Рішення від 18 січня 2026 р. у справі №607/17492/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

19.01.2026

Справа №607/17492/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне рішення)

19 січня 2026 року м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

- головуючої судді Черніцької І.М.

- за участю секретаря судового засідання Кокітко І.В.

-сторони в судове засідання не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Марія Вікторівна, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає до виконання,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд»», треті особи - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Марія Вікторівна, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання таким, що не підлягає до виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. від 05 жовтня 202 року, зареєстрованого в реєстрі за №61216 про стягнення з неї на користь ТОВ «ФК «Аланд» заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування вимог позивач вказала, що 05 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального Горай О.С. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №61216, згідно яким з неї на користь ТОВ «ФК «Аланд»» стягнуто заборгованості в розмірі 21 866.02 грн. На підставі даного виконавчого напису, приватним виконавцем Малковою М.В. відкрито виконавче провадження № 64342915 від 03 лютого 2021 року та стягнуто з неї виконавчий збір. Також винесено постанову про звернення стягнення на її заробітну плату, пенсію та інші доходи.

Зазначила, що приватним нотаріусом при вчинені виконавчого напису не перевірено безспірність заборгованості та наявність нотаріально посвідченого кредитного договору, що в сукупності призвело до порушення процедури видачі виконавчих написів нотаріусів.

Посилаючись на наведене, вважає, що є підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 серпня 2025 року вжито заходи забезпечення позову та зупинено стягнення на підставі виконавчого документа - виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича за № 612167 від 05 жовтня 2020 року.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 вересня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 жовтня 2025 року витребувано у приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича та приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Малкової Марії Вікторівни копію виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом 05 жовтня 2020 року, зареєстрованого в реєстрі за №61216 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фк «Аланд» заборгованості в розмірі 21 866,02 грн та документи на підставі яких вчинено виконавчий напис. Розгляд справи відкладено на 06 листопада 2025 року на 09 год 50 хв.

Ухвалою суду від 27 листопада 2025 року, яку занесено до протоколу судового засідання, закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті.

Відповідач відзиву на позов не подавав.

У судове засідання позивач не з`явилася, хоча про час та місце була повідомлена у встановленому законом порядку.

Попередньо подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити. Не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце був повідомлений належним чином, попередньо не повідомив суд причини неявки.

Приватний виконавець Малкова М.В. та приватний нотаріус Горай О.С. в судове засідання не з`явилися, хоча про час та місце були повідомлені у встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що 02 жовтня 2012 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір кредиту № 007-99922-021012, згідно умов якого банк надав позичальнику кредит на суму 12 417 грн, на строк 36 місяців, із сплатою процентів 9,99 річних.

05 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №61216, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Аланд»» заборгованість за кредитним договором №007-99922-021012 від 02 жовтня 2012 року, який укладений між ПАТ «Дельта банк», правонаступник якого є ТОВ «ФК «Кредит-капітал» на підставі договору відступлення прав вимоги №411-К від 27.04.2018 року, правонаступником якого, на підставі договору відступлення прав вимоги № 11/08/2020/ФА від 11.08.2020 року, є ТОВ «ФК «Аланд», у розмірі 21 366,02 грн за період з 11 серпня 2020 року до 17 серпня 2020 року, з яких 9 093.44 грн заборгованість за сумою кредиту, 12 272.58 грн заборгованість за відсотками, а також 500 грн за вчинення виконавчого напису, на загальну суму 21 866.02 грн.

На підставі вказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Малковою М.В. 03 лютого 2021 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 64342915.

03 лютого 2021 року приватним виконавцем Малковою М.В. винесено постанови про визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження та стягнення з боржника основної винагороди.

26 листопада 2021 року приватним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Згідно відомостей з Автоматизованої системи виконавчого провадження про виконавче провадження № 64342915 встановлено, що на даний час вказане виконавче провадження відкрите.

Згідно витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу від 05 листопада 2024 року встановлено, що 04 липня 2014 року ОСОБА_3 зареєструвала шлюб із ОСОБА_4 , прізвище після реєстрації шлюбу - « ОСОБА_1 ».

Шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 11.08.2016 року.

Відповідно до довідки від 12 квітня 2022 року за № 6107-5000985684 встановлено, що ОСОБА_1 взята та облік як внутрішньо переміщена особа, фактичне місце проживання с.Острів Тернопільського району Тернопільської області.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.

В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

За вимогами ст. ст. 263, 264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, ;що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобов`язаний з`ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов`язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Учинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Учинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).

У вказаній постанові також зазначено, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі № 357/12818/17 (провадження № 44380св18).

Матеріали справи не містять відомостей про направлення такої вимоги щодо усунення порушень та отримання позивачем відповідного повідомлення.

У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджує безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).

Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів:

- перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса;

- другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).

Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 201/4198/17 (провадження № 61-48504св18), від 27 серпня 2020 року у справі № 554/6777/17 (провадження № 61-19494св18), від 19 березня 2021 року у справі №750/3781/20 (провадження №61-14943св20).

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

Матеріали цивільної справи не містять доказів на підтвердження того, що при вчиненні напису приватний нотаріус отримав від кредитора первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо).

Отже, суд доходить висновку, що відсутні підстави вважати стягнену виконавчим написом нотаріуса заборгованість безспірною.

Відповідач у судове засідання не з`явився та будь яких доказів на спростування таких тверджень позивача суду не надавав.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від року від 01 жовтня 2025 року витребувано у приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича та приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Малкової Марії Вікторівни документи на підставі яких вчинено оспорюваний виконавчий напис.

Однак, будь які документи, окрім копії виконавчого напису та кредитного договору, суду не надані.

Окремо слід зазначити, що відповідно до вимог пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оскаржуваний у справі виконавчий напис вчинений нотаріусом 05 жовтня 2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Встановлено, що кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому подання стягувачем не нотаріально засвідченого договору є незаконним.

Відповідач інших доказів суду не надав.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні в сукупності обставини справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову шляхом визнання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. від 05 жовтня 2020 року, зареєстрованого в реєстрі за №61216 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Аланд» заборгованості за кредитним договором за №007-99922-021012 від 02 жовтня 2012 у розмірі 21 866.02 грн таким, що не підлягає до виконання.

В судове засідання відповідач не з`явився, при цьому був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, та будь-яких заперечень, доказів на спростування доводів позову суду не надав.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Крім того, на підставі вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір у розмірі 1211.2 грн. за подання позову та 605.6 грн за подання заяви про забезпечення позову, на загальну суму 1816.80 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Марія Вікторівна, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає до виконання, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем 05 жовтня 2020 року, зареєстрований у реєстрі за №61216 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Аланд», який є правонаступником ПАТ «Дельта банк», заборгованості за кредитним договором за №007-99922-021012 року у розмірі 21 866.02 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Аланд» в користь позивача судовий збір в розмірі 1816.80 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем у загальному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи.

Позивач: ОСОБА_1 , фактичне місце проживання - АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», місцезнаходження: вул. Саксаганського, 14 , офіс 301 м.Київ, код ЄДРПОУ 42642578.

Треті особи: приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Малкова Марія Вікторівна, вул. Черчилля Вінстона, 42 м.Київ, офіс 329, РНОКПП НОМЕР_3 .

Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, вул. Велика Бердичівська,35 м. Житомир.

Повне рішення складено 19 січня 2026 року.

Головуюча суддя І.М. Черніцька