Постанова від 11 грудня 2025 р. у справі №336/3629/25 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 336/3629/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №336/3629/25 Головуючий в 1 інст.Зарютін П.В.

Провадження №33/807/663/25 Доповідач в 2 інст. Дадашева С.В.

Категорія ч.3ст.172-20 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2025 року місто Запоріжжя

Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ) - адвоката Щасливого О.Р., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою останнього на постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 22 квітня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 17 000 грн 00 коп.,

стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Згідно з постановою суду, 20 березня 2025 року об 11:00 год. солдат ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, проходячи військову службу на посаді стрільця певної військової частини НГУ, в умовах особливого періоду під час дії воєнного стану, знаходився на території військового об`єкту з ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що йому не було забезпечено право на правову допомогу, права не роз`яснювали, внаслідок чого підвели його до визнання вини, оскільки його доставило до суду керівництво підрозділу.

Наголошує на тому, що він, 20 березня 2025 року о 11-00 годині не виконував обов`язки військової служби та не перебував на території розташування військової частини у нетверезому стані.

Вказує про те, що на місці події йому не було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння, акт огляду не складався, а його відразу було доставлено до медичного закладу, що є порушенням процедури проведення огляду, передбаченого ст.266-1 КУпАП.

В самому протоколі не перелічено будь-яких ознак сп`яніння.

Звертає увагу на відсутність в матеріалах справи доказів покладення відповідних повноважень на посадову особу, яка оформила направлення на проведення огляду.

Також, зазначає про те, що в матеріалах справи відсутні докази повноважень особи, яка складала стосовно нього протокол.

Апелянт посилається на відсутність в матеріалах справи відеозапису події та свідків.

Вказує, що жодні акти та документи йому не видавались та в його присутності не складались, відповідно, зі складеними матеріалами його ніхто не ознайомлював.

Заслухавши аргументи захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ) - адвоката Щасливого О.Р., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться:

- у протоколі серії НГУ №269124 про військове адміністративне правопорушення від 18 квітня 2025 року, з якого убачається, що 20 березня 2025 року об 11:00 год., солдат ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, проходячи військову службу на посаді стрільця певної військової частини НГУ, в умовах особливого періоду під час дії воєнного стану, знаходився на території військового об`єкту з ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився;

- у рапорті т.в.о. командира стрілецької роти ( з охорони центральної бази забезпечення пально-мастильними матеріалами військової частини НОМЕР_1 ) військової частини НОМЕР_2 молодшого лейтенанта ОСОБА_2 від 20 березня 2025 року;

- у копії висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20 березня 2025 року, згідно з яким, ОСОБА_1 відмовився від огляду;

- письмовими поясненнями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 18 квітня 2025 року;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 18 квітня 2025 року;

- у копії наказу командира певної військової частини Національної Гвардії України від 18 квітня 2025 року №857 «Про результати проведення службового розслідування за фактом появи на території військового об`єкту в стані алкогольного сп`яніння військовослужбовця стрілецької роти солдата ОСОБА_1 та неприбуття на військовий об`єкт після відвідування лікувального закладу;

- у службовій характеристиці ОСОБА_1 від 18 квітня 2025 року;

- у службовій картці ОСОБА_1 ;

- у копії військового квитку ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 від 09 травня 2023 року;

- у витязі з наказу командира певної військової частини Національної Гвардії України (по стройовій частині) від 24 березня 2025 року №85;

- у витязі з наказу командира певної військової частини Національної Гвардії України (по стройовій частині) від 03 квітня 2025 року №95;

- у витязі з наказу командира певної військової частини Національної Гвардії України (по стройовій частині) від 20 грудня 2024 року №401;

- у копії наказу командира певної військової частини Національної Гвардії України від 19 вересня 2024 року №1400 «Про визначення посадових осіб певної військової чатсини уповноважених складати протоколи про військові адміністративні правопорушення в 2024 році;

Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.

Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими.

Як зазначено в оскаржуваній постанові суду, при розгляді справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 свою провину визнав в повному обсязі.

В ході апеляційного розгляду справи захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ) - адвокат Щасливий О.Р. навів доводи, що є аналогічними тим, які містяться в апеляційній скарзі.

Під час апеляційного провадження у справі за клопотанням сторони захисту судом апеляційної інстанції з Головного управління Національної гвардії України та Міністерства внутрішніх справ України було витребувано інформацію про те, чи оформлювалось 20 березня 2025 року письмове направлення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для проходження його огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради? Якщо так, то суд просив надати копію цього направлення та копію документів, що підтверджують повноваження особи, що направляла ОСОБА_1 на огляд до медичного закладу.

На вищезазначений запит суду на адресу Запорізького апеляційного суду 21 листопада 2025 року від начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов лист, згідно з яким, останній повідомляє, що відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 23 серпня 2017 року №726 «Затвердження Інструкції з оформлення в Національній гвардії України матеріалів про військові адміністративні правопорушення» військовослужбовцю певної військової частини Національної гвардії України солдату військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_1 в добровільній формі було запропоновано пройти медичний огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння в медичному закладі КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради, а сержант ОСОБА_4 перебував в якості супроводжуючої особи на шляху слідування.

Проаналізувавши досліджені докази, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідаючи на доводи ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі, щодо відсутності в матеріалах справи документів, які підтверджують повноваження особи, яка складала протокол про адміністративне правопорушення, то суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Відповідно до положень ч.1 ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Згідно з вимогами ст.255 КУпАП, у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення, за ст.172-20 цього Кодексу мають право складати: уповноважені на те посадові особи органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (про правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов`язків); командири (начальники) військових частин (установ, закладів), командири підрозділів, які уповноважені на те командирами (начальниками) військових частин (установ, закладів); прокурори.

З матеріалів цієї справи убачається, що протокол НГУ №269124 про військове адміністративне правопорушення від 18 квітня 2025 року щодо ОСОБА_1 складено командиром стрілецької роти (з охорони ЦБЗ ПММ НГУ В/ НОМЕР_4 ) певної військової частини.

З наявних матеріалів справи убачається, що до вищезазначеного протоколу, окрім іншого, додано копію наказу командира певної військової частини Національної Гвардії України від 19 вересня 2024 року №1400 «Про визначення посадових осіб певної військової частини уповноважених складати протоколи про військові адміністративні правопорушення в 2024 році, з якого убачається, що протоколи про військові адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-10 – 172-17, 172-19, 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у певній військовій частині Національної гвардії України, де проходив службу ОСОБА_1 уповноважено складати у т.ч. командира стрілецької роти (з охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 , певної військової частини), яким і було складено вищезазначений протокол, що не суперечить вимогам статті 255 КУпАП.

Отже, наявними у справі доказами, поза розумним сумнівом підтверджується те, що протокол НГУ №269124 про військове адміністративне правопорушення від 18 квітня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч.3 ст.172-20 КУпАП складено уповноваженою на те особою, а доводи апелянта про протилежне є безпідставними та спростовуються наявними у справі доказами.

Що стосується доводів ОСОБА_1 про те, що він, 20 березня 2025 року о 11-00 годині не виконував обов`язки військової служби та не перебував на території розташування військової частини у нетверезому стані, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

За ч.1 ст.172-20 КУпАП відповідальність настає за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

За ч.3 ст.172-20 КУпАП відповідальність настає за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, є суспільні відносини у сфері військової дисципліни, належне несення військової служби.

Згідно з вимогами ч.4 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; 5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Відомостей про те, що у зазначений день та час ОСОБА_1 не виконував обов`язки військової служби, знаходячись на території тимчасового розташування певної військової частини, в матеріалах справи відсутні, навпаки матеріали справи свідчать про протилежне.

Згідно з рапортом т.в.о. командира стрілецької роти (з охорони центральної бази забезпечення пально-мастильними матеріалами певної військової частини) від 20 березня 2025 року, об 11 год. 10 хв. 20 березня 2025 року на війському обєкті було виявлено солдата ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Військовослужбовця було направлено до КНП «НПД» ЗОР для медичного огляду на стан сп`яніння. Від обстеження солдат ОСОБА_1 відмовився, що підтверджується висновком медичного огляду від 20 березня 2025 року №1890. Близько о 14 год. 00 хв. солдат ОСОБА_1 поскаржився на різке погіршення стану здоров`я і був направлений в супроводі санітарного інструктора роти сержанта ОСОБА_5 до міської лікарні екстреної та швидкої медичної допомоги. Після медичного огляду в ургентній госпіталізації військовослужбовцю було відмовлено. Після чого, солдат ОСОБА_1 був доставлений в ДУ «ТМО МВС України» для отримання у лікаря-травматолога направлення на УЗД з приводу скарг на біль в нозі, де о 15:25 годині 20 березня 2025 року самовільно покинув медичний заклад і не повернувся до місця розташування підрозділу. На дзвінки не відповідав, місцезнаходження його невідоме.

В своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що «він, 20 березня 2025 року прийшов з нічного звільнення та проніс з собою алкогольний напій на об`єкт, який в подальшому випив».

Письмовими поясненнями ОСОБА_3 підтверджується те, що 20 березня 2024 року на військовому об`єкті було виявлено ОСОБА_1 , який знаходився в стані алкогольного сп`яніння. Ним та ще двома військовослужбовцями останного було направлено на проходження медичного огляду. Від проходження огляду ОСОБА_1 відмовився. Після був привезений на об`єкт. Через декілька хвилин був відправлений швидкою допомогою в лікарню.

Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_4 , 20 березня 2024 року на військовому об`єкті було виявлено ОСОБА_1 , який знаходився в стані алкогольного сп`яніння. Ним було доставлено ОСОБА_1 до медичного закладу для подальшого проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду ОСОБА_1 відмовився. Після чого, ОСОБА_1 був доставлений на об`єкт несення служби. На об`єкті ОСОБА_1 викликали швидку та забрано до лікарні.

Ставити під сумнів достовірність пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , жодних підстав немає, оскільки вони повністю узгоджуються між собою та з іншими доказами в т.ч. з письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 .

З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 було доставлено до КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗОР для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Проте, згідно з висновком №1890 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20 березня 2025 року, наданим КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗОР, ОСОБА_1 відмовився від огляду.

Згідно з результатами службового розслідування за фактом появи на території військового об`єкту в стані алкогольного сп`яніння військовослужбовця стрілецької роти солдата ОСОБА_1 та неприбуття на військовий об`єкт після відвідування лікувального закладу від 18 квітня 2025 року №857, на підставі наказу командира військової частини від 20 березня 2025 року №575 було проведено службове розслідування за фактом появи на території військового об`єкту в стані алкогольного сп`яніння військовослужбовця ОСОБА_1 та неприбуття на військовий об`єкт після відвідування лікувального закладу. 20 березня 2025 року об 11:10 під час спілкування із солдатом ОСОБА_1 на військовому об`єкті сержант ОСОБА_4 виявив у нього ознаки алкогольного сп`яніння. Після цього, сержант ОСОБА_4 запропонував солдату ОСОБА_1 добровільно пройти обстеження у медичному закладі. У супроводі санітарного інструктора стрілецької роти сержанта ОСОБА_5 , солдат ОСОБА_1 прибув до КНП «Обласний клінічний заклад пихоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗОР, де солдат ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, що підтверджено висновком щодо результатів медичного огляду №1890 від 20 березня 2025 року. Повернувшись на військовий об`єкт, солдат ОСОБА_1 почав скаржитись на підвищений тиск та біль у грудях. В супроводі сержанта ОСОБА_5 солдат ОСОБА_1 прибув до КПП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР, де після медичного огляду йому було відмовлено в ургентній госпіталізації. Після цього, солдат ОСОБА_1 почав скаржитись на гострий біль у нозі та був доставлений до ДУ «ТМО МВС України по Запорізькій області» до лікаря-травматолога. Після проходження медичного огляду солдат ОСОБА_1 покинув медичний заклад у невідомому напрямку та не повернувся на військовий об`єкт. В рамках розшукових заходів було створено дві мобільно-розшукові групи, які були направлені за місцем проживання солдата ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , та на залізничний вокзал. В результаті пошукових заходів місцезнаходження солдата ОСОБА_1 не встановлено. На телефонні дзвінки він не відповідав. 20 березня 2025 року командир стрілецького батальйону полковник ОСОБА_6 доповів командиру військової частини НОМЕР_2 про перебування солдата ОСОБА_1 на території військового об`єкта з ознаками алкогольного сп`яніння та неповернення після відвідування медичного закладу на військовий об`єкт. 02 квітня 2025 року о 07:20 солдат ОСОБА_1 самостійно повернувся на військовий об`єкт. З`явившись на території військового об`єкту в стані алкогольного сп`яніння та не прибувши на військовий об`єкт після відвідування лікувального закладу, солдат ОСОБА_1 діяв умисно, протиправно, всупереч інтересам служби, чим порушив вимоги ст.11, 13, 16, 127, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Дане порушення військової дисципліни солдат ОСОБА_1 допустив умисно. Причинами неякісного виконання своїх службових обов`язків є особиста недисциплінованість, низькі морально-ділові якості військовослужбовця, несумлінне ставлення до виконання службових обов`язків під час дії воєнного стану.

З вищенаведеного убачається, що за результатами проведення службового розслідування вину солдата ОСОБА_1 визнано доведеною щодо появи на території військового об`єкту в стані алкогольного сп`яніння, неприбуття на військовий об`єкт після відвідування лікувального закладу та порушення вимог Статутів Збройних Сил України, у зв`язку з чим до ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарне стягнення у виді «догана» та, окрім іншого, надано командиру стрілецької роти (з охорони Центральної бази забезпечення пально-мастильними матеріалами НГУ, певної військової частини) вказівку скласти на солдата ОСОБА_1 протокол про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Отже, враховуючи вищевикладене, на переконання суду апеляційної інстанції, наявними матеріалами справи поза розумним сумнівом підтверджується факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, при викладених в протоколі про адміністративне правопорушення обставинах, а доводи апелянта про протилежне суперечать фактичним обставинам справи.

З приводу доводів апеляційної скарги щодо відсутності в матеріалах справи доказів покладення відповідних повноважень на посадову особу, яка оформила направлення на проведення огляду, то суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Згідно з висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20 березня 2025 року №1890, що міститься в наявних матеріалах справи, в графі «ким та коли (точний час) особа направлена огляд» зазначено, що ОСОБА_1 , 20 березня 2025 року о 12 год. 10 хв. був направлений на огляд сержантом ОСОБА_4 .

Відповіддю начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , який надійшов на адресу Запорізького апеляційного суду, підтверджується те, що сержант ОСОБА_4 перебував в якості супроводжуючої особи на шляху слідування.

Ставити під сумнів повноваження сержанта ОСОБА_4 , яким було направлено ОСОБА_1 на огляд до медичного закладу для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, жодних підстав теж немає.

Будь-яких клопотань про витребування додаткової інформації з зазначеного приводу на підтвердження доводів апеляційної скарги стороною захисту не було заявлено.

В свою чергу, суд не вправі за власною ініціативою збирати докази.

Достовірність доказів, а також висновки суду першої інстанції стороною захисту, зокрема і самим ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не спростовано.

Посилання ОСОБА_1 на те, що на місці події йому не було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння, акт огляду не складався, а його відразу було доставлено до медичного закладу, що є порушенням процедури проведення огляду, передбаченого ст.266-1 КУпАП, на думку суду апеляційної інстанції, не є слушним та не може слугувати підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції.

Інші доводи ОСОБА_1 , які викладені в апеляційній скарзі, зокрема, про те, що в самому протоколі не перелічено будь-яких ознак сп`яніння, відсутні свідки та відеозапис події, та те, що жодні акти і документи йому не видавались та в його присутності не складались, відповідно, зі складеними матеріалами його ніхто не ознайомлював, на думку суду апеляційної інстанції, самі по собі також не впливають на законність постанови суду першої інстанції та не свідчать про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому правопорушення, за наявності у справі вищевказаних доказів, які повністю підтверджують обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не убачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.

Об`єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про військове адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені неуповноваженими особами, в матеріалах справи немає.

Даних про те, що ОСОБА_1 оспорював відомості, зазначені у протоколі, в установленому законом порядку, в матеріалах справи теж немає.

Вина ОСОБА_1 підтверджується як відомостями з протоколу про військове адміністративне правопорушення, так і доданими до протоколу доказами, які дослідив суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

При розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_1 не заперечував факту вчинення ним вищевказаного адміністравтиного правопорушення, свою провину визнав в повному обсязі.

Обєктивних даних про те, що ОСОБА_1 в суді першої інстанції надавав пояснення під тиском своїх військових начальників, в матеріалах справи немає.

Доводи сторони захисту з зазначеного приводу нічим не підтверджуються.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.

Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.

Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 22 квітня 2025 року стосовно ОСОБА_1 за ч.3 ст.172-20 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду С.В. Дадашева