Рішення від 18 січня 2026 р. у справі №464/8680/25 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/8680/25

пр.№ 2/464/574/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2026 року Сихівський районний суд м.Львова в складі:

головуючої - судді - БЕСПАЛЬОК О.А.,

з участю секретаря судових засідань - БРИНОШ А.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Львові цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 10 лютого 2012 року у Шевченківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис №43.

Позов мотивує тим, що перебувають у зареєстрованому шлюбі з 10 лютого 2012 року року, у якому у них народились: донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_6 , 2012 року народження. На протязі останніх років сімейного життя відносини між ними поступово погіршувались, що призводило до постійних непорозумінь та сварок, у результаті чого віддалились одне від одного. З січня 2022 року припинили подружні відносини, а з червня 2023 року проживають окремо. Між ними існують суттєві розбіжності у поглядах на шлюб, подружні відносини та сімейні цінності. Спільне господарство не ведеться, шлюб існує формально, примирення є неможливим, а подальше спільне життя як подружжя суперечить його особистим переконанням та загальноприйнятим моральним нормам суспільства. Враховуючи обставини прийняв для себе остаточне рішення про розірвання шлюбу, тому на примирення не погоджується, вважажє таке за недоцільне. Просить позов задоволити.

Позивач в судове засідання не з`явився, в позовній заяві зазначив, що проходить військову службу у складі ЗСУ, наразі виконує бойові завдання безпосередньо на лінії бойового зіткнення, у зв`язку з чим не має фізичної можливості бути присутнім під час розгляду. Представник останнього просив проводити розгляд справи у його відсутності, наполягав на розірванні шлюбу, просить позов задоволити.

Відповідачка у судове засідання не з`явилась, подала заяву в якій просить позов розглядати у її відсутності, позов визнала, а також на вимогу суду до заяви долучила оригінал свідоцтва про шлюб.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 12 грудня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено до судового розгляду на 30 грудня 2025 року.

Ухвалою суду від 30 грудня 2026 року розгляд справи відкладено на 19 січня 2026 року, у зв`язку з неявкою відповідачки.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно ч.1 ст.112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя.

Як вбачається із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 сторони зареєстрували шлюб 10 лютого 2012 року у Шевченківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис №43.

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 16 серпня 2012 року Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції вбачається, що у сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_7 .

У відповідності до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 09 жовтня 2014 року Сихівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_8 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 . Її батьками є сторони у справі.

Відповідно до обставин, викладених у позовній заяві, причиною розірвання шлюбу є небажання позивача будувати у подальшому сімейні стосунки через різне відношення до інституту сім`ї, внаслідок яких втрачено почуття любові, поваги у подружжя, припинено подружні стосунки, не ведеться спільне господарство, шлюб існує формально.

Регулювання шлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу.

Положення ст.24 СК України визначають, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав. Зокрема, пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» від 12 червня 2014 року наголошено на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя.

Частина перша ст.8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.

Поняття «Приватного та сімейного життя» ЄСПЛ не є чітко визначеним, і охоплює широкий спектр питань, серед яких, зокрема, є права особи на приватний простір, право визначати своє приватне життя (справа «Пек проти Сполученого Королівства» від 28 січня 2003 року, заява N 44647/98).

Крім цього, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Матеріалами справи встановлено, що шлюбні відносини між сторонами припинені і відновлювати позивачка такі наміру не має.

Враховуючи, що регулювання шлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу.

Суд вважає встановленим, що між сторонами втрачено взаєморозуміння, збереження сім`ї та поновлення шлюбних відносин неможливо, заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі сторін, після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті права подружжя та дітей.

Враховуючи, що регулювання шлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу, позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідачка позов визнала, тому шлюб між сторонами необхідно розірвати, оскільки такий носить виключно формальний характер.

Позивачем при подачі позову сплачено судовий збір, натомість у позовній заяві просить такі витрати залишити за ним. Оскільки позивач вправі розпоряджатися своїми процесуальними правами на власний розсуд та не бажає відшкодовувати понесені ним витрати, а тому понесення таких необхідно залишити за ним.

Керуючись ст.ст.258, 259, 265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задоволити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований 10 лютого 2012 року у Шевченківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис №43.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ Оксана БЕСПАЛЬОК