Вирок від 18 січня 2026 р. у справі №496/2368/22 — Біляївський районний суд Одеської області

Суд: Біляївський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Грабіж

Дата: 18 січня 2026 р.

Справа: №496/2368/22

Суддя: Портна О. П.

Справа № 496/2368/22

Провадження № 1-кп/496/114/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2026 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка Одеської області матеріали кримінального провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, на момент вчинення злочину військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 на посаді гідроакустика радіотехнічної команди бойової частини штурманської, радіотехнічної та зв`язку, одруженого, має на утриманні малолітню доньку, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 Кримінального Кодексу України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи військову службу на посаді гідроакустика радіотехнічної команди бойової частини штурманської, радіотехнічної та зв`язку у військовому званні матрос», у порушенні вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 8, 28, 32, 39 Закону України «Про державну таємницю», ст. ст. 6, 11, 16, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24,03.1999 № 548- ст. ст. 4, 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України (24.03.1999 № 551-XIV), 13.02.2022 року, приблизно о 01 годині 30 хвилин, маючи умисел, направлений на заволодіння чужим майном, зокрема мобільним телефоном з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, знаходячись напроти магазину «Либідь», що розташований за адресою: Одеська область, м. Біляївка, вул. Отамана Головатого, 123, бачивши попереднє положення ОСОБА_5 , який лежав на бетонній бруківці, шляхом нанесення ударів в область обличчя та тулуба ОСОБА_5 , заволодів мобільним телефоном марки «SAMSUNG Galaxy М12» ІМЕІ1 : НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , вартістю 5238 гривень. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_4 з місця скоєння злочину зник, та розпорядитися викраденим майном на власний розсуд.

Будучи допитаним у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорюючи доказів по даній справі, здобутих органами досудового розслідування. У вчиненому щиро розкаявся, не заперечував проти розгляду кримінального провадження щодо нього в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України. Під час судового засідання пояснив, що висновки для себе зробив та бажає стати на шлях виправлення.

Враховуючи те, що учасники процесу не оспорювали фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви у добровільності їх позиції, вислухавши думку учасників процесу і роз`яснивши їм наслідки розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів, щодо обставин, які ніким не оспорюються.

Дії обвинувачуваного ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України – відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого.

При призначенні ОСОБА_4 покарання, суд відповідно до ст. 66 КК України визнає обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, щире каяття та повне відшкодування завдано шкоди

Обставини відповідно до ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Згідно ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

За приписом ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Обираючи ОСОБА_4 вид та міру покарання, суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України враховує, ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, який повністю визнав себе винним у вчиненому, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий, доглядає за хворою матір`ю, обставини які пом`якшують покарання: щире каяття, відшкодування повністю завданої шкоди, обставин, які обтяжують покарання не встановлено та призначає покарання у межах, встановлених санкцією ч.2 ст.186 КК України, у виді позбавлення волі із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України з встановленням іспитового строку.

Судові витрати по справі відсутні та заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Цивільний позов по справі заявлений не був.

Долю речових доказів на підставі ст. 100 КПК України.

Враховуючи те, що сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування останньому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст. ст. 100, 371-373, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання ОСОБА_4 , якщо він протягом іспитового строку тривалістю в 2 (два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 , з іспитовим строком обчислювати з моменту проголошення вироку суду, а саме з 19.01.2026 року.

Речові докази по справі: коробку від мобільного телефону«SAMSUNG Galaxy М12» ІМЕІ1 : НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 - знищити.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення вироку.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України суд обмежився проголошенням резолютивної частини вироку з врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua