Постанова від 13 січня 2026 р. у справі №522/10485/25-Е — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/1327/26

Справа № 522/10485/25-Е

Головуючий у першій інстанції Косіцина В. В.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого: Сєвєрової Є.С.,

суддів: Вадовської Л.М., Таварткіладзе О.М.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 ,

відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 26 вересня 2025 року у складі судді Косіциної В.В.,

встановив:

2. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про стягнення нарахованої пенсії, у якій позивачка просила суд стягнути з ГУ ПФУ в Одеській області на користь неповнолітньої ОСОБА_2 суму недотриманої ОСОБА_3 пенсії у розмірі 273303,88 гривень, яка нарахована на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справах №420/12442/20, 240/13560/21, 420/2311/22.

Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 19.08.2025 позовну заяву ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 задоволено: стягнуто з відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_1 в порядку спадкування суму недоотриманої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_3 пенсії, яка нарахована на виконання рішень Одеського окружного адміністративного суду у справах №420/12442/20, №420/13560/21 та №420/2311/22 у розмірі 273303 гривні 88 копійок та суму сплаченого судового збору у розмірі 2733 гривні 00 копійок. Клопотання ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 про встановлення строку та порядку виконання рішення суду залишено без задоволення.

Короткий зміст заяви про виправлення описки

18.09.2025 до суду надійшла заява представника Головного управленні Пенсійного фонду України в Одеській області про виправлення описки в рішенні Приморського районного суду м. Одеси від 19.08.2025 у справі №522/10485/25-Е, у якому заявник просив виправити описку, допущену в резолютивній частині рішення шляхом зазначення правильної суми стягнення 273304,38 гривень.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 26 вересня 2025 року заяву представника Головного управленні Пенсійного фонду України в Одеській області про виправлення описки в рішенні Приморського районного суду м. Одеси від 19 серпня 2025 року у справі №522/10485/25-Е залишено без задоволення.

Ухвала суду мотивована тим, що враховуючи те, що стягнута з ГУ ПФУ в Одеській області грошова сума обумовлена розміром позовних вимог, визначених позивачем та не пов`язана з арифметичними помилками, тому суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про виправлення описки.

Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги

В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області просить суд скасувати ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 26 вересня 2025 року та винести нову ухвалу, якою задовольнити заяву Головного управління про виправлення описки в рішенні Приморського районного суду м. Одеси від 19 серпня 2025 року.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що згідно із розрахунками боргів по судовим справам №420/12442/20, №240/13560/21 та №420/2311/22, загальна сума складає 273304,38 грн. Проте рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19 серпня 2025 року зобов`язано стягнути з ГУ ПФУ в Одеській області на користь позивачки 273303,88 гривень, тобто суд допустив технічну помилку.

Позиція позивача в суді апеляційної інстанції

На адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 не надходив, однак відповідно до положень ч.3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37 40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Предметом оскарження є ухвала суду про внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення (п.19 ст.353 ЦПК України).

Згідно зі ст.369 ЦПК України справу розглянуто апеляційним судом без виклику її учасників.

3. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Встановлені обставини по справі, визначені відповідно до них правовідносини

З матеріалів справи вбачається, що 12 травня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про стягнення нарахованої пенсії, у якій позивачка просила суд:

- стягнути з ГУ ПФУ в Одеській області на користь неповнолітньої ОСОБА_2 суму недотриманої ОСОБА_3 пенсії у розмірі 273303,88 гривень, яка нарахована на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справах №420/12442/20, №240/13560/21, №420/2311/22.

Тобто, заявлений до стягнення розмір позовних вимог становив 273303,88 гривень.

Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції, відповідає вищевказаним вимогам законодавства, з огляду на наступне.

Так, відповідно до статті 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. Ухвала про внесення виправлень надсилається всім особам, яким видавалося чи надсилалося судове рішення, що містить описки чи арифметичні помилки.

Згідно постанови КЦС ВС від 26.07.2023 у справі № 201/5907/22, описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер.

До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.

Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.

Вирішуючи питання про виправлення описок (очевидних арифметичних помилок), допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення незалежно від його юридичного значення чи зовнішнього оцінного сприйняття (розуміння). Суд лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи, займаної посади тощо) або виправляє помилки, що мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення), які водночас впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Отже, виправлення допущених у судовому рішенні описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення.

Такий висновок щодо застосування інституту виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні викладено в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі №904/10956/16, від 11 січня 2022 року у справі № 921/730/13-г/3, від 23 березня 2023 року у справі № 990/106/22, від 26 квітня 2023 року у справі №522/22473/15-ц та від 09 травня 2023 року у справі № 522/22473/15-ц та від 28 листопада 2024 року у справі № 990/162/23.

Мотиви відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі

Частиною 1 ст.13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що виправлення в рішенні зазначеної суми шляхом виправлення описки фактично призвело б до зміни змісту судового рішення, що є неприпустимим з огляду на принцип диспозитивності та означало б вихід суду за межі заявлених позовних вимог.

Суд першої інстанції обґрунтовано врахував, що під час розгляду справи відповідач не подавав відзиву на позов, не заявляв клопотань про долучення доказів та не надав підтверджень того, що розмір заборгованості є більшим, ніж сума, заявлена позивачем до стягнення.

Оскільки визначена до стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області грошова сума відповідає межам позовних вимог та не є наслідком арифметичної помилки чи технічної описки, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про виправлення описки.

У доводах апеляційної скарги, ГУ ПФУ в Одеській області посилається на те, що згідно із розрахунками боргів по судовим справам №420/12442/20, №240/13560/21 та №420/2311/22, загальна сума складає 273304,38 грн, проте рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19 серпня 2025 року зобов`язано стягнути з ГУ ПФУ в Одеській області на користь позивачки 273303,88 гривень, що є технічною помилкою, якою допустився суд першої інстанції.

Проте вищевказані доводи є необгрнутованими, оскільки як вбачається з матеріалів справи, розмір грошових коштів, стягнутих з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, визначений судом відповідно до позовних вимог, заявлених позивачкою, та становить 273303,88 грн. Саме в такому розмірі позовні вимоги були сформульовані та підтримані позивачкою під час розгляду справи.

Посилання апелянта на допущення судом першої інстанції технічної помилки є безпідставними та не спростовують правильності ухваленого рішення.

Жодних інших доводів на спростування висновків суду, апеляційна скарга ГУ ПФУ в Одеській області не містить.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ГУ ПФУ в Одеській області є недоведеними, а тому вона підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374, статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержання норм матеріального і процесуального права.

За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою. Підстави для скасування, зміни ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги ГУ ПФУ в Одеській області у суду апеляційної інстанції відсутні.

Порядок та строк касаційного оскарження

Згідно з п. 19 ч. 1 ст. 353, п. 2 ч. 1 ст. 389 ЦПК України ухвала суду першої інстанції про відмову у внесенні виправлень у рішення після її перегляду в апеляційному порядку оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

4. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

Керуючись ст.ст.374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення.

Ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 26 вересня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий Є.С. Сєвєрова

Судді: Л.М. Вадовська

О.М. Таварткіладзе