Постанова від 15 січня 2026 р. у справі №333/9901/25 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/9901/25

Провадження №3/333/99/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2026 року м.Запоріжжя

Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Варнавська Л.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції Запорізької області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП України,

ВСТАНОВИВ:

07.10.2025 року о 00:37 год. водій ОСОБА_1 по проспекту Соборному, 8 в м. Запоріжжя керував транспортним засобом електричним мопедом Corso BL-456037 з явними ознаками наркотичного сп`яніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, тремтіння пальців рук, неприродня блідість обличчя, від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавстві порядку відмовився, чим порушив вимоги 2.5 Правил дорожнього руху – відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, вчинені особою, повторно протягом року.

В судові засідання, призначення 01.12.2025, 16.01.2026 ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце сповіщався належним чином, повістками, направленими за адресою вказаною в протоколі та шляхом направлення СМС-повідомлень, які доставлені.

Статтею 268 КУпАП не передбачена обов`язкова участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.130, 124 КУпАП, але для забезпечення розгляду справи у межах строку накладення адміністративного стягнення, суддя мав вжити всіх заходів для вирішення справи без порушення прав і гарантій, якими користується ОСОБА_1 .

Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд може провести розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Зазначене дає підстави і зобов`язує суддю розглянути справу без присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і не з`являється в судове засідання.

Провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП підтверджується наступними доказами:

-Протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 №475718 від 07.10.2025 року, в яких зафіксовано, що ОСОБА_1 керував електросамокатом у вказаний день та час з ознаками наркотичного сп`яніння, відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння;

-Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено, що ОСОБА_2 має ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавстві порядку відмовився;

-Висновком №7366 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.10.2025 року, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від повного огляду;

-Довідка інспектора відділу адміністративної практики управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, згідно якої ОСОБА_1 має повторність за ст. 130 КУпАП, рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра №199/3750/25 від 07.04.2025 накладено стягнення 17000 грн., з позбавленням права керування на 1 рік;

-Відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, яким підтверджується, що поліцейські зупинили електромопед під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування з ОСОБА_1 , поліцейський зазначив, що вбачає у нього ознаки наркотичного сп`яніння та запропонував останньому пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, на що ОСОБА_1 погодився. Прибувши до КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗОР, лікар почав огляд ОСОБА_1 , але на пропозицію здати зразок сечі для проведення дослідження, ОСОБА_1 відмовився, після чого лікарем ОСОБА_3 складений висновок №7366 від 07.10.2025, в якому зафіксована відмова від проходження повного огляду. Поліцейський роз`яснив ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження огляду, права передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП після чого склав протокол.

ОСОБА_1 з протоколом ознайомлений, про що свідчить відеозапис.

Правила дорожнього руху розрізняють поняття «транспортного засобу» та «механічного транспортного засобу», окремо надають визначення водієві та велосипедисту. Так, в п.1.10 Правил Дорожнього руху зазначено, що транспортний засіб це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, а механічний транспортний засіб це транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Велосипед - це транспортний засіб, крім крісел колісних, що приводиться в рух мускульною силою людини, яка знаходиться на ньому; велосипедист - особа, яка керує велосипедом. Мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

Електровелосипед відноситься до засобів, яку можуть приводитись в рух як мускульною силою особи, яка ним керує, так і наявним у нього електродвигуном.

Мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Аналізуючи пункти 1.10 та 2.13 Правил дорожнього руху, слід зробити висновки, що Правила встановлюють виключно верхню межу потужності двигуна, яка відрізняє категорію А1 від категорії А (і, відповідно, право на отримання прав на керування транспортними засобами відповідної категорії). А нижню межу потужності двигуна чинними Правилами не передбачено та, відповідно, будь-який засіб за умови наявності у нього електродвигуна потужністю менше 4 кВТ відноситься до транспортних засобів згідно цих Правил.

Згідно пункту 2.13 Правил право на керування транспортними засобами мототранспортними засобами і мотоколясками (категорії А1, А) може бути надано особам з 16-річного віку. При цьому мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт належать до категорії А1.

Законодавець не обмежує нижньою межею потужність електродвигуна для вирішення питання щодо отримання прав на керування двоколісним транспортним засобом, а відрізняє виключно верхню межу, яка впливає на різні категорії прав ( А1 або А).

Отже, електровелосипед у відповідності до пункту 1.10 Правил, відноситься до саме транспортних засобів, а не до велосипедів та, як наслідок особа, яка керує електровелосипедом, є водієм, а не велосипедистом.

З відкритих джерел, а саме з сайту за посиланням https://velomotosport.in.ua/goods/elektrichniy-moped-corso-bullet-bl-456037-1-1-yashchik-akum-dvigun-2000w-akumulyator-72v38ah/ судом встановлено, що на території України в продажу є електричний мопед Corso Bullet BL-456037, який за виглядом схожий на той, яким керував ОСОБА_1 , а не електричний велосипед, як зазначено в протоколі.

В пункті 1.10 Правил законодавець окремо виокремлює механічні транспортні засоби тобто транспортні засоби, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

В той же час, пунктом 2.5 Правил передбачений обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Тобто, пройти огляд зобов`язаний водій будь-якого транспортного засобу, а не тільки механічного. Статтею 130 кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за відмову водія від проходження огляду на стан сп`яніння під час керування будь-яким транспортним засобом, а не тільки механічним.

Тому, приходжу до висновку, що обов`язок пройти огляд на стан сп`яніння за вимогою поліцейського, як і відповідальність за відмову від проходження такого огляду поширюється на всі транспортні засоби, а не тільки механічні.

Враховуючи, що і електровелосипед (як вказано в протоколі) і електричний мопед, мають електричний двигун та, як наслідок, відносяться до транспортних засобів, вважаю, що помилка працівників поліції при ідентифікації транспортного засобу в протоколі про адміністративне правопорушення саме як електровелосипеду, не має істотного значення для фактичних обставин справи.

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан. Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суд не вбачає.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 29.06.2007 року у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученного Королівства», особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є такими, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Отже, керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння не може вважатись малозначним правопорушенням, оскільки зазначені дії наражають оточуючих на небезпеку.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 130, 124, 122-4, 276-284 КУпАП, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.

Роз`яснитиОСОБА_1 , що згідно із ст.ст. 307, 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцем знаходженням майна. У порядку примусового виконання з правопорушника стягуються: подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Комунарського районного

суду м. Запоріжжя Л.О. Варнавська