 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вказана норма права є бланкетною, тобто закріплює лише загальні ознаки правила поведінки, а для встановлення цих ознак необхідно звертатися до норм інших нормативно-правових актів у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації, оборони України та про військовий обов`язок та військову службу.

Відповідно ст.251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Згідно з ч. 1 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до вимоги абзацу другого підпункту 10-1 пункту 1 додатку 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, яким передбачено, що у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статті віком від 18-60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ та пред`явити за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районні та на пунктах пропуску через державний кордон України.

Вказана вище вимога діяла до 29.07.2025, оскільки постановою КМУ від 30.07.2025 № 916 “Про внесення до деяких постанов Кабінету міністрів України змін щодо окремих питань ведення військового обліку та призову громадян під час мобілізації” у додатку 2 підпункт 10-1 виключено.

З огляду на це, ІНФОРМАЦІЯ_6 не доведно суду тієї обставини, що ОСОБА_1 станом на 09.09.2025 року був зобов`язаний мати при собі військово-обліковий документ та пред`явити його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи працівнику поліції.

Відповідно до ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Із змісту рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 вбачається, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Відповідно до закріпленого у ст. 62 Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а вказав, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10.02.1995 у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, у зв`язку з недоведенням відповідачем правомірності свого рішення, неспростуванням належними доказами доводів позивача, викладених у позові, суд вважає недоведеною провину позивача в інкримінованому правопорушенні, яка фактично прирівняна до доведеної невинуватості цієї особи, суд вважає встановленим відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП в діяннях позивача, зазначене є підставою для скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до статті 139 КАС України, у зв`язку із задоволенням позову суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судового збору в сумі 605,60 грн.

Керуючись ст. 5, 6, 77, 139, 242, 245, 246, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк для подання адміністративного позову.

Задовольнити позов ОСОБА_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення СУ № 2081/2025 від 09.09.2025 року, що винесена т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП у виді штрафу 17 000 грн, а провадження у справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 605,60 грн.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі їх апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Позивач – ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 .

Відповідачі: ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .

Повний текст судового рішення складено 16 січня 2026 року.

Суддя Галина КОРОЛЬОВА