Постанова від 18 січня 2026 р. у справі №604/1184/25 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 604/1184/25Головуючий у 1-й інстанції Сташків Н.Б.

Провадження № 33/817/15/26 Доповідач - Тиха І.М.

Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2026 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Тиха І.М., за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та його представника - адвоката Клострейх О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та його представника - адвоката Клострейх О.В. на постанову Підволочиського районного суду Тернопільської області від 04 листопада 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.

Згідно із постановою суду, 21 жовтня 2025 року близько 02:30 години ОСОБА_1 , перебуваючи в селищі Підволочиську по вул. Данила Галицького, поблизу будинку №102, керував транспортним засобом марки ЗАЗ 1102 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotester 6820, результат тесту 2,29‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що передбачено адміністративну відповідальність за вчинення правопорушення за ч.1 ст.130 КупАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження посилаючись на те, що не був присутній під час розгляду справи у суді першої інстанції, а копію оскаржуваної постанови отримав рекомендованим листом 25.11.2025 р., що підтверджується долученими до апеляційної скарги документами, відтак, вважає що дану апеляційну скаргу подано 02.12.2025 р., тобто протягом десяти днів з моменту отримання копії оскаржуваної постанови. Також просить постанову суду скасувати, а провадження в справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Мотивує свою скаргу тим, що суд першої інстанції в порушення вимог закону належним чином не з`ясував обставини справи, розглянувши справу поверхнево, оскільки викладені в постанові висновки суду про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не ґрунтується на доказах, що містяться в матеріалах даної справи та не відповідають фактичним обставинам справи.

Посилається на те, що особисто не отримував виклики до суду, тому розгляд справи звівся до того, що суддя просто виніс постанову за його відсутності, нехтуючи процесуальними правами, передбаченими Конституцією України, КУпАП та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Вважає, що суд порушив його право на справедливий суд, закріплене в ст. 6 ЄКПЛ.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Клострейх О.В. у своїй апеляційній скарзі просить постанову суду скасувати, а провадження в справі закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Вважає, що судом першої інстанції інстанції допущено спрощений підхід до розгляду даної справи, оскільки не встановлено фактичні обставини правопорушення та враховано лише ті обставини, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, тобто суд не виконав свої безпосередні функції щодо повного, всебічного і об`єктивного з`ясування обставин справи.

Посилається на те, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 міститься неналежний відеодоказ, який повністю не відображає всієї картини події, що стала підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Із наявного у матеріалах справи відеозапису встановлено, що після проходження огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, поліцейський одразу переходить до складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не запитавши згоди з результатом технічного приладу Драгер, за допомогою якого проводився огляд та не запропонувавши проїхати в медичний заклад.

Звертає увагу суду на те, що в матеріалах справи міститься направлення в заклад охорони здоров`я ОСОБА_1 , в якому вказано про його доставлення в медичний заклад, що є недостовірним.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника ОСОБА_1 - адвоката Клострейх О.В., яка підтримала апеляційні скарги з викладених у них мотивів та просила їх задовольнити, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.

За змістом ч.2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником та в окремих випадках прокурором. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду слід задовольнити, визнати поважною причину його пропуску, оскільки ОСОБА_1 отримав копію оскаржуваної постанови 25.11.2025 року та лише з часу ознайомлення з нею зміг подати апеляційну скаргу - 02.12.2025 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно із вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність за даною нормою настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №489381 від. 21.10.2025, 21 жовтня 2025 року близько 02:30 години в селищі Підволочиську по вул. Данила Галицького, поблизу будинку №102, водій транспортного засобу ЗАЗ 1102 д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 1995 р.н., житель с. Паньчинці, вул. Шевченка, буд. 15, керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушення координації рухів. При огляді за допомогою газоаналізатора Alcotester Drager 6820, результат позитивний 2,29‰, номер чек драгера - 510, чим порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, а саме керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижує їх увагу та швидкість реакції. Дана подія фіксувалась на нагрудних бодікамерах поліцейських: 857334, 857327.

Вказаний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено як суть правопорушення так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи.

Згідно з пунктом 2.9 (а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Свій висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП суд першої інстанції, крім вищевказаного протоколу, обґрунтував даними, які містяться у:

протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №489381 від 21 жовтня 2025 року, в якому встановлено обставини вчинення правопорушення. До протоколу додано диск з відеозаписом, тест №510, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, рапорт, довідку;

досліджених в судовому засіданні матеріалах відеофіксації, що містяться на оптичному носію - диску DVD-R, на якому зафіксовано обставини, що підтверджують дані викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, зокрема на відеозаписі що має назву «export-wbvag» зафіксовано процес проходження огляду ОСОБА_1 на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою технічних засобів, встановлено, що результат тесту становить 2,29‰, на відеозаписі не зафіксовано заперечень ОСОБА_1 з приводу того що він перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Крім того хвилині даному відеозаписі зафіксовано що ОСОБА_1 визнає що вживав пиво (05:50 хвилина відеозапису);

результатах тестування від 21 жовтня 2025 року, згідно якого, під час проведення тесту за допомогою приладу Alcotest 6820 ARPK-0170, Тест №510, у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлено вміст алкоголю 2,29‰;

акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який було проведено у ОСОБА_1 за допомогою газоаналізатора Alcotest 6820, у зв`язку з виявленими ознаками: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушення координації рухів, свідки до огляду не залучались, результат огляду 2,29‰;

рапорті поліцейського СРПП ВП №5 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області від 21 жовтня 2025 року.

Вказані докази суд першої інстанції вірно визнав належними, допустимими та такими, що в сукупності та взаємозв`язку доводять винуватість ОСОБА_1 у скоєнні вказаного адміністративного правопорушення, з цим висновком погоджується і суд апеляційної інстанції.

Перевіривши доводи апелянта про порушення його процесуальних прав у зв`язку з ухваленням постанови за його відсутності, суд вважає безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами провадження.

Так, із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про складення щодо нього вищевказаного протоколу, а також про дату, час і місце розгляду справи. Це підтверджується його особистим підписом у відповідних графах протоколу, що свідчить про дотримання органом, який склав протокол, вимог процесуального закону. Разом з тим, як вбачається зі змісту вказаного документу, ОСОБА_1 отримав копію протоколу.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання.

Отже, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , будучи ознайомленим із протоколом, об`єктивно усвідомлював, що справа підлягатиме розгляду судом у строки, визначені ст. 277 КУпАП. Тому, він мав реальну можливість самостійно контролювати хід провадження, інформувати суд про засоби зв`язку для виклику та реалізовувати свої процесуальні права, однак жодних таких дій не вчинив.

За вказаних обставин, враховуючи строки розгляду справи та обізнаність ОСОБА_1 про розгляд його справи, судом першої інстанції правомірно розглянуто справу, за відсутності особи, яка притягається до відповідальності, на підставі наявних матеріалів.

Доводи апелянтів про поверхневий розгляд справи та відсутність належних доказів вини ОСОБА_1 є безпідставними і спростовуються сукупністю доказів, наявних у матеріалах провадження та досліджених судом першої інстанції.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 489381 від 21 жовтня 2025 року, в якому детально зафіксовано обставини вчинення правопорушення.

З матеріалів відеофіксації, що містяться на оптичному носії DVD-R та були безпосередньо досліджені у судовому засіданні, вбачається, що обставини, викладені у протоколі, повністю підтверджуються. Зокрема, на відеозаписі з назвою «export-wbvag» зафіксовано процес проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням технічного засобу, за результатами якого встановлено показник 2,29‰. Зазначені дані узгоджуються з актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, складеним із дотриманням встановленого порядку, в якому зафіксовано характерні ознаки сп`яніння та відповідний результат огляду.

Також обставини правопорушення підтверджуються рапортом поліцейського СРПП ВП № 5 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області від 21 жовтня 2025 року, який є логічним, послідовним та узгоджується з іншими доказами у справі.

Твердження представника про неналежність відеозапису з підстав того, що він нібито не відображає всієї картини події, є оціночним та таким що не свідчить про недопустимість даного доказу. Відеозапис підтверджує ключові обставини, що мають значення для справи, зокрема факт проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу та фіксацію його результату. Закон не вимагає безперервної або повної відеофіксації усіх дій поліцейського як обов`язкової умови допустимості доказу.

Посилання захисника на те, що поліцейський не запитав у ОСОБА_1 згоди з результатом огляду та не запропонував проїхати до медичного закладу, не спростовує факту встановлення стану алкогольного сп`яніння. Відповідно до вимог чинного законодавства, направлення особи до закладу охорони здоров`я є обов`язковим лише у разі відмови від проходження огляду на місці або незгоди з його результатом, що має бути чітко зафіксовано. При цьому на відеозаписі відсутні будь-які заперечення з боку ОСОБА_1 щодо результатів огляду або факту перебування у стані алкогольного сп`яніння, а також зафіксовано його пояснення про вживання пива (на 05:50 хвилині відеозапису).

Окрім цього, як убачається з направлення до медичного закладу, наявного в матеріалах справи, у відповідній графі зазначено, що ОСОБА_1 не доставлявся до закладу охорони здоров`я. Отже, твердження захисника про те, що в документі нібито вказано факт доставлення ОСОБА_1 до медичного закладу, не відповідає дійсному змісту зазначеного доказу.

Таким чином, апелянти не навели жодного доводу, який би ставив під сумнів об`єктивність чи допустимість доказів, покладених в основу рішення суду першої інстанції. Встановлена сукупність доказів дає достатні підстави для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Підстав для скасування постанови не вбачається.

Отже, апеляційні скарги ОСОБА_1 та його представника - адвоката Клострейх О.В. слід відхилити, а постанову Підволочиського районного суду Тернопільської області від 04 листопада 2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КупАП, суддя -

П О С Т А Н О В И Л А:

Поновити строк на апеляційне оскарження.

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та його представника - адвоката Клострейх О.В. залишити без задоволення, а постанову Підволочиського районного суду Тернопільської області від 04 листопада 2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя